Андроповські темники для кучмократії

Андроповські темники для кучмократії

Існує поширена думка, що очолювана Медведчуком-старшим Адміністрація Президента України, що розташована у відомій будівлі на Банковій, нині виконує ту саму роль, що й ЦК КПУ. Вибудована чільним адвокатом, заслуженим юристом і екс-лідером Партії прав людини вертикаль з усіх чотирьох цілком «незалежних» гілок влади змушує припустити, що химери остаточно переселилися в голови керівників держави з іншого, не менш відомого будинку, що наразі ремонтується навпроти.
Знайомство з унікальним «Радянським архівом» видатного дисидента-антикомуніста Володимира Буковського змушує до аналогій із сучасністю. Якщо є новітній ЦК, неподалік має бути і модерний КДБ. А й справді, хто нині виконує роль безпомильних і несентиментальних «комиссаров в пыльных шлемах», хто є бойовим загоном правлячого режиму, який готовий до розправи з кожним, хто не вважає, що «ученье Кучмы всесильно, потому что оно верно» (з проекту програми однiєї об'єднаної партiї 2004 р.)?..
Отже, КГБ сьогодні — це не СБУ, не РНБОУ і навіть не спецпідрозділи «орлів», тих, що «зовсім без моралі». Це топ-менеджери і президентські піарники. Адже саме підлеглі двуликого Медведчука (у сенсі: глава АП і лідер партії) найкраще запозичують і копіюють невмирущі методи чекістів з-під крила «залізного Фелікса».
Виявляється, що темники — це не вигадка клятих московських іміджмейкерів і доморощених політтехнологів. Це одна із давніх гебістських технологій. >>

За реформу, але з чистими руками

Лідери Соціалістичної партії та блоку «Наша Україна» сенсаційно отримали доступ до ефіру (хай і непрямого) на Першому національному каналі, контрольованому есдеками, та ще й у передачі, яку веде один із головних політтехнологів «трояндової партії» — «Наголос із Михайлом Погребинським». Деякі спостерігачі сихильні вважати, що Олександр Мороз та Віктор Ющенко вийшли на загальноукраїнську телеаудиторію тільки тому, що саме в ці дні в Україні перебувають «контролери» з Ради Європи і їм варто було б показати «розгул» свободи слова по-українськи. Як би там не було, свої вагомі аргументи на противагу есдеківським та регіональним темникам опозиційні лідери таки представили. >>

Конституцію поміняти — не сорочку переодягти

Під час голосування за внесення поправок до Конституції не було дотримано процедуру. Це, звісно, не новина — новина полягає в тому, що до такого висновку дійшли й доповідачки Парламентської Асамблеї Ради Європи Ханне Северiнсен та Рената Вольвенд. «Дійсно, опозиція намагалася припинити це обговорення, але треба було дати можливість, аби всі переконалися в тому, за що вони голосують, які поправки були подані на стіл для розгляду», — сказала пані Северiнсен в ефірі 5-го каналу. До речі, під час трансляції цієї програми кореспондентові «УМ» телефонували знайомі з різних районів столиці, скаржачись на те, що варто було європейській гості скептично висловитися щодо дій нашої парламентської більшості, як сигнал 5-го каналу різко погіршився, і до самого завершення передачі розчути щось було неможливо... >>

Центрвиборчком поза законом,

В українському політично-правовому полі визріла й заколосилася нова юридична колізія, якщо не сказати нісенітниця. Саме вчора закінчився шестирічний термін повноважень дюжини членів Центральної виборчої комісії (хоча, на думку багатьох експертів, він сплив ще раніше). При цьому вони продовжують працювати. Як заявив секретар Центрвиборчкому Ярослав Давидович агентству «Інтерфакс-Україна», «оскільки жодних документів про припинення повноважень членів ЦВК немає, вони не мають права не виходити на роботу, оскільки це буде вважатися прогулом». А Президент Кучма хоч і живий та здоровий, але й вухом не веде. >>

