Марина Ткаченко: Збірна відродиться завдяки молодим талантам

Марина Ткаченко: Збірна відродиться завдяки молодим талантам

Жіночий баскетбол в Україні має чи не найбільш славні традиції серед ігрових видів спорту — збірна вигравала «золото» чемпіонату Європи, посідала четверте місце на Олімпійських іграх. Але останнім часом український жіночий «баскет» зовсім не тішить досягненнями. Через вічні проблеми з фінансуванням жоден із наших клубів цього сезону не стартував у єврокубках, для збірної є подвигом саме потрапляння на континентальну першість, ба, навіть внутрішня першість серед найсильніших команд почалася із неабияким запізненням — лише в травні. Утім вона таки стартувала, і після половини матчів першого етапу лідерство утримує столичний ТІМ–СКУФ, що є дебютантом УПБЛ. Команда Марини Ткаченко в цьому сезоні вже встигла виграти золоті нагороди серед команд вищої ліги (фактично — другої за ранжиром), і практично одразу після цього «скуф’янки» переключилися на інший турнір. 13 перемог у 15 матчах — серйозна заявка на підсумкову перемогу і в цьому чемпіонаті. Не приховує бажання зробити «золотий дубль» і сама Ткаченко. >>

Перемога і «мідні труби»

В останній день травня Україна очікує на приїзд дуету з Азербаджану Ell/Nikki (Ельдар Гаримов і Нігяр Джамал), який посiв перше місце на «Євробаченні–2011». Кореспондент «УМ» напередодні їхнього візиту зустрілася з продюсером і чоловіком співачки Руслани Олександром Ксенофонтовим, який уже чотири роки поспіль готує учасників «Євробачення» від Азербайджану. Він поділився секретами про ходи української команди, які привели до перемоги азербайджанських артистів, а також розповів, що не так легко нести лавровий вінець «Євробачення». >>

Бузкове кіно

Море бузку і французьких зірок, десант російських знаменито­стей з українським корінням, наші Бенюк та Ступка–молодший у тіні приїжджих корифеїв і ще менш помічений глядачами конкурс документалістів. Словом, Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів «Харківський бузок», названий на честь матері Мілен Демонжо, колишньої харків’янки Клавдії Трубнікової, втретє вшанував своїх переможців і обіцяв повернутися знову вже наступного року. >>

Останній дзвоник без випускників

У місті Коростень Житомирської області сьогодні продзвенять незвичайні останні дзвоники: лише у п’яти з 13 шкіл будуть випускні вечори одинадцятикласників. Директор загальноосвітньої школи №1, де навчається 640 учнів, Степан Степанович Соколовський відзначає, що це вперше у його багаторічній практиці школа не має випускного класу: «Тут зіграли визначальну роль освітні реформи! Початкова школа у нас була три класи, після яких учні йшли у п’ятий, як–то кажуть, «перестрибували», тому й вийшло так, що один рік «випав». «А у нас школа просто не мала умов у 1994 році для набору шестирічок, тому через рік у нас пішли до першого класу шести– і семирічні діти разом, — пригадує директорка школи №2 Оксана Кузнєцова. — Шкода, звичайно, що не буде випускних вечорів, квітів, гарних суконь, але ми підемо в центр міста, де традиційно збираються всі школи, і будемо дивитися на випускників інших шкіл».

Загалом по Україні випускників цього року буде майже вдвічі менше, ніж минулого. Чому? Науковці пояснюють цей факт «демографічною ямою», яка виникла в 1993—2000 роках. >>

Рецепт добробуту і процвітання

Повернувшись шість років тому зі США, у яких прожив майже повний академічний рік, адаптацію до рідних умов я пройшов відносно безболісно. «Чет–лек» (страждання від зміни часових поясів), котрий жорстоко допікав мені перших тижнів три після перельоту «у той бік», практично не відчувався: лігши спати разом з усіма вже в перший день, я наступного ранку з усіма і прокинувся. «Нічого дивного, адже ти у цьому часі провів значно більшу частину свого життя», — сказав мені один досвідчений товариш. Тобто я повернувся до звичних умов існування. >>

«Тепер «противсіхів» більше на сході»

Українці нині переживають непрості часи — і в економічному, і в політичному плані. Затягнуті паски, зростання цін і невпевненість у завтрашніх статках змушують розчаровуватися у владі багатьох її вчорашніх прихильників. А тут ще й політики підкидають хмизу в багаття, спекулюючи то на червоних прапорах, то на темі УПА, то на мовній проблемі. «Західняка» і «східняка» знову намагаються зіштовхнути лобами. Щоб не думалося про хліб насущний. Про те, як реагує громадська думка на подібні провокації, наскільки суспільство готове до радикальних дій і кого підтримує, «УМ» поговорила з відомими соціологом, директором Фонду «Демократичні ініціативи», старшим науковим співробітником Інституту соціології НАНУ Іриною Бекешкіною. >>

Крісла — на абордаж!

