Минуло 30 років із дня виходу у світ легендарного фільму Леоніда Бикова «У бій ідуть лише «старики». Його герої стали народними улюбленцями, їхні вислови — афоризмами, а актори, які грали головні ролі, — кумирами не одного покоління глядачів. >>
Працівника податкової міліції Київщини Олександра Біляєва затримали серед білого дня у Солом'янському районі столиці співробітники Головного управління боротьби з організованою злочинністю спільно з бійцями спецпідрозділу «Сокіл». Під час обшуку в нього було знайдено 70 тисяч доларів готівкою, які правоохоронці, попередньо готуючись до операції, позначили флуоресцентною фарбою. Відтак злочинця впіймали з речовими доказами, адже на кожній купюрі валюти США стояв невидимий напис «хабар». >>
Найгірше у цій ситуації не сам факт перевищення обсягів закупленої продукції над проданою, а те, що провалля упродовж останнього часу тільки поглиблюється. Скажімо, у січні-березні країна купувала товарів на 2,2 млрд. доларів більше, а за період січень—квітень цифра зросла до позначки 2,9 мільярда. >>
Безапеляційне рішення з'явилося після неприємного інциденту, що стався з українським потягом в Угорщині, на станції «Захонь». Як розповіла «УМ» начальник прес-центру Львівської залізниці Лілія Криницька, шостого червня від поїзда № 15 «Київ—Будапешт» угорці відчепили та заарештували причіпний вагон «Львів—Будапешт». Причиною стало те, що провідники Ганна Пузняк та Марія Юрчик перевозили у вагоні контрабандний товар (який саме — не уточнюється). Залізничники зазначають, що їм довелося докласти величезних зусиль для того, щоб повернути вагон за місцем прописки. >>
Навіть через півроку після трагедії в ізюмському лісі рано говорити про об'єктивні й точні деталі смертельного поранення Євгена Кушнарьова. Так вважає адвокат дітей народного депутата В'ячеслав Стовба. Інформацію головного прокурора області Василя Синчука про те, що виною всьому може бути куля від рикошету, юрист сприймає хіба що як версію. На його думку, політика дійсно убили. А от зумисне, з необережності чи випадково — питання поки що риторичне. >>
Про те, що Фонд польської культури відзначив два українські видавництва, оголосили ще на відкритті 52-го Варшавського міжнародного книжкового ярмарку. Учора видавництва «Критика» та «Дух і Літера» отримали у Посольстві Республіки Польща обіцяні нагороди «За пропагування польської книжки у світі». Простора світлиця посольства ледь вмістила гостей — письменників, істориків, художників, друзів відзначених видавництв. Усіх вітав Посол Яцек Ключковські. >>
Учора в Українському домі на ІІ Всеукраїнський форум «За Помісну українську православну церкву» зібралися єпископи, духовенство і віруючі з різних парафій Київського патріархату, а також депутати і громадські діячі. Форум присвячено 15-й річниці утворення Київсь- кого патріархату і нещодавньому офіційному оприлюдненню iсторико-канонічної декларації «Київський патріархат — Помісна українська православна церква». >>
Президентові набридло дивитися на те, як усупереч його указам та політичним домовленостям лідерів у сесійній залі Верховної Ради тривають зібрання колишніх народних депутатів. Учора Віктор Ющенко вже без усіляких еківоків закликав Верховну Раду «закритися». «Ми домовилися, що парламент завершує свою роботу. Колеги, завершіть цю роботу! Дайте спокій країні! — звернувся до парламентаріїв глава держави. — Ці щоденні заяви просто дезорганізують політичне життя, політичний порядок у суспільстві. Вони не дають очки ні комуністам, ні соціалістам». Ющенко наголосив, що треба «набратися політичної совісті, не знущатися з нації і виконувати домовленості». «Я розумію, що зараз парламент для багатьох нагадує епізод з анекдоту про дембелів, які загулялись так, що прогуляли свою станцію», — поіронізував Президент. І запевнив: без жодних сумнівів, вибори відбудуться 30 вересня. «Питання про дострокові вибори на правовому і політичному рівнях вирішене. Все інше — спекуляції дрібних політиків і авантюристів від політики».
