Казна землею збагатіє

      Мінфін на чолі з Віктором Пинзеником працює, як годинник, незважаючи на те, що уряд з початку року двічі відправляли у відставку. Бюджет виконується і перевиконується, йдуть асигнування згідно з його видатковими статтями, державний борг скоротився на три з лишком мільярди, й успішно подолано основний фінансовий ризик року, яким була виборча компанія. Причому ніякого збирання податків наперед, як про це повідомляли деякі ЗМІ, не відбувається. Віктор Пинзеник демонструє цілковиту незворушність щодо коаліційних «землетрусів» і, як раніше, малює для журналістів переконливі графіки динаміки виконання доходної частини бюджету. Усе це є зайвим підтвердженням того, що наш уряд і економіка могли б працювати значно ефективніше, якби не політичні збурення.

      За оперативними даними казначейства, надходження до загального фонду державного бюджету за червень становили 7,3 мільярда гривень при плані 7 мільярдів. З початку року, тобто за півріччя, цей показник сягнув 43 мільярдів гривень, що на 903 мільйони більше запланованого. У цих цифрах є відповідь на найбільше занепокоєння, яке висловлювалося останнім часом у суспільстві, — з приводу компенсації подорожчання газу. Так от, відповідні кошти було передбачено, і вони нікуди не поділися. На відшкодування підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема з огляду на подорожчання «блакитного палива», для потреб місцевих бюджетів закладено 3 мільярди гривень; для виплат субсидій передбачено 2,3 мільярда (на 40 відсотків більше, ніж у 2005 році). Цього, на думку міністра, достатньо.

      Наприкінці минулого тижня країну облетіла новина: дефіцит державного бюджету-2006 становить 5 мільярдів гривень. Здавалося б, цілком значна сума, щоб почати хвилюватися тим, хто залежить від виплат із казни. І, знову ж таки, побоювання передчасні. Для тих, хто хоч трохи орієнтується в державних фінансах, не варто пояснювати, що дефіцит бюджету — річ законна і передбачувана, до того ж, у цьому році його встановлено на рівні 11,7 мільярда гривень. Крім того, зазвичай доходи першого півріччя традиційно менші, ніж у другому півріччі. Отож новина, з якого боку не подивитись, таки добра.

      Невтішні, щоправда, повідомлення з приватизаційного фронту. Аби не ризикувати видатковою частиною бюджету, Мінфін розширив перелік об'єктів державного майна, які виставляються на продаж. Водночас — розробив проект урядової постанови про приватизацію підприємств разом із земельними ділянками, на яких вони розташовуються. Адже не секрет, що інколи земелька під об'єктом, ще й у центрі столиці, варта мільярдів. Переважно за рахунок такого продажу, як випливає зі слів міністра, й планується звести баланс бюджету. А проте, як зазначив пан Пинзеник, уряд має намір узяти зовнішні позики «під найнижчі відсотки». До цього часу Мінфіну вдавалося оформляти кредити у західних банках під досить низьку ставку — 7 з лишком відсотків річних.

      Утім, мабуть, незабаром за рутинною роботою фінансового відомства стане цікаво спостерігати, тому що тут очікується досить повчальна, як для боржників, кампанія. Ідеться про аукціонний продаж права вимоги з повернення кредитів, отриманих підприємствами під державну гарантію. Нагадаємо, що від часу, коли Віктор Ющенко став Прем'єр-міністром, практику надання таких гаратій було припинено. Усілякі близькі до владного олімпу не повернули на той час сотні мільйонів доларів банкам-кредиторам. Про аукціонний продаж права вимоги говорять не перший рік, але противників цієї азартної акції зi зрозумілих причин вистачало. А тепер є надія, що з урахуванням нинішньої ситуації Мінфін усе-таки візьметься нагадати нинішнім «скоробагатькам» про їхні гріхи. Хоча чимало підприємств, про які йдеться, вже перестали існувати або є банкрутами, головне фінансове відомство країни сподівається повернути хоча б дещицю, бо, як видно, це для нього річ принципова.