Коль, Кіль і біль Ніколсона

Приємно, що в невеликому портовому місті Кіль на балтійському узбережжі Німеччини українець здатен зібрати 12-тисячну аудиторію на свою підтримку. Проте це все одно не означає, що братам Кличкам треба й надалі однозначно пов'язувати своє майбутнє з гамбурзьким клубом «Юніверсум промоушен». Його керівник Клаус-Пітер Коль, звичайно нормальна людина, але, як кажуть, «хороший хлопець» — не професія. Час спливає, Володя й особливо Віталій підходять до порога, коли вже можна починати думати про завершення кар'єри, а поєдинків із великими преміальними і відповідним резонансом гер Коль їм досі не організував. Недарма ж фахівці у своїх звітах про суботні події на німецькому рингу, де билися Кличко-молодший і американець Ніколсон, левову частку відвели саме цій темі. >>

Олег Великий знову у Запоріжжі

Минулої суботи у рамках розіграшу Кубка кубків український чемпіон — «ЗТР» — приймав німецький клуб «Тусем» із міста Ессен. Родзинка у тому, що лідером команди гостей є екс-запоріжанин Олег Великий. Отож фанати гандболу 20 грудня «йшли на Великого», навіть розуміючи, що шанси у «трансформаторників» пройти німецьке «сито» мізерні, — тижнем раніше в Ессені наші гандболісти програли з рахунком 19:24. >>

УЇК-ЕНД ФУТБОЛЬНОЇ ЄВРОПИ

>>

>>

Біатлон iз шампанським та 6 понiвечених «Запорожцiв»

Проблемою правильного варіанта новорічної ночі люди далекоглядні переймаються задовго до тієї урочистої хвилини, коли куранти починають відлік першого дня Нового року. Хтось штурмує туристичні агентства, хтось обдзвонює ресторани та нічні клуби, окремі оригінали збирають компанію для поїздки на дачу, оскільки шашлики на свіжому морозному повітрі під зоряним небом — це теж нечувана романтика як для нашого урбаністично-прагматичного життя. Один мій знайомий взагалі вважає, що правильно зустрінутий Новий рік — це коли було тридцять перше грудня, а потім зразу — бац! — третє січня. Звичайно, такі провали в пам'яті для людини молодої дуже навіть спокусливі та зрозумілі. Але той же знайомий водночас категорично заявляє, що не «доганяє» людей, які Новий рік зустрічають iз мискою салату «олів'є» на столі, під телевізор, а першим новорічним тостом для них є вітальна промова Президента. «Нудно, — кривиться він, — поїли і спати, а де ж свято?» Ось тут саме час посперечатися. Оскільки відповідь на питання «А де ж свято?» наші доблесні телевізійники готували не один місяць. Знімали, переманювали зірок, режисерів та стилістів, запускали інтриги у пресу, шифрувалися й вигадували найвишуканіші анонси, які б глядачеві не залишали вибору — дивитися треба тільки це і лише на цьому каналі. Отож поки наші співвітчизники ганяються за новорічно-екстремальними варіантами, саме час дізнатися про плани каналів на новорічні свята. >>

Забута війна

Йдеться про Кримську (Східну) війну, що в аналах історії зафіксована на відрізку 1853—1856 років, за сфери впливу на Чорному морі й Балканах між царською Росією і коаліцією держав (Велика Британія, Франція, Туреччина і Сардинське королівство). Ареною бойових дій флотів і суходольних армій тоді стали Закавказзя і Балкани, Балтика і Чорне море. І навіть далеку Камчатку та війна не оминула, проте все ж головні й кровопролитні події розгорнулись на Кримському півострові. Альмінська, Інкерманська, Балаклавська битви і, нарешті, 349-денна оборона Севастополя, позначені героїзмом російських вояків, водночас розкрили всю військову і економічну неміч феодальної Росії. Витративши на війну понад 800 мільйонів рублів і втративши понад 522 тисячі людей тільки вбитими (турки — приблизно 400 тисяч, англійці і французи — 120 тисяч), царський режим зазнав нищівної поразки, яка суттєво підірвала його престиж у Європі. І підштовхнула самодержавство до скасування у 1861 році кріпосного права, реформування армії, владних інституцій. Кримська війна, як наголошують історики, дала поштовх розвитку збройних сил, оперативно-тактичного і військово-морського мистецтва європейських держав. Її досвід ознаменував перехід від гладкоствольної до нарізної зброї, від парусного дерев'яного до парового броненосного флоту. У сухопутних військах підвищилась роль вогневої підготовки атаки, на зміну колонної ударної тактики прийшов стрілковий ланцюг. >>

