Термінал «в одні руки»

Термінал «в одні руки»

Профспілки Іллічівського морського торговельного порту (ІМТП) готуються до блокування усіх автомобiльних і залізничних магістралей, що ведуть до 65-тисячного Іллічівська. За словами голови профкому Сергія Бризгалова, це блокування силами портовиків та жителів міста, що може розпочатися найближчими днями, триватиме доти, поки влада не врегулює конфлікт навколо контейнерного терміналу порту, — не буде розірвано договір ІМРП iз приватним підприємством «Укртрансконтейнер». «Протягом трьох місяців профспілки, що діють у морпорту, стримували портовиків від активних методів протесту, — каже пан Бризгалов, — але тепер очолимо рух непокори. Хоч усвідомлюємо, що проти нас буде виставлено правоохоронців для розгону демонстрантів. На жаль, протягом останніх місяців ми пересвідчилися, що законними методами неможливо покінчити зі спробами спритних ділків заволодіти частиною майна державного підприємства, яким є морський порт. Нас вимушують до акцій громадянської непокори...»
Минулого тижня, нагадує пан Бризгалов, до cекретаріату Президента України передано понад 13 тис. пiдписів працівникiв порту і жителів Іллічівська, що вимагають розірвання договору між адміністрацією порту і ПП «Укртрансконтейнер». Iз 21 жовтня у центрі міста, поряд iз розгорнутим наметовим містечком, триває акція збору підписів під назвою «Майдан», відбулося кілька багатотисячних мітингів протесту, учасники яких вимагали розірвання договору між портом і «Укртрансконтейнером», що передбачає передачу контейнерного терміналу у 30-річне управління приватному підприємству «Укртрансконтейнер» . Вимоги протестантів елементарні — зберегти цілісність державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», не допустити його організаційно-управлінського розчленування та розграбування шляхом передачі контейнерного терміналу в управління приватної структури «Укртрансконтейнер». >>

Усі біди на голови індусів

Усі біди на голови індусів

Щонайменше 61 особа загинула та 210 отримали поранення під час трьох бомбових замахів минулої суботи: двох — на базарах столиці Індії Делі та одного — в пасажирському автобусі. Вибухи прогриміли у проміжку між 17.30 та 18.00 за місцевим часом. Розірвані трупи, кров, бите скло та палаючі магазинчики дрібних торгівців — так виглядали минулої суботи базари 14-мільйонного Делі, на яких було особливо багато покупців саме в той день напередодні головного індуського свята Дівалі (Свято світла), яке відзначають 1 листопада. За значенням воно відповідає християнському Різдву. >>

Потреба у феєрверкові

Потреба у феєрверкові

Завершився тим, чим і почався, — вечором у Палаці «Україна». Тільки цього разу почесний президент фестивалю Віктор Ющенко виставив «дублера», чи то пак свою дружину Катерину Михайлівну. Наша перша леді трималася добре, і я ще раз подумав про те, що майбутнім політикам треба добряче думати перед тим, як здаватися у подружній «полон». Утім одне з оголошень пані Катерини — про конкурс сценаріїв про історичне минуле України — видалося мені неоднозначним, але про це трохи нижче. >>

«Посейдон» пішов на дно

«Посейдон» пішов на дно

У неділю в центрі Києва повністю згорів і пішов на дно розважально-готельний комплекс «Посейдон», який був пришвартований біля Набережного шосе в районі Наводницького парку (між мостом Патона та пам'ятником засновникам Києва). Більшість відвідувачів комплексу встигли зійти з горе-корабля. Не пощастило лише двом постояльцям готелю — вони були змушені стрибати з вогню у крижану дніпровську воду. 34-річний італієць отримав опік лівого стегна та з переохолодженням був доставлений у лікарню швидкої допомоги. Туди ж відвезли 28-річну жительку Севастополя, яка, рятуючись від вогню, зламала собі кістки таза. Також постраждали двоє співробітників «Посейдона: у 37-річного електрика опіки обличчя 1—2 ступеня, а 52-річна жінка-кухар отруїлася чадним димом. >>

