Влаштовувати святкування Майдану в той час, коли в суспільстві суттєво понизилась довіра до «помаранчевих» політиків, — справа вельми невдячна. Не дивно, що жодна з політичних сил, які активно проявили себе два роки тому у вуличних акціях, зрештою не взялася за це діло. Бо, як пояснюють тепер, річниця Майдану — це свято людей, а не політиків, тому нехай люди святкують без політиків. >>
Печерський районний суд Києва визнав вину міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка у скоєнні двох правопорушень. Відповідні рішення він прийняв, розглянувши два протоколи про правопорушення, які надала Генеральна прокуратура. >>
Чи можна вважати стан нашого житлово-комунального господарства темою національної безпеки? Коли з крана тече отруєна вода (якщо взагалі хоч якась тече), у підвалі плюскотить море окропу, від якого «пливе» дім, а батареї не гріють навіть у люті морози, здається, що не лише можна, а й потрібно. Такої думки дотримується і Президент Віктор Ющенко, про що заявив, відкриваючи в п'ятницю засідання Ради національної безпеки й оборони. Житлово-комунальне господарство в Україні, на думку глави держави, перебуває «у гострій кризі», і його сучасний стан становить загрозу національній безпеці країни. >>
«Я сам себе вітаю з черговим добрим вчинком, — так розпочав свою прес-конференцію міський голова Києва Леонід Черновецький. — Я вибив грунт з-під ніг своїх критиків, бо з п’ятниці, відколи подав заяву до Центрвиборчкому, я більше не маю претензій на депутатство». >>
Бути красивою людині не заборониш. Жінці — тим паче. Дніпропетровчанка Валентина Земляна протягом усього свого життя страждала від вродженого дефекту — порушення прикусу. А позбутися такої біди мріяла, скільки себе пам'ятає. Зрештою, у далекому 1995 році реклама товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Реконмед» здалася жінці настільки переконливою, що вона вирішила випробувати долю і піти на операцію. Навіть немала ціна такого задоволення її ніскільки не злякала. На щастя, і рідне підприємство — відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» — з грошима допомогло. Втім замість омріяної «краси нелюдської» пацієнтка отримала цілий букет післяопераційних ускладнень. І нездатність відкушувати їжу — не найбільша біда жінки... >>
За три дні львівська міліція вистежила і затримала трьох осіб, причетних до замаху 26 жовтня на директора ринку «Шувар», депутата міськради від БЮТ Романа Федишина. Вибухівку було підкладено під автомобіль. У результаті Федишина було поранено в ногу, зате загинула випадкова перехожа — 14-річна школярка. >>
Учора в аеропорту «Бориспіль» був заарештований Максим Курочкін — російський бізнесмен, відомий також як «Макс Бєшений». Відразу з лeтовища його повезли до Голосіївського районного суду, який, власне, і видав ордеp на затримання московського візитера, що підозрюється у здирництві. Суд мав обрати міру запобіжного заходу для Курочкіна, який, безумовно, був готовий до подібного розвитку подій, адже ступив на українську землю, оточений зусібіч адвокатською допомогою. Захисники Курочкіна і коментували перші кроки свого підопічного та його доправлення до суду. Цікаво тут от що: якщо прогулянка Києвом, здійснена персоною нон грата Костянтином Затуліним, ще може бути потрактована як зухвалість, то візит в Україну Курочкіна взагалі не підлягає класифікації. Нагадаємо, що Курочкін в Україні був оголошений y розшук, хоча сам і заявляв про те, що «не боїться» українських правоохоронних органів. Останнє (з огляду на повернення Володимира Щербаня), схоже, стає модною тенденцією. >>
Перший день зими Харків відзначить, без перебільшення, зоряною подією. В інституті астрономії Національного університету імені Каразіна з аукціонного молотка буде продано право назвати власним ім'ям одну з невеликих планет нашої Сонячної системи. Потішити себе коханого космічною фішкою зможе той, хто в ході торгів не пошкодує викласти за неї найкрупнішу суму грошей. Записатися в чергу можна вже сьогодні. >>
