За столом ніхто у нас не зайвий?

Є у творчій скарбниці нашого дотепного народу приказка, згідно з якою нелюбов однієї особи до іншої відображається в небажанні навіть природні потреби справляти в радіусі кілометра одне від одного. Простіше кажучи, «так його не люблю, що навіть с.... на одному полі не сяду». Але в політиці, як відомо, все не як у людей. І, скажімо, в сяючій білою плиткою парламентській вбиральні хтось із лідерів «синьо-білої» опозиції може спокійнісінько пристроїтися поруч котрогось із керманичів «помаранчевої» більшості, даючи журналістам чоловічої статі чудовий привід вихвалятися перед колегами-жінками ситуативним «дзюрчанням у такт» із, приміром, «дуетом» суто умовних Януковича і Єханурова. Натомість коли йдеться про можливість тим самим політикам сісти за один стіл, вони десять разів подумають, перш ніж погодитися. Здавалося б, таку добру ідею ініціював Президент і підхопили «коаліційні» парламентарії — сісти й розв'язати всі суперечки з опозицією за «круглим столом». Але не склалося. Чи то не підійшов асортимент «закусок», де замість бутербродів із чорною ікрою планувалося «поглинати» чергові нудні папери, чи то компанія комусь не сподобалася, але призначене вчора на 11-ту годину засідання «круглого столу» завершилося черговим «пшиком». Навіть більше — черговим, тепер уже розширеним ультиматумом, який за принципом «найкращий захист — це напад» висунула провладній коаліції опозиційна меншість. >>

Віктор Ющенко: Кожен день зволікання в роботі парламенту й Кабміну — це втрачені можливості для країни

Президент закликав політиків до співпраці й запевнив: дострокових виборів не буде. Коли у 1996 році Верховна Рада після тривалих дебатів нарешті подарувала нашій уже п'ять років як суверенній державі Конституцію, наш Основний Закон назвали одним із найбільш демократичних у світі. 28 червня Україна відсвяткувала перший «солідний» ювілей своєї Конституції — 10-річчя з дня ухвалення, і саме цій події присвятив своє традиційне щотижневе радіозвернення до народу Президент Віктор Ющенко. >>

Казка закінчилася. Дякуємо вам, хлопці, за казку!

Їх у «Борисполі» ледь не задушили — українських футболістів, які повернулися з Німеччини значно пізніше, ніж від них того очікували. Не скажеш, що зі щитом, адже в 1/4 фіналу вони програли італійцям з рахунком 0:3. Але ж і не на щиті, а своїм, досить бадьорим ходом. >>

Пародисти проти оригіналів

На 18-му чемпіонаті світу в Німеччині залишилося зіграти лише чотири матчі. Наша національна команда на своїй дебютній першості дійшла чвертьфіналу, де минулої п'ятниці програла збірній Італії. Результат гідний поваги, але треба зважити на те, що вище голови підопічні Блохіна не стрибнули й жодного суперника класом вище за себе не здолали. Більше того — поважним командам Іспанії й Італії та посередній Швейцарії «синьо-жовті» так і не забили жодного м'яча. Тож приводів для особливих дифірамбів і зведення футболістів до рангу великих начебто й немає. Але, як казав свого часу Лобановський, гра забувається, а результат залишається. А результатом виступу збірної України стало те, що «мундіаль» вона завершила на п'ятому—восьмому місцях, які поділила з командами Аргентини, Бразилії й Англії. Непогана компанія. Та хай навіть на восьмому — з урахуванням різниці забитих і пропущених у чвертьфіналах голів! У нас за спиною залишилися такі авторитетні у футбольному світі збірні, як Чехія, Голландія, Мексика, Швеція, Іспанія. Тож, мабуть, недарма «синьо-жовтим» збірникам присвоїли «за фактом» звання заслужених майстрів спорту України. >>

