У важку годину, коли економічні методи стають на заваді політичній кон’юнктурі, Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко продовжує вишукано гнути свою непросту лінію — боротися з інфляцією методом заклинань. Тобто переконувати себе, всіх нас і саму інфляцію, що насправді її не існує. Або майже не існує. Але сто відсотків гарантії, що невдовзі проблема щезне як клас. Що високі цифри на цінниках — марево, фантом, міраж. >>
Пожежу виявили о 03:25 ранку, вчора, коли лісники здійснювали плановий обхід угідь. У 13–му кварталі Лівадійського лісництва загорівся лісовий настил, тобто нижній шар лісу. У повітря підняли гелікоптер МНС, і виявилося, що площа пожежі складала 0,7 гектара, ліс загорівся у важкодоступній гірській місцевості, практично на вертикальних скелях. >>
Приїзд до Вінниці якраз у передвеликодню суботу заступника міністра охорони навколишнього природного середовища Любомира Сав’юка з кадровою місією виявився повною несподіванкою для працівників територіального управління цього відомства. Річ у тім, що пан Сав’юк привіз наказ про призначення нового начальника управління і мав намір представити нового керівника колективу. Оскільки у співробітників саме був вихідний, у Вінниці столичний посадовець застав лише заступника начальника, який чергував у передсвятковий день. Тоді столичний чиновник вдався до, м’яко кажучи, вельми «неординарного» ходу — представив нового начальника… колективові державної екологічної інспекції, яка не входить до складу управління і не підпорядкована йому! >>
Заступник директора ЗАТ «Автомар» Андрій Полтавець, який кілька днів тому, кермуючи «джипом», в’їхав у трамвайну зупинку, вже визнав свою провину і наразі перебуває у харківському СІЗО. Також через свого адвоката Анатолія Супруна він передав прохання врахувати у ході слідства не лише знайдений у його крові алкоголь, а й стан дорожнього покриття на вулиці Полтавський шлях. >>
Єдиним пам’ятником, який спорудять в Україні до 100–річчя від дня народження Степана Бандери, буде монумент провіднику ОУН у Тернополі. >>
Військові паради з використанням важкої техніки на Красній площі не проводили з 1990 року. Тобто вже встигло вирости нове покоління росіян, яке не має найменшої уяви про подібну «демонстрацію сили й могутності» своєї держави, а деякі високопоставлені чини в погонах встигли забути, як це робиться. Тож підготовка до святкування 9 Травня у Москві велася грунтовно і привселюдно. На репетиції, скажімо, механізованої частини параду збиралися численні юрби глядачів. І не дивно: коли ще таке побачиш, щоб по Ленінградському проспекту, Тверській і Новому Арбату гуркотіли танки, самохідні гармати, зенітноракетні комплекси, а в небі шугала бомбардувальновинищувальна, штурмова і транспортна авіація... Це справжнє військове шоу, від якого у глядачів мурашки бігають по спині. Можливо, саме для того, щоб викликати «мурашки за коміром», й проводять подібні «військовопатріотичні» заходи? >>
Сьогодні має відбутися пленарне засідання Держдуми Росії, на якому депутати розглянуть кандидатуру експрезидента Володимира Путіна на пост прем’єрміністра, а також обговорять склад нового уряду. Для затвердження прем’єра достатньо 226 голосів, а «єдиноросів», котрих віднедавна очолює сам Путін, є аж 315 мандатів. >>
Церемонія приведення до присяги нового президента Росії Дмитра Медведєва загалом зайняла не більше, ніж півгодини. Спершу солдати, вбрані у форму ХІХ ст., внесли до Кремля символи президентської влади — особистий штандарт і президентський знак у вигляді золотого георгіївського хреста, а також спеціальний екземпляр Конституції, на якому за кілька хвилин Медведєв і присягав. П’ять речень присяги — і голова Конституційного суду Валерій Зорькін проголосив Дмитра Медведєва третім президентом РФ. >>
Важко встановити та осягнути розумом страшенні наслідки катастрофи, яку спричинив у М’янмі (колишня Бірма) потужний тропічний циклон «Наргіс». Станом на вчорашній день було виявлено тіла вже 22,5 тисячі загиблих, а кількість зниклих безвісти оцінюється приблизно в 44 тисячі. На вулицях міст і сіл розкладаються гори трупів загиблих, населенню загрожують голод та епідемії, передусім холери й дизентерії, повідомляє «Франс пресс». Мільйони мешканців району дельти ріки Іраваді втратили дах над головою і повністю позбавлені чистої питної води. Деякі міста були взагалі стерті з поверхні Землі, Рангун — ділова столиця країни і її найбільше місто практично повністю зруйновано. >>
На жаль, чемпіонат України з баскетболу серед представниць прекрасної статі великою популярністю не користується. А даремно. Емоції тут часом вирують такі, що розважливим чоловікам і не снилися. Цей сезон у вищій лізі став особливим — столичній команді ТІМ–СКУФ вдалося перервати гегемонію «Козачки» та «Дніпра» й виграти чемпіонство після семирічної перерви.