У зимовій Варшаві про «осінь» України

Позавчора в редакції «Газети виборчої» відбулася конференція «Східний вимір — тристороння співпраця», організована за участі посольства Великої Британії в Польщі. Хоча конференція була присвячена перспективам майбутніх відносин об'єднаної Європи з Україною та Білорусcю, йшлося переважно про українські справи. На конференції звучали доволі похмурі прогнози стосовно запланованих на осінь виборів Президента України, зазначає «Газета виборча». >>

Епістолярій спікера

Спікер парламенту Володимир Литвин, як і обіцяв напередодні в інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня», написав своїй депутатській «пастві» листи, в яких, звертаючись особисто до кожного парламентарія, викладає своє бачення ситуації, що склалася у парламенті. «По суті, ми маємо гостру парламентську кризу, яка загрожує переростанням у всеосяжну політичну, — визнає Голова ВР. — Жорстка перманентна боротьба за владу, яка є характерною особливістю України й різко загострилася з розгортанням президентської кампанії відразу ж після виборів до Верховної Ради, призвела до того, що наш парламент почав уже працювати за циклічним принципом — від протистояння до протистояння». Як стверджує Литвин, «протягом 4-ї сесії блокувалося кожне четверте з пленарних засідань», а апогеєм конфлікту, звісно, стало «винесення на розгляд парламенту питання політичної реформи». >>

Друга пішла

«Заявляю відповідально і професійно: Азаров та «азаровщина» представляють ідеологію й політику, несумісні з розвитком підприємництва, інвестицій, економічної свободи, євроінтеграційного курсу України, з повагою до власного народу і прав людини, дотриманням закону та соціальною справедливістю. Я переконана, що кожен мешканець України стикався з такою «азаровщиною» у своєму місті, області, селі. Це — хвороба. Її треба лікувати. Радикально». >>

Кримчани просять Кучму на третє царство

Помолоділий на 20 років після Баден-Бадена Леонід Кучма засвідчив свою богатирську снагу першою в цьому році зустріччю з вірними парламентськими «більшовиками». Результати співбесіди переповів у інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» координатор більшості Степан Гавриш. Він каже, що Президент згоден «очолити» «круглий стіл» з метою пошуку компромісів з опозицією для проведення політреформи «за умови, що опозиція візьме на себе політичні зобов'язання по голосуванню відповідного законопроекту». Крім того, Гавриш зробив головний висновок — що Кучма визначиться зі своєю участю у виборах-2004 вже після голосування по політреформі. «Головним моментом» може бути факт появи 300 голосів «за» у ВР, каже Степан Гавриш. >>

«Зви­няй­те», ба­на­нів не­ма!

Жи­те­лі се­вас­то­поль­сь­ких мік­ро­ра­йо­нів у бух­тах Ка­ми­шо­ва і Ко­за­ча про­тя­гом ос­тан­ніх днів змог­ли зіб­ра­ти «да­ри мо­ря», які нес­по­ді­ва­но ви­ки­ну­ли хви­лі на бе­рег. При­бе­реж­ну галь­ку май­же пов­ніс­тю вкри­ли цит­ру­со­ві — ман­да­ри­ни, апель­си­ни і ли­мо­ни, які нез­ро­зу­мі­ло яким чи­ном пот­ра­пи­ли у во­ду. >>

Ук­ра­ї­на гри­пує

З по­не­діл­ка у шко­лах Чер­ні­гів­щи­ни від­нов­ле­но за­нят­тя, які бу­ло при­пи­не­но че­рез епі­де­мію гри­пу. Сьо­год­ні за­кін­чу­ють­ся по­зап­ла­но­ві ка­ні­ку­ли і в сто­лич­них шко­лах — з 22 січ­ня ки­їв­сь­кі шко­ля­рі на­реш­ті ся­дуть за пар­ти. На­то­мість у де­я­ких міс­тах Ук­ра­ї­ни нав­па­ки — епі­де­мія по­роз­га­ня­ла ді­тей по до­мів­ках. >>

