«Лежачий росіянин»

Шило, як відомо, не вдається приховати у мішку і, незважаючи на бравурні заяви російського командування про міць і боєготовність Чорноморського флоту Російської Федерації, життя показує інше. У ніч із 20 на 21 листопада на борту наразі єдиного боєздатного підводного човна ЧФ «Алроса» сталася позаштатна ситуація. У цей час субмарина, яка базується у Севастополі, перебувала за 150 кілометрів від Сухумі (Абхазія). Моряки спробували владнати проблему самотужки, але о 8.05 наступного дня довелося давати сигнал SOS. На пошуки човна відправили кілька літаків. >>

Степ–денс здолав кролика

У неділю в Києві завершився фінал Дитячого пісенного конкурсу «Євробачення–2009». Переможцем став 14–річний Ральф Макенбах із Нідерландів, який запальною піснею Click Clack передав своє захоплення степ–ден­сом. Нідерландець отримав головний приз цьогорічного конкурсу — статуетку «Дерево життя» з фігурками, створеними за мотивами тваринок із картин Марії Приймаченко. Учасникам наступного дитячого «Євробачення» Ральф побажав поменше слухати радіо і не звертати уваги на гарні пісні інших виконавців, а шукати власний стиль. «Думаю, що саме в цьому полягає секрет моєї перемоги», — цитує переможця прес–служба Національної телерадіокомпанії України. — У майбутньому я планую більше виступати. І мені байдуже, чим буду займатись: грати в театрі, зніматися в кіно чи співати на сцені». >>

Баталія за телевишку

Усе почалося в п’ятницю ввечері, коли близько десятої години на місцевому «12–му каналі» почали транслювати запис прихованою камерою, зроблений у кабінеті місцевого олігарха і за сумісництвом почесного президента ФК«Карпати», колишнього нардепа від Партії регіонів Петра Димінського. У записі йшлося начебто про домовленості гендиректора обласного телебачення Ярослава Климовича та Петра Димінського щодо суб­оренди прайм–тайму. При цьому озвучували відповідні схеми, як ліпше обіграти ситуацію. Після п’ятихвилинної трансляції позаплановий вихід в ефір Димінського «відрубали». Незабаром підтягнулися й силовики, викликані телевізійним керівництвом, котрі й узяли телебачення під свій захист. >>

Епідемія закінчилася. А люди мруть

Станом на 22 листопада, за даними Мінохорони здоров’я України, від ускладнень, викликаних грипом та ГРВІ, в країні померла 381 людина. Зауважмо, ще в п’ятницю в цьому мартирологу значилося 354 українці. Лише за неділю, 22 листопада, померло семеро людей, з яких двоє — вагітні жінки. >>

Піратство стає нестерпним

Ситуація навколо судна «Аріана», захопленого сомалійськими піратами ще 2 травня з українцями–заручниками, стає просто нестерпною. Нові «подробиці» повідомив Рікардо Блах, капітан іспанського судна «Алакрана», днями викупленого з полону сомалійців. Блах заявив, що пірати використовували «Алакрану» для доставки води, продовольства та медикаментів на «Аріану», й що це був «один із найстрашніших епізодів» у його житті. За словами іспанського капітана, на борту двоє жінок, одна з яких була вагітна, але мала викидень після того, як її зґвалтували пірати. Наразі їй необхідна медична допомога, оскільки вона має серйозну інфекцію. Також Рікардо Блах заявив, що бачив на борту «Аріани» 12–річну блакитнооку дівчинку, нібито дочку головного механіка судна, разом із матір’ю. «Її мати благала мене взяти дівчинку з собою, але я відмовився, бо на їхньому судні було 12 піратів, а на нашій «Алакрані» — 30», — розповів іспанець. >>

Три життя, вихоплені з багаття

Лихо спіткало сім’ю з села Буштино Тячівського району. Батьки пішли у справах, зачинивши вдома трьох діток: 10–річного Івана, 8–річного Юрія та їхню однорічну сестричку Діанку. Дітей не вперше залишали вдома самих, тому батьки були впевнені, що з ними нічого не трапиться. Втім невдовзі сусіди помітили густий дим у вікнах приватного будинку. Налякані люди одразу ж викликали рятувальників. >>

