«Критика примушує вмерти гарний спогад»

«Критика примушує вмерти гарний спогад»

Після візиту в Москву, де режисер фільмів «Покажи мені любов», «Разом», «Розмова», «Мамонт» Лукас Мудісон був членом журі Міжнародного фестивалю сучасного кіно 2–in–1, він приїхав на кілька днів у Київ. У місті, де його фільм «Покажи мені любов» отримав кілька нагород на «Молодості–98», Мудісон — уперше, на майстер–класі він розповів про власний досвід у кіно і відчуття, з ним пов’язані. «Усі мої фільми про Швецію, а тут, за кордоном, вони отримали відгуки. Я був шокований. Я щасливий приїхати на першу зустріч із «Молодістю», — говорить на початку майстер–класу Мудісон. «Покажи мені любов» — це мелодрама про перші романтичні переживання школярок–лесбіянок із провінції і самотність, яка щороку молодшає. Переглянувши стрічку у Києві, багато хто подумав, що у ній йдеться про Росію. «Я знімав в Естонії. Хотів показати колишній Радянський Союз, не тільки Росію», — коротко пояснює Мудісон. Про фільм «Покажи мені любов»(1998) 30–річного шведа Лукаса Мудісона його великий земляк Інгмар Бергман сказав: «Перший шедевр молодого майстра». >>

Мокре місце від водойми

Два місяці тому «Україна молода» писала про відкриття у Києві першого у Східній Європі храму мормонів (відомі вони тим, що хрестять мертвих та шанують небіблійних ангелів). Загадкова церква (такий собі мавзолей із дорогоцінного мармуру, масштаби якого вражають) віднині височіє на київській Кільцевій дорозі. Однак, виявляється, це буде не єдиний монументальний храм Церкви святих останніх днів в українській столиці.

На Осокорках активно зводять ще один релігійний комплекс мормонів. І особливо тамтешнім жителям образливо за місцеве озеро — його забудовують з усіх боків. І розширюють володіння не тільки релігійні спільноти, а й місцеве кафе. >>

Партія «швидкісного» будівництва

Слово «швидкісний» у назві київського швидкісного трамваю завжди треба було писати в лапках. Для того щоб повністю відповідати гордій назві, йому не вистачає повної ізоляції від дороги та, власне, швидкості, котра насправді не перевищує звичайну трамвайну. У перший день платного проїзду я вирішив проїхатися наново відкритим маршрутом громадського транспорту і переконався у прикрому факті: слово «реконструкція» також варто було писати лише в лапках. >>

«Якби Сталін погодився на пропозиції Хрущова, в Україні була б Холмська область»

У 2009 році указом Президента Віктора Ющенка 28 жовтня було офіційно проголошено Днем звільнення Укра­їни від фашистських загарбників. Таким чином в Україні з’явилося друге офіційне свято (хоч і не вихідний день), «спрямоване на все­народне прославляння воїнів–переможців, повагу до пам’яті мільйонів полеглих за звільнення української зем­лі представників усіх національностей, спів­вітчизників, загиблих на окупованій території, в концтаборах, на фашистській каторзі».

У ході звільнення України радянські війська провели 15 наступальних операцій. З осені 1943–го по осінь 1944 року на нашій землі було зосереджено майже половину Червоної армії. Завершила звільнення України Карпатська операція, що почалася 9 вересня 1944–го наступом 1–ї гвардійської армії. 27 жовтня було звільнено Ужгород, а 28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на нинішній кордон України. Але відомий історик, професор Володимир Сергійчук має власний погляд на «воєнні» дати для України. >>

На підвищених тонах

Українська столиця вчора зустрічала російського прем’єр–міністра Володимира Путіна без особливого ажіотажу. Щоправда, від перехожих закрили частину вулиці Інститутської, де розташований клуб Кабміну, в якому відбувалося засідання міждержавної комісії. А урядові квартали Києва щедро прикрашали прапори... Азербайджану: візит президента цієї держави мав відбутися наступного дня після відльоту Путіна, і комунальні служби спрацювали заздалегідь. >>