ЛІЦЕЇСТИ у вигнанні,

Навіть у дуже мерзенну погоду і навіть коли маю чимало справ, я ходжу на протестні акції на підтримку Білоруського гуманітарного ліцею. Діти, батьки, викладачі, а також усі, кому важлива ця справа, днями знову зібралися, аби постояти біля ліцейських стін — і я з легким серцем скасувала інші зустрічі. «Ліцей двох Коласів», як охрестила його білоруська преса (єдиний спеціальний білоруськомовний навчальний заклад країни носить ім'я поета-класика Якуба Коласа, а очолює його учитель-дисидент Володимир Колас) від початку свого існування став єдиною, напевно, інституцією, що втілила у собі сучасну білоруську романтику. Сьогодні влада Мінська хоче закрити цей ліцей. >>

Земна трагедія людей «із підземелля»

Винуватці трагедії, яка забрала життя 17 чоловік, за попередніми даними, — погані дороги та старі автобуси. Ще 19 поранених в автокатастрофі під Алуштою — досі на лікарняних ліжках. Троє з них — у вкрай важкому стані.
Ніч на 13 грудня для трудящих Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля» виявилася знаменною. Гірники традиційно рапортували про дострокове виконання річного завдання з видобутку «чорного золота». Звісно, у таких випадках прийнято звитяжців заохочувати. І однією з найпривабливіших нагород тут стало відзначення кращих путівками до пансіонату «Золотий колос» в Алушті. Може, не в найкращий «курортний» час, та все ж таки... Кандидатів на поїздку визначали обидва профспілкові комітети безпосередньо на шахтах. Отже, на кожному з десяти підприємств відібрали по вісім чоловік. І коли тепер говорять, що це були кращі з кращих, у тому ніскільки не доводиться сумніватися. Шахтарська праця колективна, тож кожного справді видно наскрізь. Та й профспілки працюють зовсім не для «галочки». Тож кандидатів відбирали по справедливості. Звісно, їх називали везунчиками. Ще б пак — після важкого трудового року відпочити в Алушті, хай і зимовій, але все одно гарній! Хоча без незадоволених не обійшлося. Тепер же вони, у свою чергу, себе вважають везунчиками, якщо таке слово у подібному випадку взагалі прийнятне. >>

Чим ПоДаВляться газети

Через тиждень увесь світ святкуватиме Новий рік, який, за східним календарем, пройде під знаком Зеленої мавпи. Звісно, відзначатимуть його й українські політики. От тільки зустрічатимуть вони не позеленілого макака, а наступника на троні Леоніда Кучми. Адже, попри те, що вибори нового глави держави відбудуться аж наприкінці жовтня, за політичним календарем України, 2004-й — рік великих президентських перегонів. І саме цього Нового року найбажанішим подарунком під ялиночку для кожного бодай трохи значущого діяча нашого політикуму був би свій, власний засіб мас-медіа — теле- або радіоканал чи газета. Адже якщо сам діяч у президенти й не балотується, то з допомогою «слухняних» ЗМІ може дуже допомогти «своєму» кандидатові (як в обмін на «дружбу» в майбутньому, так і за вельми немаленькі гроші) набрати відповідну кількість голосів. От тільки увесь «серйозний» телепростір уже розподілений до останнього шматочка між магнатами найвищого ешелону, державне радіо з ранку до ночі рекламує інтернет-газету «Тиждень» (з «адресою» temnik.com.ua), а різні «FM-ки» навряд чи можна вважати справді дієвим засобом агітації. Інша річ — газети. Їх багато, їх можна розорити одним судовим позовом, щоб купити за безцінь або й просто знищити — якщо купити не вдається, а ЗМІ працює на відверто «неугодного» кандидата. >>

