«Антикілер-2»:

22.01.2004

      Схоже, режисер Єгор Кончаловський витиснув зі східного жанру, як із пакетика чаю, все вражаюче, аби наступний «Антикілер-2» став переконливим зразком російської версії екшену. Перша частина росiйського блокбастера, хоча й замішувалася на місцевих реаліях, втім багато в чому скидалася на голлівудські й водночас азіатські зразки кінематографа: тут удосталь сцен насильства, екшену, динаміки і бойових пристрастей. «Антикілер-2» вже трохи від'їхав і від такої насиченості, і від творів Данила Корецького, за мотивами якого було знято стрічку. Та й брендами «обріс» — так цікавіше.

      Історична основа: бандитизм, оспіваний у першій частині «двотомника», — це вже неактуальна тема для російського кінематографа. Нове віяння суспільного розладу — тероризм. І ніколи не знаєш, у якій іпостасі він з'явиться. Може, у конверті, може, у носовій хустинці або дулом пістолета прямо до скроні... раптом у літаку. Розвиток сюжету вже поза волею режисерів вимагав пом'якшення. Або ж Лис так і продовжує нести вогонь справедливості до кінця днів своїх, залишаючись непереможним одинаком (тип голлівудських Рембо, Термінаторів, Він Дизелів), або ж він стає менш фантастичним і реальнішим для глядача. За всієї своєї просвітительської сутності перший фільм часто звинувачували у надмірній жорстокості. Тож і вирішили якось пом'якшити сюжет і героя.

 

«Люба-Люба — друга група» (у другому «Антикілері» з'являється романтична сюжетна лінія)

      У першій частині бойовика головного героя Кончаловський-молодший вміщує у таку аскетично-самурайську «капсулу». Лис спрямовує всього себе на антагонізм з бандитами. Злегка демонтувавши попередній образ вікінга-правоохоронця, режисер додає до характеру головного героя ахіллесову слабкість. По-перше, з часу боротьби з бандитизмом минає кілька десятиріч, і головний герой стає дещо «огряднішим». Лисові далеко за 40, і йому вже складніше пересуватися «на швидкостях Матриці». Та це й зайве. Герой не може бути однолінійним, всеперемагаючим, валити усіх супротивників одним ударом лівої, це вже якось нав'язливо по-голівудськи. А новий герой-знешкоджувач терористів «настояний» на цілком притаманних людству слабкостях та вадах.

      У бешкет-опера тепер солідніший статус як на службі (полковник міліції), так і у соціумі — з'являється дружина. Вималювалася така «партія» ще у першій частині, вона працювала у турагенції, але сюжет обійшовся з дівчиною дуже круто — її гвалтує Амбал. «Антикілер-2» починається кадрами одруження Люби і Лиса. Надалі жіночий фактор стане тією «слабкою ланкою», через яку Лисові доведеться поступитися своєю громовержністю. Підстаркуватий Філіпп Коренєв дертиметься на корабель, аби врятувати викрадену дружину. До речі, кохану Лиса зіграла дружина Єгора Кончаловського Любов Толкаліна.

Live Like A Man — максимум екшену і ризику

      Обидві картини Єгора Кончаловського доволі якісні як для малобюджетного формату: звук, спецефекти, зображення. До речі, досягли такої якості не без участі «заморських» колег. Монтаж, звук і деякі спецефекти творилися у Франції. Загалом зйомки фільму розпочалися 25 квітня 2003 року, а 7 серпня вже скінчилися. В ролі «декорацій» — завод ЗІЛ, Центр виробництва космічної техніки, Московська суднобудівельна компанія , ресторан «Паризьєн», нова, ще не заселена в'язниця на вулиці Вілюйська. В картину «вписалися» московські райони: Свіблово, Алтуфєєво та інші. Цього разу фани та глядачі куштують цілу порцію ризикованих каскадерських трюків, сучасних технологій та масових перестрілок. Власне, цим самим творці сіквелу хотіли не відстати від світових тенденцій. У фільмі дуже старанно відпрацьовані екшен-сцени. Ключову сцену розборок скінхедів та міліції знімали шість днів. Тут задіяли 40 «торговців»-кавказців, загін кінної міліції та 50 поголених підлітків — усе це за 35-градусної спеки. Каскадери виконували деякі трюки, на які у вітчизняному кінематографі ще не наважувалися. Був момент, коли людина летіла у сміттєпроводі, тримаючи при цьому відеокамеру, якою сама себе знімала.

