Ви рахуєте копійки від зарплати до зарплати і, буває, не маєте за що купити хліба, або ж ідете на роботу пішки, щоб зекономити 50 копійок на тролейбус? І ви впевнені, що в цій країні не можна заробити собі на достойне життя? Не смішіть! Ще й як можна, щоправда, не всім. Про це свідчить і черговий щорічний рейтинг 50 найбагатших людей Центральної та Східної Європи польського щотижневого журналу «Впрост». >>
Учора, представляючи в Міністерстві оборони «старого нового» керівника цього відомства Олександра Кузьмука, Президент Кучма заявив, що підтримує прагнення днями призначеного міністра поступово виводити наш контингент з Іраку. «Але це в часі, як ви розумієте, — не завтра і не післязавтра. Це ні в якому разі не повинно бути схожим на втечу, бо при втечі втрачають усе», — цитує УНІАН передані прес-службою Президента слова Леоніда Кучми. «Питання Іраку» Л.Д. назвав «питанням номер один з усіх точок зору» для генерала Кузьмука. Президент визнав, що рішення про відправку українців до Іраку було помилковим. Хоча, втім, скромно не наголосив на тому, що саме з його Адміністрації виходила ця геніальна ідея, мотивована нагальним бажанням знайти теплий відгук у холодному серці Вашингтона. >>
Дмитро Павличко ще й досі пам'ятає холодні застінки тюрем, у яких він перебував за радянських часів. Із тими, хто його катував, іноді зустрічається й зараз. Не перевелись «добрі люди» на світі. Ось і нещодавно, коли в Чернівцях мав відбутися творчий вечір Павличка, в заздалегідь домовленому приміщенні медичної академії якась добра душа вимкнула електроенергію. «Кому світло відключили, раби? Поетові!» — гірко констатував Павличко, і читав вірші: патріотичні, філософські й еротичні. >>
Вельми гучним у всіх значеннях слова відлунням озвалася автоматна черга з міліцейської зброї, яка пролунала минулої суботи о другій годині ночі у селі Милорадовому Котелевського району. Деякі електронні ЗМІ вже встигли поширити сенсаційну інформацію про те, нібито нетверезі місцеві міліціонери перестріляли там ледь не півдискотеки... Як повідомив учора кореспонденту «України молодої» інспектор Центру громадських зв'язків обласної міліції Андрій Рева, подібні твердження не мають нічого спільного з реальністю. Хоча автоматна черга і поранені мешканці села таки були. >>
Позавчора в Парижі здобиччю злодіїв стали два діаманти загальною вартістю 11,5 млн. євро (14,2 млн. доларів), повідомила агенція «Франс Пресс». 47-каратний білий діамант було оцінено в 6 млн. євро, а 30-каратний блакитний — в 5,5 млн. євро. Діаманти зникли з 22-ї виставки «Бієнале антикваріату», відкритої 15 вересня у підземному торговельному пасажі, який є частиною музейного комплексу Лувр, а точний момент крадіжки навіть не встановили. >>
На знак протесту проти небажання встановити долю зниклих безвісти у Білорусі впродовж 1999 — 2000 років трьох провідних діячів опозиції, колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Захаренка, колишнього голови ЦВК Віктора Гончара і бізнесмена Анатолія Красовського, та оператора російського телеканалу ГРТ Дмитра Завадського, Європейський Союз прийняв рішення заборонити в'їзд на його територію чотирьом представникам білоруської влади, повідомила польська інформагенція ПАП. >>
Уже, мабуть, усім українцям (навіть тим, які вірять тільки провладному телебаченню) зрозуміло: нічого, крім сирого курячого яйця, у Віктора Януковича під час відвідин Івано-Франківська не кидали. Та ба: в Україні продовжують збирати мітинги на захист Прем'єра від «екстремістів», масово засуджуючи прояви «фашизму». Адмінресурс скликає підневільних у Шепетівці, Донецьку, Харкові. На позавчорашньому мітингу в «столиці» Слобожанщини палкі прихильники «великого Дона» примудрилися навіть прийняти заяву, в якій назвали яєчний кидок «профашистських молодчиків» у Януковича «найсумнішим днем в історії нової України», через це «країна опинилася на межі війни і миру, над прірвою міжнаціональної ворожнечі. Нахабний випад дикої юрби змусив здригнутися, завмерти біля телеекранів увесь світ». >>
