Михайло Фоменко: Робити послугу, граючи за збірну, не потрібно

Михайло Фоменко: Робити послугу, граючи за збірну, не потрібно

Десять років тому, коли Михайло Фоменко на малій батьківщині, в Сумах, набирався сил під час «творчої відпустки», в розмові з «УМ» про свою нинішню роботу він говорив в умовному способі. «Якби я спробував, тільки б тоді міг дати однозначну відповідь», — так відреагував Михайло Іванович на запитання щодо можливої праці в національній збірній. І ось на початку лютого 2013 року Фоменко провів дебютний матч як наставник головної команди країни. Товариське протистояння з норвежцями завершилося на користь наших співвітчизників. Михайлові Фоменку, як свого часу Валерію Лобановському та Мирону Маркевичу, вдалося переможно почати роботу на чолі збірної.

Так сталося, що часу на розкачку в новому кріслі у знаного захисника «Динамо» зразка 1970–х зараз просто немає. Після провального старту у відборі на ЧС–2014 збірна України позбавлена права на нові помилки. Максимальна віддача, оптимальні рішення, колективне порозуміння — таким бачиться Михайлові Фоменку шлях до вирішення поставленого завдання. А воно залишається незмінним — кваліфікація на «мундіаль» у Бразилії. >>

«Зміст акторської професії — у красивій ілюзії...»

«Зміст акторської професії — у красивій ілюзії...»

Одного разу випадково підслухала, як мама пояснювала своїй доньці–підлітку значення вислову «імпозантний мужчина». «Розумієш, це такий високий, красивий, талановитий, галантний, харизматичний чоловік із шармом, — зі знанням справи розповідала жінка. — Ну, як Хостікоєв». Віддаючи належне її сумлінному ставленню до батьківських обов’язків — не відмахнулася, не сказала, що зарано тобі, доню, таким цікавитися, — мушу визнати, що отого «як Хостікоєв» було б достатньо. Анатолій Хостікоєв має чимало відзнак і нагород (народний артист України, лауреат Національної премії імені Шевченка, кавалер ордену «За заслуги»...) При цьому він так само має шалену популярність, бо володіє надзвичайним магнетизмом, якому неможливо не піддатися і який забезпечує Анатолієві Георгієвичу творчу унікальність. Яка, у свою чергу, примушує нас, шанувальників його таланту, слідкувати за афішами, вишуковуючи нові вистави за його участю. >>

Без надії, а сподіваємося

Без надії, а сподіваємося

63–й Берлінський кінофестиваль добігає кінця. В суботу у Berlinale Palast, грандіознiй спорудi, вибудуванiй, як відомо, біля колишньої Берлiнської стіни, відбудеться закриття фестивалю, на якому і буде вручено нагороди великого журі. Прогнози — рiч дуже непевна. Скажу тільки, що у рейтингу критиків, чиї оцінки оприлюднює авторитетний журнал Screen Internationale, попереду два фільми — чилійський «Глорія» та румунський «Поза дитини»... >>

Двовладдя в Пирогові

Двовладдя в Пирогові

Працівники Національного музею народної архітектури та побуту «Пирогів» заявляють про пікетування Кабінету Міністрів, якщо на посаду директора повернеться Павло Федака. Про це йдеться у відкритому листі, адресованому новому міністрові культури Леоніду Новохатьку. Нагадаємо, Павла Федаку було усунено з посади на початку минулого року. І хоч спершу колектив сторожко сприйняв нового призначенця, який не мав досвіду музейної роботи, — Дмитра Зарубу, але відставці Федаки «пирогівці» зраділи. За рік, що минув, музейники прийняли і нового директора, і його план розвитку скансена. А «відставлений» директор у цей час позивався до Мінкульту, і нещодавно рішенням суду його було поновлено на посаді. >>

Співак із Гулаківки

Співак із Гулаківки

У Городищі на Черкащині триває мистецький тиждень, присвячений 200–річчю з дня народження Семена Гулака–Артемовського, українського співака, актора, композитора та драматурга. Він залишився в історії ще й автором першої української опери «Запорожець за Дунаєм», що прославила Україну. А його пісні «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть», «Стоїть явір над водою», яку Гулак–Артемовський присвятив своєму другу Тарасу Шевченку, стали народними. У Городищі ж його шанують як талановитого земляка, який народився тут 16 лютого 1813 року. >>

Богдан Бенюк: Вас тут 450, а там тисяча глядачів чекає!

Богдан Бенюк: Вас тут 450, а там тисяча глядачів чекає!

