Переночували на вулиці

Уночі 29 січня жителям дев’ятиповер­хівки по вулиці Родніковій у Кіровограді було не до сну. Приблизно о пів на першу ночі у своїх квартирах вони відчули запах диму — горіли комірчини, розташовані між сходами у під’їзді. Полум’я охопило будинок миттєво: з другого поверху вогонь дійшов аж до дев’ятого. Можливості вийти з квартир на вулицю самостійно не було — мешканці будинку опинилися у димовій пастці.

Голосували, а за що — не знали?

Гучний земельний і політичний скандал в Кіровограді розгорівся під Новий рік — 28 грудня. З 1 січня набрала чинності постанова уряду, яка зобов’язує земельні ділянки продавати і віддавати в оренду через аукціон. Тому на останній сесії Кіровоградської міськради 2007 року депутати пакетом проголосували за передачу в оренду 2750 земельних ділянок. І яких ділянок! В основному «під роздачу» потрапили парки і сквери та вільні до цього часу землі громадського користування в центрі міста. Правда, які саме ділянки роздали (правильніше, напевно, сказати — розібрали) депутати, громадськості вдалося дізнатися лише через два тижні після сесії.

Настя мріє вилікуватися і лікувати сама

Настя мріє вилікуватися і лікувати сама

У Кіровограді відкрилася перша виставка Насті Шкоди, дівчинки, яка опинилася в інвалідному візку після шкільної екскурсії до столиці театру корифеїв — на хутір Надію. Тоді на школярку під час фотографування впав стовп огорожі музею. «УМ» уже писала про цей нещасний випадок і перипетії лікування Насті. Читачі нашої газети тоді відгукнулися на прохання про допомогу, і дівчина змогла пройти курс необхідного лікування. Частково і завдяки їм стала можлива виставка творчих робіт Насті Шкоди. Творчість стала для Насті відпочинком від життєвих негараздів. Виліплені з пласт­иліну тільки їй відомою технікою картини дівчини запам’ятовуються відразу. Самотня дівоча постать, осінні пейзажі, парасольки, море, квіти... Певний трагізм і якась дитяча незламна віра і надія об’єднують усі її картини.

«Я від Леоніда Даниловича!»

Кіровоградці дуже здивувалися, коли дізнались ім’я новопризначеного голови обласної державної адміністрації. Чекали «губернатора» від президентського блоку «НУНС», від БЮТ (цей блок переміг в області на виборах), Блоку Литвина (Кіровоград — «вотчина» заступника голови БЛ Ігоря Шарова). Але ним виявився давній знайомий — Василь Моцний, який очолював область у 1999—2003 роках.

Поки металобрухт їздить...

Поки металобрухт їздить...

Сто десять років тому, в 1897 році, в провінційному Єлисаветграді з’явився другий у Російській імперії трамвай (перший пустили в Києві на 5 років раніше). Сьогодні єдиний трамвай Кіровограда прикрашає міський сквер, а кіровоградці відвойовують право на нові тролейбуси.

Освятили землю — вирішили проблему

Приїзду патріарха Київ­ського Філарета в Кіровоград чекали не рік і не два — спроби отримати землю під побудову храму не припинялися з того часу, як з’явилися перші прихожани. Керівництво міста змінювалось, а проблема залишалася.

Зимова «окупація»

Учні двох шкіл міста ось уже два тижні на вимушених канікулах. Дитячі садочки, районна лікарня і пологовий будинок працюють у надзвичайних умовах — у приміщеннях 6–7 градусів тепла, у багатоповерхівках Долинської теж не тепліше — батьки відвозять дітей в гості до родичів із сусідніх районів.

Шантаж холодом і безводдям

Шантаж холодом і безводдям

Водопостачання Кіровограда і ще кількох міст області забезпечує найдовший в Європі водопровід «Дніпро — Кіровоград». За унікальність 130 кілометрів труб платити доводиться кіровоградцям. Адже коли відключають воду хоч для одного з міст на лінії, то воду не отримують і мешканці решти населених пунктів області.

Розпродаж відміняється

Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Вадим Черниш вважає, що дії Фонду в особі Валентини Семенюк щодо приватизації ВАТ «Науково–виробниче об’єднання «Етал» є відверто протизаконними. Саме через це «губернатор» звернувся до суду зі скаргою на голову Фонду державного майна України Валентину Семенюк.

До Надії — з любов’ю

Першу збірку Арсеній Тарковський видав у літньому віці, за життя загалу був відомий переважно завдяки сину — кінорежисеру Андрію Тарковському, котрий глибокими віршами батька озвучував свої фільми. Але сьогодні вічні теми Тарковського згадують частіше і частіше — збірники поезій, книги про життя і творчість витримують нові й нові перевидання.