Митці і Гоголь

08.05.2008
Митці і Гоголь

У павільйоні галереї «Совіарт» можна посидіти на золотому унітазі. (Фото автора.)

«Я хочу жити в цій країні, хочу, щоб мій син жив у цій країні, моя донька, котра народиться якраз після «Гогольfest’у», жила в цій країні та мала право пишатися цією країною», — на такій оптимістичній ноті закінчив розповідь про підготовку фестивалю фестивалів сучасного мистецтва його натхненник Влад Троїцький. Та для цього йому довелося не одну ніч не спати, щоб під одним дахом об’єднати всі мистецькі «хутори».

Спонсорських грошей вистачило на половину задуманих проектів, решту суми Троїцький взяв у кредит. «Це мій подарунок місту. Фестиваль — не заробіток. Вхід платний тільки на ті заходи, які викликатимуть ажіотаж, щоб глядачі змогли зайняти сидячі місця. У нас є три сцени — велика, камерна та андеґраундна, тисяча учасників, запрошені найкращі театри, музиканти і художники», — каже режисер.

Як зауважив «УМ» учасник «Гогольfest’у», організатор одного з днів «Країни мрій» в «Арсеналі» Олег Скрипка, політикам точно не вистачає такої співпраці, треба починати об’єднуватися з культури. А генеральний директор закладу чи, як він себе називає, архітектор мрій «Мистецького арсеналу» Ігор Дідковський додає: ««Гогольfest» показує українцям, що ми таки чогось варті». У 1803 році Іоганн Меллер писав: «Прийде час, я впевнений, і наступні покоління зрозуміють: я будував не військовий об’єкт...» Слова архітектора «Старого Арсеналу» стали пророчими.

Містифікація кураторів з мертвими душами за живі гроші

Відкривали фестиваль під хоровий спів і стук барабанів. На вході дівчата в чорних плащах із кошиками кожному давали штучну квітку на щастя, яку відвідувачі відразу майстерно прив’язували до свого одягу. В «Арсеналі» цілковита темрява, світяться тільки квіти на стінах, на акторах і в кожного з гостей. Стовідсоткову містифікацію розвіює вмикання світла і голос організатора Влада Троїцького: «Гогольfest» відкрито, прошу ознайомлюватися з виставкою».

У великій залі — 13 павільйонів під спільною назвою «Картель кураторів. Містифікація». Пред­ставлені найкращі галереї в Україні, роботи відомих художників. Деякі полотна писалися спеціально для фестивалю, деякі вже виставлялися. Галерея «Ательє Карась» презентувала частину виставки «Наскрізь» Влади Ралко, з якою можна було ознайомитися протягом року в «Я Галереї» і тому ж «Карасі». Харківська муніципальна галерея у своєму павільйоні вирішила віддати данину ідолам. Скульптори Олександр Рідний, Анна Іванова і Володимир Кочмар собаку і людину на велосипеді обклеїли пір’ям, возвеличили дерев’яних язичницьких богів. Нещодавно в Києві відкрилася галерея «Боттега» і відразу була запрошена до «Арсеналу». Представили полотна Матвія Вайсберга «Створення світу». До живопису додали скульптуру грузинки Тамари Квісітеджта. Дві людини крутяться по колу і лише на одну мить входять одна в одну. Це і було творенням, а далі вічне життя. Робота була на Венеціанському бієнале. Влад Троїцький теж дозволив собі побути в ролі «куратора». У його павільйоні на підлозі гранули з пінопласту, а по колу стоять картини Олександра Бабака, Володимира Будникова, Андрія Блудова, Вадима Бондаренка, Олександра Ройтбурда, Миколи Маценка... «Я прийшов підтримати Вадима Бондаренка. Хочемо з ним спільні проекти по всьому світу робити», — каже художник Сергій Кузнєцов. Його робіт в «Арсеналі» немає, тому сам прийшов як експонат сучасного мистецтва. Костюм пошив із жіночих трусів. Минулого року їх обміняв у галереї «Цех» на свої картини. А там ще є павільйони, де вхід тільки для дорослих («Совіарт», куратор Віктор Хаматов), де суцільна порожнеча (медіа–об’єкт «Декларація порожнечі» куратора Влодка Кауфмана), де можна себе перевірити на присутність національного гена за 50 коп. (харківський центр «Тотем» Олени Афанасьєвої).

80 митців андеграунду

Молоді художники вміють мріяти. Вони не зіпсовані комерцією, роблять все щиро і для себе. В «Арсеналі» їм віддали підвал. Понад 80 молодих художників зі своїм відображенням сучасних емоцій. Артур Білозьоров запроторив у підвал з десяток каністр, вирізав посередині отвір, освітив його. Каже, що задумав зробити виставковий простір там, де раніше його ніколи не було. За півроку назбирав 20 штук і хоче цей проект презентувати в якійсь галереї. Віталій Шевченко і Даша Байлюк до фестивалю готувалися три дні. «Нам сказали, що є вільне місце, поворушіть мізками. Придумали мертві душі поселити в трилітрові банки із землею і горіхами. Цілу ніч перед відкриттям робили полиці», — діляться секретами молоді художники.

Антін Мухарський 22 травня презентуватиме свою галерею на Андріївському узвозі. У підвалі представив перших своїх художників — Івана Семенка з портретами людей шоу–бізнесу і велике полотно Владислава Шерешевського, яке цього року було висунуте на здобуття Шевченківської премії.

Оксана Чепелик натворила «Дітей на замовлення». На її картинах — вагітні жінки, а на відео показує все, що відбувається під час пологів. І без якоїсь вуалі.