Відлітався

Друга за останні два тижні аварія гелікоптера сталася на Луганщині. У неділю близько дев'ятої ранку поблизу Лисичанська упав Мі-2, що належить компанії «Укртранснафта». Гелікоптер вилетів за маршрутом Сіверськодонецьк—Новобровиці для огляду нафтопроводу «Тихорецьк—Лисичанськ». Одначе в полі екіпажу довелося здійснити вимушену посадку. Приземлився Мі-2 невдало — під час посадки машина перекинулася набік. Двоє людей, що були в ній, ледь встигли залишити кабіну, як гвинтокрил спалахнув. На щастя, обійшлося без жертв та постраждалих. >>

«Що це він тут їздить?!»

Зовсім дика пригода сталася в Черкасах на розі вулиці Р. Люксембург та бульвару імені Тараса Шевченка пізно вночі. В таксі їхала компанія з двох хлопців та двох дівчат. Усі вони були добре напідпитку, й коли авто порівнялося з міською маршруткою № 23, то одному із пасажирів таксі маршрутка «Богдан» стала на заваді. З криком: «Що це він тут їздить!», він витягнув пневматичну зброю, відчинив вікно таксі й почав навмання стріляти по вікнах автобуса залізними кульками. >>

Війна триває, доки не похований останній солдат

Війна триває, доки не похований останній солдат

Попри скажений вітер і холоднечу, висоту біля села Чапаївка «взяло» понад тисячу бажаючих стати свідками ритуалу перепоховання. Обабіч величезного дерев'яного хреста на висоті викопано дві братські могили, на двадцять п'ять домовин кожна. А в кожній труні — останки 9—10 воїнів. «Ми пам'ятаємо про вас» — викарбувано на невеличкій гранітній стелі, яку, за словами голови Токмацької райдержадміністрації Дмитра Мицака, селяни облаштували на власні кошти. Поруч велика гранітна брила, яка застерігає: «Не будіть; їх примирила земля». Примирила 472 воїнів. Однак на 50-ти невеликих хрестах, доставлених з Янцівського гранітного кар'єру, була змога викарбувати лише чотири прізвища: Даценко І. М., Мажаров П.(чи Л.) С., Острик А.Т і Сокологорський А. К. >>

«СІЗО» у вогні

У пожежі, яка сталася у ніч з 26 по 27 жовтня в амстердамському міжнародному аеропорту «Схіпхол», загинуло двоє українських громадян. Про це вчора повідомило МЗС, посилаючись на інформацію посольства України в Королівстві Нідерланди. >>

Підручник для мами

Жінка, яка хоча б раз переживала відчуття майбутньої мами, знає, що вагітність — цей дивовижний радісний стан — стає причиною цілого «букету» фізичних нездужань, емоційних перевантажень, а часом і депресії. Жінку хвилюють питання, чи нормально розвивається плід, чи не будуть болісними пологи, чи не зникне раптом молоко, чи вдасться їй порозумітися із малюком... Віднині вагітні зможуть краще підготувалися до материнства, відшукавши відповіді на ці та багато інших запитань у чудовому посібнику Елізабет Фенвік «Мати і дитина», яку підготував українкам у подарунок Фонд «Україна 3000», очолюваний дружиною Президента Ющенка. >>

Між двох вогнів

Понад 60 осіб загинули в Іраку в серії замахів упродовж минулих вихідних. Відповідальність за більшість із них взяли на себе сунітські повстанці. Найкривавіший стався увечері минулої суботи поблизу мечеті шиїтського містечка Гувайдер, що на північ від Багдада. Терорист-самогубця детонував вибуховий пристій, коли люди збиралися на вечірню молитву. 30 осіб загинули та 42 отримали поранення. >>

Піскуном дано бути не кожному

«Сьогодні». Так коротко й вичерпно відповів минулої п'ятниці на своєму традиційному брифінгу голова секретаріату Президента Олег Рибачук на запитання журналістів про те, коли буде назване прізвище кандидата на посаду Генпрокурора. Минуло «сьогодні», а потім і «завтра», а про ймовірного наступника Святослава Піскуна, якого ще повинна затвердити Верховна Рада, країна нічого конкретного не почула. Що, втім, уже й не дивує, адже подібні «передчасні анонси» в нової влади входять у звичку. «Вівторок» в обіцянці назвати ім'я нового міністра в реальності виявляється п'ятницею, «кінець цього тижня» — кінцем наступного, а засмикані кiлькома скасуваннями представлення голови НТКУ телевізійники зрештою сприймають як належне призначення зовсім несподіваного керівника. >>

Третій — не зайвий?