Богданові Бенюку як політику скептики відводять у парламенті роль «весільного генерала». Мовляв, його основна заслуга — відоме й улюблене народом обличчя, яким він має поліпшувати імідж своєї партії.

Однак від більшості «зірок» у виборчих списках народний артист України Бенюк усе–таки відрізняється. У політику він прийшов не випадково і не перед самими виборами. До лав ВО «Свобода» Богдан Михайлович вступив ще 2004 року, коли політична сила Олега Тягнибока була непопулярною, а сам лідер партії мав чи не від’ємний рейтинг через свої різкі висловлювання на Яворині. Після того рейтинг націоналістів зростав, і в 2010–му Бенюк став одним із п’яти депутатів Київської облради від «Свободи», а тепер — пройшов до парламенту як другий номер списку ВОС.

Такі привілеї Бенюк має пропри те, що не є найбільшим активістом «Свободи». Артист хоч і проводить зустрічі з виборцями та їздить з агітаційними турами, але його рідко зустрінеш на масових акціях протесту за участю однопартійців. І причина тут не лише у зайнятості в театрі. Попри спільні з Тягнибоком ідеологічні погляди, Бенюк не є радикалом у діях. Його не побачиш у сутичці біля парламентської трибуни, із пилкою біля огорожі ВР чи в натовпі штурмувальників Київської міськадміністрації. Зате знаменитого націоналіста–лицедія можна зустріти на різних подіях з ідеологічно неблизькими політиками. Свого часу набув розголосу відеоролик, у якому опозиційний Бенюк залюбки співає караоке разом з «регіоналом» Добкіним та міністром культури Кулиняком.

Добряк, гуморист, усюди свій — ці риси відрізняють його від більшості «свободівців». Чи не заважають вони в депутатській роботі, Богдан Бенюк розповів в інтерв’ю «УМ». >>

«Знав половину політбюро, був на сходках»

«Знав половину політбюро, був на сходках»

За два дні слідчий–суддя Печерського райсуду столиці Оксана Царевич допитала ключового свідка прокуратури у справі про вбивство Євгена Щербаня — Ігоря Мар’їнкова. Допит відбувся за відсутності головної підозрюваної — екс–Прем’єра Юлії Тимошенко та її групи підтримки — нардепів від опозиції. Адже якщо у середу народних обранців силою виштовхали з суду бійці спецпідрозділу «Беркут» (перед цим депутати сперечалися з суддею Царевич та обіцяли їй місце у тюрмі), то вчора їх просто не пустили в будівлю печерської Феміди без пояснення причин. Тож обурений перший заступник голови ВО «Батьківщина» Олександр Турчинов змушений був спілкуватися з пресою, обпершись руками на каски «беркутівців». Не факт, що опозиціонери потраплять до суду сьогодні, на допит чергового свідка у справі Щербаня. >>

Статус не страхує від смерті

Статус не страхує від смерті

У середу о 18.24 у міжнародному аеропорту «Донецьк» імені С. Прокоф’єва пасажирський літак Ан–24, що здiйснював чартерний рейс «Одеса—Донецьк», під час посадки втратив керування і розбився. Упавши між злітними смугами, літак перекинувся і розколовся навпіл, але не загорiвся. Учора на мiсцi працювала комiсiя на чолi з віце–прем’єр–міністром Олександром Вілкулом. За фактом аварії літака розпочато кримінальне провадження. «Чорних скриньок» станом на 14.00 учорашнього дня знайдено не було. >>

Непереозброєний аутсайдер

Згідно з аналітичним оглядом воєнних загроз для України, підготовленим Центром досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР), загрози втягування нашої країни у масштабний військовий конфлікт не існує. Водночас експерти зазначають, що в Україні існує ризик прикордонного конфлікту. Звіт ЦДАКР оприлюднили під час «круглого столу» «Сучасні виклики і загрози воєнного характеру для України». >>

Вище другого — тільки вниз

Охоронець стверджує, що все відбулося майже беззвучно, а споруда склалася, як картковий будиночок. Надзвичайна подія сталася ледь не в центрі Сум на території центрального ринку. Мовою фахівців — відбулося руйнування будівельної конструкції каркасу на загальній площі 1760 квадратних метрів. «У цей час кілька людей заливали бетоном плити перекриття другого поверху, — розповів голов­ний архітектор Сум Володимир Биков. — На щастя, за кілька хвилин до обвалу будівельники пішли пити чай. Лише завдяки цьому обійшлося без жертв». >>

