Моя чужа дитина

Моя чужа дитина

...За 10 років спільного життя Максим і Марія досягли, здавалося, всього, про що могла мріяти молода сім’я. Обоє мали хорошу роботу, квартиру, два авто, щопівроку могли дозволити собі відпочинок за кордоном. Єдине, що затьмарювало сімейне щастя, — пара не мала дітей. Не допомагали ні найдорожчі клініки й курорти, ні імениті лікарі й знахарі. А коли після третьої спроби штучного запліднення у Марії знову «нічого не вийшло», вона зважилася на єдиний шанс мати власних дітей — скористатися послугами сурогатної матері. На щастя, Максим підтримав дружину. Через відому клініку вони знайшли жінку, яка погодилася допомогти їм відчути радість батьківства. На подружжя чекало подвійне диво — їхня сурогатна мама завагітніла двійнею! Сьогодні хлопчикам Максима й Марії — по два роки. «Чому я раніше не погодилася на це?» — дивується жінка. >>

Пастка від мачухи

Моя маленька донька, слухаючи колись казку про «Попелюшку», весь час допитувалася: а хто така мачуха? Це погана тьотя, пояснювала я, яка ображає нещасну сирітку. «А чому дівчинка не живе зі своєю мамою?» — дивувалася донька. І їй доводилося пояснювати, що мами часом помирають. Днями я повернулася з важкого відрядження із села, де мачуха задушила 10–річну доньку свого цивільного чоловіка. Коли розповідала подробиці цієї жахливої трагедії своїм домашнім, моя донька, яка вже подорослішала, вигукнула: «Злі мачухи бувають тільки в казках!» Якби ж то... >>

Кривавий «душ» у сауні

Навіть звиклих до екстриму лікарів «швидкої» приголомшила жахлива картина: в сауні у селі Піщаному під Кременчуком, куди їх викликали для термінової допомоги 20–річній жінці, стіни й підлога були забризкані кров’ю пацієнтки, яка знепритомніла. У кареті «швидкої» вона й померла від утрати крові. При цьому статеві органи жінки мали жахливі ушкодження, на її шиї та інших частинах тіла виднілися садна й синці. Вже наступного дня кременчуцькі міліціонери «одягли» кайдани на двох молодиків 22 та 29 років, що вчинили таке бузувірство. >>

«У вас є план, пане Президенте?»

Другий вихід Прем’єр–міністра Миколи Азарова у прямий ефір (як відомо, тепер початок кожного засідання уряду транслює наживо Національна телерадіокомпанія) мав вразити слухача гостротою глобальних проблем та глибиною соціальних думок влади. Вчора Прем’єр розповів, як він підніматиме вітчизняну промисловість та водночас захищатиме трудящих — саме так, як велить грандіозний план Президента України. А ще Микола Янович продемонстрував значний прогрес в оволодінні українською мовою: принаймні написаний для нього текст урядовець прочитав із мінімальною кількістю помилок. >>

Кіно й попкорн

«Наша мета — зробити третій, четвертий кінофестиваль і, можливо, на п’ятому отримати клас «А», — амбіцій організаторам Київського міжнародного кінофестивалю не позичати. Минулого року на дебют свого дітища вони запросили ексцентричного британського режисера Пітера Грінуея на голову журі. Цього ж року головувати серед суддів буде Отар Іоселіані, відкривати фестиваль мала його картина «Шантрапа», яка тільки–но відбула світову прем’єру на фестивалі в Канні, а локацією церемоній відкриття і закриття обрали Палац «Україна» (сам фестиваль триває з 25 травня по 1 червня). Від цього усього, мимоволі складається враження, що КМКФ намагається догнати і перегнати «Молодість», але все щось заважає реалізувати благі наміри. >>