Іду на ВАСильків

Київ завжди був полем політичної боротьби. Яскраве свідчення цьому — намагання з боку певних сил усунути з посади столичного мера Олександра Омельченка. Подібна ситуація складається і в Київській області, де за сфери впливу із Сан Саничем бореться подружжя Засух: пан Анатолій, голова Київоблдержадміністрації, та пані Тетяна, народний депутат і член фракції «ПППУ — Трудова Україна». Маючи фактично необмежений в області простір для адмінресурсу, панство Засух уособлює собою весь бюрократичний апарат, використовуючи свою владу як у політичній, так і в бізнесовій сфері. У відповідь на їхні методи «роботи» «батога без пряника» на Київщині сформувалась коаліція інших сил — так звана «група впливу Олександра Омельченка». До її складу входять: сам Сан Санич із партією «Єдність», прихильні до нього мери міст області, «Наша Україна» та Соціалістична партія, які мають сильні позиції в районах. Цій коаліції вдалося, попри інтенсивний спротив адмінресурсу, перемогти провладні сили (читай — Засух) на минулих парламентських виборах. І тоді «ворожий фронт» пішов у наступ іншим шляхом: тепер противник намагається вибити крісла з-під мiсцевих керiвникiв, які є прибічниками або Олександра Омельченка, або опозиції. >>

Цю реформу не скасуєш, не уб'єш?

Сьогодні у Веховній Раді буде бій. На словах чи на ділі — однаково залежить від поведінки спікера, більшості та опозиції. Першому доведеться нелегко, адже треті рятуватимуть від других право народу обирати собі Президента. Нагадаємо, на розгляд парламенту буде винесено всі три схвалених Конституційним Судом проекти змін до Основного закону, у двох з яких передбачене обрання глави держави Верховною Радою. Прагнучи запобігти цій антинародній нормі, депутати від «Нашої України» зареєстрували вже 140 постанов про неприйнятність внесення змін до Конституції. >>

Українська, отже, європейська

Минулої суботи у столиці під дахом Києво-Могилянської академії відбувся V з'їзд Української народної партії. Напередодні партійного форуму «костенківці» окреслили два головні питання, які розглядатимуть делегати. Перше — це декларування готовності (і, як стало зрозуміло після з'їзду, необхідності) підтримати Віктора Ющенка на майбутніх президентських виборах. Розгляд цього питання включав у себе обговорення інших, супутніх, проблем: і політреформи, і недопущення президентських виборів у парламенті, і висунення єдиного кандидата від опозиції. Проте тут особливих дискусій не було, а значно цікавішим виявився інший заанонсований пункт порядку денного — прийняття нової програми УНП, а отже, окреслення шляхів майбутньої політичної діяльності партії. >>

Свято «зі сльозами на очах»

День української дипломатії — трохи незвичне свято — запровадив чотири роки тому тодішній міністр закордонних справ Борис Тарасюк, приурочивши його до першого визнання України на міжнародній арені у 1918 році. Тоді ж, власне, «славних пращурів великих правнуки» і згадали імена перших українських міністрів, зокрема і найпершого, доби УНР — Олескандра Шульгина. Учора до встановленої на честь Шульгина меморіальної дошки на київській вулиці Терещенківській покладав квіти нинішній міністр Костянтин Грищенко. >>

«Вони сказали, що завезуть мене до лісу і поховають живцем»

Фраза, винесена в заголовок цієї замітки, є ключовою у рекламному матеріалі, котрий минулої п'ятниці опублікувала впливова газета «Нью-Йорк таймс». Ця реклама (а точніше, антиреклама, бо має жорстку спрямованість проти Віктора Медведчука) займає в номері американського тижневика цілу шпальту, що, за оцінками інтернет-видання «Українська правда», обійшлося замовникам приблизно у 50 тисяч доларів США. >>

Росте собі хатиночка...