Проте у Верховній Раді багато хто, схоже, думає інакше. Дивна річ: іще якихось два тижні тому, після оприлюднення «нічних домовленостей» Ющенка, Януковича і (NB) Мороза, здавалося, що глухий кут, у який внаслідок багатьох причин зайшов український політикум, нарешті розчахнув «запасний вихід». Але з кожним днем, який минає відтоді, у політиків (причому з різних таборів) знаходяться все нові й нові причини давати задній хід. І вже дедалі реальнішою стає ситуація, за якої в сесійній залі парламенту все ще 5-го скликання разом із комуністами, соціалістами й «регіоналами» засідатимуть ті, для кого ще рік тому мандат народного депутата був доступний хіба у «мріях ідіота» — за межами другої сотні списку «Нашої України» до Верховної Ради потрапити було зась. >>
Кажуть, що до створення виборчого блоку, в який увійдуть «Наша Україна», «Народна самооборона» та «Правиця», залишилося зовсім трохи. Учасники переговорів від цих сил уже буцімто подолали більшість протиріч і залишилося зовсім трохи. І, наприклад, інтернет-видання «Українська правда» учора повідомило про домовленість, що блок називатиметься «Народна самооборона — Наша Україна», тобто абревіатурою буде вже давно відома НСНУ. І про квоти: 54% — для «НУ», 25 — для «НаСа», ще 21 — «Правиці». >>
Новим лідером Партії вільних демократів, яка колись називалася «Яблуком» і входила до БЮТ, обраний мер Черкас Сергій Одарич. А його першим заступником став екс-голова Михайло Бродський. Відповідні кадрові перестановки затверджено на з'їзді ПВД. >>
Сірий монстр на вулиці Грушевського не тільки візуально «тисне» на перехожих, а й усередині виглядає не менш казенно. То ж різноманітні ідеї «олюднити» його завжди сприймаються відвідувачами дуже позитивно. Одне з таких ноу-хау — галерея Прем'єр-міністрів, де можна побачити портрети тих, хто більш чи менш успішно рулював Україною в різні роки нашої незалежності. >>
У фарватері скандалу з талліннським пам'ятником Воїну-визволителю нещодавно поповзли чутки про те, що естонці мають свої списки осіб, небажаних для в'їзду до країни. Більшість із двох тисяч його фігурантів — нібито росіяни, але є й громадяни України. Тоді цю інформацію не змогли підтвердити чи спростувати ні в українському Міністерстві закордонних справ, ні в посольстві Естонії. Та слідом за журналістами цим питанням офіційно зацікавилося МЗС, і естонці «розкололися». >>
Із наближенням дати позачергових парламентських виборів епіцентр політичного життя досить стрімко «дрейфує» у бік Центральної виборчої комісії. А оскільки сам термін «політичне життя» в Україні практично тотожний іншому — «політичне протистояння», то чи не загрожує це перенесенням «боїв без правил» у ЦВК? Надто за умов, коли її новий склад найвиразніше репрезентує основних «політичних бійців», делегованих відповідними партіями та блоками. Зрештою, чи має Центральна виборча комісія перспективу з таким домінуванням партійно-політичної складової? Чи не загрузне вона вже з перших своїх кроків у постійних демаршах із відсутністю кворуму, «політичними» лікарняними, нескінченними судовими розборками тощо? >>
Дискусія щодо люстрації в Польщі днями набула ще більшої гостроти. Не витримав регулярного поливання брудом з боку своїх колишніх соратників і легендарний Лех Валенса. Аби припинити балачки щодо можливого «стукацтва», Валенса оприлюднив у інтернеті все те, що ретельно назбирали на нього органи комуністичного гебе. У неділю він закинув у всесвітню мережу першу партію матеріалів з 500 сторінок, передану польським Інститутом національної пам'яті. Лишаються неопублікованими ще близько сотні сторінок «досьє». За словами самого Валенси, він не вивчав і не піддавав жодній цензурі документи, надані ІНП, і «злив» у інтернет усе вкупі — бо не боїться їхнього вмісту. >>