Третій — не зайвий?

Цього тижня крісло, що стоїть у президії парламенту ліворуч від Литвина, може нарешті знайти свого нового господаря. Воно порожнє ще з того часу, як Верховна Рада увільнила Олександра Зінченка від депутатських повноважень, а відтак — і посади віце-спікера через перехід на роботу в секретаріат Президента. Одного разу нардепи намагалися заповнити вакансію віце-спікера, але марно. Це було в червні, і парламентарії обирали між чотирма кандидатурами — Юрієм Костенком, Богданом Губським, Віктором Мусіякою та Володимиром Зайцем. Але тоді бюлетенями скористалося тільки 255 нардепів, а для визнання голосування дійсним потрібна «явка» 300 депутатів. >>

Помаранчевий звіт зі знаком «плюс»

Помаранчевий звіт зі знаком «плюс»

Минулої п'ятниці майдан перед Черкаською облдержадміністрацією знову став помаранчевим. Сюди зійшлися не тільки мешканці обласного центру, а й з'їхалися представники з усіх районів області. Як і рік тому, народ був у жовтогарячих шарфиках і тримав у руках оранжеві прапори (цього разу — переважно партії «Народний союз «Наша Україна»). Навіть холодна погода та раптовий мокрий сніг нагадали людям про революційні події минулого року. Тільки цьогоріч маніфестанти вже не виборювали, а слухали. Черкаська влада вирішила першою в Україні публічно відзвітувати про те, що їй вдалося зробити за рік після президентських виборів. >>

Електоральні симпатії Львова:

Якби вибори відбулись зараз, у Львові переміг би «Народний союз «Наша Україна», а мером столиці Галичини став би Андрій Садовий. Про це свідчать дані опитування мешканців обласного центру, яке на замовлення Комітету виборців України провів Київський міжнародний інститут соціології (опитано 706 мешканців Львова віком понад 18 років). >>

Іван, син Павла Івановича

Іван, син Павла Івановича

Найвідоміший український «американський в'язень», перебуваючи під слідством у США, схоже, не нудьгує. По-перше, Павло Іванович Лазаренко серйозно настроєний повернутися до України, і то не на щиті, а зі щитом. Про це свідчить активізація самого екс-Прем'єра, який уже навіть встиг «побувати» на зустрічі зі своїми однопартійцями за посередництвом селекторного зв'язку, так і його політичної сили, партії «Громада». А в Дніпропетровську, як розповідають тамтешні мешканці, повернення «Хазяїна» дехто вже чекає з нетерпінням — на місцевому ЦУМі навіть повісили чимале зображення Павла Івановича. >>

В'ячеслав Брюховецький: Це була не революція, а (р)еволюція, тому всі ми мали завеликі очікування

В'ячеслав Брюховецький: Це була не революція, а (р)еволюція, тому всі ми мали завеликі очікування

Сьогоднішньою публікацією розмови з президентом Києво-Могилянської академії В'ячеславом Брюховецьким «УМ» починає серію інтерв'ю з «радою старійшин» — ученими, інтелектуалами, аксакалами думки і духу. Нам здалося, що у вирі постреволюційних подій, які закрутили Україну у вузол важких, болісних тенденцій, суспільство майже не мало нагоди почути голос особистостей з великої літери, тих, кого називають мізками і совістю нації. Як оцінюють вони події за рік, що минув після повстання Майдану і майданів, які бачать помилки і надії на просвіток? Куди рухається наша держава і що можна зробити, аби вона не поповзла назад? Чого бракує нашій нації після пережитого листопада-грудня—2004? >>