Курити не можна заборонити

Із наших вулиць зникла реклама сигарет. У кафе з’явилися зали для тих, хто не курить. Самі сигарети через постійне зростання акцизів коштують уже вельми недешево. Проте уряд і далі продовжує посилювати правила гри на тютюновому ринку, підвищує акцизи, вводить нові обмеження на продаж і куріння сигарет, аргументуючи свої дії боротьбою за здоров’я українців. Фахівці стверджують: необхідна національна програма розвитку здоров’я і формування здорового способу життя, а не заходи, які на папері створюють видимість боротьби держави зi шкідливою звичкою своїх громадян, а на ділі руйнують конкурентне середовище і стимулюють нелегальну торгівлю. >>

Божий дім як центр духовності

Крізь незакритий дах до церкви прокрапує дощ, але настрій людей, які зібралися тут, піднесений. Наступного тижня над храмом уже виcочітимуть банi, буде сухо й почнеться внутрішнє опорядження. Поки ж банi стоять у дворі бiля церкви, на землі, — але вже урочисті, святкові. «Тут планується три приділи, — показує єпископ Сумський та Охтирський Української православної церкви Київського патріархату владика Мефодій. — Один — Апостола Петра, ще один — святителя Миколая, хоча є думка пастви, щоб назвати його іменем Апостола Андрія Первозванного. І один — святого праведного Петра багатостраждального Калнишевського». >>

Світло — для панотців?

Мешканці села Вороньків, що в Бориспільському районі, апелюють до громадськості: над їхніми будинками з порушеннями всіх можливих норм і правил техніки безпеки хочуть провести високовольтну лінію електропередач (ЛЕП). Пікантності ситуації додає ще й те, що ця ЛЕП призначена для обслуговування розкішних котеджів священно­служителів Києво–Печерської лаври (УПЦ МП). >>

Будівництво в агонії

Болючі питання інвестори порушили в столиці під час «круглого столу» «Захист прав інвесторів у сфері будівництва». Найбільшою проблемою на сьогодні визнали відсутність урегульованих на законодавчому рівні прав та обов’язків у відносинах забудовник–інвестор. За словами експертів, немає й дієвих механізмів притягнення забудовника до відповідальності за порушення договірних зобов’язань, зокрема порушення термінів введення в експлуатацію будинків. >>

Наш варіант Путіна

У Віктора Януковича тепер теж є власний «іменний» календар. На кожен місяць — фотографія молодої дівчини та резонансне питання. За задумом авторів–упорядників, студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кожен місяць наступного року глава держави даватиме відповідь на одне із запитань: «Коли буде доступне житло для молодих сімей?», «Що робити з Президентом, який не виконує своїх обіцянок?», «Коли українські ВНЗ даватимуть практичні знання?», «Коли чиновники нестимуть відповідальність за хабарі?», «Смерть Ігоря Індила: службова недбалість?», «Де інфраструктура до Євро–2012?», «Як забезпечити чесний вступ у виші?», «Чому Україна впала в рейтингу свободи преси на 131–ше місце?», «Хто вбив Георгія Гонгадзе?», «Скільки ще ми будемо знущатися над Конституцією?», «Чи залишиться українська єдиною державною?», «Журналістика — не проституція. Правда ж?». >>

О, я хочу в армію!

Кампанія призову до Збройних сил України, Внутрішніх військ МВС та Державної спеціальної служби транспорту — «в зеніті», вона стартувала на початку жовтня і закінчиться наприкінці листопада. Загалом буде призвано 26 700 юнаків, iз них до ЗС — 20 000, до ВВ МВС — 5 600 і до Спеціальної служби транспорту — 1 100. Керівники призовних комісій кажуть, що цьогоріч явка до військкоматів вища, ніж раніше, і проблем iз виконанням плану призову не виникне. «Із кожною призовною кампанією якість призовних ресурсів неухильно зростає, — каже полковник Олег Скорохватов, заступник начальника Територіального управління Південного оперативного командування. — На строкову службу юнаки ідуть iз більшим бажанням, ніж кілька років тому». >>

Кримське «кіно»