Криза голосу

Дивне відчуття омани залишилося після перегляду першого півфіналу «Євробачення–2010». Заздалегідь було відомо, що, згідно із жеребкуванням, вівторкового вечора вийдуть на сцену норвезького стадіону «Telenor Арена», розташованого у передмісті Осло, слабші учасники конкурсу. Але мало хто сподівався на те, що їхні живі виступи прирівнюватимуться до національного відбору, проведеного нашвидку Першим Національним у студії Савіка Шустера. Можливо, причиною невидовищності стали нові правила конкурсу. Адже після того як країни визначилися зі своїми представниками, європейська мовна спілка повідомила, що в Осло під час виступів забороняються екрани, велетенські декорації та інші елементи техногенної екстравагантності. Мабуть, європейцям допекло минулорічне «Євробачення» в Росії з матрьошками, маршируванням військ, цирковими виступами і зловживанням новими технологіями. >>

Український слід у Пермі

До 10 липня у Пермському музеї сучасного мистецтва експонується виставка сучасних українських художників «Якщо\Если\If». Куратором збірної солянки образотворчих робіт останніх 15 років виступила російська мистецтвознавець, член–кореспондент Академії мистецтв РФ, шеф–редакторка сторінки мистецтва он–лайн ресурсу OpenSpace.ru Катерина Дьоготь, яка знайомиться з українським артом переважно в PinchukArtCentre, куди московську гостю запрошують на кожен вернісаж. Підтримав ініціативу знаної кураторки ще один любитель українського мистецтва, який виявився ще й засновником Пермського музею сучасного мистецтва, галерист Марат Гельман. Він надав і роботи з власної колекції, які склали розділ «Історії» — це переважно живопис Олександра Ройтбурда та фотографії харківської школи кінця 1980–х — початку 90–х років. >>

Навіщо тобі кільце в пупі

Ще декілька років тому хронічний гепатит С (ХГС) вважався довічним невиліковним захворюванням, яке можна було тільки фахово супроводжувати — аналогічно до ВІЛ–СНІДу. Інфекція невпинно «під’їдала» печінку, поступово руйнуючи здорові клітини, заміщуючи їх фіброзною тканиною, і людина помирала через відмову незамінного органу. І якщо «хроніки» з ураженням нирок могли розраховувати на багаторічний гемодіаліз — очищення крові від токсинів за допомогою спеціального апарату, то хворі на хронічну форму гепатиту С такого шансу не мали. До сьогодні вченим не вдалося винайти таку штучну систему, яка б замінила роботу здорової печінки — природної міні–лабораторії, яка контролює та узгоджує роботу різних органів і систем. Навіть пересадка донорської печінки не могла врятувати життя такого хворого. Адже в крові пацієнта все одно залишалися віруси, які досить швидко робили непридатним і новий орган. >>

Бориспільське повстання

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу!»... Невідомо, чи були ці слова нашого національного Гімну, автором якого є уродженець Бориспільщини Павло Чубинський, на прапорі його земляків, коли ті у травні 1920 року підняли антибільшовицьке повстання. Єдине можна впевнено сказати: у серцях повстанців вони лунали. То що ж трапилося в Борисполі останнього місяця весни 1920 року? На жаль, свідків чи учасників тих подій уже нема на цьому світі. Одних було вбито під час придушення народного повстання, інші загинули в наступні роки комуністичного терору: під час Голодомору, у катівнях НКВД і в сталінських концтаборах.

Через багато десятиріч, коли з’явилася можливість зафіксувати цей епізод визвольних змагань, не було в кого розпитати про його подробиці. Та до наших днів дожили діти учасників повстання. З ними наприкінці 1980–х на — початку 1990 років вдалося поспілкуватися нам, членам патріотичних організацій (Українська Гельсінська cпілка, Народний Рух України) і дещо записати. У ті ж роки масштабну дослідницьку роботу виконала директор Бориспільського історичного музею Наталія Йова. Вона записала свідчення декількох найстарших за віком бориспільців. Отож на підставі цих розповідей спробуємо відтворити перебіг подій 90–річної давнини. >>

Де на Землі жити добре?