До виборів ще більше місяця, а до другого туру — і взагалі жити та жити, а кандидат від влади вже місця собі не знаходить. Здавалося б, соціологічні опитування мають заспокоїти Віктора Януковича — принаймні чесним шляхом Президентом йому стати поки що не світить, а після комедії з яйцями — й поготів. Однак Віктор Федорович усе одно нервує: а що, як таки доведеться сісти у головне крісло держави? Тобто це, звісно, зовсім навіть не страшно, ба, навіть приємно, але що як, боронь Боже, на президентському посту доведеться державною мовою заповнювати власноруч якісь анкети чи підписувати під указами свою посаду? А хто його знає, де в тому «Президенті» апостроф... Словом, треба рятуватися, поки не пізно. Тож, мабуть, для перестраховки Янукович оголосив про свій намір ввести в Україні ще одну державну мову. «Діловою другою державною мовою» на території України повинна бути російська», — про це український поки ще Прем'єр-міністр, який залишив лікарняне ліжко у «Феофанії», заявив позавчора під час зустрічі з керівниками російських ЗМІ в Києві. >>
Розрив між основними кандидатами президентських перегонів Віктором Ющенком і Віктором Януковичем після 20 днів вересня становить 5,4% у першому і 6,3% — у другому турі голосування. Такими є результати десяти хвиль дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та Центром «Соціс». Було опитано 2 тисячі респондентів, похибка не перевищує 2,2 відсотка. >>
В українській політичній тусовці з'явилося ще одне припущення щодо можливості «силового» й «дестабілізаційного» сценарію виборів Президента. Зокрема, опозиція звертає увагу на військовий парад, запланований на 28 жовтня з нагоди 60-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників. Досі річниці цієї події, хоч круглі, хоч «квадратні», подібним чином в Україні не відзначали, а той факт, що в столиці з'являться війська лише за три дні до першого туру виборів, є дуже й дуже підозрілим. Зокрема, прес-служба штабу Віктора Ющенка розповсюдила коментар народного депутата Володимира Філенка, який розцінює очікуваний 28 жовтня парад «як спробу... можливого застосування силового варіанту під час виборів чи введення в країні надзвичайного стану». >>
Знаближенням дня 31 жовтня українська політична сцена набуває водночас рис хічкоківського фільму жахів та абсурдистської п'єси Беккета чи Йонеску: моторошні кадри Ющенка, який виступає з парламентської трибуни, подолавши смертельно небезпечне отруєння, змінюються не страшними, але й зовсім не смішними кадрами Януковича, зомлілого від вигляду розбитого на його широких грудях яйця. А затим — постійне нагнітання напруженості, постійне підштовхування людей до думки: ЩОСЬ повинно статися. >>
На останньому Львівському форумі видавців столичне видавництво «Діокор», яке спеціалізується на українознавчій літературі (Донцов, Міхновський, кобзарі, отамани 20-х рр. тощо), презентувало книжку відомої московської журналістки з «Новой газеты» Анни Політковської (переклад з російської Івана Андрусяка). «Друга чеченська» — це і назва книжки, і стан, у якому вже понад п'ять років живе Росія. Тож і книга не тільки про війну на Кавказі, по-російськи «бессмысленную и беспощадную», але й про те, як живе Росія, про цинізм її правителів, про доброту і бідність її людей.
Я багато років стежу за публікаціями Анни Політковської і значну частину нарисів уже читав у чи не останній ліберальній, отже, антипутінській і антигебістській «Новой газете». Для більшості ж українців її чесне, гостре слово, повне сліз болю і неможливості чимось іншим допомогти, стане одкровенням. Так про цю безумну війну не пише ніхто. Лише Політковська — добра і відверта жінка, яка називає зло злом.