Старий світ кращий від нових двох

Якщо виліт збірної України у чвертьфіналі сприймався як звичайна справа, бо команда Блохіна й так уже дісталася надто далеко, то результати всіх інших баталій на цій стадії «мундіалю» більшість оглядачів вважає несподіваними. Вперше за останні 24 роки до півфіналу пробилися суто європейські команди. Тоді, у 1982-му, першість проводилася також у країні Старого світу — Іспанії, а чемпіонами стали італійці. >>

Де раки... забивають

Грати матчі ще якогось турніру під час чемпіонату світу з футболу — річ невдячна. І не лише тому, що вся увага прикута до найголовнішої футбольної події чотириріччя, а й суто з кадрової точки зору. Що це таке, відчув на собі в неділю «Дніпро», який відкрив єврокубковий сезон матчем другого раунду Кубка Інтертото. В 70-тисячному словацькому місті Нітра наставник дніпропетровської команди Олег Протасов не міг розраховувати на гравців збірної України Шелаєва, Русола, Єзерського та Назаренка. Без цього квартету сезон довелося розпочинати з поразки. >>

«УМ» — 15!

На хвилі розвитку комсомольської преси — більш вільнодумної, ніж «офіційна» комуністична, — в надрах ЦК Компартії УРСР визріває геніальний план: створити свою, комуністичну молодіжну республіканську газету. Для втілення цього завдання в життя підшукується група товаришів, якi пройшли школу офіціозу «Радянська Україна», на чолі з 35-річним Михайлом Дорошенком. Назва «Україна молода» — плід фантазії власне Михайла Івановича. Перший логотип розробив відповідальний секретар Олександр Саліков. >>

Своя книжка ближча...

Не секрет — українське книговидавництво сьогодні переживає кризу. Попит на українську книгу не дуже великий, та і якби він був більшим, навряд чи це вплинуло б на збільшення обсягів продажу українських книг — прилавки ж бо в магазинах і на ринках завалені іноземною, переважно російськомовною, низькопробною продукцією. Українські націоналісти, розуміючи, що на ситуацію потрібно впливати, «завдають удару у відповідь» — у жовтні 2003 року стартує всеукраїнська акція «Свій до свого по своє». Назва акції є символічною, цей вислів походить з української старовини, він означає співпрацю, взаємодопомогу, прагнення українців до підтримки одне одного. Під такою назвою і попередники сучасної молоді з ОУН проводили національні ігнорації польських товарів. «Свій до свого по своє» — це масштабна передача української книги до бібліотек найрізноманітніших установ по всій країні, низка зустрічей української громадськості з тими, на кому тримається вітчизняне книговидання. >>

Реальність українців і «великоруські мрії»

Попри триваюче протиборство за ключові посади в Одеській облраді й кампанію за остаточне витіснення із держустанов української мови, не пройшли повз увагу громадськості «морської столиці» дві знакові події наприкінці травня. Хресний хід близько двохсот ченців і парафіян УПЦ МП на увічнення пам'яті царя-мученика Ніколая II і презентація у видавництві «Чорномор'я» книги «Нариси української культури», щойно виданої відомим філософом Євгеном Акимовичем. Інтерес журналістів, істориків, письменників, студентської молоді до праці одного з провідних одеських учених підживила поява у місцевих книгарнях «книги-дослідження» москвича Александра Абрашкіна «Тайны Троянской войны и Средиземноморская Русь». Оскільки російський автор не просто силкується переконати читача у марноті зусиль «помаранчевої» влади вивести «малоросів» до рівня цивілізованих народів, передусім, певна річ, «великодушних великоросів», а й довести на «історичних фактах», що так ведеться із сивої давнини і буде завжди... >>

Етнічна соборність

Після Другої світової війни до 1954 року за межами УРСР опинилося понад 40 відсотків української етнічної території — в Румунії, Угорщині, Словаччині, Польщі, Білорусі, Росії і Молдові. УРСР як член ООН підписала і ратифікувала Гельсінкський прикінцевий акт, 3-й та 4-й принципи якого визнали непорушність кордонів УРСР. Отож 24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність у визначених Москвою і визнаних Гельсінкським прикінцевим актом кордонах, що звузило поняття соборності. >>