Про дачу «президентського адміністратора» Віктора Медведчука на Закарпатті вже ходять легенди. Справді, у розповіді про масштаби «скромного будиночка» лідера СДПУ(о) з басейнами, тенісними кортами, вертолітними майданчиками тощо, задля будівництва якого нібито вирубали заповідний ліс і «підрядили» кілька сотень робітників з різних бюджетних організацій, повірити складно. Однак щось там таки будується, а твердження місцевої влади про те, що резиденція стане реабілітаційною базою ФК «Динамо» і зводиться на кошти клубу, на думку деяких народних депутатів, видаються ще більшими байками. >>

«Авторитетів» меншає...

Кримінальні авторитети — нині доволі популярні «герої», причому не лише суспільно-політичних газет чи новин телеканалів (тобто тих джерел, де «работники ножа и топора, романтики большой дороги» подаються як документальний сюжет). Про них іще складають кіносценарії, знімаєть багатосерійне «мило», пишуть книжки. (Одна з останніх, до речі, щоб не бути голослівними — Світлани Зоріної — «Кримінальний Київ некримінальним поглядом» — широко і галасливо презентувалася на початку осені в київській «Букві». Книжка якраз «про це», про життя-буття кримінальних братчиків, при цьому твір у Зоріної вийшов, відверто кажучи, ніякий, але з претензіями на проникнення у психологію злочинців тощо, хоча для нас важливим є винятково вибір теми — а він доволі показовий). >>

Наше нове — це старе, якого ми ніяк не позбудемось

Напередодні 31 грудня, безумовно, вартувало б підбити підсумки (щодо правової ситуації в країні) за весь рік. Це завдання є і простим, і нелегким водночас. Нелегким, бо занадто великий пласт інформації довелося б підняти та репрезентувати на сторінках газети. Простим — тому що досягнень у правовій царині, вартих згадки (а значить, і схвалення) — обмаль. Власне, навіть не обмаль, а просто-таки нуль. Для того, щоб уявити собі цей нуль, достатньо подумки «пройтися» по усіх резонансних справах, актуальних на сьогоднішній день, де слідство не просунулося ні на йоту, попри всі гучні виступи та спокусливі обіцянки. І це лише малесенька верхівка айсберга, бо наївним було б думати, що на тлі закляклої у абсурдно-суперечливих заявах справі Гонгадзе успішно розслідується справа, скажімо, громадянина N, який отримує належну йому правову допомогу в повному обсязі. Ні, невдачі та збої нашої правової та правоохоронної систем очевидні як у «малому», так і у «великому». І тут не треба себе обманювати. >>

Спрощена дірка в пенсійному бублику

Так звана «спрощена система оподаткування» виявляється не такою вже простою справою. Зараз «згуртовані» лави підприємців святкують перемогу: ставки єдиного податку для приватних осіб лишились без змін. Та зарано радіти, бо «спрощенка» в небезпеці. Підприємцям слід відкласти приємні опікування новорічним шампанським та салатом із крабовими паличками, а лідерам підприємницьких профспілок варто знову виводити на вулиці своїх активістів. Причому, одразу за трьома адресами: Верховна Рада, Кабмін та Пенсійний фонд. >>

«Динамо» та банк «Україна»

У певний відрізок часу паралельно існувало два господарських утворення з однаковою назвою «Футбольний клуб «Динамо Київ». Одне з них було зареєстроване 11.02.1991 р. рішенням виконкому Печерської районної ради народних депутатів м. Києва як колективне підприємство. Його майно базувалося винятково на власності фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України. Президентом колективного підприємства був Віктор Безверхий. >>

«Чарівні дівчата допоможуть відпочити...»,

«Високооплачувана робота для симпатичних дівчат...». Ще зовсім недавно подібні оголошення чернігівці часто зустрічали в рекламних газетах і просто на стовпах. Потім вони раптово зникли, а ще пізніше стало відомо, що вперше в Чернігові відбулися два судових процеси за кримінальними справами, порушеними проти організованих груп сутенерів, які під виглядом комерційних фірм облаштували доставку клієнтам «дівчаток за викликом». >>

Хакер робить «шахер-махер»