Змі­ша­лись у трю­мах

Нор­везь­ке ван­таж­не суд­но «Рок­нес» пе­ре­вер­ну­ло­ся до­го­ри дном у фі­ор­ді Ра­у­не поб­ли­зу міс­та Бер­ген у пів­ден­но-за­хід­ній час­ти­ні Нор­ве­гії, по­ві­до­ми­ла аген­ція «Франс Пресс». Ка­тас­т­ро­фа ста­ла­ся по­зав­чо­ра о 16.30 за міс­це­вим ча­сом. Між­на­род­на ко­ман­да суд­на скла­да­ла­ся з 29 осіб: 23 фі­ліп­пін­ців, трьох гол­лан­д­ців, двох нор­веж­ців та од­но­го нім­ця. Від­ра­зу ж до ря­ту­валь­но-по­шу­ко­вих ро­біт бу­ли за­лу­че­ні 15 су­ден та чо­ти­ри ге­лі­коп­те­ри. >>

Газ не прощає необережності

До 20 осіб зросла кількість смертельних жертв вибуху, який стався позавчора о 18.40 за місцевим часом на найбільшому заводі Алжиру з переробки нафти та газу у портовому місті Скікда, повідомили вчора представники місцевої влади. Міністр енергетики та гірництва Алжиру Шакіб Хеліл зазначив, що жертв може бути більше, бо й досі на території заводу тривають пошуково-рятувальні роботи. Надалі не вдалося погасити пожежу, хоча пожежники вже контролюють її. Міністр заявив, що причину вибуху ще не встановлено. В шпиталях Скікди та інших міст Алжиру перебувають щонайменше 74 особи з пораненнями, більшість із них — з сильними опіками. >>

Країна прихованих власників

Наша країна залишається в «чорному списку» країн, які недостатньо борються з відмиванням «брудних» грошей. Утім Україна розраховує добитися виключення зі списку в лютому 2004 року. На початку цього тижня до Києва прибула оціночна місія Міжнародної організації з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, одержаних злочинним шляхом (FATF). Напередодні її прибуття було здійснено низку парадних заходів, що мали засвідчувати глибоку занепокоєність вищої влади станом справ у цій царині. Скажімо, Кабмін і Нацбанк затвердили програму протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2004 рік. Низці центральних установ і відомств було доручено розробити заходи задля уникнення приватизації з непідтверджених джерел доходів і створити єдину державну інформаційну систему у сфері запобігання і протидії відмиванню грошей. >>

Чорні дні Грузії

Позавчора у Тбілісі було здійснено напад на депутата грузинського парламенту Каху Гіуашвілі. За даними МВС Грузії, невідомі зловмисники напали на Гіуашвілі у під'їзді його будинку в центрі міста, вистріливши в депутата кілька разів упритул, і зникли, інформує ІА «Новини Грузії». Стан потерпілого, коли його доставили до лікарні, оцінювався як тяжкий. >>

Іспанський лівий марш

Позавчора після надзвичайного засідання Кабінету міністрів голова уряду Іспанії Хосе Марія Азнар зустрівся з королем Хуаном Карлосом, який прийняв рішення розпустити парламент і підписав відповідний декрет. Прем'єр-міністр повідомив, що наступні парламентські вибори відбудуться 14 березня. Хосе Марія Азнар уперше очолив уряд Іспанії 1996 року після того, як його Народна партія перемогла на виборах. Після двох каденцій він не має наміру претендувати на третю, тому перше місце в партійних списках Народної партії тепер посів заступник Азнара — Маріано Рахой. >>

«Народний одобрямс» забезпечать лише «свої»