Груди Голлівуду

Груди Голлівуду

Навкологоллівудська преса видала черговий рейтинг «най-най-най...» зірок. Цього разу тижневик «Ін тач» проводив соціологічне дослідження з метою з'ясувати, хто зі світових знаменитостей має найпривабливіший бюст. Оскільки топ-список складали не журналісти, а рядові «споживачі» зіркових образів, то й перелік виявився досить незаяложеним. >>

Незалежна «бідолашка»

Незалежна «бідолашка»

Британська топ-модель Кейт Мосс, яка спровокувала в модельному бізнесі гучний скандал, знову повертається до суспільства. Нагадаємо, після того, як фотографи «упіймали» Кейт за вживанням кокаїну, від контрактів із доти однією з найпопулярніших манекенниць світу одна за одною відмовилися одразу кілька (а якщо точніше, то фактично всі, з якими вона співпрацювала) компаній. А сама Мосс вирішила пройти курс лікування від наркозалежності, що й робила у відомій реабілітаційній клініці The Meadows у Сполучених Штатах Америки, де свого часу відучувалися від наркотиків багато знаменитостей, зокрема й співачка Уїтні Х'юстон. Цей заклад розташований у пустелі штату Арізона, тож багатенькі клієнти (а курс лікування у клініці коштує від 120 тисяч доларів) навіть якби й хотіли, не мають змоги утекти. >>

Краще бути багатим і живим

Краще бути багатим і живим

Кажуть, рахувати гроші в чужій кишені — моветон. Але престижний бізнес-журнал «Форбс» успішно й без жодних докорів сумління займається цим щороку, публікуючи рейтинги найбагатших людей світу. І то не тільки живих-здорових, а й покійників! Щоправда, тільки тих, які продовжують «заробляти гроші», причому великі — не менше 5 мільйонів доларів на рік — навіть після своєї смерті. >>

Свободу полуниці!

Світ просто скаженіє, привласнюючи наліво й направо все, що погано лежить. Точніше все, що досі не має хазяїна. Колись настане день, коли якомусь спритному скупердязі заманеться запатентувати, наприклад, дихання повітрям. Вам смішно? Та до того йдеться: он уже й на запахи замахнулися. >>

Анекдоти

Оголошення в автосалоні: «Спеціальна пропозиція для дівчат! Сьогодні, купуючи «Ніссан Мікра», — права одержуєте в подарунок!» >>

Дух і літера канону

Дух і літера канону

Читачка з Волині пише: «Мене шокувала розповідь родички про те, як під час хрещення батюшка відмовився здійснювати таїнство, бо, мовляв, хрещений батько (16-річний хлопець) свого часу був охрещений у неканонічній церкві. Інцидент вичерпався лише після того, як «канонічний» служитель культу тут же перехрестив злощасного кума». >>

Єдність крізь терни

Об'єднання двох гілок православ'я Київської традиції у єдину Помісну Українську православну церкву обговорюється вже роками. 2005 рік, здається, став для цього питання переломним. Ще на його початку священство й миряни намагалися витягти з глибин призабутої історії корінець міфу «про неканонічність Київської церкви». 29 січня цього року відбулася архієрейська хіротонія першого за понад 300 років українця, якого висвятив у єпископи Константинопольський патріарх — Іларіона (Рудюка). У березні столиця вселенського православ'я вкотре завірила Україну: «Матір-Церква, Константипольський патріархат, вважає, що її дочка — Московський патріархат — має ту канонічну територію, яка існувала в цій Церкві до 1686 року» (отже, без Києва, підпорядкування якого провадилося опісля, з кричущими порушеннями законів). Того ж місяця учасники 8-го Львівського єпархіального Собору УАПЦ звернулися до Президента Віктора Ющенка з проханням закликати Вселенського патріарха Варфоломія I сприяти об'єднавчому процесу всіх гілок православ'я в Україні. >>