Коли московська журналістка Олександра Константиновська ранковим рейсом із Києва прилетіла до Сімферополя, то навряд чи сподівалася одразу потрапити «в обійми» правоохоронців. За інформацією деяких ЗМІ, в тому самому Сімферопольському аеропорту затримали й директора російської інформаційної агенції «Новий регіон» Олександра Щетиніна. Після цих повідомлень одразу з’явилася версія, що, приміром, у Константиновської намагалися знайти студійну версію заанонсованого напередодні документального фільму «Сімферополь — біль мій, любов моя», який учора мали показати на одному з кримських телеканалів. Фільм — банальна передвиборча «агітка», замовлене у московських журналістів викриття діяльності нинішніх і майбутніх батьків Сімферополя від провладної партії. Тому, мовляв, правоохоронці й влаштували такий «шмон». >>

Сальмонела від «Анжеліки»

Замість весільної подорожі харків’яни Юлія та Андрій отримали курс лікування в інфекційній лікарні. До тієї ж клініки потрапили й одинадцятеро їхніх гостей разом з іншими відвідувачами кафе, які того ж таки вечора святкували там день народження та дитячі хрестини. Усіх хворих «швидка» доправила з високою температурою, гострими болями у животі та розладом шлунка. >>

Легендарний Спартак українського балету

Чорно–білі фото з домашнього архіву Германа Ісупова (1935—2001) розкривають його сценічну історію у яскравих фрагментах iз вистав, у хореографічних композиціях, десь із репетицій... Шанувальникам балету і всім тим, хто знав прем’єра, а потім балетмейстера Львівського театру опери і балету, Герман Ісупов запам’ятався саме таким: молодим, сильним, майстерним, харизматичним, людиною великої душі й великого таланту.

Гера прагнув справжньої досконалості й стилю у своєму танці. Годинами, до сьомого поту, працював за балетним станком у вільний від репетицій час, щоби досягти великого піруету, якомога вищих півпальців, вивернутої стопи, сильних обертів... Його тіло прагло творити повну гармонію з музикою! >>

Дивосвіт на смітнику

Про сакральну суть сміття на повен філософський голос заговорили з початком 1990–х років. Тодішній дикий постмодернізм визнавав культуру за величезний супермаркет, у якому кожен вільний придбати своє прострочене щастя. Пізніше мова зайшла про музей як цвинтар культури, про що всерйоз розводились як російські оракули сучасного мистецтва на кшталт Прігова і Кабакова, так і українські культурники на кшталт Юрка Винничука з його Великою Сміттяркою у фантасмагорії «Мальва Ланда». Вже сьогодні головний герой роману «Чарівний світ. Тепер» Тимофія Гавриліва — філософ–волоцюга, який снує свою персональну ідеологію в контексті культурного захаращення. >>

«У душі відчував, що на правильному шляху»

Якби художникові Олександровi Глушаченку не випало стати нашим сучасником, його долю, певно, варто було б «намалювати» бодай в уяві. Передовсім для того, щоб збагнути найтіснішу сув’язь не лише поколінь — цілих епох. Судіть самі. Батько його діда був кріпаком. Родину останнього разом із десятком таких самих підневільних сімей пан виміняв за породистих псів і поселив над річкою у мальовничій Писарівці неподалік Полтави. Дід записався у новостворений колгосп останнім тільки після тижневого «перевиховання» в буцегарні, а потім помер від голоду. Батько загинув на фронті у перші місяці війни. Тож на плечі старшого з двох братів, 13–річного Сашка, чоловіча ноша годувальника селянської родини лягла у підлітковому віці. Все те, звісно, не могло не позначитися на його творчій і життєвій борозні... >>

Не ковток, а склянку свободи

17 жовтня Олег Тягнибок полемiзував з уявним Вiктором Януковичем (ведучим програми «Бiле та чорне» на телеканалi TVi). Вiдповiдi Олега чiткi, осмисленi, впевненi, зрозумiлi. Юля Тимошенко про це теж говорить. Подiбне ми чули вiд Мороза, Кiнаха, Тарасюка, Мартиненка, Фiленка (та скiльки їх було!), коли вони стояли на подiумi Майдану. Та не полишає вiдчуття — щось не так. Як у пiснi В. Висоць­кого: «Эх, ребята, все не так, все не так, как надо»... Про все це говорив i Вiктор Ющенко, i всiма своїми дiями за останнi десять рокiв намагався впровадити в державi. Та всi «краснобаї» вiдсторонилися вiд Президента Ющенка — не пiдтримували його: хто — через iлюзiї i популiзм, хто — через амбiцiї, а когось направляв «Той, що в скалi сидить». >>

«Ми державою, владою забутi, зневаженi...»

