Життя така є заліпуха!

Життя така є заліпуха!

«Короче, дай скатати домашку, а то вчора щось так закумарилась, кльово відірвалась на паті, клепати було впадлюку. А то знаєш, той очкарик-препод пінитись буде». Цю розмову ми підслухали в університетському коридорі від двох мальвіноподібних першокурсниць. Погодьтесь, дуже змахує на розмову Доцента зі співкамерниками у фільмі «Джентльмени удачі». Пам'ятаєте, як недосвідчений у «фєні» герой Євгена Леонова примушував співкамерників перекладати всі розмови на «нормальну цивільну мову». Звичайно, цей діалог дівчат ми зрозуміли, бо перебуваємо з ними приблизно в одній віковій категорії. Але добре пам'ятаємо, як одна з викладачок університету після кожного семінарського заняття виділяла п'ять хвилин на те, аби студенти пояснили їй значення усіх слів, що вживали у своїх відповідях. Тоді ми відверто сміялися з дорослої жінки, більше того — професора філологічних наук, яка не розуміла таких простих слів, як «фішка» чи «лафа». А ще більше ми дивувались тому, що не завжди могли пояснити «цивільне» значення того чи іншого слова.

Сповідь везунки

Сповідь везунки

Чому вважають, що декому на роду написано зривати зорі з неба, а хтось приречений на постійне невезіння? Хіба можна вирахувати ймовірність виграшу в лотерею (адже зі школи пам'ятаємо про мізерність такої можливості)? До цієї розвідки мене надихнула історія одного латиноамериканця, який спромігся на всіляких акціях заробити собі пристойну хату і до хати, машину та ще й утримувати при тому немаленьку сімейку. Замислившись над таким способом заробляння, я дійшла висновку, що левова частка різноманітних акцій, лотерей і розіграшів розрахована на молодь. Ту молодь, яка прагне жити розкошуючи, а не гаяти найкращі роки у марудній справі заробляння грошей не просто на хліб, а й на дорогі, але такі потрібні розваги-приємності. Показово, що одна моя знайома завжди мріяла про мішок із зеленими, які б в один прекрасний день упали їй на голову. Отже, цільовий сегмент споживачів рекламних акцій — молодь. Принаймні суджу я так, виходячи з власного досвіду.

Електронне кохання

Електронне кохання

Із усього різнобарв'я крилатих висловів із комедії «Іронія долі» цього нового року особисто мені запав у душу один: «Як нудно ми живем. У нас зник дух авантюризму, ми перестали лазити у вікна до коханих жінок». Ну, з приводу вікон Іполіт трохи погарячкував (я, наприклад, мешкаю на восьмому поверсі, тому таких подвигів від коханих чоловіків не вимагаю), а щодо авантюризму...Не так давно я переконалась, що на авантюрно-любовні вчинки у нас здатні і чоловіки, і дівчата, причому без будь-яких вікових обмежень.

«Антикілер-2»:

Схоже, режисер Єгор Кончаловський витиснув зі східного жанру, як із пакетика чаю, все вражаюче, аби наступний «Антикілер-2» став переконливим зразком російської версії екшену. Перша частина росiйського блокбастера, хоча й замішувалася на місцевих реаліях, втім багато в чому скидалася на голлівудські й водночас азіатські зразки кінематографа: тут удосталь сцен насильства, екшену, динаміки і бойових пристрастей. «Антикілер-2» вже трохи від'їхав і від такої насиченості, і від творів Данила Корецького, за мотивами якого було знято стрічку. Та й брендами «обріс» — так цікавіше.

Отака собi ФIФА

Отака собi ФIФА

Відгриміли вже для України футбольні баталії чемпіонату Європи. Тепер наша команда може потрапити туди, лише придбавши квитки на якийсь матч. Я вже чую скреготання зубів наших фанів, плач та стогін проноситься по всіх генделиках, де є телевізор і дивляться футбол. Саме час відволіктися і пересісти за комп'ютери. Там на вас чекає свіжачок з розряду довгоочікуваних. Пані та панове, маю честь представити вам гру FIFA 2004.

ПриШПОР свій розум

ПриШПОР свій розум

Як студенти складають екзамени? Студент першого курсу поспіхом дістає шпаргалку, піддивляється і ховає її у рукав. Студент другого курсу списує зі шпаргалки, прикриваючи її рукою. Студент третього курсу відповідає з «бомбою». Студент четвертого курсу списує з конспекту на колінах. П'ятикурсник гортає книгу перед викладачем: «На цій сторінці?» — «Ні!» «Тут?» — «Ні». «Ну тоді самі шукайте!».