Осінь патріарха

Осінь патріарха

Десять років тому 22 жовтня у Свято-Володимирському кафедральному соборі Києва патріархом УПЦ КП був обраний місцеблюститель Патріаршого престолу митрополит київський Філарет. Ця ювілейна осінь є багатою на врожай. Адже за десятиліття, як повідомляє сайт «Українське православ'я», під керівництвом патріарха Філарета Церква київської традиції зросла втричі. >>

Країна піратів

Африканську країну Сомалі згадують в останні роки лише завдяки піратству, яке розкошує в Аденській затоці. Пірати або просто грабують кораблі, які минають Баб-ель-Мандебську протоку (її ширина у найвужчому місці становить лише 17 кілометрів) на шляху до чи з Суецького каналу та країн басейну Червоного моря, або ж беруть судна і команду в заручники для подальшого отримання викупу. Українські ЗМІ звернули увагу на цей прецедент лише після того, як сомалійські «пірати ХХІ століття» захопили 18 жовтня судно з 22 українськими членами екіпажу. >>

Десь тут був Сіромаха...

Десь тут був Сіромаха...

Широківський район на Дніпропетровщині розташувався під самісіньким черевом промислового Кривого Рогу. Але у донедавна одному з найбільших на його теренах селі Миколаївка доля виявилася справді лихою. Ще років зо тридцять тому тут нараховувалося понад сім тисяч мешканців, а тепер їх залишаються якісь десятки. Головна причина цього прозаїчна — на населений пункт спрямував свої розробки Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат, що й спричинило масове відселення аборигенів. Віднедавна тут перестала існувати навіть школа, а сільрада перебралася до сусідньої Карпівки, до речі, рідного села Павла Лазаренка. Але в ці дні скромна Миколаївка переживає щось із серії «очевидне — неймовірне»: купа начальства, науковців, археологів. А все тому, що в селі знайшли могилу й останки козака Сіромахи. >>

Країна мрій Сашка Положинського:

Розбещена київська публіка звикла до безплатних концертів, що відбуваються ледь не щотижня на площах столиці. Натомість маленьким містечкам у цьому «щастить» набагато менше, і кожну культурну подію сприймають там надзвичайно бурхливо. Так було і в Яготині Київської області, куди завітали українські артисти з акцією «Не будь байдужим!». >>

Сенсація з печі

По суті, новий відлік часу розпочався для районного центру Чортків, що на Тернопільщині. А все через випадкову археологічну знахідку в самому центрі міста. Під час копання ями пiд фундамент для зведення нового будинку в земляній товщі було виявлено стародавнє житло-землянку із залишками печі та посуду. >>

Привіт, незнайомцю!

Оригінальну акцію під назвою «Від серця до серця», покликану відродити такий вид спілкування, як переписка поштою, в Одесі проводить Благодійний фонд імені Бориса Дерев'янка. За словами президента Фонду Олексія Костусєва, ідея полягає в тому, що будь-який одесит може написати листа незнайомій людині. >>

Сімейний «доктор Айболить»

Сімейний «доктор Айболить»

Серед прихильників сімейної медицини, вочевидь, найбільше людей, які мають родичів із хронічно проблемним здоров'ям. Адже щоразу переповідати новому фахівцеві подробиці медичної картки, аналізуючи на предмет здоров'я усе своє генетичне дерево, завдання не з приємних. І навіть підготовлений для надійності успішного лікування презент часто не виправдовує сподівань пацієнта на якісну допомогу — надто вже складно фахівцеві за тридцять середньостатистичних хвилин прийому розібратися в індивідуальних тонкощах нашого організму. Інша річ — лікар, який опікується здоров'ям родини тривалий час і, здається, вже бачить кожного з її членів наскрізь. Цього тижня універсальні «айболити» збиралися в Харкові на свій другий «галузевий» з'їзд. Читаємо >>

Любомир Госейко і його «кінeматографiчний хрест»

Любомир Госейко і його «кінeматографiчний хрест»