Наприкінці минулого тижня трагедія сталася у районному центрі Магдалинівка. Хоча спершу падала підозра на харчове отруєння (про таку версію навіть поспішили повідомити деякі інтернет-сайти). Сталося ж ось що. З міста Сватове, що на Луганщині, до своїх приятелів, подружжя 31-річної Наталі та 34-річного Сергія Олійників, приїхали 35-річна приятелька зі співмешканцем та 13-річним сином, які перед цим відпочивали в Єгипті. Певна річ, з такої нагоди господарі влаштували застілля. >>
Понад 6 мільйонів доларів — на таку суму «нагрів» державу колишній міський голова Житомира Георгій Буравков. Щоправда, на той час він ще був звичайним бізнесменом, який у 2002 році успішно заплигнув у крісло мера міста, де просидів до наступних виборів 2006 року. >>
Від Товариства українців Канади Ялта одержала в дарунок пам'ятник Тарасові Шевченкy, повідомляє УНІАН. Дуже схожий пам'ятник уже встановлено в Севастополі. >>
Сталося це у ніч на неділю. По вікнах будинку, де мешкав гендиректор ЧАЕС Ігор Грамотків, було зроблено лише один постріл. У кімнаті, де навіть не було ввімкнено світло, на той час перебував заступник директора ЧАЕС. Чоловік, на щастя, не постраждав. >>
28 листопада в столиці Латвії — Ризі відбудеться саміт НАТО, на якому будуть відчинені двері для вступу до Альянсу кількох країн, зокрема й Грузії та України. Відповідний законопроект — «Акт 2006 року про консолідацію свободи в НАТО» — 17 листопада одноголосно схвалив Сенат США. В документі, зокрема, говориться про необхідність входження до Північноатлантичного Альянсу Грузії, Албанії, Хорватії і Македонії, а також про готовність США підтримати вступ у НАТО України, якщо цього забажає українська сторона. Законопроект був внесений до Сенату наприкінці вересня групою сенаторів на чолі з тодішнім лідером сенатської більшості, сенатором-республіканцем Рiчардом Лугаром та його колегою по партії Джоном Макейном, майбутнім кандидатом у президенти США на виборах 2008 року, повідомляє РІА «Новості». >>
Росія і США після майже 10 років переговорів нарешті підписали двосторонню угоду, яка уможливлює вступ Росії до СОТ. Підписи під відповідним протоколом поставили міністр економічного розвитку та торгівлі РФ Герман Греф та представник у справах торгових переговорів американської адміністрації Сюзен Шваб, під час перебування у В'єтнамі на саміті організації Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. >>
У шпиталі в Великій Британії бореться за життя колишній агент російської розвідки, полковник ФСБ Олександр Литвиненко. «Скотланд Ярд» розпочав слідство у справі його отруєння. «Газета.ru» повідомила, що замах на його життя може мати зв'язок з убивством Анни Політковської. Приятель Литвиненка, який пов'язаний з Борисом Березовським, директор Фонду громадянських свобод Олександр Гольдфарб повідомив у інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що британські лікарі знайшли в організмі екс-полковника ФСБ вміст талію, що втричі перевищує норму. >>
Смертю нападника закінчилася вчора спроба взяти в заручники учнів школи в місті Емсдеттен неподалік від кордону з Голландією в німецькій землі Північний Рейн-Вестфалія. Всіх дітей було звільнено, повідомили агенція ДПА та німецький телеканал новин n-tv. Кілька осіб (за попередньою інформацією — восьмеро), включно з учителями та школярами, отримали поранення і їх доставлено до шпиталів. Озброєний чоловік у масці увірвався до приміщення школи о 9.30 за місцевим часом та зробив кілька пострілів. Пізніше він вступив у перестрілку з прибулою поліцією і загинув. Поліція повідомила, що він мав прилаштований до тіла вибуховий пристрій. Телеканал n-tv інформував, що нападником був 18-річний колишній учень цієї школи. Вчителі сказали, що він мав репутацію замкненої в собі, дивної людини, дуже захоплювався жорстокими комп'ютерними іграми. Повідомлення про запланований напад на школу він розмістив в інтернеті. >>