Працівникам столичного управління боротьби з економічними злочинами, разом iз СБУ, вдалося вийти на слід, а згодом викрити і затримати хакера, який «зламував» банкомати одного iз відомих київських банків, тобто виводив iз них цілком конфіденційну інформацію — номери банківських платіжних карток, прізвища та PIN-коди клієнтів банку. Потім він виготовляв на офісному обладнанні дублікати банківських платіжних карток, наносив на них магнітну стрічку, яку кодував відповідно до одержаної інформації, і викрадав iз рахунків громадян чималі гроші. >>

Безкоштовне замовлення коханцю

Наша газета вже повідомляла про бузувірське вбивство в одному з сіл під Полтавою батька трьох малолітніх дітей, яке замовила його... 19-річна дружина, себто мати згаданих чад. Ненька, м'яко кажучи, непутяща. Хоча б тому, що навіть після відповідного «виховання» за допомогою кулаків продовжувала «дівувати». Саме під час не найвишуканішого променаду Південним вокзалом Полтави і знайшла чергового «кавалера» — 27-річного вчорашнього «зека» зі статусом бомжа, котрий, урешті-решт, погодився зробити обтяжену трьома дітками молодичку вдовою... >>

Прокліпав 559 діамантів

Двоє юних вінничан із кримінальними схильностями навіть уявити собі не могли, яке щастя може звалитися на їхні голови практично на голому місці. Вони тинялися навколо ринку «Юність», перебиваючись мізерними «підробітками», адже в таких місцях завжди можна то якусь дрібницю у торговців-роззяв поцупити, то в такого шкета, як самі, дрібні гроші відібрати. А то і котрийсь із дружків пригостить дармовим пивком, якщо сам розжився на копійчину. >>

Восьма заповідь Вайнони Райдер

Акторка з реноме крадійки, причому не в кіно, а в житті, — Вайнона Райдер — повністю виправилась і більше ніколи не цупитиме чужого. Так запевнила сама голлівудська зірка, вийшовши із суду у престижному районі Беверлі-Хіллз. Нагадаємо, що рік тому Вайнону арештували в одному з дорогих лос-анджелеських магазинів при спробі вкрасти одяг, загальна вартість якого становила майже 5 тисяч доларів. Тоді міс Райдер вдалося уникнути ув'язнення завдяки висококласним адвокатам — їй присудили 480 годин громадських робіт і трохи підлікували в психолога. >>

Папа дав «добро»

Папа Римський Іван Павло II укотре здивував своїх консервативних колег по душпастирству «занадто лояльним» ставленням до «небезпечного для церкви» моменту сучасного життя. Раніше першоієрарх втер носа своїм підлеглим, проігнорувавши їхні проповіді щодо «сатанинського начала» в сучасній музиці й випустивши кілька альбомів із власними промовами в супроводі репу, а тепер змусив припнути язика й занадто активних «кінокритиків» у католицькій церкві. Річ у тому, що Папа минулого тижня вирішив особисто переглянути зухвалий (з точки зору Ватикану) фільм Мела Гібсона «Страсті Христові». Приватний перегляд «небезпечної» стрічки відбувся пізно ввечері у папських апартаментах. >>

Подружжя, якого не буде

Схоже, «найочікуваніше весілля століття» таки не відбудеться. Голлівудська парочка, яка вже всім остогидла спробами заробити собі зайву популярність, по десять разів на тиждень оголошуючи про наміри то «ось-ось» одружитися, то «почекати ще трохи», тепер інтригує публіку натяками на потенційний розрив. Ідеться, звісно, про Дженніфер Лопес та Бена Аффлека. Днями бой-френд Джей Ло заявив, що відтоді, як вони оголосили про заручини, ймовірність весілля «все зменшується і зменшується». >>

Торба баксів замість «Бігмака»

Що б ви зробили, якби в руки вам потрапила велика сума грошей, яку можна абсолютно безперешкодно забрати собі? Справді, безглузде питання. Але бувають і такі — гм... дурні чи що, котрі через надмірну чесність відмовляються від подібних подарунків долі. Так як мешканка американського штату Флорида Джаніс Майснер. >>