Шановний пане Президенте! Звертаюся до Вас, прошу Вашої уваги i допомоги, бо Ви ж запевняли, що почуєте кожного. А Вашу увагу намагаюся спрямувати на все моє поколiння. Ми — це люди, якi зазнали лихолiття вiйни, жахливий голод, а потiм, ще дiтьми, стали до непосильної й виснажливої працi поряд iз дорослими. У багатьох вiйна забрала батькiв. >>

«Я теж хочу бути...

Прочитала в «Українi молодiй» статтю «Євростретович–2009». Те, що наш депутат гребе собi землю, так це нам знайомо. Вiн вважає, що так треба... А ось слова «Дивовижно, але вже через мiсяць «варягам» зареєстрували i видали дер­жавнi акти на право власностi єдиним земельним масивом» мене вразили. Я теж хочу бути таким «варягом». >>

Герої нашого часу

Так і не здолавши Лхоцзе з південного боку, легендарний альпініст Рейнхольд Меснер назвав шлях на цю вершину «маршрутом ХХІ століття». У його фразі є частка розпачу і захоплення одночасно, що сповна видають норовливу вдачу гімалайського восьмитисячника. Але песимістичний прогноз метра не справдився. У жовтні 1990 року команда радянських альпіністів, серед яких було і п’ятеро харків’ян, таки досягли, здавалося б, неможливого. І хоча зійти на самісіньку верхівку Лхоцзе вдалося лише двом із них, свою перемогу вони називають винятково командним досягненням. Більше того, пережите й понині болить незагоєними ранами й відчуттям того, що безумство хоробрих таки повинно мати розумні межі. >>

Ішов, упав, опритомнів — гіпс

Правду кажуть: аби знав, де впаду, то соломки підстелив би. Бо за статистикою, саме травма є однією з основних причин смерті людей віком до 44 років. А в загальному переліку причин смертності вона посідає третє місце. Не думайте, що переламати руки–ноги можна тільки холодної пори року, коли тротуар покривається кригою, а ви дуже поспішаєте по тому «склі» у справах. Травму можна отримати будь–якої пори року та будь–де, навіть у власній квартирі. >>

Безцінний гемодіаліз

Не так давно в Черкасах хвалилися тим, що тут, уперше в Україні, почав працювати приватний гемодіалізний центр «Фрезеніус», в якому на сучасному обладнанні проводять очищення крові майже 80 хворим на ниркову недостатність. Аж тут — скандал. Розгорівся він через гроші. Річ у тім, що замовник послуг — Черкаська обласна лікарня — не заплатила цьому центру за проведений iз початку року гемодіаліз. Бо досі немає угоди на таку послугу. >>

Те, що комік прописав

У житті Мерайї Кері відбувається багато змін, пов’язаних із тим, що 40–річна поп–діва чекає дитину. Чутки про вагітність співачки з’являлися і раніше — відтоді, як 2008 року Мерайя вийшла за молодшого за неї на десять років репера і коміка Ніка Кеннона. Але тепер новину підтверджено офіційно. >>

Запеленговані монстри

«Розумний» телефон iPhone завдяки маркетинговим старанням його розробників став об’єктом обожнювання. Ця технічна новинка з сенсорним екраном хоча й не надто відрізняється за можливостями від інших «просунутих» апаратів, але є річчю, за якою споживачі готові вистоювати довжелезні черги. Інтерес до iPhone підтримують цікавими іграшками й програмками, що в нього встановлюються. Зокрема, перед святом Хелловіна презентовано додаток під назвою «Монстрометр» вартістю всього 99 центів. Він розважить малих дітей і трохи допоможе дорослим. >>

ПРИКОЛИ

Різницю між звичайною роботою і трудовим героїзмом можна пояснити на прикладі яєчні з беконом: курка на неї просто попрацювала, а от свиня — героїчно пожертвувала собою. >>

Гроші вирішують не все

Найбільшою популярністю у світі тенісу користуються чотири змагання серії «Великого шолома». П’ятим за престижністю вважається підсумковий турнір, на якому вісімка найкращих наприкінці сезону розігрує неофіційне звання чемпіона світу. Першими до фінішу підійшли представниці прекрасної статі — вони змагаються у спекотному Катарі. >>

«Спека» наступає

Абсолютним лідером за рівнем глядацької зацікавленості в НБА цього року, без сумніву, буде клуб «Маямі хіт». Чемпіони чотирирічної давнини не надто вдало провели попередні сезони, але в нинішньому мають усі шанси перервати гегемонію «Лос–Анджелес лейкерз» і повернути персні переможців Східній конференції.