Минулої суботи відбувся вирішальний матч фінальної серії, в якому «скуф’янки» переграли в Дніпропетровську минулорічного чемпіона — «Дніпро». У неділю команда відсвяткувала успіх уже в неформальній обстановці, а наступного дня капітан колективу Інна Кочубей, більше відома в баскетбольному світі під прізвищем Єгорова, завітала до редакції «УМ». >>
Сто років тому в Харкові відбувся перший в історії міста футбольний матч. Саме цей ювілей вплинув на вибір місця проведення фіналу Кубка України, який уперше відбувся за межами столиці — на харківському стадіоні «Металіст». >>
На 500 тисяч гривень розщедрилася черкаська влада, аби придбати дві однокімнатні квартири для провідних місцевих спортсменів — чемпіона світу з богатирського спорту, майстра спорту міжнародного класу Віктора Юрченка й заслуженого майстра, гімнастки Ірини Краснянської. >>
Учора на брифінгу в Кабміні Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко серед іншого зазначила: вона сподівається, що наступного тижня буде внесено проект змін до Конституції, ініційованих БЮТ, і це буде зроблено «на базі консолідованої більшості Верховної Ради». >>
Всеукраїнське об’єднання «Свобода» — одна з дуже небагатьох партій в Україні, яка може похвалитися справді безкоштовною й самовідданою роботою активістів. За участь у демонстраціях під синіми прапорами з тризубом із трьох пальців волонтери не отримують платні (хай то марш на підтримку українського кінодублювання чи проти легалізації марихуани), так само на голому ентузіазмі ідейні «свободівці» розклеюють агітматеріали. Націоналістичній «Свободі» та її лідерові Олегу Тягнибоку закидають, що вони виконують певні політичні замовлення не на користь «помаранчевих». Але Тягнибок спростовує звинувачення, натомість його партія справді здобуває додаткову популярність на тлі розчарування правого електорату в БЮТ, «Нашій Україні» тощо. На виборах–2007 праворадикальна «Свобода» найсуттєвіше (порівняно з іншими політичними силами) приростила відсоток своїх прихильників. Зараз «свободівці» оприлюднили власний проект нової Конституції — із сильною президентською владою — та активно включилися у вибори київської міської влади — бо постановили не пропускати жодної виборчої кампанії. На ці теми ми говоримо з лідером ВО «Свобода», народним депутатом ІІІ й IV скликань Олегом Тягнибоком. >>
Однією з тем, які до сьогодні є болісними і хвилюючими для суспільства, є тема досі офіційно не розкритого злочину — замаху на життя кандидата в президенти Віктора Ющенка. Генеральна прокуратура неодноразово заявляла, що до відтворення картини злочину лишилося буквально кілька кроків. І справді — хоча повної офіційної версії досі не оприлюднено, інтерв’ю учасників подій, натяки посадових осіб та інші матеріали, які подекуди з’являються в ЗМІ, дедалі більше складаються в єдину систему.