Оргкомітет з організації Одеського обласного громадського форуму на підтримку політичної реформи в Україні ухвалив провести 27 січня збори в Музично-драматичному театрі ім. В. Василька. Повідомлення такого змісту розіслав днями місцевим ЗМІ відділ взаємодії та зв'язків з громадськістю апарату Одеської облдержадміністрації. Як зазначено в документі, вже «20—21 січня громадські форуми відбудуться в усіх районах та містах Одеської області», «встановлено також норму представництва на обласному форумі — 25 осіб від районів та міст обласного значення (крім Одеси) та 50 осіб від кожного району міста Одеси». >>

Вільний, бо живий

Закони, що приймаються в Україні, зазвичай нагадують рекламні пропозиції з торговельно-харчової царини. Щось на зразок такого: з'їжте одну нашу піцу, і другу ви отримаєте безкоштовно. Заманливо, але апетит під час їжі не тільки не приходить, а навпаки — зникає. Бо з'ясовується: щоб отримати дармовий презент від піцерії, вам доведеться перед тим замовити їхній найдорожчий і найбільший витвір, який ані ваш шлунок, ані ваш гаманець просто не зрозуміють. І так — майже скрізь і в усьому: тільки-но ми налаштовуємось пограти у подібну гру, тільки-но захочемо випробувати якусь суперпропозицію («тільки на цьому тижні...», «тільки до першого снігу...», «тільки для абонентів... клієнтів... абітурієнтів»), як що-небудь обов'язково стається. Або ми починаємо розуміти, на чому нас «кинули», або ера милосердя закінчується, або просто випадає день посту... >>

Держава повинна визнати свою вину

Діючий закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні, який було прийнято у квітні 1991 року, дуже застарів. Його ухвалили ще тоді, коли Україна не була незалежною державою. Мій законопроект є принципово новим. Що є недоліком старого закону? Він не реабілітовує борців за волю України, а лише тих, кого судили за статтею 62 старого кримінального кодексу. Це — антирадянська пропаганда. >>

Вертинський проти «Матриці» й кока-коли

Якщо поезію Олександра Вертинського (1889—1957) порівнювати з прянощами, то це, швидше, ваніль. Або ні, кориця... Чи, може, гіркий мигдаль, який у перетертому вигляді додають для пікантності смаку в тісто чи крем. Часи минають, а цей інгредієнт залишається таким же важливим для засвоєння духовного харчу, який сьогодні, звісно ж, дуже відрізняється від того, чим частували своїх сучасників поети майже століття тому. Киянин Олександр Вертинський уперше з'явився на естраді у 1915 році, співаючи про одиноких бідних діточок, кокаїном розіп'ятих на мокрих бульварах Москви. Він почав виступати у костюмі П'єро, від якого поступового залишилася лише загримована біла маска-обличчя і яскраво-червоні губи... >>

Київський оперний: спроба пунктиру

Олена Сергіївна Зінькевич, окраса українського музикознавства і професор музичної академії, одна з моїх учителів, чиї лекцій з історії музики не перестану вдячно згадувати, видала книжку «Концерт и парк на Крутояре» («Дух і Літера», Київ, 2003). Книжка, точніше, збірка есеїв про музичний Київ столітньої давності, варта окремої розлогої рецензії; мене ж при вчитуванні зупинили кілька рядків, які Олена Сергіївна відкопала з «Кієвляніна» 1868 року. «Опера, может быть, непосредственнее указывает на успех общества, нежели даже великие мероприятия нашего мудрого правительства...». >>

Стоп-кадр у кольорі і часі

Хто такий Григорій Кохан? Відомий кінорежисер, народний артист України, постановник фільмів «Народжена революцією», «Циганка Аза», «Ярослав Мудрий», «Стамбульський транзит»... Відповідь правильна, але неповна, винятково кінематографічна. Оскільки починав Григорій Романович — і про цей факт, гадаю, знає дуже небагато шанувальників його творчості — як художник, закінчивши поліграфічний інститут у Львові. Співпрацював із провідними видавництвами — «Молодь», «Музична Україна», — оформлював збірки творів Стефаника, Собка... По закінченні Вищих режисерських курсів у ВДІКу почав займатися кіно, але від образотворчого мистецтва не відрікався і робити цього не збирається. >>