Файна ностальгія

Файна ностальгія

Концепція четвертої Fine Art Ukraine аж ніяк не граничить з модним напрямом контемпорарі, який став частим гостем у стінах «Мистецького арсеналу». Добра половина експозиції — роботи ностальгійні, перевірені часом. Ідеться про один iз головних проектів у рамках Fine Art Ukraine — «Матч Пойнт 88: за мить до нового життя». Це остання колекція радянської доби, зібрана на базі фондів Дирекції виставок Національної спілки художників України. >>

Нема квитка без часу

У зв’язку з невизначеністю, чи перейде Україна наприкінці березня на літній час, iз 30 березня російські залізничники призупинили продаж квитків на поїзди далекого прямування, у тому числі на причіпні та безпересадкові вагони, що прямують в Україну. Як відомо, Мінекономрозвитку підготувало проект закону України «Про порядок обчислення часу на території України», яким передбачено встановлення на всій території держави часу другого годинного поясу (природного для нашої території) без щорічного переведення годинникової стрілки. Наразі проект чекає розгляду в парламенті, а парламент, як вiдомо, не працює. >>

Атака вовкособак

Атака вовкособак

Селяни впевнені: якщо Мінприроди не дозволить відстріл вовкособак, невдовзі мiсцевi мешканцi самі стануть жертвами хижаків. Щодня люди знаходять на подвір’ях обгризені кістки собак та корів. «На моїх очах вовк розірвав величезну кавказьку вівчарку, — пригадує жителька села Покровка Леся Хомутянська. — Я ледве встигла заскочити в будинок. Родина шокована, адже наша хата розташована не на околиці, а в самому центрі села». Скарги мешканцiв довколишнiх сiл не діють: екологи стверджують, що хижаки проживають у заповідній зоні, тому відстріл уже чотири роки заборонено. «Я нарахував три зграї — до 26 вовкособак, — розповів «УМ» дільничний інспектор відділення парку «Білобережжя Святослава» В’ячеслав Твердовський. — Тоді як за нормами їх має бути не більше 2–3 особин». >>

У кожного своя зустріч із Богом…

У кожного своя зустріч із Богом…

На сороковий день від Різдва Христового Діва Марія та Йосип уперше принесли маленького Божого сина до єрусалимського храму, аби присвятити Ісуса Господові. В храмі їх зустрів сивий старець Симеон, який давно чекав на зустріч із Богом. Колись він не повірив, що Спаситель народиться на землі від звичайної жінки, тому йому було обіцяно, що він не помре, поки не побачить здійснення цього дива. Ця зустріч — Стрітення — відбулася, тепер Симеон, який, за переказами, жив уже триста років, нарешті міг одержати вічний спокій. Перед смертю він сказав пророчі слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, iз миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів». «Симеон говорить, що закінчився час важкого і довготривалого очікування і настав час спасіння, адже світло, яке виходило від Богодитяти, освітило і його серце світлом богопізнання, — пояснює архієпископ УПЦ КП Епіфаній. — Перед очима блаженного старця тепер відкрились усі ті блага, які приніс на землю Ісус. Він прийшов звільнити рід людський від рабства гріха і смерті». У кожного християнина, кажуть богослови, своє стрітення — своя зустріч із Богом. Це момент, коли ми усвідомлюємо, що живемо не просто для задоволення своїх потреб і забаганок. Навіть сам Христос казав, що прийшов у цей світ не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити іншим. >>

Лабораторіум українського успіху

Лабораторіум українського успіху

Центр української культури у столиці Естонії, на вулиці Лабораторіум, що нещодавно відзначив своє 20–річчя, відомий у світі. Естонці, фіни, шведи охоче приходять сюди на майстер–класи, концерти й екскурсії. Поважні чоловіки вирізьблюють тут для своїх малят традиційні колиски, жінки тчуть на верстаті ковдрочки. Молодята власноруч виготовляють запрошення на весілля — роблять папір за стародавніми технологіями, пишуть рядки лебединим пером. А дітлахи у Школі монастирських мистецтв центру печуть хліб із власноруч перемелених на жорнах жолудів, виготовляють нитки й полотно з кропиви, майструють традиційні іграшки. Через рукомесла, творення матеріальної краси відвідувачі осягають «незримі» цінності, моральні чесноти. >>

Хранитель талліннського «Ноєвого ковчега»

Хранитель талліннського «Ноєвого ковчега»

n Анатолію, ви з однодумцями шукаєте незвичні речі, які можуть привести людину до Бога. Утім як пояснити вчення церкви за допомогою іграшок?