Мікроскопічний метеорит прошив дірку в одному з модулів Міжнародної космічної станції (МКС). Космонавти, які виявили пошкодження, запевняють, що російсько-американській команді орбітальної станції нічого не загрожує. Але фото дірки надіслали на Землю, бо це перший такий випадок, і вони не знають, що робити. >>
Учора в столиці США Вашингтоні після 13 років зусиль та збору коштів нарешті було відкрито пам'ятник жертвам комунізму, повідомляє польська «Газета виборча». Його виконано у формі богині демократії, яку 1989 року повсталі китайські студенти встановили на пекінській площі Тяньаньмень. Триметрова копія цієї фігури, виконана з бронзи, тепер постала поблизу будинку Конгресу США на Капітолійському пагорбі. На постаменті — напис: «На вшанування пам'яті понад 100 мільйонів жертв комунізму і тих, хто любить свободу». >>
Українську мову вивчають у школах, вищих навчальних закладах, а також самотужки. Останній спосіб — найважчий, передусім через брак оновлення того матеріалу, який викладено в підручниках, виданих протягом останніх років. Про те, що в країні працюють державні установи, які опікуються, власне мовленнєвими питаннями, пересічний громадянин знає, але про конкретну діяльність, а головне — про результати роботи цих установ поінформований недостатньо.
Іронія сьогодення в тому, що вказані вище державні установи співпрацюють з юридичними особами, а фізична особа, яка бажає покращити знання української мови, шукає останні новини (зокрема друковані та електронні словники) на книжковому ринку «Петрівка». >>
Приватні школи з'явилися в нашій країні одразу із народженням незалежності. Школи нового типу вижили, більше того, стали плацдармом реформ, експериментальним майданчиком для інновацій в усьому освітньому просторі країни. >>
Відтепер найбагатша людина світу має диплом про вищу освіту. На 356-й церемонії вручення дипломів Гарвардського університету документ про закінчення цього навчального закладу одержав засновник компанії Mіcrosoft Білл Гейтс. >>
2 січня 2001 року приятель розповів Леррі Сенгеру про щось таке під назвою «вікі», а вже через 13 днів потому в інтернеті з'явилася «Вікіпедія». Відповідно до визначення тлумачного інтернет-словникa, «wiki — це спільний веб-сайт, зміст якого може редагуватися будь-ким, хто має доступ до нього». >>
Якби літературна творчість ув'язувалася з письменницькими біографіями за прямолінійною логікою, то у творах одного з найвизначніших польських поетів Юліуша Словацького найбільше сторінок було б, мабуть, присвячено Кременцю на Східній Волині, де він народився, Вільнюсу, де навчався в університеті, політичній і духовній столиці Речі Посполитої Варшаві і, зрештою, Парижу, де провів останній період життя. Ці та інші місцевості справді посідають почесне місце в чималому спадку чільного польського романтика.
Скажімо, з перших років для зору майбутнього поета стали звичними гористі ландшафти Кременця на Тернопіллі. Тут 4 вересня 1809 року він народився в сім'ї викладача ліцею і поета Евзебіуша Словацького та його юної дружини Саломеї, уродженої Янушевської. Тоді молодята жили в будинку тестя, де й побачив світ Юліуш. За кілька років для них споруджують нове житло — якраз через дорогу, і подружжя перебирається до нього. З вікон і першої, і другої домівки відкривався чудовий вид на гору Бону з залишками давнього замку, зі співучою річкою Іквою біля підніжжя. Звідси дев'ятирічний Юліуш переїхав до Вільнюса, де батько отримав місце університетського професора, а хлопець вступив до гімназії. Щоліта після закінчення навчального року він приїжджав з Литви в Україну, аби погостювати в діда й баби. До сьогодні родовий будинок Янушевських не зберігся, а в будинку Словацьких, який перейшов у комунальну власність, кілька років тому відкрили музей письменника.