Колобок повісився

Жили-були дід та баба в Україні. Жили вони на пенсію соціальну. І був у них онук — Колобок. Одного разу повертаються старі з базару, відчиняють хату — немає онука. Вони до клуні — повісився бідака. Не витримав хлібних навантажень уряду, не став обтяжувати старих з огляду на подорожчання борошна, з якого його, рідного, спечено. >>

Ранні сорти — запорука успіху

Петро Денисович Дудар із села Рубань Немирівського району, що на Вінниччині, не лише постійний передплатник «УМ», а й уважний читач. Він пам'ятає, як торік ми писали про овочівницю з Диканьки Софію Олефір, що спеціалізується на вирощуванні ранніх помідорів «всуху», майже без поливу. «Я ту газету оберігав, але все одно онуки десь її запроторили, тому надрукуйте цю статтю ще раз і перешліть її конвертом, якщо таке можливо», — просить Петро Денисович. Наче вгадавши побажання вінничанина, майже водночас iз ним обізвалася і Софія Олексіївна, яка й минулого року зібрала щедрий урожай томатів, поспостерігала за кількома новими сортами і знову залишилася задоволена. Отже, ми не пересилатимемо її минулорічну статтю поштою, а дамо слово панi Софiї просто в газеті, щоб і інші городники змогли щось почерпнути з досвiду полтавчанки. >>

Комбайн, який косив «капусту»

Багатоходову комбінацію з привласнення чужого майна «прокрутили» двоє керівників сільгосппідприємств (одне з них розташоване в Зіньківському, інше — у Полтавському районах) за найактивнішого сприяння надто підприємливого експерта-автотоварознавця. Одному зі згаданих господарств на пільгових умовах п'ятирічної розстрочки платежу дістався новенький комбайн. Та невідомо ще, де будуть «козирні» посадовці через ту п'ятирічку. Тож і вирішили вони купувати залізо, себто оречевлені гроші, доки «гарячі». Тим більше що комбайн був майже «колгоспним», оскільки надавала його сільгосппідприємству державна корпорація... >>

Грицю, Грицю, до природи

І взимку, і влітку багато хто з нас ламає голову над проблемою, де провести відпустку чи бодай на вихідні гайнути подалі від гамірного міста. Якщо довго не вигадувати, то, маючи в кишені кругленьку суму, можна податися давно протореними маршрутами на море чи в гори. Втім, зізнаймося, навіть в облюбованих та комфортних місцях масового скупчення відпочиваючих не завжди вдається цікаво і з користю для себе провести час. Отож краще «паняйте» на село. >>

Фермерська «Таврія» для Аніскіна

Для дільничних інспекторів міліції, котрі опікають наші села, чи не найболючішою проблемою залишається транспортна. Змушеному добиратися до найвіддаленіших сіл своєї дільниці на перекладних сучасному Аніскіну співчувають, здається, всі. А от фермери Чутівського району вирішили посприяти розрубуванню цього гордієвого вузла максимально конкретно. На суто добровільних благодійницьких засадах вони у складчину зібрали необхідну суму, купили новеньку «Таврію» і передали її відділенню дільничних інспекторів «рідного» райвідділу міліції. >>

