«Я напевне вже не потраплю до пекла, стільки мені довелося натерпітися ще за життя», — iз сумом каже колишня зв’язкова та розвідниця УПА Ольга Горошко. Нині жінці — 96 років, і вона сама мешкає в однокімнатній квартирі в центрі Збаража, що на Тернопільщині. Понад 50 років Ольга Горошко не мала власного житла.

На варті здоров’я 84–річний полковник медичної служби у відставці перебуває й донині. Він — завідувач оргметодкабінету, консультант–пульмонолог Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Міноборони України «Крим», що розташований у селищі Партеніт (Велика Алушта).

...Лікарі з неприхованим захопленням розглядають свіжі знімки томограми головного мозку Анатолія Фільтановича. На них чітко видно, що колишня порожнеча потроху заповнюється тканинами мозку, що відтворилися заново!

Шлях від помічника пасічника, яким ставав на батькове прохання лише раз на рік, під час відпусток, до знаного в Україні бджоляра–професіонала Леонід Коломієць пройшов навдивовижу швидко і впевнено. Цей потужний фаховий стрибок можна порівняти зі вступом ще зеленого за віком, але наділеного винятковими здібностями школяра–підлітка до престижного університету.

У рідній Дубровиці його називають просто — козак Петро. Тим, хто зараз бачить цього ставного, підтягнутого і впевненого в собі чоловіка, й на думку не може спасти, що був час, коли лікарі взагалі сумнівалися, що він житиме, рухатиметься, ходитиме. Ще в дитинстві він вистояв у двобої зі смертю, потім — із каліцтвом.

Якби Михайло Косило більше нічого не зробив, крім того, що вберіг від настирливої приватизації споруди дитячих туристичних баз у Ворохті, Яблуниці та Яремче, його ім’я рано чи пізно потрапило б до літопису прикарпатської педагогіки.

Восени 1947 року в поліському містечку Камінь–Каширський сталася подія, яка круто змінила долю багатьох хлопців і дівчат: над приміщенням педагогічного училища хтось вивісив жовто–блакитний стяг. Як багато людей встигли його побачити — невідомо, але переполоху в місті наробив він чимало.

Найкращий спосіб посадки винограду на Луганщині і схожих за погодно–кліматичними і ґрунтовими умовами регіонах — траншейний, зауважує Олена Боровик. Відстань між траншеями, тобто ширина ряду, — щонайменше 3 метри, глибина і ширина — не менше 80 сантиметрів.

Саме «президентська» бірка під доволі масивним чорним гроном мимоволі звела мене з Оленою Боровик. Сталось це на п’ятому міжнародному фестивалі винограду «Золоте гроно–2013», який нещодавно проходив у кримській столиці. Луганчанка там представляла міський клуб виноградарів–любителів «Лоза Донбасу».

«Від’їзд нашої родини з Херсона до Америки став свого часу справжньою сенсацією для всього СРСР, — згадує колишня мешканка Херсона Ірина Пліц. — Це було в далекому 1979 році. Тоді, за часів Брежнєва, дозволили імміграцію, і всі євреї за бажанням отримали можливість залишити країну.