Юліуш щиро любив малу батьківщину, не раз про це писав у листах. Проте географічні пріоритети він трохи несподівано віддає регіону, куди всього лише кілька разів приїжджав у гості до друзів і який теж полюбив не менш гаряче, — Південному Поділлю. Саме тут розгортаються події в низці його ключових творів — поемі «Беньовський», драмах «Ксьондз Марек», «Срібний сон Саломеї» тощо. Тож, назвавши поета «співцем Поділля», Іван Франко дуже точно підмітив його глибинну душевну прив'язаність до краю між Південним Бугом та Дністром, до людей, яких там зустрів. >>
Будинок загадковий. Насамперед тому, що в цю державну резиденцію досi не ступала нога журналіста й туриста. Серпанок загадковості навіює й таємничий маскарон на фронтоні, що дивиться на вулицю Лютеранську, — обличчя жінки, прикрашене замiсть дiадеми «п'ятірнею» каштанового листка. Хто ця жінка, що означає її бетонний образ над парадним входом — знають, певно, лише архітектор Брадтман та замовник особняка купець Аршавський. Але вони дуже давно залишили цей світ, тож нікому розкрити таємницю. Зрозуміло лише, що маскарон плаче в дощ — адже об'ємний барельєф на кількадесят сантиметрів «визирає» зі стіни, тому краплі, стікаючи по щоках, створюють враження, яке й змусило киян назвати цю садибу «будинком заплаканої вдови».
Лютеранська, 23. Ласкаво просимо в таємницю, в один з особняків початку минулого століття, який через свою державницьку місію досі залишається «напівсекретним» об'єктом на туристичній мапі Києва. >>
На урочистостях були присутні, зокрема, перший віце-президент Національного олімпійського комітету Володимир Бринзак, «спортивний» міністр, віце-президент НОК Віктор Корж, міський голова Віктор Анушкевичус, керівники Федерації хокею України, а також відомий хокеїст В'ячеслав Завальнюк. >>
Цими днями кращі майстри ракетки перемістилися з грунтових кортів на трав'яні, аби якнайкраще підготуватися до третього в сезоні турніру серії «Великого шолома» — «королівського» Уїмблдону, що стартує на околиці Лондона наприкінці наступного тижня >>
Лондонський суд виніс вирок за керування авто у стані сп'яніння 43-річному Георгіосу Кіріакосу Панайоту, відомому як Джордж Майкл. Протягом наступних двох років знаменитий співак, якого вже двічі арештовували на дорозі чи то в дошку п'яного, чи обкуреного марихуаною, буде позбавлений права сідати за кермо. Окрім того, повідомляє канал М1, музикант має витратити сто годин свого дорогоцінного часу на підмітання вулиць або інші суспільно корисні роботи. Зважаючи на щільний концертний графік британської зірки, судді-співвітчизники дозволили йому відбути покарання у нефіксований час протягом наступних 12 місяців. >>
Потроху набуває обрисів четверта серія пригод археолога Індіани Джонса. Робота над картиною вже починається, і відома не лише назва нової стрічки — «Індіана Джонс і місто богів», а й ще дещо. Найголовніше — те, що від участі в новому кінопроекті відмовився старий Шон Коннері. >>
Атракціон, який у нас називають «американськими гірками», а в Америці чомусь — «російськими» , — вельми небезпечна штука. Випасти з нього складно, бо не дозволяють закони фізики з усілякими центробіжними силами. Але інша річ — недотримання заходів безпеки. А ще гірше — коли під час шаленого заїзду раптово зникає електроенергія... >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
Корифеї слова і пісні >>