Трид­ця­ти-­річ­на жін­ка з фі­гу­рою під­літ­ка

Ми­ну­лої п'ят­ни­ці свят­ку­ва­ла свій день на­род­жен­ня од­на з най­по­пу­ляр­ні­ших і найус­піш­ні­ших топ-мо­де­лей сві­ту. У це склад­но по­ві­ри­ти, але 16 січ­ня Кейт Мосс ви­пов­ни­ло­ся 30. Ця дів­чи­на ста­ла не прос­то ма­не­кен­ни­цею, яку за­люб­ки зап­ро­шу­ють на по­ка­зи сво­їх ко­лек­цій усі ви­дат­ні ди­зай­не­ри сві­ту, а й сво­є­рід­ним сим­во­лом кін­ця 90-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­літ­тя. Ко­хан­ня Кейт до­ма­гав­ся не один ві­до­мий плей­бой, а кра­сун­чик Джон­ні Депп так дов­го мрі­яв із нею од­ру­жи­ти­ся, що від­мо­ва мо­де­лі лед­ве не роз­би­ла йо­му сер­це. Щоп­рав­да, да­ле­ко не всі мо­жуть наз­ва­ти міс Мосс іде­а­лом — ти­ся­чі ма­те­рів з усіх ку­точ­ків пла­не­ти прок­ли­на­ють її за те, що їх­ні донь­ки до­ве­ли се­бе до вис­на­жен­ня ді­є­та­ми, го­ло­ду­ван­ня­ми й різ­но­ма­ніт­ни­ми за­со­ба­ми для схуд­нен­ня, на­ма­га­ю­чись до­сяг­ти стан­дар­тів сво­го ку­ми­ра. От тіль­ки ске­лет­на ті­ло­бу­до­ва Кейт діс­та­ла­ся їй від на­род­жен­ня, а не­щас­ні дів­чат­ка на­зав­жди втра­ти­ли здо­ров'я, праг­ну­чи ски­да­ти­ся на цю да­ле­ку від жі­ноч­них форм ан­г­лій­ку... >>

Сид­жу на кри­жи­ні, в ку­паль­ник уб­ра­ний...

Рек­ла­ма — це, як ві­до­мо, ру­шій тор­гів­лі. Але в на­ші ча­си ві­де­о­ро­ли­ків, у яких роз­по­ві­да­єть­ся про пе­ре­ва­ги тих чи ін­ших то­ва­рів та пос­луг, роз­ве­ло­ся стіль­ки, що це пра­ви­ло до­реч­но де­що пе­реф­ра­зу­ва­ти: ру­ші­єм тор­гів­лі те­пер є ОРИ­ГІ­НАЛЬ­НА рек­ла­ма. І пі­ар-ме­нед­же­ри фран­цузь­ко­го бу­дин­ку ви­со­кої мо­ди, який так і на­зи­ва­єть­ся — French Fashion House, ду­же доб­ре цю іс­ти­ну зас­во­ї­ли. Для рек­лам­ної кам­па­нії сво­єї но­вої ко­лек­ції ку­паль­ни­ків фран­цу­зи за­лу­чи­ли 180 швей­цар­ців — 90 жі­нок і 90 чо­ло­ві­ків, — які про­тя­гом го­ди­ни муж­ньо мер­з­ну­ли на сні­гу, де­мон­с­т­ру­ю­чи ку­паль­ні кос­тю­ми фір­ми, си­дя­чи на... льо­до­вій бри­лі. >>

Від Ді­ан­д­ри — до Кал­ліс­ти

На­реш­ті гол­лі­вуд­сь­кий Ін­ді­а­на Джонс — Гар­рі­сон Форд — до­мо­вив­ся зі сво­єю дру­жи­ною про умо­ви їх­ньо­го роз­лу­чен­ня. Под­руж­жя вже дав­но не жи­ве ра­зом, біль­ше то­го, Форд кіль­ка ро­ків зус­т­рі­ча­єть­ся з ак­т­ри­сою Кал­ліс­тою Флок­хард і вже на­віть зап­ро­по­ну­вав їй од­ру­жи­ти­ся, щой­но звіль­нить­ся від по­пе­ред­ніх шлюб­них пут. >>