      Репетицією однієї з таких сцен Гоша Куценко (він же Лис) скористався, аби позбутися свого власного обридлого Subaru. Ну, знаєте, є у кожного актора свої примхи: то 20 пар чистих сорочок йому на зйомки (за контрактом), то ось авто. Крім Гошиної, кардинально пошматували ще близько двадцяти автомобілів різних марок. Ну а машинами світових зразків творці фільму все-таки скористалися за призначенням. Власне, Лисові дісталася Audi Alroad, «що так пасує мужньому і сильному герою».

      Саундтреки другої частини блокбастеру, що супроводжують сюжет, теж «подорослішали»: окрім російських гуртів, тут зустрічаються «вкраплення» Цезарії Евори, Deep Dish та Stereophonics. Найбільш пасує жанру і характеру головного героя трек Live Like A Man шведської хард-кор-четвірки Clawfinger.

      P.S. спеціально для телебачення готується чотирисерійна версія «Антикілера-2». А на відеокасетах та DVD картина з'явиться навесні 2004 року.

 

 Єгор Кончаловський:

      «Фільм дуже відвертий і правдивий. Ви даремно намагаєтеся знайти якусь профанацію політики, влади. Це фільм ні про політику, ні про владу, ні про чеченців, ні про молдаван, ні про українців, ні про палестинців. Ми знімали так, як ми це бачимо. За два тижні прокату фільм зібрав 2 млн.200 тисяч. Це говорить про те, що ми зняли нормальне кіно, тому що жоден фільм Астрахана, Балабанова і всіх інших, за всієї моєї поваги до цих режисерів і продюсерів, не збирав такі «каси».

  • Наука від Різуна

    Після виходу в «УМ» публікації «Заплатіть і... виселяйтесь», у якій ми написали про порушення студентських прав у гуртожитку №18 Інституту журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, на вулицю Єреванська, 14д навідалася перевірка, створена за наказом ректора Леоніда Губерського. Утім її візит можна було передбачити значно раніше: про наближення ревізорів свідчили хоча б декілька зривів пар для «роз’яснювальної роботи», яку проводив з усіма п’ятьма курсами директор Інституту журналістики (ІЖ) Володимир Різун. Паралельно з ним аналогічні «виховні співбесіди» провела комендант гуртожитку Марія Апанович. >>

  • Заплатіть і... виселяйтесь!

    Поки столична влада намагається знайти достатню кількість місць для розселення іноземних гостей, які відвідають нашу державу під час чемпіонату Європи з футболу, на столичні виші покладено обов’язок привести придатні для заселення житлові площі до прийнятного рівня. Утім більшості ВНЗ доведеться «ламати голову», де взяти необхідні гроші, не чекаючи на державну допомогу. Відтак, побоюються спудеї, фінансовий тягар ляже на плечі тих, чиї роки навчання і проживання в гуртожитку збiглися з проведенням у державі свята футболу. >>

  • Парта для панночки

    Незвичайний навчальний заклад почав свою роботу в селі Новодмитрівці Золотоніського району на базі тамтешньої школи. А ініціатором створення школи шляхетних українок, де навчаються не лише старшокласниці сільської школи, а й дівчата з районного центру, є директор Новодмитрівської школи Олександр Тукало. >>

  • Примо­ро­жений тренінг

    Більше півтисячі молодих людей взяли участь у першому Всеукраїнському молодіжному фестивалі «Фабрика майбутнього», який розпочав роботу на базі Севастопольського туристичного центру «Золотий берег». Проект зібрав у селищі Орловка неподалік Севастополя активістів з усіх областей України. Учасників поділили на команди, за якими закріпили досвідчених тренерів та інструкторів. Щодня активна молодь спілкувалася з відомими та авторитетними науковцями, політиками, арт­діячами, журналістами, зірками шоу­бізнесу, спортсменами тощо. >>

  • Пошити собі «вуха»

    Ольга Шамрай свого часу дуже захоплювалася японською культурою та власне аніме. Спочатку це було лише у вигляді перегляду мультфільмів, а потім дівчину захопив властивий цій культурі вид творчості — косплей — переодягання в улюбленого персонажа. Не оминуло це й Ольгу, якій одного разу закортіло вдягтися відьмою. Але як же так сталося, що Оля сама почала шити? >>

  • «Золотий байт» шукає розумних

    Найбільший відкритий чемпіонат для талановитої молоді, яка захоплюється ITтехнологіями, проводиться вже вчетверте з ініціативи Комп’ютерної академії «Шаг» і охоплює 13 міст України. У 2010 році конкурс зібрав більше 5,5 тисячі учасників. >>