Навіть фахівцеві з фінансових питань важко відповісти, чим сьогодні займається Рада Нацбанку. Якщо раніше цей орган намагався впливати на монетарну політику регулятора, давати поради головному банкірові, то з часом ці функції практично зійшли нанівець, поступившись місцем для самопіару людини, котра з 2007 року незмінно перебуває на посту. >>

Чому судили вбитого, а не вбивцю?

У Полтаві відбулися традиційні, вже дев’яті, наукові Петлюрівські читання, організовані обласною «Просвітою» та єпархією УПЦ Київського патріархату. Свого земляка–полтавця, голову Директорії Української Народної Республіки, головного отамана військ УНР в обласному центрі згадували в день 85–х роковин загибелі Симона Петлюри. 25 травня 1926 року більшовицький агент Самуїл Шварцбард застрелив главу УНР на вулиці Расін у Парижі. У центрі Полтави вперше з’явилися сіті–лайти з нагоди тієї трагічної події, встановлені за ініціативою міської організації партії «Наша Україна», яку очолює організатор петлюрівських слухань, народний депутат Микола Кульчинський. >>

Перед владою і грошима безсила навіть вічність...

Ми весь час скаржимося на нестачу грошей. Їх не вистачає на медицину, освіту, культуру, на збереження пам’яток історії тощо. Їх справді на все не вистачає. Та коли йдеться про збереження культурної спадщини, гроші інколи не рятують, а... руйнують її. Бо люди, яким доручено зберігати багатовікові надбання народу, подекуди втрачають відчуття реальності, отримавши владу та гроші. Яскравим прикладом цього на Волині стала доля ставропігійного Успенського Святогорського жіночого монастиря в селі Зимне, що біля древнього Володимира–Волинського. >>

«Безвізовий режим із Сербією — найбільш наочний приклад нашої співпраці»

Попри те, що в новітній історії Сербії не бракувало чорних сторінок і досі залишається чимало проблем, ця балканська країна впевнено й неухильно рухається до вступу в Європейський Союз. Членство Сербії в ЄС є лише питанням часу, і її досвід може стати корисним прикладом для України. Тим паче що з огляду на приязні взаємини між нашими державами Белград залюбки поділиться цим досвідом із Києвом.

Незважаючи на невелику кількість населення — трохи більше семи мільйонів — Сербія має потужну торговельно–економічну базу і потенціал для залучення інвестицій, тож дво­стороннє співробітництво може бути вигідним для обох наших держав. Наступного тижня в Україну з офіційним візитом приїздить очільник сербського МЗС Вук Єремич. Про те, який «портфель» пропозицій він привезе до Києва і на якому етапі перебувають україно–сербські відносини, «УМ» розповів посол України в Сербії Віктор Недопас. >>

Хто Іуда для Гаги

Популярність Леді Гаги в усьому світі й надалі зашкалює за немислиму межу. Днями любителі творчості 25–річної американської співачки «обвалили» сайт найпопулярнішого інтернет–магазину Amazon. Потужні сервери просто не витримали напливу відвідувачів, які поспішали придбати новий альбом екстравагантної поп–зірки — Born This Way. Упродовж однієї доби, 23 травня, в рамках рекламної акції ціна mp3–версії альбому становила лише 99 центів — в 11 разів дешевше, ніж скрізь. При цьому в багатьох, хто заплатив гроші, були проблеми зі скачуванням та прослуховуванням. >>

ПРИКОЛИ

Леді Гага з’являється оголеною в аптеці і просить відро валер’янки: «Через півгодини я маю бути на прийомі, і мені б хотілося прийти туди в платті з живих котів». >>

Кров і вода до Дня незалежності

Військовий парад iз нагоди 20–ї річниці відновлення незалежності Грузії, який відбувся вчора у Тбілісі, вражав своєю урочистістю. Хоча ще напередодні все йшло до того, що святкування доведеться відкласти. Так принаймні запевняла лідерка опозиції Ніно Бурджанадзе, яка була сповнена рішучості «не дати» грузинській владі провести парад. Нагадаємо, з минулого тижня в Грузії тривають мітинги протесту проти чинного президента Михаїла Саакашвілі. Кілька таких акцій завершилися сутичками з поліцією, що дало їхнім організаторам та російській пресі зайвий привід назвати Саакашвілі «гнусним диктатором». На 25 травня рух «Народні збори» на чолі з Бурджанадзе призначив «День гніву» й попередив, що на бучні святкування 26–го керівництво держави може не розраховувати — опозиціонери «стоятимуть до останнього», вимагаючи відставки президента. Та не так склалося, як планувалося: поліція жорстко розігнала на той час уже не санкціонований мітинг. >>