Анекдоти

Сидить наркоман з подругою на лавці і раптом починає голосно іржати.
— Ти чого? — запитує подруга.
— Ну прикинь, на стартовий майданчик на Байконурі пішло 20 тисяч тонн бетону!
Проходить пара хвилин, нарк знову починає реготати.
— Ти чого? — знову питає дівчина.
— Ну прикинь, стартовий комплекс у Флориді коштує 15 мільярдів доларів!
Ще пара хвилин — нарк знову ірже.
— Ти чого?
— Ну прикинь, ракетоносій «Енергія» спалює 5 тонн пального в секунду!
— Ну і що? Ти іржеш, іржеш, а я не бачу в цьому нічого смішного.
— Як нічого смішного? Сотні тонн пального, мільйони тонн бетону, мільярди доларів — і все тільки для того, щоб відірватися від землі! А я це задоволення маю з однієї дози! >>

Третій зайвий

На сьогодні заплановано засідання ради засновників міжнародного консорціуму з питань розвитку газотранспортної системи України, для участі в якому до Києва приїдуть росіяни на чолі з віце-прем'єром тамтешнього уряду Віктором Христенком. Як повідомили вчора представники з українського боку — НАК «Нафтогаз України», німецькі учасники консорціуму до Києва не прибудуть. Очевидно, знову українські ініціатори продати «трубу» «невчасно» попередили Берлін про чергове засідання. >>

Як урядові проколи гривню розхитали

Національний банк України підбив підсумки своєї діяльності у 2003 році й чесно визнав, що деякі його прогнози не справдилися. Індекс інфляції за одинадцять місяців сягнув 106,6 відсотка при очікуваному річному 106, а кредитна ставка у гривні застигла на рівні 17,8 відсотка річних при прогнозованих 15—16. Інфляція, як вважає голова НБУ Сергій Тигіпко, спровокована причинами, які не залежать від монетарної політики. Зайве нагадувати, що урядовці могли б прокоментувати ситуацію докладніше: це на їх сумлінні подорожчання зерна, яке викликало ланцюгову реакцію стрибка цін на іншу продукцію, зокрема промислову (у цьому секторі, за даними голови НБУ, ціни вже зросли на 9 відсотків). >>

Горить і гріє!

Символ тепла і миру — віфлеємський вогонь — учора зі Львова привезли до столиці України. Він горітиме в церквах та помешканнях київських християн до свята Хрещення. Символічна свічка з віфлеємським вогнем уже зі столиці України попрямує в усi міста, а також уперше вирушить у Білорусь та Росію. >>

Кіно без хепі-енду

Сьогодні в Штутгарті поховають патріарха радянського кіно, родоначальника музичної комедії на одній шостій земної кулі Яна Фріда. >>

Прикордонний таран

Громадянка України стала однією із жертв дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася минулої суботи на бельгійсько-французькому кордоні. На автостраді Брюссель — Париж пасажирський автобус, який здійснював рейс із Німеччини, врізався у бетонну огорожу, ледве не зачепивши будівлю прикордонного поста. Внаслідок зіткнення машина загорілася, а жертвами аварії, за останніми даними, стали 11 загиблих, серед яких водій — та 37 поранених. Більшості пасажирів удалося врятуватися завдяки діям другого водія, котрий вчасно зорієнтувався — вилізши через вікно, відкрив задні двері, через які пасажири змогли евакуюватися із залізної пастки. >>

Сербська Феміда у клубку інтриг

Учора у Сербії розпочався судовий процес над 15 особами, яких звинувачують у прямій причетності до вбивства прем'єр-міністра цієї країни Зорана Джинджича — повідомляє Бі-Бі-Сі. Серед них — і Звєздан Йованович, котрий, як вважає слідство, безпосередньо натиснув на курок. Але на лаві підсудних немає головного організатора замаху — Мілорада Луковича, який у середині 90-х, за часів правління президента Слободана Мілошевича, був командиром сербського поліцейського спецназу, так званих «червоних беретів», а в останні роки очолював одне з найнебезпечніших бандформувань країни — «Земунський клан». Лукович і надалі в бігах, отож його судитимуть заочно. >>