Мовладі Байсарова співробітники МВС Росії розстріляли у суботу просто на вулиці. Ця історія має в собі дивну інтригу, адже Байсаров, колишній ватажок опергрупи «Горець» в охороні проросійського президента Чечні Ахмада Кадирова, мешкав у Москві щонайменше півроку і це при тому, що був оголошений у розшук. Газета «Комерсант» стверджує, що ФСБ знало про місце перебування Байсарова, більше того — надавало йому охорону, і його ліквідація стала можлива лишень після того, як ФСБ зняла охорону. Отже, полювання на Байсарова почалося лише після того, як наприкінці жовтня керівництво Чеченської республіки заявило, що головний «горець» підозрюється в убивствах та викраденнях людей у Чечні. Російська преса не виключає, що ця справа може мати опосередковане відношення до вбивства журналістки Анни Політковської. >>
Партія регіонів на Луганщині формально ще не почала колотися, однак за відсутності скільки-небудь серйозних політичних опонентів (на кого можна було б перекладати провину за цілком очікувані провали, перш за все в комунальній сфері) невдоволення реальним станом справ, здається, може «сублімуватися» у традиційний для наших країв конфлікт: між обласною владою та міським керівництвом Луганська. >>
У рамках підтримки ініціативи ООН щодо проведення в різних країнах Всесвітнього дня якості, Рада експертів Асамблеї ділових кіл у рамках Міжнародної програми «Лідери 21-го століття» визначила лауреатів рейтинг-проекту ефективних управлінських рішень «Топ-менеджер України». Серед відзначених у номінації — топ-менеджер банківської справи, голова Правління ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Віктор Капустін. >>
«Останнім молодогвардійцем» символічно називає себе колишній керівник українського підпілля на Донбасі у роки Другої світової війни Євген Стахів. Сьогодні він проживає у США, де тривалий час очолював Українську головну визвольну раду за кордоном. 88-річний діяч майже щороку буває в Україні, зустрічається з молоддю і відомими політиками.
Найулюбленіша тема пана Євгена — це зміна світогляду націоналістів під час ІІ Світової війни, коли похідні групи ОУН прийшли на Схід і поспілкувалися з нащадками запорожців, для яких демократизм і толерантність є такими ж природніми, як захист рідного краю від нападників. Тоді, в 1943 році, під впливом «філософії східняків» ОУН змінила програму з тоталітарної на демократичну. Україна справді об'єдналася. Як блискавка, спинним мозком народу черкнула істина: національна Україна поважає усі людські права й свободи і забезпечує вільний розвиток представникам усіх народів і віросповідань, які шанують її як Батьківщину. >>
Слово «Січ» здавна є візитною карткою Нікопольського краю. Навіть після того, як рукотворне Каховське море-водосховище безжалісно затопило останні матеріальні ознаки колишньої козацької вольниці, пам'ять про славну минувшину тут зберігали завжди.
І коли в 1993—1995 роках спільними зусиллями колективних агропідприємств району та інших організацій у селищі Затока, що в Білгород-Дністровському районі на Одещині, збудували міжколгоспну базу відпочинку, щодо її назви не сперечалися. Звісно ж, «Січ». А розташування цієї «Січі» на березі Чорного моря і взагалі наштовхувало на паралелі поетичні — у тому розумінні, що слава козацька сягнула навіть туди. Про те, що через деякий час доведеться зіштовхнутися iз суворою прозою життя, тоді, звісно, ніхто не думав. Навпаки, сам факт будівництва такої бази в Затоці сприймався патетично — як не як селяни Нікопольщини отримали гарантоване місце відпочинку на Чорноморському узбережжі.