Міжнародна неурядова організація «Мерсер» учора оприлюднила черговий щорічний рейтинг найкомфортніших для проживання та екологічно чистих міст світу. Експерти детально проаналізували 221 місто світу і підсумували: найкраще людям живеться у Відні. Ненабагато відстали від австрійської столиці швейцарські Цюрих і Женева, а 4–5–те місця розділили канадський Ванкувер і новозеландський Окленд. >>

Нафту закатають у бетон

Після кількох невдалих спроб припинити витік нафти із пошкодженої свердловини в Мексиканській затоці, компанія «Брітіш петролеум» учора взялася реалізувати новий план. Преса називає його «планом D» (попередні три «плани» виявилися неефективними). А фахівці компанії охрестили «операцією top kill» («досконале вбивство»). До залишків нафтовидобувної платформи, яка зазнала руйнації внаслідок вибуху, підійшли кілька суден, укомплектовані необхідним обладнанням. За його допомогою безпосередньо в бурову свердловину через аварійний клапан, який не спрацював на момент аварії, буде закачуватися суміш із мінералу барит, глини та води. Оскільки ця суміш має більшу питому вагу, ніж нафта, то вона повинна поступово спускатися вниз по трубі і зупинити витік. Якщо ця спроба вдасться, потім свердловину забетонують. >>

Кому — бандит, кому — годувальник

Щонайменше 60 людей, переважно цивільних, загинули під час заворушень у столиці Ямайки — Кінгстоні. А почалося все з того, що правоохоронці ще в понеділок вирішили заарештувати місцевого наркобарона Крістофера Коука, відомого також за прізвиськами Дудус, або Президент. Раніше місцева влада, яка впродовж десятиріч залишається корумпованою і тісно пов’язаною з кримінальними структурами, не мала до 42–річного Дудуса жодних претензій. А може, просто не хотіла мати неприємностей, тому не йшла на конфлікт із впливовою особою. Але арешту та екстрадиції гангстера наполегливо вимагали Сполучені Штати, й ігнорувати ці вимоги ямайське керівництво більше не могло. >>

Не маю нині радості

Знаєте, я люблю газети. Так приємно після обіду посидіти у кріслі, проглядаючи свіжу пресу. Не будь–яку, зрозуміло. Моя улюблена газета — «Україна молода», хоч сам я, м’яко кажучи, не зовсім молодий: 10 червня мені, як кажуть, стукне (сподіваюся, не дуже боляче) 75 років... >>

Люди падали,

Кримські татари відзначили 66–ту річницю виселення їх із Криму до Казахстану. Про це всі знають — і газети, і телебачення постійно нагадували. А в мене запитання: чому мовчать про спецпереселення 22 травня 1941 р.? Рівно за місяць до війни нас вхопили, як не знаю яких злочинців, і повезли до Казахстану, де спека в червні доходила до 40 градусів. >>

Керована демократія і небачена стабільність

Вражає подібність соціально–політичної ситуації в Україні, нинішньої та 100–річної давнини, як її бачили наші письменники. Здається, прогрес оминає нашу землю.

Ще 150 років тому Козьма Прутков опублікував «Проект: О введении единомыслия в России». Нинішня Росія, правонаступниця СРСР і Російської імперії, ще не дійшла до такої однодумності, як у СРСР, але імперського рівня вже досягла (є «сильна рука», встановлено «керовану демократію»). Для «регіоналів» (і комуністів) ідеалом є Росія, вони хочуть ввести й у нас однодумство; сильну вертикаль уже побудовано, обіцяють навести порядок. Цілковитої однодумності Президент досяг з урядом і з «губернаторами». >>

А ми граємо за системою «дубль–два»!