Такі думки стосовно можливостей команди славетного Пета Райлі, який останнім часом залишив тренерську практику і працює в «Маямі» головним менеджером, не даремні. У міжсезоння флоридці провели низку обмінів, головним підсумком яких став переїзд на південь Леброна Джеймса. Зірковий форвард утомився чекати на чемпіонське звання в рідному Клівленді. У штаті Огайо Леброн одразу ж перетворився із кумира на ворога, зате «Хіт» («Спека») із Джеймсом у складі стали незаперечними фаворитами турніру. >>

Нарівні з Гондурасом

Корупція глобального масштабу вразила фінансові ринки і навіть структури, які займаються шляхетною справою боротьби з глобальним потеплінням та бідністю, а загалом корумпованими є три чверті країн світу. Такі невтішні висновки містяться в оприлюдненому позавчора звіті неурядової організації Transparency International («Міжнародна прозорість»). Починаючи з 1995 року, організація, штаб–квартира якої базується у Берліні, щороку публікує Індекс сприйняття корупції. Після аналізу багатьох чинників фахівці «Міжнародної прозорості» виводять для кожної країни оцінку за десятибальною шкалою, де «0» означає тотальну корумпованість, а «10» — повну відсутність корупціонерів. >>

Бо прийдуть до тебе три нещастя в гості

Індонезія, яка входить до складу так званого тихоокеанського Вогняного кільця і є найбільш сейсмологічно небезпечною країною світу, з початку цього тижня пережила цілу серію землетрусів. Під час останнього з них підземні поштовхи сягали 7,7 бала за шкалою Ріхтера, що спричинило триметрове цунамі. Епіцентр землетрусу знаходився в океані за 240 кілометрів від міста Паданг, столиці провінції Західна Суматра. Тому й цунамі атакувало передусім узбережжя острова Суматра в цьому регіоні. >>

Король помер. Хай багатіє король...

Американський часопис «Форбс» оприлюднив свій традиційний рейтинг покійних артистів та митців, твори яких і після їхньої смерті приносять фантастичні прибутки. Цього разу список очолює «король поп–музики» Майкл Джексон, який «заробив» за останній рік 275 мільйонів доларів. Варто зазначити, що з такою сумою Джексон випередив за заробітками не лише померлих, а й майже всіх живих знаменитостей — за винятком телеведучої Опри Уїнфрі. >>

Обережно, папір!

Події останніх днів виявили нову проблему у виб­о­р­чому процесі — бюлетені. Одразу в кількох обласних центрах спливли «липові» папери для голосування. Опозиційні сили стверджують, що йдеться про свідомий друк фальшивих бюлетенів, які будуть використані для махінацій. >>

Гончарук «у кубі»

Вибори міського голови Бердянська, що в Запорізькій області, обросли епатажними подіями. Одні кандидати демонструють дива політичної мінливості, інші — потерпають від рішень судів. Анатолій Герасименко, який очолював Бердянський виборчком під час дев’яти попередніх кампаній, каже, що такого безміру ще не бачив. >>

«Я перший в історії...»

Наступної середи для Олександра Медведька завершується п’ятирічна каденція на посаді Генпрокурора. Саме 3 листопада 2005 року Верховна Рада надала згоду на це призначення: «за» Генпрокурора Медведька тоді проголосувало аж 303 народнi депутати й жодного «проти». Наступного дня Президент Ющенко підписав відповідний кадровий указ. Своїм терміном на посаді Олександр Іванович неабияк пишається й позавчора навіть похвалився, спілкуючись із журналістами: «Я перший в історії незалежної України без десяти днів пропрацював п’ятирічний термін. До цього було 13 Генпрокурорів і виконуючих обов’язки. Але п’ять років не працював ніхто!» >>