Схоже, режисер Єгор Кончаловський витиснув зі східного жанру, як із пакетика чаю, все вражаюче, аби наступний «Антикілер-2» став переконливим зразком російської версії екшену. Перша частина росiйського блокбастера, хоча й замішувалася на місцевих реаліях, втім багато в чому скидалася на голлівудські й водночас азіатські зразки кінематографа: тут удосталь сцен насильства, екшену, динаміки і бойових пристрастей. «Антикілер-2» вже трохи від'їхав і від такої насиченості, і від творів Данила Корецького, за мотивами якого було знято стрічку. Та й брендами «обріс» — так цікавіше.

Південно-європейський тур шведського гурту «Кардіганс» не вписався у ворота митниці. Принаймні так сталося на кордоні з Росією.Чутки про те, що у шведів виникли проблеми з митниками, поповзли ще за день до концерту. 3-го грудня каси припинили продаж квитків. А тим, хто вже встиг придбати щасливі «перепустки», порадили приберегти їх до компенсаційного виступу «кардіганів». Ці «компенсації» відбудуться після того, як велике рок-н-рольне нашестя відгуркотить у Києві, Ризі, Загребі, Бєлграді та Скоп'ї. Слава Богу, в Київ музиканти таки потрапили... І відгриміли фірмово.

Легендарні дреди, носії яких уже пістрявлять натовп у переходах та на вулицях, насправді не хитромудрий дизайнерський хід. Це не вибрик стилістів і не остання хвиля сезону. Mетодики їх «приготування» зазвичай тримають у секреті і передають у спадок, як реліквію. Рецепти знають лише представники субкультури. Та й зрештою білому не радять обзаводитися такими «випендронами», бо зачіска — це не просто прикраса...

Дуже довго фанати шведського рок-бенду чекали на вихід нового диску. Останній «на згадку про себе» записали 1999 року. І канули під лід. Антракт після виходу Gran Turismo тривав біля чотирьох років. І ось у 2002-му музиканти відчули приплив ентузіазму для нового LP. Працюючи по 15 годин на добу, нову добірку пісень планували випустити навесні 2003 року. Матеріал творився, без перебільшення, швидко. В березні 2003-го Long Gone Before Daylight запущено в обіг. Нові планетарні хіти For what it's worth та You are the storm уже захопили вершини світових чартів.

Колишній The Grait Commandment, котрий нашвидку перелицювали в Corefest (FAST?), перетворився нині у своєрідний щорічний ритуал. Тут у відповідно «важкій» формі прийнято «відспівувати» головного ініціатора дезово-готичного шабашу — Жору. Цього разу публіка видалася соліднішою за колишню. Дуже ж бо всім хотілося поглянути на головну родзинку святкового кексу — брутальних австрійців Pungent Stench. Зізнатися, порадувало, що заявка про те, що ті таки з'являться в Києві, не виявилося дешевою рекламною приманкою. Обійшлося без різдвяних сюрпризів, коли п'яний Дідусь Отмороз не справляється з димарем, і діти залишаються без подаруночків. Принаймні цього разу вихованці лейблу Corezone постаралися не впасти обличчям у багно. Адже австрійські брутальщики — кумири дитинства мало не кожного учасника фесту. Фаворити публіки Conquest перетасували склад гурту на хард-коровий мотив, та й імідж, зізнатися, «кульгає» в стилістиці. Зате аргентинські латиноси переглядатимуть «Рабиню Ізауру», приспівуючи. Точніше, наспівуючи «Червону руту» в хард-н-хеві. Цим синглом конквестівці вирішили підкорити бразильські чарти. Альбом видали на місцевому лейблі Megahard Records. Але ж все не так просто і не без наслідків. Про фестиваль взагалі і групу Conquest зокрема ми поговорили з лідером гурту Женею.

Експериментують «інгредієнти» панк-тріо «Борщ» із різноманітними стилями. Однак до останнього часу трималися осторонь масних елементів українського металу. Судячи з усього, пісна закваска для «Борщу» вже не актуальна. Тому вони й не відмовилися доповнити тьмяне меню щорічного Corefest'у. Фестиваль нарешті перекочував у пристойніші апартаменти — клуб «Утюгі».