Маю за честь особисто знати Анну Степанівну. Вона радо погоджувалася двічі приїздити з Москви до Києва на запис програми «Подвійний доказ» на «1+1», буквально на пару годин. Часу на теревені й задушевні спогади не було. І тому тільки з книжки дізнався, що Політковська є українкою. Її дівоче прізвище — Мазепа! Виявляється, її батько родом із села з дивною назвою Костобобр, що у Семенівському районі Чернігівщини, на кордоні з Білоруссю. >>
Kорпоративна невизначеність харківських тракторобудівників набула недавно нового змісту. Після тривалих роздумів Кабмін таки прийняв рішення про передачу державного 28-відсоткового пакета акцій підприємства лізинговій компанії «Украгромашінвест». І оскільки та вже володіє приблизно такою ж часткою всіх паперових активів заводу, то в разі, якщо передача відбудеться, стане фактичним власником базового для регіону ВАТ. Але з передачею виникли серйозні проблеми. Аби вона відбулася, відповідне рішення мають прийняти збори акціонерів компанії. Засідання ж уже кілька разів відкладали через внутрішні непорозуміння. Тобто співвласники Украгромашінвесту — а це фірми «Інтерпайп» та «Інтерлінк» — ніяк не вирішать, хто в цій структурі старший. Їхні взаємні позови нині перебувають у суді. І допоки в справі не буде поставлено крапку, біля прохідної заводу навряд чи з'явиться його новий господар. >>
Ще Сталін казав — немає людини, то немає й проблеми. І сьогодні в нього не перевелися достойні послідовники в Україні. Судіть самі. От вимагають люди повернути їм трудові заощадження. А Янукович і його уряд повертати не хочуть. І тоді Прем'єр вирішив діяти просто й рішуче: треба просто ці заощадження ліквідувати! А не буде заощаджень, то й проблем з їх поверненням теж не буде. >>
Наприкінці минулого року перші метри тканини виготовило ТОВ «Лінен форевер», яке стало головним орендарем цехів та обладнання ВАТ «Рівнельон». Трохи більше року тому один із найбільших льонокомбінатів у Європі перебував у жалюгідному стані: відсутність сировини, зупинене виробництво, масове скорочення ткаль. >>
Триває розслідування у справі банкрутства запорізького «Нашого банку». Слідчими встановлено, що до розкрадання майна в особливо великих розмірах мав причетність колишній заступник голови правління Олександр Дробишевський. Облуправління боротьби з оргзлочинністю оголосило його в розшук. Тим часом ліквідкомісія опікується поверненням вкладів населення. До сьогодні своїх заощаджень не одержала 2351 особа. Перша черга виплат Фонду гарантування вкладів сягає десяти мільйонів гривень, друга (усім вкладникам) — 27,3 мільйона. Надійшла претензія з Росії — на повернення міжбанківського кредиту в сумі 10 мільйонів гривень. >>
Виявляється, у Рівному на одній гривні можна заробити 20 відсотків прибутку, якщо ця гривня складається з монет номіналом 1 та 2 копійки. Можна це зробити в рамках акції з промовистою назвою «Золота копійка», яку проводять у мережі супермаркетів «Наш край». Пояснюють сенс акції тим, що буцімто в такий спосіб «наші краяни» створюють запас розмінної монети, аби в торговельній мережі не виникало проблем із виплатою здачі покупцям. >>
У селі Чортория, на Буковині, де народився і виріс Іван Миколайчук, особливе повітря, енергетика та люди. Напевно, тому вже іменитий актор та режисер так рвався з Києва до рідного обійстя, де чекала його чимала родина, до гір, до Черемоша... Чи могла б Катерина Олексіївна Миколайчук після народження сина подумати, що житиме на вулиці, названій на честь свого Іванка? А чи сподівалася старша сестра Івана Миколайчука Фрозина Василівна, що буде таким собі гідом у власній батьківській хаті протягом багатьох років? Доля скалася так, а не інакше... Він став символом національного кіномистецтва 60-80-х років, і саме з його ім'ям пов'язують українське поетичне кіно. Проте звання народного Івановi Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли акторові вирок —«націоналіст». Державну Шевченківську премію Іван Миколайчук отримав уже посмертно. А увірвався він у світовий кінематограф разом із «Тінями забутих предків» Сергія Параджанова. Після того його запрошували працювати навіть у Голлівуд, але, звісно, Держкіно актору про це не повідомило. Американці назвали на честь Івана Миколайчука малу планету...
