Настя мріє вилікуватися і лікувати сама

27.12.2007
Настя мріє вилікуватися і лікувати сама

Настя Шкода.

У Кіровограді відкрилася перша виставка Насті Шкоди, дівчинки, яка опинилася в інвалідному візку після шкільної екскурсії до столиці театру корифеїв — на хутір Надію. Тоді на школярку під час фотографування впав стовп огорожі музею. «УМ» уже писала про цей нещасний випадок і перипетії лікування Насті. Читачі нашої газети тоді відгукнулися на прохання про допомогу, і дівчина змогла пройти курс необхідного лікування. Частково і завдяки їм стала можлива виставка творчих робіт Насті Шкоди. Творчість стала для Насті відпочинком від життєвих негараздів. Виліплені з пласт­иліну тільки їй відомою технікою картини дівчини запам’ятовуються відразу. Самотня дівоча постать, осінні пейзажі, парасольки, море, квіти... Певний трагізм і якась дитяча незламна віра і надія об’єднують усі її картини.

За час, що минув з останньої публікації, дівчина пережила болючу втрату — практично на її очах померла мама. Турботу про дівчинку повністю взяла на себе сестра матері, Яніна. Та попри нещастя, Настю не полишає надія. Вона розуміє, що потрібно докласти ще стільки ж або й більше неймовірних зусиль і все–таки перемогти хворобу! Лікарі впевнені, що шанс встати з інвалідного візка у неї є.

Та є й одне «але». Усім дітям–спинальникам в Україні немає де лікуватися. А три спеціалізовані санаторії — тільки для дорослих. Настя ж чекати свого 18–річчя не може. Важливий кожен день, кожна вправа, шанси відновити чутливість ніг із кожним місяцем зменшуються. Сьогодні дівчина займається вдома — з нянею. Спеціалізовані тренажери дівчині й її рідним не по кишені.

Найоптимальнішим для лікування Насті є санаторій у Євпаторії. На жаль, і там немає всього необхідного обладнання, як наприклад, у «дорослих» закладах у Саках. Але це Настю не зупиняє. Дівчина виступила з ініціативою створення в Євпаторії відділення для лікування хворих із такою патологією, як у неї. Шукає спонсорів, налагоджує контакти з фахівцями, керівництвом лікарні. Створення такого відділення в Євпаторії — це єдина надія стати на ноги для Насті й сотень дітей зі схожим діагнозом. А в майбутньому дівчина й сама мріє стати лікарем...

P.S. Настя передає вдячність і вітання усім читачам «УМ», які не залишилися байдужими до її біди і допомогли вистояти в боротьбі з хворобою.