Усього тоді було зведено вісім двоповерхових житлових будинків, що могли вмістити водночас 150 відпочивальникiв. Цi будинки облаштованi центральним водозабезпеченням, електропостачанням, каналізацією. Загальна вартість об'єкта становила близько три мільйони гривень. >>
«Коли наші тіла дозрівають до пенсії, то держава гарантує тілу виплату цієї пенсії відповідно до законодавства. Оскільки пенсійний фонд державний, то управління Пенсійного фонду зобов'язане забезпечити виплату пенсії. І ми так думали доти, поки наші тіла не дозріли до пенсій. А як дозріли, то...» Ось у такому гумористичному стилі почав свій лист до редакції Леонід Васильович Киця, виступаючи від імені ще кількох своїх колег, чиї тіла теж «дозріли до пенсій». Бо якщо на ситуацію, що склалася довкола їхніх пенсій, дивитися геть без гумору, то, як кажуть, слів нема, самі «чувства». >>
Іноді батьки, захищаючи своїх дітлахів, вдаються до крайнощів. Очевидним свідченням цього є радикальні дії мешканця Монастирища Черкаської області В'ячеслава Лупиноса. Ось уже кілька тижнів тут триває протистояння батьків із місцевою держадміністрацією, а все — через занадто низьку температуру у школах Монастирища. «Ця проблема щороку повторюється, — розповідає В'ячеслав, — постійно доводиться звертатися у райдержадміністрацію й просити, щоб у школах включили тепло. Цього року — та ж сама ситуація. Я спеціально пішов у школу, де вчиться моя донька, заміряв у присутності директора й учителя температуру. >>
Відразу тридцять двірників заміняє нова машина-пилосос, яка віднедавна наводить порядок на вулицях Луганська. Новинку місцевим комунальникам для експерименту запропонували колеги з Одеси. >>
Ніхто не може сказати достеменно, коли саме, холодного ранку чи глупої ночі, сталася трагедія. Бо нікому згадати: восени 1941 року фашисти вивезли до силосної траншеї усіх мешканців села Червоноселівка. Кулями зрешетили всіх до єдиного — 96 дорослих і 17 діток. Село ж пограбували і спалили. >>
У Празі та інших містах Чехії глядачеві представлено документальний фільм про Рахівщину. Стрічка під назвою «О пів на четверту» — це продовжена версія короткометражки «Закарпатська область. Рахівський район», яка два роки тому, в рамках кінофестивалю в місті Злін, отримала першу премію у конкурсі студентського документального кіно. Її автори Штєпан Гон та Томаш Годан вирішили повернутися до теми та зняти повноцінну картину тривалістю понад годину. Тепер вона охоплює усі пори року, за яких живуть у найвищих горах України звичайні гуцули — старші і молодші, працьовиті і ледачі, питущі та ні. Зйомки протягом чотирьох років тривали в містечку Рахів та селі Лазещина на самісінькому сході Закарпаття. >>
Україна розрахована на фізично здорових неодружених 35-річних чоловіків. Ця думка спливає у мене, коли в Нью-Йорку бачу тротуари зі спеціальними з'їздами для дитячих візочків та інвалідних колясок; автобуси, у яких, коли вони під'їжджають до зупинок, опускаються сходи, аби і мале і старе могли легко піднятися; двері магазинів, банків, аптек, біблiотек, котрі оснащені фотоелементами чи спеціальною кнопкою — натиснеш на неї, і двері розчиняються автоматично, їх не треба притримувати, аби зайти чи вийти; громадські туалети, де є пеленальні столики, на яких ти можеш переодягнути своє немовля, і спеціальні кабінки, куди може заїхати інвалідна коляска; дитячі стільчики у кожному, навіть маленькому, кафе, котрі можна підсунути до столу, аби ваш малюк обідав з усіма. >>
Мала сцена Театру імені Франка особисто для мене завжди була своєрідним чорним квадратом. У сенсі того, що саме тут можна розраховувати на несподівану зустріч із, здавалося б, раніше знайомим актором, режисером чи драматургом. І, вживаючись у роль першовідкривача, вкотре дивуватися багатогранності людської натури. У виставі «Дредноути» таких несподіванок було цілих дві: актор Петро Панчук у ролі режисера та актриса Наталка Ярошенко у ролі... актриси. >>