Лікуйте «венеру» молитвою

Батюшки храму Всіх святих Української православної церкви (Московський патріархат) заблокували вхід для лікарів і санітарів єдиної у місті шкірно–венеричної лікарні. Як вважає один з учасників цієї акції отець Миколай, усе, що відбувається, має законні підстави, тому що згідно з рішенням суду, будівля клініки належить церкві. За історичними документами, до 1922 року приміщення входило у загальний ансамбль церкви і в ньому жили священики. >>

Тепло, як навесні

Синоптики запевняють: цього тижня жодних сюрпризів небесна канцелярія нам не зробить — метеорологи прогнозують тепло з невеликими опадами. «Погоду формують повітряні фронти атлантичного походження, що прийдуть до нас із заходу», — розповіла «УМ» начальник відділу метеорологічних прогнозів «Укргідрометцентру» Людмила Савченко. >>

Без Параски і поразки

Перший ювілей Помаранчевої революції на майдані Незалежності відзначили скромно. Протягом дня на місця бойової слави приходили люди із помаранчевою символікою, згадували події 22 листопада п’ятирічної давності, ностальгували, співали революційних пісень і «незлим тихим» згадували лідерів усіх кольорів. «Засвітилася» й баба Параска, яку згодом не пропустили в Український дім на урочистий концерт. Траплялися фанати, розмальовані сердечками, і кілька «гостей» із «синіх» майданів, які прийшли позловтішатися («Ну що, наїлися апельсинів від Ющенка?»). Одного незадоволеного присутністю «помаранчевих революціонерів» на центральній площі столиці довелося зрештою «здати» на руки міліціонерам. >>

Литвину потрібна відпустка

Голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав розпорядження про свою відпустку. У документі йдеться про те, що всі акти парламенту надалі підписуватиме спікер. Водночас, ведення засідань доручено Олександру Лавриновичу та Миколі Томенку. «Але якщо Верховна Рада розглядатиме питання такі, як, наприклад, відповідальність уряду або інші, то я прийду і буду брати участь і головувати на цьому засіданні, щоб не давати підстав для заяв про ухилення від відповідальності», — цитує Литвина «Інтерфакс–Україна». >>

Віктор Ющенко: Свободу не спинити!

Громадо і дорогі співвітчизники, дорогі однодумці, дорогий наш український народе!

Я хотів би розпочати свій виступ у, переконаний, цей святий для моєї нації день зі слів: ми живемо в умовах свободи. Ця теза є абсолютною правдою.

Дуже часто, під тиском щоденних обставин, ця теза здається ілюзією.

Кожен дає свою відповідь. Моя відповідь — перед вами.

Наша свобода ніким не подарована. Наша свобода — це наша незалежність і наша державність. Але є і дещо більше. Свобода у нашому розумінні — це свобода особистості. Свобода має мету.

В один із найсвітліших моментів історії українського народу ми стали на шлях реалізації одного з наймогутніших і найблагородніших прагнень людини — жити за принципами справедливості і бути собою, реалізувати себе і своє покликання, яке кожному дають Господь, Думка і Природа.

Жити у гідності, добрі, безпеці, у внутрішній впевненості за себе, своїх близьких, своїх дітей і внуків, зрештою, за рідний народ, бо ти живеш його хлібом, ти на його землі і серед нього — він був до тебе і буде після тебе. >>

Рівна дорога до Кривих Колін

Цієї суботи Президент Віктор Ющенко побував на Черкащині. У селі Криві Коліна Тальнівського району він, разом із головою Черкаської облдержадміністрації Олександром Черевком, урочисто відкрив відрізок реконструйованої автомобільної дороги, якою тепер будуть користуватися жителі десятка тамтешніх сіл. Опісля на центральній площі села глава держави відкрив пам’ятник Тарасу Шевченку і Центр культури, освіти, духовності та дозвілля. >>

