Розрив між основними кандидатами президентських перегонів Віктором Ющенком і Віктором Януковичем після 20 днів вересня становить 5,4% у першому і 6,3% — у другому турі голосування. Такими є результати десяти хвиль дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та Центром «Соціс». Було опитано 2 тисячі респондентів, похибка не перевищує 2,2 відсотка.

До виборів ще більше місяця, а до другого туру — і взагалі жити та жити, а кандидат від влади вже місця собі не знаходить. Здавалося б, соціологічні опитування мають заспокоїти Віктора Януковича — принаймні чесним шляхом Президентом йому стати поки що не світить, а після комедії з яйцями — й поготів. Однак Віктор Федорович усе одно нервує: а що, як таки доведеться сісти у головне крісло держави? Тобто це, звісно, зовсім навіть не страшно, ба, навіть приємно, але що як, боронь Боже, на президентському посту доведеться державною мовою заповнювати власноруч якісь анкети чи підписувати під указами свою посаду? А хто його знає, де в тому «Президенті» апостроф... Словом, треба рятуватися, поки не пізно. Тож, мабуть, для перестраховки Янукович оголосив про свій намір ввести в Україні ще одну державну мову. «Діловою другою державною мовою» на території України повинна бути російська», — про це український поки ще Прем'єр-міністр, який залишив лікарняне ліжко у «Феофанії», заявив позавчора під час зустрічі з керівниками російських ЗМІ в Києві.

Уже, мабуть, усім українцям (навіть тим, які вірять тільки провладному телебаченню) зрозуміло: нічого, крім сирого курячого яйця, у Віктора Януковича під час відвідин Івано-Франківська не кидали. Та ба: в Україні продовжують збирати мітинги на захист Прем'єра від «екстремістів», масово засуджуючи прояви «фашизму». Адмінресурс скликає підневільних у Шепетівці, Донецьку, Харкові. На позавчорашньому мітингу в «столиці» Слобожанщини палкі прихильники «великого Дона» примудрилися навіть прийняти заяву, в якій назвали яєчний кидок «профашистських молодчиків» у Януковича «найсумнішим днем в історії нової України», через це «країна опинилася на межі війни і миру, над прірвою міжнаціональної ворожнечі. Нахабний випад дикої юрби змусив здригнутися, завмерти біля телеекранів увесь світ».