У гастрольному турі «Соврємєнніка» назва «П'ять вечорів» мала б відігравати подвійну роль. По-перше, це одна із двох вистав, які театр заявив у своїй київській афіші зразка 2006 року. А по-друге, саме стільки повинні були тривати самі гастролі, завершувати які мав творчий вечір художнього керівника театру Галини Волчек. Але Галина Борисівна прихворіла, тому її зустріч із глядачами відклалася на пітора-два місяці — так запевняють організатори гастролей з компанії «Едвайс». >>
Цього разу Той, хто живе у тілі Бориса Борисовича, матеріалізувався на харківській землі одразу в двох іпостасях: літературній та музичній. Тобто БГ презентував нову збірку віршів «Книга пісень», в яку видавці змогли втиснути найбільше творів із півторатисячного доробку автора, та новий альбом «Беспечный русский бродяга». Цією програмою «Акваріум» планує відзначити свій 35-річний ювілей, святкувати який група почне в січні. За словами пана Бориса, і «Книга», і альбом — це ті роботи, які найбільш точно відображають теперішній рівень колективу. Вони, мов добре вино, вже встигли виcтоятися і ввібрали в себе найкраще з усього, що змогла видати на-гора філософська душа незворушного рокера. Сама філософія, схоже, теж зазнала змін, ставши трохи світлішою. >>
Білорусь останніми роками все більше стає відомою в Європі як хокейна держава, тому Міжнародна федерація хокею (ІІХФ) вже за традицією надає їй право провести один з етапів єврокубкового турніру. У Континентальному кубку беруть участь чемпіони країн «другого ешелону» Старого світу. Торік дворазовий переможець відкритого білоруського чемпіонату, мінська «Юність», приймала чвертьфінальний раунд змагання, а в нинішньому — напряму потрапила до півфіналу. Хоч як це парадоксально, торік непогано укомплектований київський «Сокіл» припинив боротьбу вже на першій стадії, а цього року, відчуваючи суттєві кадрові й фінансові проблеми, подолав бар'єр чвертьфіналу й знову приїхав до Мінська. >>
Ось так непомітно й закінчилося перше коло 16-го чемпіонату України. Непомітно — не лише через те, що команди «вишки» мають зіграти ще один тур другого кола, а деякі — і матчі 1/8 фіналу Кубка країни, і лише після цього вони підуть на канікули. Просто скандал у вітчизняному футбольному «сімействі» дійшов уже до тієї межі, коли репліки представників двох опонуючих таборів стають важливішими від подій на стадіонах. І ця істерія лише наростає, тим паче що наближається звітно-виборчий конгрес Федерації футболу, на якому обов'язково постане й кадрове питання. Телеканал Ахметова в недільній футбольній програмі проводить інтерактивне опитування, яке показує, що майже три чверті любителів футболу — за відставку Суркіса з посади президента ФФУ. Газета Суркіса, у свою чергу, не залишає каменя на камені від «Шахтаря», називаючи лобістську політику цього клубу «бюрокрОтією» («кроти» — це таке негарне визначення гірників). Простий же вболівальник починає крутити пальцем біля скроні. Справді, якщо Суркіс та його команда — з одного боку, і бійці Ахметова — з іншого, хочуть показати, що більше корупції — в таборі супротивника, то нехай подивляться, в якому бруді стоять вони самі. >>
250 гостей, серед яких значна частина — знаменитості «першого ешелону»; 200 акредитованих журналістів і понад 50 тисяч роззяв, які спостерігали за дійством із вікон сусідніх будинків, — у такій обстановці минулої суботи в містечку Браччано під Римом відбулося довгоочікуване весілля Тома Круза та Каті Холмс. >>
Минулого тижня 21-річна бразильська манекенниця Ана Кароліна Рестон померла в шпиталі міста Сан-Паулу від невротичної анорексії, тобто відмови організму приймати їжу в результаті тривалого голодування. Бразильські ЗМІ уточнюють, що Ана згасла напередодні виїзду до Парижа, де повинна була взяти участь у черговій фотосесії. Дівчина зростом 172 см на момент смерті важила менше 40 кг. Її організм приймав лише яблука і помідори. >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
Корифеї слова і пісні >>