Соломія у бронзі

Якось гуляючи Личаківським цвинтарем у Львові, я проходила повз могилу Соломії Крушельницької, де саме зупинилася старша жінка з маленькою дівчинкою, очевидно, онукою. «А це відома польська співачка — Соломія Крушельницька», — пояснювала бабуся дитині. Суперечлива сентенція, котра проте дуже поширена серед поляків. Вона ґрунтується на тому, що зірка Крушельницької сходила, коли Західна Україна була частиною Польщі. Хоча найяскравіший період свого життя співачка провела в Італії, а останні десятиліття — в Україні. >>

Аристократичне дитя богеми

Таких як він — творців, що всотали у саму плоть пристрасті й неоковирності свого часу, із усією його жорстокістю та шармом, особливо цінують нащадки. Він прожив коротке й драматичне життя. Аристократ за народженням, він був, здавалося б, запрограмований Долею на безтурботне життя. Але у його випадку вона зволила піднести саркастичний і безжальний приклад «вищого» свавілля. Приклад цей вельми вражаючий і повчальний. >>

На славу Ярослава

«За правила, меморіальну дошку можна встановлювати, коли минуло десять років від смерті людини, але нам дозволили як виняток», — ділиться Людмила Стельмах, вдова письменника, який загинув у ДТП 4 серпня 2001 року. Інакше не могло і бути. Ярослав Стельмах, син Михайла Стельмаха, був відомим драматургом, чиї п’єси та переклади залучали до своїх репертуарів театри колишнього Союзу, а потім незалежної України (згадаймо його «Привіт, Синичко!» чи «Синій автомобіль»). >>

Щеплення мистецтвом

Доки всі державні культурні установи тихо й покірно вичікують, коли закінчиться карантин, непосидючі й креативні культінституції на малоприємну ситуацію в державі майже не зважають і навіть використовують її у своїх мистецьких цілях. Працівники Харківської міської художньої галереї переконані, що від будь–яких вірусів найдієвіше щеплення — мистецтвом, а тому від заявленої раніше виставки харківських класиків Олександра Рідного та Анни Іванової вирішили не відмовлятися. Щоправда, «дрес–код» було витримано — усім на вході роздавали марлеві пов’язки, і проект означили як соціально–медично–артівський. >>

Ой, коліт!

У жодному медичному довіднику ви не знайдете стандартизованих методів профілактики цього захворювання, бо наразі точно не відомо, чому та як воно виникає. Як не билися лікарі, але за багато років ніхто не зміг розкласти патологічний процес по поличках і визначити загадкове «щось», яке запускає механізми розвитку коліту — запалення слизової оболонки товстої кишки. Наприклад, зі звичайним сезонним грипом усе зрозуміло: хвороба виникає тільки тоді, коли в організм людини потрапляє вірус грипу. Якщо вірусу немає чи проти нього вироблено імунітет — болячка стовідсотково не з’явиться. Або ж узяти правець — там теж немає великих таємниць. Бактерія, яка нерідко «живе» в ґрунті, пилу, гної, може зайти в організм тільки через рану (подряпину, поріз, опік, глибокі ушкодження). Своєчасна вакцинація від правця та правильна обробка ран захищає від цієї важкої недуги практично на 100 відсотків. На жаль, стосовно коліту виникає більше запитань, ніж відповідей. >>

Чого навчив ГУЛАГ

Григорій Герчак пробув у «зоні» чверть століття. У 1952–му ввійшов туди 20–річним, вийшов у 1977–му, ніби «в інший світ». Пройшов понад 30 концтаборів і тюрем, його звільнення домагався академік Андрій Сахаров. «У мене «вішак» був, розстріл, — розповідає пан Гриць. — Через те, що неповнолітній, замінили на 25 років таборів». Усі ці роки талановитому юнакові щастило на співв’язнів — видатних фахівців у різних галузях знань і мистецтв. Професори медицини й лінгвістики, історики, композитори, художники, вокалісти, віртуозні музиканти і цвіт визвольного руху багатьох поневолених в «імперії зла» народів охоче ділилися з допитливим хлопцем своїми вміннями. >>