30 гелікоптерів на вісьмох лідерів

Курортному Довілю цими днями не до туристів — місто на французькому узбережжі Ла Маншу приймає лідерів восьми найпотужніших економік світу. Дводенний саміт «Великої вісімки» (або G8 — від англійського Giant 8), який відкрився вчора ввечері й завершиться сьогодні, традиційно охоронятиме ціла армія — понад 12 тисяч поліцейських та військовослужбовців, 30 військових гелікоптерів, а на випадок атаки з повітря в небо будь–якої миті готові злетіти кілька безпілотних винищувачів. >>

Ключі від раю

Навколо Десятинної церкви знову розгорівся черговий скандал. Позавчора пізно ввечері поблизу фундаменту першого кам’яного храму Київської Русі з’явилися будівельні вагончики. На ранок ЗМІ поширили повідомлення народного депутата Святослава Олійника, який запевняв, що 25 травня близько 23–ї години до Десятинної прибуло шість вантажівок, з яких кран вивантажив металеві тимчасові споруди. Події відбувалися у присутності міліції, яка ніяк цьому не заважала. Більше того, як повідомив нардеп, один із працівників–«вивантажувальників» напав на перехожого, який спробував сфотографувати цей процес, а піп, що вийшов із розташованої поруч каплички УПЦ МП, пояснив: усе, що відбувається, пов’язано з підготовкою до будівництва нової церкви Богородиці. >>

По суті чи на дорозслідування?

Учора Печерський райсуд столиці продовжив попередній розгляд справи колишнього генерала МВС Олексія Пукача, якого обвинувачують у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе. Як і минулого разу, процес відбувався за зачиненими дверима: ні пресу, ні громадськість не пускали. І хоча проти закритості процесу категорично виступає потерпіла сторона, до того ж справа Гонгадзе має неабиякий суспільний резонанс, представники обвинувачення наполягають на тому, що окремі матеріали справи мають гриф секретності. Адже «перевертень» Пукач свого часу керував Департаментом зовнішнього спостереження МВС. >>

Старшинам — від столиці

«Відкриття монумента уро­дженцям міста Києва — ініціатива знизу», — розповідає «УМ» автор ідеї Павло Подобєд. Пам’ятник до Дня героїв вирішили звести саме старшинам Армії УНР, бо відзнака рядовим має стояти не десь на Оболоні, а на майдані Незалежності. «Ми поставили за мету персоналізувати пам’ятник, присвятити його конкретним людям, аби не вийшло чогось на зразок радянського «Невідомого солдата», — веде далі автор ідеї. — А так ми показуємо киянам їхніх земляків, які зробили свій внесок у боротьбу за незалежність». >>

«Іменини» по–багатому

150 заходів упродовж трьох днів, 3,359 млн. гривень, витрачених на святкування зі столичного бюджету, — Київ гулятиме свій день гучно, «по–багатому». Столиця однієї з найбідніших держав Європи та ще й у час економічної кризи чомусь може собі це дозволити. >>

Невдалий бізнес–проект?

«25 травня, о 12:00, гендиректор Національної радіокомпанії України (НРКУ) Тарас Аврахов без жодних попередніх пояснень чи зауважень одноосібно розпорядився припинити мовлення української редакції Всесвітньої служби радіомовлення», — наголошує у поширеній з цього приводу заяві головний редактор української редакції ВСР Микола Мариненко. У редакції таке рішення вже назвали «волюнтаристським наступом чиновників на українські ЗМІ». За словами Мариненка, жодних відповідних документів НРКУ, так само як і розпоряджень вищих органів влади щодо припинення мовлення, надано не було. >>

«Феєрверк» детонував балон?

Повідомлення до місцевих еменесників про НП на вулиці Московській надійшло о 12.50. Вибух фактично повністю зруйнував невелике цегляне приміщення магазину піротехніки «Феєрверк». За попередніми даними, все почалося з пожежі всередині магазину, нібито в кабінеті директора. >>

Як тебе не любити...

Напередодні Дня Києва «УМ» поспілкувалася з Лідією Антонівною Пономаренко — автором книги «Вулиці Києва». Лідія Антонівна без тями закохана в Київ; історик, геодезист, вона 40 років працює з давніми документами, схемами та картами «стольного града». З цією дослідницею ми говоримо сьогодні про «візитку Києва» — Хрещатик. >>

Помаранчевий фініш сезону

Позавчорашній матч двох грандів у Сумах надовго запам’ятається місцевим мешканцям. Більшості, звісно, не самим футболом, а антуражем навколо нього. Ті ж, кому пощастило потрапити на стадіон «Ювілейний», сповна могли відчути себе щасливими. Хіба що трохи зіпсував картину дощ, який почався за три години до матчу й закінчився на перших його хвилинах. Але й це можна сприймати як додаткову барву до спогадів про фінал 20–го розіграшу Кубка України, виграний донецьким «Шахтарем». >>