Щось робити вперше завжди непросто. Надто ж коли за тобою стежать тисячі чи навіть мільйони людей. Позавчора футбольна збірна України нового зразка вперше явилася на очі широкої публіки — п’ятничний «товарняк» проти «Нафтовика» навряд чи можна вважати повноцінним дебютом. Команда Мирона Маркевича порадувала непоганою грою й солідним результатом. А сам галицький наставник став лише другим (слідом за Валерієм Лобановським) з усіх тренерів національної команди, котрий стартував із перемоги. >>

Субота на колесах

29 травня центр столиці від Європейської площі перетвориться на живий ланцюг тисяч велосипедистів. Щорічний велопарад збирає прихильників двоколісного транспорту для пропаганди здорового та активного способу життя, екологічної альтернативи міському авто, створення цивілізованих умов для велосипедистів у містах України. Цієї весни організаторами щорічного велопробігу виступили велоспільнота Києва разом із програмою «Волонтери ООН в Україні». >>

Леоні, сестра Деви

Одна з найкрасивіших жінок світу вдруге стала матір’ю: минулими вихідними в одній із римських клінік італійська кінозірка Моніка Беллуччі народила доньку. І новонароджена, і її 45–річна мама почуваються добре. Як повідомила журналістам сама Беллуччі, пологи пройшли «природно — як у селянок», і тривали дві з половиною години. Дівчинку, яка з’явилася на світ чітко в запланований термін із вагою 3,220 кг і зростом 53 см, назвали Леоні. >>

Любив британець жарти і з кремом пироги...

У світі є багато змагань для диваків. Мабуть, якщо в дитинстві добре битися подушками й постійно удосконалювати своє вміння в подібних турнірах, то можна дорости й до участі в чемпіонаті світу з метання пирогів із заварним кремом. Така традиційна забава днями відбулася в англійському графстві Кент. >>

ПРИКОЛИ

Скоро сесія — у пивних барах студенти звільняють місця викладачам. >>

Погладити по голові кожного

Юлію Тимошенко позавчора в Полтаві зустрічали й супрово­джували народний депутат, очільник обласної організації БЮТ Вадим Петренко та новоспечений голова облради Володимир Марченко. Утім полтавці добре знають, що насправді ані пан Петренко, ані пан Марченко не є «першими скрипками» у БЮТівському оркестрі краю. Скажімо, на цьогорічних виборах обласний штаб Юлії Тимошенко очолював інший нардеп–БЮТівець, олійно–зерновий олігарх Андрій Веревський, а міський у Полтаві — найближчий соратник мера Матковського, секретар міськради Олександр Козуб (нардеп від БЮТ Петренко «дослужився» тільки до його заступника). >>

На рівні, але без місії

Незважаючи на зміну влади і «коригування» в деяких питаннях зовніш­ньої політики, знижувати рівень відносин із НАТО Україна не збирається. У цьому представники нашої держави переконували євроатлантичних партнерів учора під час засідання спільної робочої групи з оборонної реформи Україна—НАТО, яке відбулося в Києві. >>

Бо самому страшно

Львівщина підготувалася, аби сьогодні прийняти «нашого дорогого» Віктора Федоровича і близько сотні його «сотоваріщів» — вони збираються провести у Львові Раду регіонів України, скликану Президентом постійну нараду за участю керівників усіх областей, мерів найбільших міст та багатьох інших чільних посадовців. Відтак збираються заїхати одіозні голова Ради міністрів Криму Василь Джарти та «губернатор» Харківщини Михайло Добкін, мер Києва Леонід Черновецький тощо. Очікуються і Прем’єр–міністр Микола Азаров та Голова ВР Володимир Литвин. За попередньою інформацією, засідатимуть у головному корпусі «Львівської політехніки». >>

Героям Безодні

У маленькому селі Бе­зодня Радивилівського району на Рівненщині скоро постане пам’ятник 25 воякам Української Повстанської армії, які тут поховані. Таку обіцянку дав мешканцям народний депутат із БЮТ Юрій Гнаткевич. >>

«Одеська Катинь»