«Людина живе стільки, скільки її пам'ятають, — каже Фрозина Василівна, відчиняючи двері музею-садиби, де виросла вона та ще дев'ятеро Миколайчуків, — до нас приїздить багато людей з усього світу — значить, Іван iще й досі живий». >>
Чим більше у нас буде моди, тим краще її навчаться робити, я думаю так. ІІ Міжнародний фестиваль моди «Київський подіум» зібрав під дашком слова «фестиваль» усі можливі задоволення — шоу, конкурси, покази колекцій українських і зарубіжних дизайнерів, виставку продукції вітчизняних фабрик, шоу-рум, і навіть самостійні конкурси — конкурс однієї сукні «Кришталевий силует» і конкурс моделей Ford Models Supermodel of the World — «домовили» провести в рамках фестивалю. Звичайно, чим більше на себе береш, тим більше ризику не вслідкувати за всім, тому рівень фестивалю коливався від min до max, дизайнери світового рівня показувалися поруч із геть самодіяльними і відверто школярськими колекціями. Зате гості «Київського подіуму» були справді іменитими — авангардист № 1 світової моди Пако Рабан й історик та теоретик моди, колекціонер, дизайнер, людина-мода Олександр Васильєв. >>
Емір Кустуріца добрий десяток років, як живе в Парижі. «О моя бідна батьківщина!» — тільки й усього, що він каже про Боснію, наче відмахуючись від запитання кореспондента французької газети «Фігаро», чи давно метр бував у рідних пенатах. Можливо, у цій скупій відповіді-відмовці — кітч самовідчуттів Кустуріци, адже його останні фільми не відходять від цієї чудної і драматичної країни посеред благополучної Європи. Життя як чудо Кустуріца може побачити тільки в колишній Югославії. Про це і його нова стрічка «Життя як чудо», яку було презентовано на цьогорічному Каннському кінофестивалі. >>
Нарешті довгоочікуване свято моди завітало й до Італії: минулої суботи в Мілані стартував тиждень прет-а-порте сезону весна-літо-2005. Уся модна публіка, звісно ж, переїхала з Лондона, в якому покази цього сезону вже відгриміли, і тепер жадібно спостерігає за весняно-літніми тенденціями «її величності», які пропонують Міучіа Прада, Альберта Ферретті, Джорджіо Армані, Жиль Сандер та цілий сонм інших видатних дизайнерів. >>
25 вересня у світі народилося ще одне щасливе подружжя: на весільний рушничок стали знаменитий голлівудський актор Кевін Костнер та його давня подруга Крістіна Баумгартнер.
49-річний Костнер у кіно знімається вже 30 років, але справжньою зіркою став після того, як у 1987-му зіграв головну роль у бойовику режисера Брайана Де Пальми «Недоторканні». Ще через чотири роки Кевін отримав «Оскара» за фільм «Танці з вовками», але не як актор, а як режисер. 1992-й для вже й без того успішного Костнера став роком справжнього тріумфу: за романтичну стрічку «Охоронець», де його партнеркою була голосиста красуня Уїтні Х'юстон, актора полюбили не лише мільйони кіноманів, а й мільйони прихильників співачки. >>
Ще зовсім недавно всі думки голлівудської красуні Кім Бесінджер займала тільки одна проблема: як би подошкульніше «дістати» свого колишнього чоловіка Алека Болдуїна. Кім навіть ублагала суддю видати Алекові заборону телефонувати до її квартири, так допік їй екс-коханий, який уже котрий рік поспіль судиться з Бесінджер за батьківські права на їхнього сина. Але тепер сексапільній білявці не до особистих проблем: Кім ударилася в боротьбу за гуманне поводження з тваринами, і головною метою її життя (на даний момент, звісно) стало прагнення... заборонити в Каліфонії продаж знаменитого паштету з гусячої печінки, або ж фуа-гра. >>
У Британії винайшли так зване «Дбайливе дитяче ліжечко», або ж, якщо англійською, Caring Cot. Автором ідеї став доволі молодий хлопчина — 22-річний Гері Чо з лондонського університету Брунеля. Його розумний пристрій сам заколисує дитину, якщо та починає кричати, і відстежує рухи малюка. >>
Ще 9 березня нинішнього року Священний синод Української православної церкви прийняв рішення про надання Святогірському чоловічому монастирю статусу «лаври». На сьогоднішній день Святогір'я залишається найбільшим духовним центром східних областей України й півдня сусідньої Росії, і в найбільші церковні свята тут збирається понад 10 тисяч прочан. А щоб стати свідками освячення лаври, до обителі з'їхалися та зійшлися майже 30 тисяч осіб. >>