Без пам’яті й уболівальників

Цього року міжнародний турнір пам’яті легендарного українського тренера Ігоря Турчина в Києві знову не відбудеться. Торік причиною відмови від проведення вже начебто традиційного змагання стала фінансова криза, тепер же цьому нібито «посприяла» епідемія грипу. >>

Перемоги присвятили Федчуку

Сьогодні поминальною службою Божою в рідній Коломиї, де народився і похований Андрій Федчук, земляки та знані прикарпатські спортсмени вшанують його пам’ять. Нагадаємо, 15 листопада близько восьмої години вечора автомобіль «Лексус», за кермом якого перебував колишній боксер, у селі Стопчатів з’їхав у кювет і перекинувся. Від отриманих травм 29–річний Федчук помер на місці, що засвідчили лікарі швидкої допомоги Косівської районної лікарні. >>

На хвилях емоцій

Хокей історично називають найшвидшою у світі грою, тож хокеїстам не звикати до калейдоскопічної зміни подій — як на майданчику, так і в житті. Минулого тижня Україну струсонула звістка, що головний тренер нашої збірної Михайло Захаров, крім мінської «Юності», очолив ще й національну команду Білорусі. Утім, як повідомив президент ФХУ Анатолій Брезвін, Захаров пообіцяв у повному обсязі виконати зобов’язання перед «синьо–жовтими», хоча є великі сумніви, що це йому вдасться. >>

ТРАЯНський кінь

Учора Центральне виборче бюро Румунії підрахувало майже половину голосів, відданих на президентських виборах, що відбулися цієї неділі, і винесло вердикт: є потреба в другому турі. Згідно з проаналізованими бюлетенями, за чинного президента, правого демократа Траяна Бесеску, проголосували близько 33 відсотків виборців, свідчить РІА «Новості». За його головного суперника — голову Сенату та лідера соціал–демократів, екс–посла Румунії у США та екс–міністра закордонних справ, Мірчу Джоане — віддали голоси 29,1 відсотка румунів. Ці дані фактично збігаються з результатами екзит–полів, оприлюдненими після закриття виборчих дільниць найбільшими соціологічними центрами країни. Другий тур відбудеться 6 грудня. >>

Політики без голови

Учора поліція штату Магінданао, що на півдні Філіппін, виявила в лісі обезголовлені тіла 21 особи — це політики, їхні родичі та журналісти, котрих напередодні викрали ісламістські бойовики, повідомила агенція «Ассошіейтед пресс». «Рейтер» називає іншу кількість жертв — близько тридцяти. Нападників, яких дехто з європейських оглядачів пов’язує з «Аль Каїдою», було близько сотні. >>

Ювелірна поезія

Не спробувати себе в дизайні одягу, спідньої білизни або принаймні ювелірних прикрас — це для зірок шоу–бізнесу вже просто моветон. Побачивши, що відстає від колег, американська співачка Алісія Кіс вирішила й собі податися в дизайнери коштовностей. Тим паче що відповідні знайомства в неї є: під час гастролей у Торонто Кіс познайомилася з ювеліром Жизель Теро, яка розробляє дизайн прикрас для бренду The Barber’s Daughters. >>

Товстий і жорстокий

Мешканець британського міста Маклесфілд Джон Грін дуже жорстоко ставився до свого собаки Барні. Бідного пса ледве врятували захисники тварин, відібравши у 50–річного власника після численних попереджень. А винен містер Грін у тому, що... занадто любив свого далматинця. А тому не міг відмовити йому в їжі. Позаяк, скільки собаку не годуй, а він усе хоче їсти, габарити Барні зрештою сягнули критичних для цієї породи розмірів. Пес важив понад 70 кілограмів, хоча нормальна для далматинця не має перевищувати 40 кг. >>

ПРИКОЛИ

— Мамо, познайомся — це мій хлопець. Не п’є, не курить, не матюкається...

— Доню, а тобі з ним не нудно? >>