«Буйок тягне мене на дно!»

«Буйок тягне мене на дно!»

Правду кажуть: у житті завжди є місце для подвигу. Головне — зуміти скористатися цією нагодою правильно, як це зробила 28-річна жителька міста Сміла Ірина Лисенко. Бо нерідко від того, як ти поведеш себе у ситуації, коли повинен діяти миттєво й продумано, залежить життя іншої людини.

«Бути націоналістом — значить бути зразком»

«Бути націоналістом — значить бути зразком»

«Ось подивіться, які я маю медалі, — каже старенький чоловік, витягуючи нагороди за свою боротьбу в УПА. Всі вони запаковані у поліетиленові мішечки, одразу видно, що чоловікові вони дуже дорогі. — Бачите, яка ця гарна (за участь у Кінгірському повстанні)? Просто так їх не видають. Значить, я щось у тому житті таки зробив...»

Між тілом і душею

Між тілом і душею

Останнім часом мені щастить на зустрічі з людьми, які допомагають знаходити відповіді на складні життєві запитання. Допомагають вже самою своєю появою і власним життєвим прикладом. Відтак усього лиш одна розмова — й у свідомості наче миттєво складається цілісна картина, якій довго бракувало кількох пазлів.... Втім переконана, що герой моєї наступної розповіді допоміг скласти таку картину багатьом.

Цілитель святих ликів

Цілитель святих ликів

Досконало вирізьблена з дерева кимось зі скульпторів-віртуозів ХVІІІ століття фігура неопізнаного мною святого в людський зріст лежала на підвищенні в реставраційній майстерні, ніби пацієнт на хірургічному столі.

За національністю — росіянин, за переконаннями — бандерівець

За національністю — росіянин, за переконаннями — бандерівець

Тернопільщина гостинно прихистила багатьох кримчан, які вимушені були тікати від російського «бєспрєдєла». Усіх їх ще на вокзалі намагалися зустрічати так, щоб люди відразу переконалися, що до їхніх доль тут ставляться небайдуже і зроблять усе можливе, аби допомогти обжитися і почуватися захищеними. Але цього чоловіка зустрічали по-особливому.

«Христино, там жах! Я мушу їхати!»

«Христино, там жах! Я мушу їхати!»

Юрій та Христина Жуки повінчалися на Майдані під час Помаранчевої революції 2004 року й були в списку сорока щасливих революційних пар тридцять сьомими. Попередній раз ми бачилися в 2009-му. Через п’ять років сірих сімейних буднів уцілів лише їхній «помаранчевий» шлюб.

«Це був шматочок тієї України, якої ми всі прагнули»

«Це був шматочок тієї України, якої ми всі прагнули»

...На стіні її кімнати — портрети красивих жінок. Тут і француженка Мірей Матьє, і всесвітньо відома скрипалька Ванесса Мей, ще якісь невідомі панянки, схожі на моделей. І тільки добре придивившись, розумію, що на всіх цих різних світлинах — одна й та сама жінка. На запитання, хто знімав, чую від Асі: «Це я. Сама себе знімала. Експериментувала.

Юрiй Гагарiн, українець...

Юрiй Гагарiн, українець...

12 квiтня 1961 року, коли пролунало iм’я першого у свiтi космонавта, головного лiкаря пологового будинку №1 Печерського району мiста Києва Нiну Йосипiвну Сичевську охопило невимовне хвилювання. Вона термiново запросила до себе медичний персонал:
— Вiтаю вас, колеги, з цiєю iсторичною подiєю, всi ви знаєте тепер iм’я першого у свiтi космонавта, але не всi з вас знають про те, що саме сьогоднi, саме в нашому пологовому будинку в Таїсiї Семенiвни Гагарiної народився хлопчик, якого вона вирiшила назвати Ігорем. Тож пропоную вам зайти до молодої мами i попросити її назвати хлопчика Юрiєм, тодi й у нас, у Києвi, буде свiй Юрiй Гагарiн...

«Доля розлучила нас з братом на довгі роки»

«Доля розлучила нас з братом на довгі роки»

Цього весняного дня у будинку № 25 по вулиці Клубній в Амур–Нижньодніпровському районі Дніпропетровська спостерігалося справжнє стовпотворіння. І представники влади, і ректори вишів, і творча інтелігенція, і просто громадяни, яких зазвичай називають пересічними, вважали для себе за честь засвідчити пошану до баби Шури, Олександри Терентіївни Сови, яка цього дня відзначала свій сторічний ювілей. Урочистий обід влаштували і в розташованому буквально через дорогу Свято–Покровському храмі, де жінка є прихожанкою.

«Пишаюся, що є почесним жителем Суботова»

«Пишаюся, що є почесним жителем Суботова»

ЛНа посаді голови Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко був своєрідним рекордсменом — адже в цьому кріслі довше за нього не зміг втриматися ніхто. Його успішна п’ятирічна робота на цій посаді була припинена з приходом до влади Віктора Януковича. Після «губернаторства» Олександр Черевко повернувся у звичну для себе галузь — банківську, адже за освітою є економістом. Сьогодні він — голова спостережної ради ПАТ «Банк «Київська Русь». У неділю, 6 квітня, Олександр Володимирович відсвяткував своє 55–річчя. Напередодні ювілею нам вдалося поспілкуватися про його колишню і нинішню роботу, рідну Черкащину та... незвичайне хобі.