До нашої редакції уже не раз надходили листи з різними версіями того, що сталося пам’ятної осені 2004–го. Однак кожній з версій бракувало якоїсь логічної ланки. Нині ми отримали статтю, яка претендує на побудову з уламків інформації стрункої мозаїки, яка, здається, враховує всі інтереси і мотиви практично всіх дійових осіб того часу. Тому ми вирішили опублікувати цю версію зі збереженням стилістики автора, надавши її на суд читачів. >>
В Ані Лорак є щасливе число — чотири. Саме під цим номером вона виступатиме в другому півфіналі на міжнародному конкурсі пісні «Євробачення–2008» 22 травня. На запитання, чи співачка хвилюється перед такою відповідальною подією в її житті, вона відповіла, що намагається не думати про це. «Як тільки мене відвідує хвилювання, я переключаюся на щось інше, а ще співаю. Пісня — дуже хороший антидепресант», — так написала Ані в одному з чатів своїм шанувальникам. >>
...Нас підкидає на хвилі, потім рвучко тягне вниз, і вдаряє об наступну хвилю. Ніби на коні, я зриваюся зі свого сидіння догори. Затим іде ще кілька стрибків, але вони вже слабші. Ноги зафіксовані шнурками, тому я лишаюся на борту надувного човна, але найм’якшою частиною тіла торкаюся бурхливої гірської ріки. Струшую воду і обертаюся назад, щоб пересвідчитися, чи всі на місці. По боках сидить по троє, і один позаду — все нормально. Ми сміємося і кричимо. Щойно ми пройшли Гук — складний поріг на річці Чорний Черемош у Карпатах. >>
Саме сьогодні — в день, коли Європа відзначає завершення найстрашнішої війни, — Омелян Довганич відзначає 78–річчя. Його ця війна теж обпекла — за кілька місяців до перемоги над фашизмом у концтаборі загинув батько. Ми говорили з доктором історичних наук, одним із найавторитетніших закарпатських істориків про уроки історії, які відчуваємо досі. >>
Узагалі ж правити бал у місті–герої військові моряки будуть навіть не три дні, а майже тиждень, якщо взяти до уваги швартування в Севастопольській бухті 8 травня американського фрегата (він прибуває на запрошення українських ВМС), а наступного дня — спільний сухопутний російсько–український парад частин місцевого гарнізону з нагоди Дня Перемоги і визволення міста від німецько–фашистських загарбників. Але найбільш видовищним днем, ясна річ, має стати неділя 11 травня, коли в акваторії тієї ж таки Севастопольської бухти росіяни–чорноморці збираються провести військово–морський парад, хоча наше МЗС, як відомо, однозначно рекомендувало їм обмежитись територією своєї постійної дислокації. У параді передбачається участь 30 бойових кораблів і 10 допоміжних суден флоту, 20 одиниць бойової техніки, підрозділу морської піхоти. >>
«Я хочу жити в цій країні, хочу, щоб мій син жив у цій країні, моя донька, котра народиться якраз після «Гогольfest’у», жила в цій країні та мала право пишатися цією країною», — на такій оптимістичній ноті закінчив розповідь про підготовку фестивалю фестивалів сучасного мистецтва його натхненник Влад Троїцький. Та для цього йому довелося не одну ніч не спати, щоб під одним дахом об’єднати всі мистецькі «хутори». >>
До цієї справді визначної в історії українського кіно події ми йшли багато десятків років. Хоча більшість шляху провели в таких собі роздумах: мовляв, добре було б презентувати наші фільми на цьому престижному кінофестивалі, заявити про себе світові, завести перспективні знайомства... І лише минулого року ситуація почала набувати певної конкретики. Коли українська делегація влаштувала перший в історії Каннського фестивалю прийом на набережній Круазетт, який продовжився цілою низкою інших важливих подій. Чи не найголовнішою з яких стало створення Української кінофундації, стратегічне завдання якої — просувати українське кіно на світовий ринок. >>
«Я читаю! А ти?» — такого напису не буде на сувенірних значках, випущених із нагоди чергового фестивалю «Дитячого читання «Книгоманія». Значки будуть різні: Я люблю читати, Я читаю українською, Читаємо у Львові, Книгоманія... І тільки цей «Я читаю! А ти?» був визнаний недоречним. Можливо, не так недоречним, як незручним? Тому що, незважаючи на ажіотаж навколо книжок і читання, який спостерігається, зокрема, у Львові і — зокрема — в дні соціально–культурної акції «Форум видавців — дітям», ситуація з дитячим читанням в Україні поки що залишається невизначеною. І будьте певні, що на питання «Ти читаєш?» понад 50 відсотків українських школярів дадуть негативну відповідь. >>
Вересневий щорічний «Форум видавців» усі вже встигли полюбити. У його рамках проводилось і чимало заходів для дітей. Деякі з них користувалися особливою популярністю серед юних читачів та їхніх батьків. Пригадую, з яким захопленням розповідала мені маленька львівська знайома про перемогу в дитячих читаннях. >>
Австралійська поп–зірка Кайлі Міноуг відтепер — кавалер знаменитого французького Ордена мистецтв і літератури. Нагороду, яку свого часу отримувало чимало видатних діячів шоу–бізнесу й кіно, Кайлі вручили за «неоціненний вклад у французьку культуру». >>
Добровольці не знали, що їх «вижиматимуть» без ротаційних хвиль мобілізації >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