— Оцей невеличкий дерев’яний коник (показує) знає, як примирити людей. Якщо, не дай Боже, чоловік і жінка посварилися, куди їм іти? Звісно, до українців. Чоловік показує, що винний: хвіст коника опускається, голова хилиться донизу. І тоді героїчний чоловік бере коня за мотузочку, нагинається і везе коника до своєї жінки. Жінка що має робити — прощає! У коня голова піднімається, хвіст стає на місце. Так ми говоримо про гординю. Це все допомагає запросити людину думати. Ми створюємо для цього умови. >>

Постріли безногого Оскара

Постріли безногого Оскара

Південно–Африканська Республіка шокована: один із її символів, знаменитий паралімпійський чемпіон Оскар Пісторіус потрапив за ґрати. І не за якусь дрібну провину — за вбивство. >>

Стомлений від пошуку

Великий адронний колайдер, який дозволив ученим нібито виявити невловимий бозон Хіггза (так звану «частинку Бога» з якої створено Всесвіт), закривають на профілактичний ремонт. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, профілактика триватиме аж до кінця листопада 2014 року, а перші експерименти з субатомними частками вже на оновленому ВАК мають поновити у лютому та березні 2015–го. >>

Марічка Падалко: Варто говорити про катастрофи — щоб убезпечити легковажних

Марічка Падалко: Варто говорити про катастрофи — щоб убезпечити легковажних

Ведучій Марічці Падалко дуже пасує статус мами. Вона з ним і вдома — з трьома дітлахами, і на роботі — коли веде «Маріччин кінозал» і «Матусин щоденник». Хоча більшість глядачів знає «головну маму «1+1» як ведучу «Телевізійної служби новин». >>

Добре, але мало

Добре, але мало

На відміну від вівторкових поєдинків 1/8 фіналу Суперліги, коли в обох матчах успіх святкували гості, в жодному з матчів середи визначити переможця не вдалося. Мадридський «Реал» на «Сантьяго Бернабеу» розписав мирову з «Манчестер юнайтед», а на «Донбас–Арені» «Шахтар» не зміг втримати мінімальну перевагу в протистоянні з дортмундською «Боруссією». Все було закономірно і за грою, і за баченням букмекерів, які вважають, що представники англо–іспанської та німецько–української пар мають практично рівні шанси на вихід до чвертьфіналу. Щоправда, після результативних гостьових нічиїх «МЮ» та «Боруссія» здобули дещо більше можливостей для подолання першого раунду «плей–оф». >>

«Бронзова» мрія Валі

«Бронзова» мрія Валі

На початку цього сезону, як і майже весь попередній, Валентина Семеренко боролася з наслідками гострого бронхіту, перенесеного ще в 2011 році, коли їй вдалося піднятися на найвищу в кар’єрі сходинку (11–ту) в загальному заліку Кубка світу. Тож, на відміну від Олени Підгрушної та сестри Вікторії, високими результатами на етапах КС сезону 2012/13 Валя не радувала. Проте, зібравши волю в кулак, вона «вистрелила» на чемпіонаті світу, що триває в чеському Новому Мєсті. Позавчора сумчанка виграла «бронзу» в індивідуальній гонці. «Це нагорода, про яку я мріяла багато років», — сказала Валентина Семеренко. Досі вона не здобувала медалей ЧС. >>

Забути і пробачити

Забути і пробачити

У тезу про те, що «б’є — значить любить», і досі вірить чимало жінок. Барбадоська поп–діва Ріанна до таких, здавалося, не належала. Бо коли тодішній хлопець, репер Кріс Браун, добряче приклав до неї руку, співачка не змовчала, а звернулася в поліцію. І зі скандалом розійшлася із забіякою, який, за її словами, не лише наставив їй синців, а й ледве не придушив. >>

Тато — найкраща роль

Тато — найкраща роль

Відомий голлівудський комік Стів Мартін у свої 67 років уперше став батьком. Первісток у зірки фільмів «Рожева пантера» й «Батько нареченої» та його 41–річної дружини Анни Стрінгфілд народився ще в грудні. Але актор дуже ретельно охороняє своє приватне життя, тож ні про вагітність Анни, ні про народження дитини не довідалися навіть найнахабніші папараці. Першою новину вчора повідомила «шоста сторінка» (жовта шпальта) газети «Нью–Йорк пост». >>

ПРИКОЛИ

На дитячих ранках хлопчиків завжди одягали зайчиками, а дівчаток — сніжинками. Ось і виросли — боягузливі женихи й холодні жінки. >>