Енергетичний неоколоніалізм

Неоголошена «енергетична війна» між цивілізованим світом та російсько-іранським альянсом розгоряється з новою силою. Днями іранський міністр нафтової промисловості оголосив, що в разі застосування міжнародних санкцій Тегеран готовий боронитися? І «ціна нафти щонайменше зросте до сотні доларів за барель». Враховуючи колосальне потепління в російсько-іранських відносинах, автовласників це мало б непокоїти — те, що «в Тегерана на язику, в росіян на умі». >>

Німеччина — це не лише пиво і сосиски

У світі існує стереотип, що Німеччина — це велетенські кухлі з пивом, гори сосисок та смаженої картоплі й капусти. Німці й самі мають проблеми з самоідентифікацією, оскільки у другій половині ХХ століття дві німецькі держави майже 40 років прожили окремо, розділені муром. 19 червня в Національному музеї німецького мистецтва та культури в місті Нюрнберг відкрилася виставка під назвою «Хто такий німець?». Як повідомляє «Німецька хвиля», куратор виставки Маттіас Хаманн готував експозицію впродовж трьох років, але навіть він безсило розвів руками і сказав, що не має відповіді на поставлене у її назві запитання. На виставці представлено 700 експонатів, які ілюструють 200-річну історію Німеччини. Вони зібрані у п'ять тематичних підрозділів: «Устремління», «Дух», «Віра», «Характер» та «Батьківщина». >>

Конкурент Чикатила

Нещодавно московська прокуратура пред'явила звинувачення Олександру Пічушкіну у вбивстві ще однієї жінки. Це вже офіційно доведено, та водночас слідчі впевнені: 32-річний «божевільний шахіст» не дарма хизувався тим, що «обігнав» Чикатила — на його рахунку, однозначно, десятки жертв. >>

Якби ведмеді могли голосувати

Член парламенту Великої Британії від правлячої Лейбористської партії Кріс Маллін підготував законопроект про заборону виготовлення головного убору британських гвардійців із ведмежих шкур, повідомляє агенція «Ассошіейтед пресс». Кріс Маллін заявив, що використання хутра канадських чорних ведмедів «не має військового значення та пов'язане з невиправданою жорстокістю». >>

Ноїв ковчег для рослин

Уряд Норвегії повідомив про плани створення Global Seed Vault («Світового сховища насіння»), в якому будуть зберігати зернята приблизно трьох мільйонів рослин, відомих на нашій планеті, повідомила газета «Нью-Йорк Таймс». Це зерна та насіння як звичайних сільськогосподарських культур, скажімо, жита, пшениці, ячменю, фруктів та овочів, так і найбільш екзотичних представників земної флори. Адже всім їм загрожує зникнення у випадку якихось непередбачуваних техногенних катастроф чи природних катаклізмів. Утім йдеться не лише про зразки насіння рослин, яким загрожує вимирання, але також про великі промислові партії зерна, які будуть зберігатися на випадок відсутності посівного матеріалу після великих засух чи інших природних катастроф. >>

Основний материнський інстинкт

Сезон пологів у Голлівуді підхопила 47-річна зірка «Основного інстинкту» Шерон Стоун. Але не напружуйте пам'ять, щоб пригадати підозрілі округлості зіркового тіла в «Основному інстинкті-2», що недавно пройшов у кінотеатрах. Їх там і бути не могло. Адже Стоун хоч і є матір'ю трьох дітей, жодного з них не народила сама — всі малюки були всиновлені без-плідною зіркою. >>

Чорна злість чи чорна заздрість?

