Удармо разом!

      «Неп» у Криму обставлений не чим іншим, як начебто оновленням місцевого тракторно-комбайнового парку вкупі з підтримкою свого ж сільгоспвиробника. На останньому аргументі робиться особливий акцент. Мовляв, приїжджі з інших регіонів України, як правило, лізингові компанії щорічно «викачують» своєю технікою на кримських жнивах щонайменше 60—70 мільйонів гривень. Віднині, вирішили в уряді автономії, буде інакше: аграрії за рахунок банківських кредитів самі купуватимуть нові трактори і зернозбиральні комбайни на ВАТ «Кримпродмаш». Зиск очевидний, адже ставку в 16 —18 відсотків річних гаситимуть за рахунок республіканського бюджету.

      Цьогоріч, як прозвучало на одній iз робочих нарад Радміну, проведеній на базі СТОВ «Кримтеплиця», для цього у бюджеті республіки спеціально передбачено понад 4 мільйони гривень. Ще 5 мільйонів — на підтримку тутешніх машинобудівних підприємств, зокрема і «Кримпродмашу», щоб таким чином стимулювати їх до розробки й освоєння новітніх технологій.

      Щоправда, на самому ВАТ, пояснив «УМ» його генеральний директор Валерій Кичій, ані виробництво власної сільгосптехніки, ані бодай її «викрутне» збирання не заплановано — лише виготовлення окремих вузлів, агрегатів і причіпного обладнання. А ще передпродажна підготовка і сервісне обслуговування. Причому спочатку тільки двох моделей — відомого ростсільмашівського комбайна «Дон-1500» (відтепер на його кабіні буде дописуватися ще й фірмове слово «Крим») і китайського трактора з ліцензованим англійським двигуном.

      За словами пана Кичія, особливо економічний «китаєць» (він споживає всього 4,8 літра солярки за годину експлуатації) потужністю 35 «конячок» стане в нагоді фермерам, садівникам і виноградарям. Та й ціна його більш-менш прийнятна — від 48 до 53 тисяч гривень. До речі, саме його широкі технічні можливості у роботі продемонстрували перед керівниками підприємств і райдержадміністрацій автономії у згаданій вище «Кримтеплиці».

      У Радміні Криму вважають, що за умови подібної гарантованої бюджетної підтримки республіканський АПК у поточному році спроможний обзавестися новою технікою майже на 100 мільйонів гривень. Фахівці ж, добре обізнані з нашою практикою розподілу всіляких фондів і ресурсів, додають: якщо при цьому вдасться уникнути ще й, скажімо, залаштункової вибірковості, «відкатів» і подібних технологій, то, мовляв, запропонований варіант підтримки села того вартий.