Ви рахуєте копійки від зарплати до зарплати і, буває, не маєте за що купити хліба, або ж ідете на роботу пішки, щоб зекономити 50 копійок на тролейбус? І ви впевнені, що в цій країні не можна заробити собі на достойне життя? Не смішіть! Ще й як можна, щоправда, не всім. Про це свідчить і черговий щорічний рейтинг 50 найбагатших людей Центральної та Східної Європи польського щотижневого журналу «Впрост».
Найчисленніша група найбагатших центральносхідноєвропейців, звісно, отаборилася у Росії — росіян у рейтингу аж 29. Зате наші та румунські багатії впевнено ділять за числeнністю другу позицію — їх у списку по п'ять. А ті нечисленні позиції, що лишилися, ділять між собою поляки (їх четверо), троє сербів і представники Чехії та Болгарії, які «висунули» по два кандидати.
Загальна вартість капіталів, якими володіє ця група осіб, становить, за підрахунками «Впрост», близько 86,5 мільярда доларів. За останній рік, як бачимо, прибутки і рахунки багатіїв обросли жирком, адже торік відповідний показник був на 13 мільярдів доларів нижчим.
Одна суттєва зміна є у рядах українських фігурантів списку. Зокрема, з обойми випав глава Адміністрації Президента України Віктор Медведчук. Так, скромність прикрашає людину, але це не той випадок. Адже він не потрапив у цей рейтинг не тому, що став біднішим, а тому, що його конкуренти упродовж останнього року стали значно багатшими, повідомляє радіо «Свобода». Причому позиції пан Медведчук суттєво здав упродовж останніх двох років. Якщо в 2002-му він посідав 18-ту сходинку, то минулоріч ледь зачепився за останнє місце в рейтингу, тобто 50-ту сходинку.
А так у цьому хіт-параді грошовитих мішків — знайомі все обличчя. Незмінним навіть (до речі, вже третій рік поспіль) є лідер українських капіталовласників. Першим серед українців і шостим серед найбагатших людей Центральної та Східної Європи є донецький підприємець Рінат Ахметов. Експерти «Впрост» пишуть, що останній рік був для Ахметова особливо вдалим, оскільки дозволив йому вдвічі збільшити свої капітали, загальну вартість яких польський тижневик оцінює в 3,5 мільярда доларів (торік було 1,9 мільярда доларів). Цікаво, що шосту позицію донеччанин Ахметов посідав і в 2002 році, тоді як у 2003-му скотився на дев'яте, але усього за рік повернув собі втрачену сходинку.
Нічого не змінилося і на місці другого українського багатія. Його посідає (відповідно десяте місце у польському рейтингу) дніпропетровський бізнесмен Віктор Пінчук, який розбагатів за рік ще на мільярд. Таким чином, як пише «Впрост», капітал президентського зятя зріс до суми у 2,5 мільярда доларів.
«Нові обличчя» торішнього рейтингу — головний акціонер групи «Приват» Ігор Коломойський, співвласник «Індустріального Союзу Донбасу» Сергій Тарута та Олександр Ярославський — зачепилися у списку міцно. Зокрема, Коломойський посідає 12-те місце. Польські експерти пишуть, що «конкурентні війни, які група «Приват» вела останнім часом з «Індустріальним Союзом Донбасу», не завадили Коломойському збільшити свій капітал до 2,2 мільярда доларів». Один з його конкурентів по ІСД Сергій Тарута не набагато відстав, посівши 15-ту сходинку. За даними «Впрост», упродовж останнього року контрольована Тарутою група збільшила вартість своїх активів на 1,2 мільярда доларів, а сам Сергій володіє нині капіталом в 1,9 мільярда доларів. Незмінним залишився капітал тільки Олександра Ярославського, останнього з п'яти українців, котрі потрапили до рейтингу найбагатших людей Центрально-Східної Європи. Як і минулоріч, це 850 мільйонів доларів, які вивели його на 27-ме місце. «Впрост» пише, що «багатства Ярославського спираються на дві основи: фракцію у Верховній Раді та добрі стосунки з дружиною Президента Леоніда Кучми — Людмилою».
Оцінюючи ж загальні тенденції у житті українських капіталістів, «Впрост», зокрема, зазначає, що «українські олігархи бояться відходу від влади Президента Кучми, котрий досі оберігав їхні інтереси. Деякі з них, на думку польських експертів, намагаються втекти зі своїми капіталами до Європейського Союзу, зокрема й через Польщу». Як приклад, приводиться невдала спроба Сергія Тарути придбати металургійний завод у місті Ченстохова, а також не названі конкретно інвестиції Ігоря Коломойського в польську економіку.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