Гроші псують людей, а великі гроші навіть здатні перетворювати їх на монстрів. Що й сталося із супермоделлю Наомі Кемпбелл, чия скандальна репутація загальновідома. Однієї лише скривдженої прислуги у послужному списку Наомі — п'ятеро осіб. Зауважте, що це лише ті, які наважилися судитися з норовистою хазяйкою. >>

Вмочи печиво, а не пальці

Не кожному українцеві в ресторані вдасться легко розібратися у неймовірній кількості ложечок-виделок-ножів для м'яса, риби, десерту і ще казна-чого. Що вже казати, коли там з'явиться щось ну зовсім не схоже на ці знайомі нам предмети. Наприклад, механізм, що дозволяє вмочати печиво в чай або молоко, не забруднюючи при цьому рук. Цей дуже «корисний» пристрій придумав винахідник з американського штату Флорида Девід Фрідман. Своє дітище він представив на виставці винаходів, що відбулася в Пітсбурзі. Як повідомляє сайт «Рокфеллер.ру», пристрій отримав назву «Містер Вмочи». >>

Анекдоти

На ринку:
— Це у вас картопля молода?
— Молода, молода! Ще навіть не цілована! >>

Казна землею збагатіє

Мінфін на чолі з Віктором Пинзеником працює, як годинник, незважаючи на те, що уряд з початку року двічі відправляли у відставку. Бюджет виконується і перевиконується, йдуть асигнування згідно з його видатковими статтями, державний борг скоротився на три з лишком мільярди, й успішно подолано основний фінансовий ризик року, яким була виборча компанія. Причому ніякого збирання податків наперед, як про це повідомляли деякі ЗМІ, не відбувається. Віктор Пинзеник демонструє цілковиту незворушність щодо коаліційних «землетрусів» і, як раніше, малює для журналістів переконливі графіки динаміки виконання доходної частини бюджету. Усе це є зайвим підтвердженням того, що наш уряд і економіка могли б працювати значно ефективніше, якби не політичні збурення. >>

«Поступ» помер

Популярна львівська газета «Поступ», яку зароджував патріарх новітньої української журналістики Олександр Кривенко, з цього тижня припинила свій вихід. За офіційною версією — у зв'язку з реорганізацією газети. За неофіційною — через небажання її фактичного власника Андрія Садового надалі її утримувати. >>

Те, що Севастополь — український, знає вже й покійний Тотлебен

Позавчора, коли в Криму та морських портах держави святкували День ВМС України, хтось провів за посередництва пам'ятників «бліц-криг» гасел. Увечері на пам'ятникові генералу Російської імперії Едуарду Тотлебену невідомі вивели чорною фарбою з балончика: «Севастополь — українське місто. Крим — українська земля». >>

Вимагала не гроші, а знання!

Коли пересічний студент не може здати іспит у «вредного» викладача, який не продає оцінки, він або вчить предмет, або ж «вилітає» з університету. Втім у студента-заочника, який працює в поліції, можуть бути інші важелі тиску на людину — наприклад, сфабрикувати проти професора звинувачення у вимаганні хабара. І якщо правоохоронці не зможуть (або ж не захочуть) помітити «підставу», невинний викладач може понести покарання. Український омбудсман не виключає, що саме за таким сценарієм в СІЗО опинилася громадянка нашої держави Дар'я Філатова, заарештована 13 червня польськими правоохоронними органами. >>

Броня міцна, а Білорусь — радянська

Учора Білорусь під проводом тричі президента Олександра Лукашенка відзначала встановлений Лукашенком же День незалежності. 3 липня було обрано, бо цього дня радянську Білорусь звільнили від фашистських військ під час Другої світової. Мотивація встановлення «дня держави» зазвичай диктує і подальшу ідеологію. Цьогоріч на військовому параді у Мінську «бацька» відкрито заявив, що збройні сили його країни готові у будь-яку мить дати відсіч агресору та й взагалі «є фактором стримування гарячих голів, які намагаються розмовляти з позиції сили». З «позиції сили», на думку білоруської влади, говорить Захід та його хитрі комерсанти-інвестори. >>

Ленін пікнув

Влада Таджикистану ухвалила топографічно сміливе рішення — за 15 років після падіння комунізму відмінити пов'язані з радянщиною назви гірських вершин. >>