Каддафі перековує мечі на орала

Лівія, яка впродовж багатьох останніх років була терористичним пострахом Заходу, буквально на очах перетворюється на «голубку миру». Минулої п'ятниці країна проголосила про свою відмову реалізувати плани виробництва атомної бомби та інших видів зброї масового знищення і, таким чином, стала друго країною світу (після ПАР), яка відмовилася від амбіцій увійти до ядерного клубу. Доречно згадати, що досі єдиною державою, яка мала досить потужний ядерний арсенал і добровільно відмовилася від нього, є Україна. >>

Не просто Тая

У столичному Будинку вчителя відбувся фінал четвертого всеукраїнського конкурсу «Молода економіка». Засновник і організатор цього конкурсу — всеукраїнська громадська організація «Інститут реформ» цього разу залучила впливових фінансових партнерів в особі ВАБанку, фонду «Відродження», а також ТМ «Піца Челентано» і компанії «АкадЕкс». Це дозволило розширити коло учасників змагання — у ньому взяли участь понад 1100 юнаків і дівчат. 100 переможців регіональних турів у чотирьох номінаціях вели боротьбу за перші місця на всеукраїнському рівні. Перші премії вибороли в різних номінаціях Таїсія Токман (Донецька область), Ганна Глазкова (Івано-Франківська область), Владилав Місаков (Миколаївська область), Ганна Ігнатьєва (Луганська область). >>

Харків попрощався з екіпажем вертольота

Причиною катастрофи вертольоту Мі-8Т, що розбився недавно в Сумській області, не може бути помилка екіпажу. Про це в один голос заявили колеги загиблих льотчиків, які зібралися в суботу в Чугуєві провести своїх трьох товаришів в останню путь. Найвірогіднішою версією трагедії фахівці-практики називають серйозну відмову техніки. На їхню думку, Вадим Осетров, Сергій Рогачов і Микола Хухія були педантами у своїй справі. Тобто виконували роботу добросовісно і відповідально. І той факт, що падаючу машину пілоти ціною власного життя відвели за межі населеного пункту, зайвий раз доводить їх високу офіцерську гідність та професіоналізм. Подібний вчинок, на думку авіаторів, заслуговує високої державної нагороди. >>

«Шкода», що не працюватиму в автоцентрі

Щойно відкритий у Рівному автоцентр «Шкода» є, як запевняють фахівці, найкращим у Центрально-Східній Європі. Тут вам і автосалон, і станція технічного обслуговування з мийкою, і склад автозапчастин, центр продажу і підрозділ мобільної технічної допомоги, що не залишить у біді будь-якого водія на всій території Рівненщини. >>

Куди течуть українські мізки і руки?

Вражаючими цифрами щодо майбутнього українського населення вже нікого не здивуєш: нас далеко вже не 50 мільйонів і навіть не 48. А через десяток років, кажуть експерти, нас стане на чверть менше. І причин на те є багато. Вже друге десятиліття в Україні спостерігається катастрофічний «відтік мізків» та робочої сили за межі нашої держави. >>

Жах у селі Добре

Минулої суботи страшна трагедія сталася в селі Добре Маньківського району на Черкащині: там мати пробувала звести зі світу двох своїх дітей-інвалідів, після чого лише молодшому сину вдалося вижити. >>

Найкривавіша позика

Багатьох полтавців приголомшила ця страхітлива знахідка: днями в одному з приватних будинків на вулиці Луговій було виявлено одразу три трупи — 65-річного господаря, його 28-річного сина-інваліда та їхньої 46-річної знайомої. З родини вціліла тільки дружина господаря, котру після чергової «гучної» сварки чоловік просто вигнав із дому. Водночас потрійне вбивство мало явно не жіноче обличчя. Хоча б тому, що його знаряддями слугували ніж і молоток. З помешкання винесли телевізор, магнітофон, деякі інші речі. Але ж загалом статки сім'ї були вельми скромними й, здавалося, не могли привабити «серйозних» розбійників... >>