Сон на за­мов­лен­ня

Прис­т­расть япон­ців до всі­ля­ких тех­ніч­них ви­на­хо­дів ві­до­ма всьо­му сві­то­ві. Яких тіль­ки ди­во­виж­них прис­т­ро­їв не ви­га­ду­ва­ли вче­ні Кра­ї­ни Схiдного Сонця! Чо­го вар­ті, ска­жі­мо, ав­то­ма­тич­ні пе­рек­ла­да­чі з ко­тя­чої та со­ба­чої мов на люд­сь­ку, не ка­жу­чи вже про звич­них для гро­ма­дян Япо­нії ро­зум­них ро­бо­тів-гу­ма­но­ї­дів, ме­ха­ніч­них ко­тів, со­бак і на­віть ри­бок. За кіль­кіс­тю по­діб­них до­сяг­нень усіх кон­ку­рен­тів пе­ре­вер­ши­ла ком­па­нія «Та­ка­ра». Але ос­тан­нім сво­їм ви­на­хо­дом ця фір­ма, схо­же, пе­ре­вер­ши­ла са­му се­бе: при­лад під наз­вою «Юме­мі ко­бо», що пе­рек­ла­да­єть­ся з япон­сь­кої як «Май­с­тер­ня снів», дає сво­є­му влас­ни­ко­ві мож­ли­вість ба­чи­ти са­ме ті сни, які той за­ба­жає. >>

Анекдоти

Сим­па­тич­на сту­ден­т­ка в мі­ні-спід­ни­ці скла­дає іс­пит. Усі шпо­ри щіль­но упа­ко­ва­ні під ре­зин­кою тру­си­ків. Бі­лет, пер­ше пи­тан­ня. Ви­тя­гу­єть­ся шпо­ра, пи­шеть­ся від­по­відь. Дру­ге пи­тан­ня — шпо­ра, пи­шеть­ся від­по­відь. Тре­тє пи­тан­ня — те са­ме з-під спід­ни­ці. Вик­ла­дач не вит­ри­мує, за­би­рає шпо­ри, за­би­рає за­лі­ков­ку і ста­вить чо­ти­ри ба­ли.
— А чо­му «4»?
— За на­ка­зом мі­ніс­тер­с­т­ва.
— ?!
— За на­ка­зом мі­ніс­тер­с­т­ва у ви­пад­ку су­пе­реч­ли­вої оцін­ки во­на ок­руг­лю­єть­ся на ко­ристь сту­ден­та.
— ?!
— Ок­руг­лю­є­мо се­ред­нє, одер­жу­є­мо «4». Ну що тут нез­ро­зу­мі­ло?! За іс­пит — «2», за стрип­тиз — «5». >>

За Юліаною — і Юлія

Українські дівчата в Мельбурн-парку продовжують радувати вітчизняних тенісних уболівальників. За стартову поразку Тетяни Перебийніс є вже дві «помсти»: після Юліани Федак, яка вперше пробилася до основної сітки турніру серії «Великого шолома», а затим вийшла й до другого раунду, почала з перемоги й 20-річна Юлія Вакуленко. Її суперницею на початку відкритого чемпіонату Австралії вчора була чешка Єва Бірнерова, й кримчанка не стала зволікати з вирішенням проблеми — 6:4, 6:3. Друга ракетка України (і 92-й номер світової класифікації) зробила п'ять ейсів (подач навиліт) і обіграла чеську тенісистку за всіма компонентами, повідомляє сайт Андрія Медведєва. В другому раунді нашу співвітчизницю очікує серйозний іспит в особі аргентинки Паоли Суарес, «посіяної» на турнірі під 12-м номером. Суарес перебуває в чудовій формі: минулого тижня вона виграла турнір WTA у Канберрі, де Юля зупинилася у півфіналі. >>