Потоп: прикарпатський варіант

Хоча напередодні синоптики добросовісно попереджали про підступні зливи, що мали пролитися тоннами небесної вологи на територію Прикарпаття, наслідки стихії виявилися непрогнозовано серйозними. Єдина втіха — немає людських жертв. Тривалі зливні дощі з градом, посилені штормовим вітром, спричинили минулої суботи різкий підйом рівня води в річках Прут, Кам'янка, Прутець до 4 метрів. Перервалося енергопостачання в дванадцяти населених пунктах області, було пошкоджено 10 ліній електропередач та 91 трансформаторна підстанція. Припинилася подача природного газу в кілька сіл Косівського і Богородчанського районів та передмістя Яремче. >>

Палити чи штраф платити?

Невеселі часи настають для курців: з 1 липня набрала чинності третя частина Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на населення». А це означає, що відтепер заборонено паління у громадських місцях. Як зазначено у законі, громадським місцем є «частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони». Цікаво, що до списку заборонених для паління місць не потрапили транспортні зупинки, тож найболючіше для багатьох некурців питання залишилося поза рамками закону. Начальник Департаменту громадської безпеки МВС України Володимир Маєвський заявив, що тільки органи місцевого самоврядування будуть вирішувати, чи надавати зупинкам транспорту статусу громадських місць. Коли ж таке рішення буде прийнято, курців мають попереджати спеціальними табличками про заборону тут курити. >>

Смертельний сПРУТ

Усе місто приголомшила ця трагедія біля води. Недільного вечора молода сім'я Дмитра та Наталі Д. відпочивала з друзями на березі Пруту. З ними була й маленька донька Настя 2004 року народження. Дитина сиділа в літньому дитячому візочку. Дорослі відпочивали, а візок стояв на крутому схилі. В якийсь момент він покотився у воду, жінка кинулась за дитиною, але почала тонути сама. Глибина в тому місці була значною, дитина до того ж була пристібнута у візочку. Жінку вдалося врятувати, а дитину — ні. Досі тривають пошуки. Батьки та рідні в шоці. >>

Дроти «підчепили»

Сталося це вчора вранці за три кілометри від селища Підгородня Первомайського району. Вертоліт КА-26 № ЕR 19358, який належить фірмі «Агроавіа — Кишинів» з молдовської столиці, зрошував сільськогосподарські посіви. Як розповідають міліціонери, які охороняли поле і стали свідками трагедії, гелікоптер, пролітаючи біля високовольтної лінії електропередач, гвинтом зачепився за проводи. Машина вмить спалахнула і, втрачаючи висоту, рухнула на землю серед поля. >>

Сполучені гази України

Новий посол США в Україні Вільям Тейлор вважає, що Україні необхідно повернутися до перегляду газових угод iз Росією, підписаних 4 січня цього року. Про це він розповів у першому на цій посаді інтерв'ю — газеті «Дзеркало тижня». Означивши насамперед, що «газові угоди» — це справа України та Росії в першу чергу, а потім Європи як споживача газу, амбасадор однак заявив: «Сполучені Штати виступають за прозорі, відкриті контракти, які б узгоджувались публічно». >>

«Ти злочинець!» — «Ні, це ти!»

Прізвище полковника СБУ, колишнього помічника начальника Управління «К» Валентина Крижановського широкій громадськості стало відоме минулої осені, коли він разом із відомим опальним генералом СБУ Валерієм Кравченком звинуватив щойно призначеного на посаду голови СБУ Ігоря Дріжчаного у контрабанді бракованого гафнію до Китаю. Одразу після цієї резонансної прес-конференції у полковника Крижанівського нібито стріляли у центрі Києва, поранений, він опинився у військовому госпіталі, з якого через кілька днів зник. За словами самого полковника, через погрози вбивством йому довелося виїхати до Росії. >>