На обкладинці своєї книжки він майже Річард Гір. Із беджиком на грудях. Зараз історик нашого кіномистецтва, Любомир Госейко, який народився в сім'ї українських політичних емігрантів у Парижі і все життя прожив у французькій столиці, на Гіра вже не схожий — відростив вуса. І в нього якесь дивне волосся: скрізь чорне, тільки біля лівої скроні — сива пляма. Але щось акторське в гарному сенсі цього слова, легкий пафос, шарм, лоск усе одно є у цьому 54-річному славістові, режисерові, кінознавцеві та рекламістові і т. д., включно з членством у Французькій асоціації дослідження історії кіно та Національній спілці кінематографістів України. >>

Нобелівський комітет дублює «Товариство Кафки»

Нобелівський комітет дублює «Товариство Кафки»

Цьогорічний лауреат Нобелівської премії з літератури Гарольд Пінтер минулої середи був відзначений ще й найвищою щорічною чеською літературною Премією імені Франца Кафки. З огляду на поганий стан здоров'я, 75-річний Пінтер не зміг прибути на урочистості до Праги, за що письмово вибачився ще кілька тижнів тому, а нагороду доручив отримати своєму приятелю, колишньому президенту Чехії Вацлаву Гавелу, який також є визнаним драматургом. Отримуючи нагороду, Гавел сказав: «Я є особистим приятелем Гарольда Пінтера впродовж 20 останніх років, а з його роботами познайомився ще раніше. Я часто казав собі, що хотів би вміти писати так, як Пінтер». >>

«Ми несем додому надії добрі»

«Ми несем додому надії добрі»

Цей рядок з «Ювілейного гімну» Квінта Горація Флакка в перекладі Григорія Порфировича Кочура якнайкраще передає те натхненне, радісне почуття, з яким кияни поверталися додому зі Львова по завершенні Всеукраїнської наукової конференції «Григорій Кочур у контексті української культури другої половини ХХ віку», що тривала протягом двох днів жовтня у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. >>

Так суперліга може перетворитися на дитячу лігу...

Федерація волейболу України надіслала лист у редакцію «УМ», в якому погляди автора цих рядків на ситуацію у вітчизняному волейболі пов'язуються з упередженістю або ж некомпетентністю. Що ж, давайте полемізувати. Почнемо з кінця: стосовно некомпетентності, то в цьому чомусь не виникало сумнівів на початку століття, коли «Україна молода» була єдиним всеукраїнським щоденним виданням, яке висвітлювало всi помiтнi події в українському волейболі. Ще тоді були підстави дивуватися, чому присутність ЗМІ на волейбольних заходах обмежувалася максимум трійцею журналістів, у тому числі вашим покірним слугою. А пояснення просте: «гора»-ФВУ не йде назустріч пресі-«Магомету». Відтак журналістам із часом набридло виявляти ініціативу зі свого боку. Закритість ФВУ відбила бажання постійно «переварювати» одні й ті самі «плюси» нашого волейболу — чітке проведення змагань у кількох лігах та розвиток дитячого спорту. Особливо якщо за поверховими рапортами криються очевидні недоліки. >>

Відродження «Дніпра»

Відродження «Дніпра»

У 14-му турі з'явилися перші ознаки «зимового» футболу — зменшення глядацької аудиторії. Скажімо, «металургійне» дербі в Донецьку зібрало одну тисячу вболівальників, та й то лише завдяки чотирьом сотням фанатів запорізького клубу. В Дніпропетровську ж за першою перемогою Вадима Тищенка на посаді «в. о.» та відродженням Олександра Рикуна спостерігало 2,5 тисячі, а свідками першого домашнього успіху полтавців стало 3 тисячі любителів футболу. >>

Очки і гроші за просто так не віддають

Очки і гроші за просто так не віддають

Раніше планувалося, що домашні зустрічі проти «Хіміка-СКА» й «Вітебська» кияни нарешті гратимуть у Палаці спорту, як того вимагає регламент і керівництво Федерації хокею сусідньої Білорусі. Але, очевидно, «батьки» «Сокола» вирішили поекономити гроші на оренді, тож зустрічі з аутсайдерами відбувалися на звичному «Авангарді». Власне, вимога білорусів виступати на кращій арені набере чинності лише з нового року, тоді ж її невиконання й загрожуватиме дискваліфікацією. А поки що, мовляв, можна... >>