Останки 1086 одеситів, репресованих і розстріляних у 30–ті роки, чекають перезахоронення на території Одеського аеропорту. Голова Одеської організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів–репресованих Павло Отченашенко неодноразово звертався до органів влади з проханням «виділити кошти на завершення ексгумації, розпочатої фахівцями підприємства «Меморіали України». Однак поки що більшість викопаних із землі фрагментів жертв сталінських репресій гниє на складі одного з місцевих підприємців у китайських контейнерах для транспортування товарів, бо в держави, твердять чиновники, не вистачає коштів на ексгумацію... «Як свідчать місцеві старожили, по ночах тоді розстрілювали стільки людей, — каже пан Отченашенко, — що вранці бачили потоки крові. І репресії не закінчаться доти, доки не буде поховано та встановлено ім’я останнього зі страчених комуністичним режимом». >>

«Вітчизняна» у скорботі

У вівторок Львівська обласна рада ухвалила рішення «Про відзначення Днів пам’яті жертв Другої світової війни». Отож галицькі депутати вирішили не вживати термін «Велика Вітчизняна війна» як такий, що не відповідає українським історичним реаліям. Відповідно до цього рішення, 8–9 травня на Львівщині відзначатимуть Дні пам’яті жертв Другої світової війни. >>

Не час для розбрату

Учора голова Луганської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Дмитро Снєгирьов, який ініціював подання позову до Донецького окружного адміністративного суду щодо скасування Указу Президента України Віктора Ющенка «Про нагородження Олексія Береста званням «Герой України», звернувся із відкритим листом до доньки «підкорювача Рейхстагу» Ірини Берест із пропозицією про перепоховання її батька на території України: «У своєму позові щодо скасування указу про нагородження вашого батька я чітко зазначив, що не маю пересторог та упередженості до особи Олексія Береста як до людини, так і до факту його подвигу. Я не воюю з мертвими героями, незалежно від їхніх політичних уподобань та прапора, під яким вони воювали». >>

Друкую рублі тисячами

Півтора тижня знадобилося правоохоронцям Дніпропетровщини, аби схопити за руку заїжджого 37–річного спритника, який збув одному з банків обласного центру 625 тисяч фальшивих російських рублів. У гривневому еквіваленті ця сума становить більше 160 тисяч гривень. Як повідомили «УМ» у прес–службі обласної міліції, сталося це в одному з банківських відділень Індустріального району Дніпропетровська. Статний чоловік зайшов до банку і запропонував до обміну 40 тисяч рублів. Коли спроба вдалася, він повернувся за півгодини й обміняв ще 85 тисяч. >>

Дзвінок у доросле життя

Сьогодні й завтра в українських школах лунатиме останній дзвоник. Для когось він означатиме початок літніх канікул, а для когось — початок дорослого життя. Цьогоріч, за даними прес–служби Міносвіти України, зі стін шкіл вийде 335,1 тисячі випускників. Це на 50 тисяч менше, ніж торік (у 2009–му випустилося 385 тисяч одинадцятикласників, а в 2008–му — 467 тисяч). У наступні роки ситуація буде ще плачевніша — такий наслідок демографічної кризи, яка охопила Україну на початку дев’яностих років. >>

Українська історія по–донецьки

Дмитро Табачник хоче «позбавити літньої відпустки» Юрія Соловйова, начальника управління освіти та науки Донецької облдержадміністрації. Міністр освіти придумав для освітян Донбасу оригінальне завдання. «Мені цікаво, щоб донецька педагогічна громадськість узялася за підготовку однієї–двох–трьох навчальних програм для середньої школи для всієї України», — пояснив свою ідею глава Мін­освіти позавчора, в ході поїздки на Донеччину. За словами Табачника, харківські освітяни вже погодилися допомогти київським ученим у підготовці програм із всесвітньої та української літератури. Донецьким же, не виключено, випаде писати підручники з історії України. >>

Темрява насувається

Компанія «Київенерго» почала роботи з відключення від електропостачання найбільших боржників, серед яких — «Київміськсвітло», «Київпастранс», «Київський метрополітен» і «Київводоканал». Керівництво «Київенерго» надіслало Леоніду Черновецькому листа з проханням забезпечити фінансування вказаних підприємств для стовідсоткового погашення заборгованості. >>