Середньостатистичний студент вивчає протягом семестру 12 предметів, а наприкінці має не менше семи заліків та чотирьох іспитів. Вбити у свою і без того забиту голову таку кількість інформації навіть за наявності чотирьох гігабайтiв оперативної пам'яті не є можливим. (Цікаво, а на що розраховують викладачі?) Отже, як казав мій незабутній викладач із логіки, якщо студент дуже добре відповідає на іспиті, логічно, що він має шпаргалку. А як же без неї?

Шпаргалки, які ще лагідно називають шпорами, з давніх давен були паличкою-виручалочкою для

спудеїв. Ой, як незручно було, мабуть, стародавнім римлянам ховати під туніками велетенські сувої, або прадавнім еллінам — глиняні дощечки. Розвиток науково-технічного прогресу значно полегшив життя тим, хто гризе граніт науки, але ще й як ускладнив його викладачам, що невпинно змушені пильнувати, чи не ховає хтось щось, наприклад, під спідницею або й, перепрошую, в такій інтимній частині жіночої білизни, як бюстгальтер.

Логічно, що студентам технічних навчальних закладів, «фізикам» шпаргалки готувати куди простіше, аніж «лірикам»— написав на руці чи нозі хоч сто формул — і користуйся на здоров'я! А ще простіше дівчатам, бо під не дуже короткою спідницею вміститься чи не весь курс ядерної фізики. Проте навряд чи навіть на найдовших ногах студентки філософського факультету вдасться «закарбувати» позиції Ніцше. Отже, бідненьким філологам, історикам та біологам доводиться вигадувати нові і нові способи, як обвести викладача навколо пальця.

Пасма «богобоязних»

Пасма «богобоязних»

Легендарні дреди, носії яких уже пістрявлять натовп у переходах та на вулицях, насправді не хитромудрий дизайнерський хід. Це не вибрик стилістів і не остання хвиля сезону. Mетодики їх «приготування» зазвичай тримають у секреті і передають у спадок, як реліквію. Рецепти знають лише представники субкультури. Та й зрештою білому не радять обзаводитися такими «випендронами», бо зачіска — це не просто прикраса...

Білі мухи налетіли — всі скіджоринг захотіли

Білі мухи налетіли — всі скіджоринг захотіли

Існує думка, що зимою наш організм «впадає у сплячку» і потребує відпочинку, зазвичай, пасивного, тобто із книжкою на дивані чи перед телевізором. Утім у деяких представників сильної, а подекуди і слабкої статі, енергія б'є через край. Отже, віддають перевагу активному відпочинку, такому, щоб бурлила кров, плавилась крига і виділявся естроген із тестостероном. Звичайно, одразу з корабля на бал, у нашому випадку — із теплого ліжка на айсберг, стрибати не треба. Починати можна з активного, але нетравматичного відпочинку: санчат, ковзанів та лиж.

Напій, що перевернув світ

Напій, що перевернув світ

Чай — один із провідних складників сучасного життя не лише у харчовому сенсі. Кава — напій богеми, а горнятко мате або чашечка каркаде, порція зеленого чи трав’яного чаю — ознака того, що ви крокуєте у ногу з модою. Втім цій моді уже стільки століть! Заледве не весь світ заходить до друзів «на чайок» або надає за послуги «чайові». Мандрівки асоціюються з вагонним чаєм у склянці з підсклянником або з туристським казанком чаю над ватрою. А гуртожитки — із безкінечними чаюваннями з варенням. Маленькі ложечки називаємо «чайними»; даруємо «чайні троянди»; телепнів прозиваємо «чайниками». А чи уявляєте традиційну японську культуру без чайної церемонії, середньоазійську без чайхани, англійців без чайного five'o'clock'у, а російство без самовара?

Куля — дура, багнет — молодець

Куля — дура, багнет — молодець

Шановні користувачі комп'ютерів, настав час відволіктися від текстових редакторів, закрити всі вельми цікаві «вікна» з дівчатами в стилі «ню» та поринути у світ віртуальної реальності. Позаяк (гарне слово, треба буде його частіше вживати) проста реальність може бути такою нудною та неприємною, що навіть щирого оптиміста у глибоку депресію зажене. Є в такому випадку два варіанти: або витратити купу грошей на антидепресанти та інший фармацевтичний непотріб, або за 10 чи 30 гривень купити диск із цікавою грою. Я вибираю другий варіант. Сподіваюсь, що і ви також. Але тут постає інша проблема. Приходиш у магазин, і очі просто розбігаються від численних дисків. І кожного місяця випускають ще і ще. Підозрюю, що ті, хто розповсюджує диски, рахують їх уже не штуками, а кілограмами. Грошей на весь асортимент у пересічного «геймера» все одно не вистачить, тож постає проблема вибору. І в цьому питанні, запевняю, можете покластися на мене. Цілком добровільно беруся розгрібати гори ігрового брухту та знаходити в ньому насправді якісні продукти. Я їх помию, одягну, причешу та запропоную вам.