Можна багато говорити про виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, проголошуючи з високих трибун, що «ніхто не забутий і ніщо не забуте». Але одного дня настає момент істини. І тоді стає очевидно, що всі ці високі слова — звичайна демагогія, за якою приховуються цілком конкретні наміри: нечесним шляхом здобути прихильність якомога більшої кількості людей. У цьому переконалися чимало ветеранів Великої Вітчизняної, колишніх учасників партизанського руху, які 22 вересня — в День партизанської слави — прийшли до могили Невідомого солдата у столиці України, щоб вшанувати пам'ять своїх бойових побратимів. >>
У незвичайний спосіб міська влада Броварів вирішила вирішити гостру проблему телефонізації: до Дня міста, яке традиційно броварчани святкують у вересні, 29 інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни отримали мобільні телефони. Щоправда, поповнювати рахунок доведеться стареньким уже самим. Однак вони раді й тому — стаціонарних телефонів на всіх у місті катастрофічно не вистачає. А молодь до Дня міста теж отримала подарунок — гучне свято. >>
Сталося це поблизу житлового масиву Ігрень у Дніпропетровську. 46-річний, раніше засуджений громадянин, який ніс мішок iз капустою, привернув увагу сторожів садового товариства «Зелена галявина». >>
Що робити, коли тобі давно перевалило за 50, плечі приємно ниють від багажу літ і набутого унікального досвіду, а енергія продовжує бити ключем? Якщо ти Майкл Віллард, то ти напишеш книгу, а ще краще — мемуари (бо дві книги вже є), щоб відносно безкоштовно ділитися знаннями з іншими. Так пан Віллард і зробив. Товстенький «Піарщик» лежить поруч зі мною на столі (на заздрість моїм колегам, які постійно заглядаються на нього), і я щойно закінчила ознайомлення з книгою, яка нещодавно з'явилася у столичних книгарнях. Взагалі-то вона вийшла з-під пера автора ще кілька років тому, але в англомовному варіанті. Тоді автобіографія отримала престижну міжнародну нагороду. >>
З вуст Вікторії, першокурсниці Запорізького медуніверситету, ви ніколи не почуєте тривіальної фрази: «Я тебе наскрізь бачу!». Однак саме вона володіє унікальним даром бачити свого співрозмовника ізсередини. Ще школяркою вона діагностувала своїх рідних і близьких. Тривалий час дівчина думала, що всі так само бачать внутрішні органи один в одного. >>
Тепер ми знаємо, хто у нашій країні найсексуальніший. «Міс Україна» Олександра Ніколаєнко, співачка Ані Лорак та лідерка БЮТ Юлія Тимошенко ввійшли до двадцятки найсексуальніших жінок світу за російською версією відомого чоловічого журналу FHM. Проголосувати на сайті видання могли всі небайдужі до жіночої вроди й сексуальності. Загалом у цьому списку — понад сто двадцять найзнаменитіших і найвродливіших українок, росіянок і заморських красунь, здебільшого співачок, кіноактрис, спортсменок та телеведучих. Отож вибирати було серед кого. Тим більше приємно, що наші дівчата посіли достойні місця. Зокрема Саша Ніколаєнко «забила» 8-ме місце рейтингу, Ані Лорак — 14-те, а народний депутат України Юлія Тимошенко, яка в листопаді відсвяткує 44-річчя, «взяла» 19-те місце у «загальному заліку» та третє серед своїх співвітчизниць. Прикметно, що опозиційна лідерка випередила значно молодших секс-символів — учасниць групи «ВІА Гра»: білявка Віра Брєжнєва опинилася на 20-му місці, брюнетка Надія Грановська — на 24-му. При цьому наша сексуальна трійка залишила далеко позаду Кайлі Міноуг, Шерон Стоун, Летицію Касту, Сандру Баллок, Сальму Хайєк, Памелу Андерсон, Наомі Кемпбел, Мадонну та інших знаменитостей. >>
З 1995 року в Рокитнівському районі Рівненщини діє програма туристсько-краєзнавчої експедицї «Шляхами національних героїв України», яка складається з низки категорійних спортивних походів, присвячених пам'яті славетних українців. >>
Упродовж трьох годин було паралізовано рух поїздів по станції Тернопіль Львівської залізниці через те, що в чергову частину міського відділу міліції надійшло телефонне повідомлення про замінування залізничного полотна аж у п'яти місцях. За розмінування невідомий нахабно вимагав не багато не мало — 300 тисяч євро і повідомляв, що незабаром зателефонує знову, щоб повідомити час і місце передачі грошей, однак правоохоронці не збиралися чекати, склавши руки. >>
Досить несподіване пробудження серед ночі очікувало на господарів та їхніх гостей у приватному будинку по вулиці Річкова в Артемівську. До кімнати потрапив каламарчик із ртуттю, який хтось кинув у одне з вікон. >>