Столицю окупує «регіональний» інтелект

Минулої суботи у Дніпропетровську зібрався солідний політичний бомонд від Партії регіонів на чолі із самим Віктором Януковичем. З-поміж інших помітних фігур там були помічені харків'яни Кушнарьов і Добкін, севастопольський міський голова Саратов, Герой України із Запоріжжя Богуслаєв та ще чимало знаного люду з півдня, сходу України і деяких ближчих до центру областей нашої держави, як-от Кіровоградської чи Черкаської. Дійство офіційно називалося Всеукраїнськими зборами депутатів усіх рівнів — членів ПР. Представники інших областей від цієї політичної сили того ж дня зібралися у Житомирі. >>

Підпільна бойня

Від кого тільки не потерпає бідний селянин! До обмеження його права на гідне життя долучилися навіть законодавці. Хіба ж ні? Прийняли ж парламентарії закон, згідно з яким крадіжка на кількасот гривень не є кримінальним злочином! Цуплять мало — без кари. А якщо «масштабно»? Крадії-«оптовики» також не помічені за гратами, позаяк ледь не у кожного є свій «дах», зазвичай у силових структурах. >>

Удар по контрабанді

Основним шляхом потрапляння неякісної м'ясопродукції на територію України завжди була контрабанда. Однак на сьогоднішній день вона зменшилася. На українських підприємствах з початку року утилізовано більше двох тисяч тонн вилученого ветслужбою м'яса, тоді як минулого року тільки на Західній Україні було утилізовано 400 тонн вилученої м'ясопродукції, що не відповідала стандартам і не мала відповідної документації, повідомляє агентство «АПК-Інформ» з посиланням на Івана Бісюка, голову Державного департаменту ветеринарної медицини. >>

Удармо разом!

«Неп» у Криму обставлений не чим іншим, як начебто оновленням місцевого тракторно-комбайнового парку вкупі з підтримкою свого ж сільгоспвиробника. На останньому аргументі робиться особливий акцент. Мовляв, приїжджі з інших регіонів України, як правило, лізингові компанії щорічно «викачують» своєю технікою на кримських жнивах щонайменше 60—70 мільйонів гривень. Віднині, вирішили в уряді автономії, буде інакше: аграрії за рахунок банківських кредитів самі купуватимуть нові трактори і зернозбиральні комбайни на ВАТ «Кримпродмаш». Зиск очевидний, адже ставку в 16 —18 відсотків річних гаситимуть за рахунок республіканського бюджету. >>

Пора фінансових дощів

Запорізькі аграрії намагаються бути подалі від пустопорожніх дискусій амбітних політиків і щоранку виходять у поле, аби жити не словом, а ділом. В оптимальні, з огляду на агротехнічні вимоги, строки в регіоні завершено сівбу ярових на відведених для цього 1,057 мільйона гектарiв, каже начальник головного управління агропромислового розвитку Запорізької ОДА Володимир Журавльов. Не забули хлібодари і про обробіток посівів гербіцидами, культивацію просапних культур і підживлення озимини. До речі, в регіоні планують зібрати принаймні 750 тисяч тонн пшениці. >>

Росте як iз води

«Оці хлопці у нас працюють лісорубами, вальщиками, але коли треба вести прополку, то ніхто не цурається цієї роботи: за чотири дні вони просапали 11 гектарів лісу, залишилася ще половина», — пояснює «УМ» лісничий Хлипнівського лісництва Борис Юрченко і знайомить нас зі своїми працівниками — Володимиром та Миколою Мельниченками, Олексієм Атамасем, Борисом Деркачем, Сергієм Шкапенком, Тетяною Красунько, Михайлом Любарським та Людмилою Поліщук. >>

Нікіта Михалков: А душа так швидко не розвивається...

Фестиваль — не тільки свято, а й змагання, такий собі чемпіонат. Відтак у ньому бажана інтрига, аби до останнього всі намагалися прорахувати, вгадати кінцевий результат. У Москві цього не трапилося. Конкурсна програма із 17 фільмів була на диво рівною, за винятком двох-трьох стрічок, які лишаються на совісті відбіркової комісії. Відтак питання про те, хто ж виграє, а хто програє, навіть не поставало, що програмувало байдужість до вердикту журі на чолі з польсько-французьким режисером Анджеєм Жулавським. >>