Побороти Путіна

Ані хвилини Корнійович не сидить склавши руки! Його нестримний потяг до діяльності, надзвичайна активність і струмінь енергії, що просто б'є через край, дивує стороннього відвідувача офісу федерації. Від інтерв'ю «УМ» Олександра Наухатька буквально щохвилини відволікають телефонні дзвінки, до кабінету постійно заходять чемпіони з самбо як Радянського Союзу, так і часів незалежності. Маючи багато титулів — перший віце-президент Міжнародної федерації самбо, віце-президент Національної федерації, головний тренер збірної України, член НОК, член Всесвітньої академії мистецтв і спорту — сивочолий Олександр Корнійович не проти й зараз час від часу позмагатися на килимі. Три роки тому, напередодні свого 60-річчя, він виборював ще одне звання — чемпіона Європи серед ветеранів. «Майстрів» — виправляє мене Наухатько, наголошуючи, що зараховувати його до позаспортивної ветеранської когорти ще рано. «До речі, минулого року, — продовжує Корнійович, — суперник зустрівся — міцний горішок, чемпіон із Якутії, розкусити його, на жаль, не вдалося. Та останнє слово ще буде за нами». >>

Маршруткам кажуть: «Марш із дороги!»

Міська влада Донецька всерйоз взялася за наведення порядку на автобусних маршрутах, де пасажирів чекають кардинальні приємні зміни. Йдеться про рішучі наміри відмовитися від використання маршруток типу «ГАЗель» та «Соболь», які вважаються вже вчорашнім днем. Приміром, на останній прес-конференції міський голова Донецька Олександр Лук'янченко однозначно запевнив, що возити пасажирів маршруткам залишилося лічені дні. А далі їх очікує доля комерційних кіосків, які свого часу зусиллями міської влади перестали спотворювати вулиці та майдани Донецька. >>

Третина загиблих рівнян — самогубці

Філософствування влади про те, що жити на Рівненщині стало краще, а мешканці її стали багатшими, про що буцімто свідчать статистичні дані, цілком спростовуються статистикою іншою — із 474 загиблих у минулому році рівнян 164 покінчили життя самогубством. Аби не псувати показники, найчастіше намагаються визнати самогубця психічно хворою людиною, але ж у нашому випадку це означає, що, вибачте на слові, понад третину мешканців Рівненщини треба визнати розумово неповноцінною (адже саме таке співвідношення до загальної кількості загиблих становлять ті, хто вкоротив собі життя). >>

Хатинка. А під нею — трупи

Не думала не гадала літня мешканка села Богатирівка (Вільянський район), що в реалізації свого давнього наміру — прокласти водопровід до оселі — матиме справу з прокуратурою. Ні, жінці нічого кримінального не інкримінують. Просто копачі траншеї наштовхнулися на людські залишки, і без нишпорок не обійшлося. >>

Авто для сиротинця

Два дитячих будинки сімейного типу, що діють у Рівному, від самого моменту свого створення перебувають під пильною увагою міської влади. Адже безбатченків, на жаль, у місті вистачає, дитячі ж будинки «офіційного» типу зовсім не те, що виховання у сім'ї. Тому ініціативу подружніх пар Новосадів і Зарічнюків, які, власне, і створили ці будинки, завжди підтримували матеріально. >>

«Сипучi» портрети

30 років самодіяльний художник Петро Ільєнко з Чорнобая Черкаської області виготовляє картини із звичайного насіння. Причому робить це, на відміну від інших майстрів, не в 3—4 кольори, а у повній кольоровій гамі. >>

Міліцейський «розвод»

Убивство, яке трапилося в лютому 2001 року, не могло не привернути увагу міської громади. Як-не-як, загинув Олександр Фокін — герой Великої Вітчизняної, бойовий льотчик, на рахунку якого не один збитий ворожий літак. Вкоротили йому віку юні злочинці, які мали на меті розжитися на пограбуванні квартири ветерана. Про сам злочин і покарання злочинців — окрема розповідь. Сьогодні ж йтиметься про «супутні» обставини, які привели до порушення кримінальної справи вже проти тих, у чиї службові обов'язки входить займатися розслідуванням злочинів. Точніше, йтиметься про одну посадову особу — капітана міліції Юрія Росоху, за півтора місяця до згаданих подій призначеного на посаду слідчого в одному з підрозділів Вінницького міського управління міліції. >>