Не раніше липня

Документ, що передбачає встановлення візового режиму між обома країнами, учора підписали заступник міністра закордонних справ України Іван Кулеба і румунський посол Александру Корня. Міжурядова угода про умови взаємних поїздок громадян обумовлює введення віз для громадян обох країн, проте коли саме це станеться, в документі не вказано. Хоча, як запевнив Іван Кулеба, до першого липня наступного року українці і румуни перетинатимуть кордон за звичною системою. І якщо після часу «Ч» власникам звичайних закордонних паспортів доведеться морочитися з відповідними папeрaми, то власники службових і дипломатичних паспортів, а також члени екіпажів літаків і суден зможуть перетинати українсько-румунський кордон без віз. >>

Сів в автомобіль і поїхав... на поїзді

Відкрите акціонерне товариство «Дніпровагонмаш» є одним із провідних підприємств, які займаються проектуванням та виготовленням вантажних вагонів не лише на теренах України, а й СНД. Ось і нині тут порадували черговою новинкою. Це адаптовані для міжнародних перевезень платформи автопоїздів та великомонтажних контейнерів. На підприємстві вже освоїли їх два типи — вантажопідйомністю 48 і 66 тонн. >>

Пенсильванія «порожняк не гонить»!

Бездарні іміджмейкери тодішнього ще керівника Донеччини Віктора Януковича довго не могли вкласти у вуста патрона іншу фразу, і тому його універсальне й повторюване папугою запевнення «Донбас порожняк не гонить!» не чули в нашій країні, мабуть, тільки глухонімі. Хоча ні для кого не секрет — саме порожняк став настільки звичним явищем для шахтарського краю, що тут змушені все частіше вдаватися до завезення вугілля з Росії чи Польщі. А віднедавна в Донецьку обговорюється ймовірність експорту коксівного вугілля навіть зі США. >>

А поні — не тільки коні,

Свою точку зору на те, як модно і красиво «утеплятися» нинішньої зими, оприлюднив нещодавно будинок моди «А.С.Л», де, як розповідають знаючі люди, вдягаються київський мер з дружиною, співачки Ніна Матвієнко, Ольга Крюкова, Надін, співак Анатолій Матвійчук та актор Богдан Бенюк. На думку дизайнерів будинку моди «А.С.Л», цієї зими панує різнобарв'я кольорів і фактури матеріалів. Поєднання непоєднуваного, на думку модельєрів, має відволікати від буденної сірості й повсякденності. Отже, сміливо поєднуйте в'язану основу светрика з шифоновими рукавами, а хутро з мереживом. >>

По два «врожаї» з каналізаційного колодязя

Пригода, що сталася на вулиці імені Маміна-Сибіряка в Маріуполі, досить переконливо нагадала давню істину — добро і зло завжди ходять в обнімку. В цьому на власному досвіді тепер переконався ще й мешканець приморського міста, якого цинічно обікрали у той час, поки він рятував дитину. >>

Засушені й дуже радіоактивні

Збирання й вживання грибів, що виросли в добряче запацьореному промисловістю Донбасі, м'яко кажучи, здоров'я ще не додали нікому. Швидше, навпаки. Однак, виявляється, не менш підступними є й гриби, завезені з регіонів з більш-менш нормальною екологією. У цьому кого хоч переконає й факт виявлення на Центральному базарі Донецька сушених грибів із надлишком цезію, привезених сюди з Волині. >>

Наречена — смерть

У Черкасах у власній трикімнатній квартирі по вулиці Петровського згорів молодий чоловік. А пожежа виникла від цигарки, яку палила його наречена. Про пожежу вогнеборцям сповістив чоловік з багатоповерхівки навпроти. Опівночі він вийшов на балкон перекурити й побачив дим. >>

Цигарка майбутньому гірникові не товаришка

Вочевидь, студенти, які полюбляють цигарки смоктати, добряче допекли членів ректорату Дніпропетровського національного гірничого університету. Зрештою, все вилилося у вельми жорсткий наказ, за яким курцям і справді немає життя. Бо паління у корпусах та гуртожитках вузу, зокрема і в туалетних кімнатах,забороняється взагалі. Більше того, не можна диміти й на вулиці Олеся Гончара та проспекті Карла Маркса, на яких розташовано університет. >>