Трагедія сталася позавчора о сьомій вечора поблизу села Литовеж Іваничівського району на Волині. Приватний мікроавтобус «ДАФ-400», в якому їхало семеро родичів, несподівано повернув убік і, збивши мостову огорожу, з шестиметрової висоти впав в річку Західний Буг. >>
Риба шукає, де глибше, а людина — де краще. Ця народна мудрість особливо часто спадає на думку тепер, коли кордони виявилися значно відкритішими, а недолуга економічна, соціальна та національна політика тієї чи іншої держави змушує людей зриватися з місць та шукати щастя по далеких світах. Інколи в такий похід вирушають цілі народи чи племена. Як ось одне індійське плем'я, яке повертається до «своєї історичної батьківщини», до своєї «землі обітованої», до... Ізраїлю. >>
Нещодавно в нашій газеті друкувався матеріал, у якому йшлося про подорож українських хлопців по Далекому Сходу i Центральнiй Азiї. Сьогодні ми пропонуємо нашим читачам нарис про екзотичну непальську кухню, яка, як видно, дуже сподобалася українцям у Катманду. >>
Для непосвячених у кулінарні тонкощі такий продукт, як рис, нічого, крім рису, й не означає. Досвідчена ж господиня відразу поцікавиться, для якої страви потрібен рис, і вже тоді скаже, який саме продукт для цього підійде, адже рис буває і клейким, і розсипчастим, і спеціально термічно оброблений. Скажімо, клейкий рис — білий, овальної форми — ідеально підходить для приготування страв, які їдять паличками, адже від не розсипатиметься. >>
Серед екзотичних плодів, які більшість із нас не те що не куштували, а й не бачили, є дивовижний фрукт — карамбола, або ж камрак, що нагадує собою п'ятикутну зірку, звідки й походить ця красива назва — зірка тропіків. Ви скажете, а навіщо нам про неї знати, якщо вона у нас не росте? Але ж сьогодні для нас відкриті всі дороги, а раптом одна з них приведе вас в екзотичну тропічну країну, і вам трапиться невідомий фрукт, а ви не знатимете, що воно й до чого? До того ж цього року українські виробники освоїли випуск безалкогольного напою з iнтригуючою назвою «Карамболь» на основі соку карамболи. >>
З моменту відкриття XII Літніх паралімпійських ігор 17 вересня не було жодного дня, щоб в Афінах не лунав Гімн України. За десять днів змагань наші спортсмени-інваліди здобули вже 55 нагород, з яких золотих — 24 (попередній сіднейський показник перевершено у 8(!) разів). Після останнього уїк-енду неперевершеним героєм Парлімпіади-2004 став 18-річний плавець Віктор Смирнов, який переміг на стометрівках вільним стилем та на спині. Загалом у донеччанина з повною відсутністю зору п'ять золотих і одна срібна нагороди, а значить, він заробив від держави премію у розмірі 280 тисяч доларів (за «золото» обіцяли 50 тисяч, «срібло» — 30, «бронзу» — 20). Сподіваємося, у Віктора та інших наших тріумфаторів паралімпійських Афін не виникне проблем з отриманням винагород, як це було з олімпійцями. Мужність українців з обмеженими можливостями здоров'я заслуговує на повагу, бо дає віру у власні сили тисячам молодих інвалідів у нашій країні. >>
У понеділок у столиці України стартував турнір першого кваліфікаційного раунду футбольного 4-го чемпіонату Європи серед юнаків віком до 19 років. Дві путівки до наступного кола в цій групі розіграють збірні України, Молдови, Польщі та Швейцарії. >>
Коли комусь із гравців мадридського «Реалу» сказали, що теперішня криза їхнього клубу нагадує ту, що була в «Барселони» на початку попереднього сезону, «реаліст» обурився недоречністю порівняння. Мовляв, вони лише раз володіли Кубком чемпіонів, та й то випадково. Справді, закляті вороги «королівського клубу» поступаються столиці за кількістю трофеїв. Неважко помітити, що останні тріумфи каталонського гранда на всіх рівнях припадають на кінець минулого століття. Але сьогодні на найбільшому стадіоні Європи проти «Шахтаря» гратиме зовсім інша «Барса», аніж та, яку критикували за початок минулого чемпіонату, — потужна, атакуюча, впевнена в собі. >>
На церемонії вручення дипломів випускникам Броварського вищого училища фізкультури і спорту Олег Дружинець у доважок одержав своєрідний наказ наставників: «Одержуй, майбутній чемпіоне! І не барись із перемогами». По тому минуло трохи більше року, а 19-річний спортсмен з Токмака, що на Запоріжжі, став титулованим у царині вільної боротьби. Перемагав досі на чемпіонатах Київської і Запорізької областей — тепер має з півтора десятка медалей, здобутих на першості України і міжнародних турнірах. >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
Корифеї слова і пісні >>
