«Рюриковичі ми...»

«Рюриковичі ми...»

Цієї статті могло б і не бути, якби на телемарафоні до Дня Незалежності один із гостей не сказав, що годі, врешті–решт, повторювати байду про те, що Україна — недавно народжена держава, яка не має давніх традицій державності. А й справді, скільки можна повторювати, мов мантри, вигадки сусідніх політтехнологів, вганяючи себе у комплекси меншовартості: мовляв, Україна як держава налічує якихось два десятки років. А високооплачувані політтехнологи при цьому ще й менторськи повчають нас, як нашою державою керувати.

Пригадалася книженція доктора політичних наук, професора МГІМО, депутата Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Володимира Мединського «Особливості національного піару, або PRавдива історія Русі від Рюрика до Петра», яку я придбала, подорожуючи під час цьогорічної відпустки по Росії.

Дехто, вирушаючи в подорож, озброюється путівниками, картами і відомостями про визначні місця, які збирається відвідати. Хтось, навпаки, зацікавлений усім побаченим, уже приїхавши додому, починає вишукувати інформацію про звідані краї. У моєму випадку був крутий заміс двох цих варіантів, густо приправлений цитатами із др. Мединського.

Хочеш їсти? Ходи пішки!

Хочеш їсти? Ходи пішки!

За результатами проведеного «УМ» опитування, більше 70 відсотків щомісячних витрат студентів ідуть на потреби харчування. І якщо ціни на насущні продукти в супермаркетах вражають, то цінники в їдальнях вищих навчальних закладів, попри сезонне зниження вартості овочевої продукції, не перестають шокувати зголоднілих студентів вишів з року в рік.

Рушила далі...

Рушила далі...

Іще недавно Камерон Діаз збиралася заміж за бейсболіста Алекса Родрігеса: пара намагалася проводити разом весь вільний час і виглядала цілком щасливою. Аж раптом, як грім серед ясного неба, новина: закохані розійшлися й «вирішили залишитися друзями».

Свіжий Гіннесс розкаже,

Свіжий Гіннесс розкаже,

Днями у світовий продаж надійшла свіжа редакція Книги рекордів Гіннесса — видання 2012 року.

Серед нових оригінальних досягнень, згаданих у книжці, — власниця найдовшого у світі язика. Виявляється, такою є чорношкіра студентка з Каліфорнії Шанель Теппер. Довжина її язика становить 9,75 см, якщо міряти висунутий язик від кінчика до верхньої губи. В інтерв’ю, яке дівчина дала упорядникам, вона повідомила, що помітила свою незвичайну властивість у віці восьми років і цілком звикла до «язичеських» розмірів (справа у вродженій відсутності вуздечки).

ПРИКОЛИ

— Вибач, я не почув, як ти дзвонила...

— Та, нічого страшного...

— От і я теж відразу так подумав, побачивши 62 пропущені дзвінки.

«Розмова з Богом» при свідках

«Розмова з Богом» при свідках

Офіційно організаторами Другого міжнародного фестивалю церковного дзвону «Диканські передзвони» стали Полтавська єпархія Української православної церкви, Диканська райдержадміністрація та Фонд відродження пам’яті Марії Башкирцевої. Хоча головними рушіями і, власне, ініціаторами цієї богоугодної справи були фундатори згаданого фонду — подружжя москвичів, вихідців із Диканщини, знаних у рідному краї меценатів Миколи і Тетяни Швеців. Саме вони торік започаткували таке свято дзвонарів на своїй малій батьківщині. За словами керівника згаданого Фонду Тетяни Швець, сталося це після того, як дослідники життя і творчості видатної землячки — художниці й письменниці, котра в ХІХ столітті підкорила Париж, — натрапили в її щоденнику на те місце, де Марія Башкирцева розповідає про власне захоплення багатоголоссям передзвонів у київських храмах. Тоді ж на подібному фестивалі в Казані зустріли справжнього подвижника відродження дзвонарського мистецтва з Архангельська, дзвонаря–віртуоза, композитора і педагога Володимира Петровського. Він став їхнім найпершим помічником і незмінним художнім керівником дійства на батьківщині «парижанки з Гавронців».

«Коли людина ти — зітхни за ним!»

«Коли людина ти — зітхни за ним!»

Народившись 4 серпня 1861 року, він не дожив якихось 45 днів до свого 30–річчя. Попри це його творча спадщина настільки багата, а громадська діяльність була такою активною, що науковці донині аналізують феномен цього письменника, публіциста і фольклориста. Здобуваючи за сприяння Михайла Грушевського освіту в Києві, він мешкав у Михайла Комарова, спілкувався з Оленою Пчілкою, Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком; роками листувався з Борисом Грінченком...

До Бога — в погонах

«Професійні» та «соціальні» (як от для заробітчан та їхніх родин) прощі до однієї з найбільших католицьких святинь України вже стали доброю традицією, яка підсилює духовну єдність людей спільністю їхніх життєвих проблем та інтересів. Тож цих вихідних у славнозвісному селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільщини відбувалася Всеукраїнська проща військових, у якій взяло участь понад півтори тисячі солдатів та офіцерів з усіх регіонів держави — представники Збройних сил України, внутрішніх військ, міністерств внутрішніх справ та надзвичайних ситуацій, державних пенітенціарної та прикордонної служб у супроводі військових капеланів та духовних настоятелів.

Як мед — то ложкою

Як мед — то ложкою

Коли збираєтеся готувати на кухні, варто хоч трохи згадати біологію і хімію. На­приклад, таке: людська кров містить 24 мікроелементи, і майже всі вони, за винятком двох, є в... медi. Тому не випадково останній, як кажуть японські лікарі, — король продуктів. Він є обов’язковим у меню навіть космонавтів. Хоча усім, незалежно від професії, саме час балувати свій організм свіжозібраним і переробленим трудівницями–бджолами нектаром квітів. Окрім як узяти ложку меду до чаю, з ним можна приготувати безліч смачних і навіть несподіваних страв.