Стобихвицькe диво

Стобихвицькe диво

Тут навіть час завмирає, вслухаючись у серпневу багатоголосу симфонію у виконанні цвіркунів. Тут навіть тумани стеляться у три яруси. За цілісінький день жоден автомобіль не порушить цю священну сільську тишу, що пахне полином, материнкою і м'ятою. Не пройтися босоніж по зарослих густою травою стежках видається тяжким гріхом, а тому мешти самі просяться з ніг. Недарма, ой недарма облюбували стару липу в долині біля підніжжя панської гори тітоньки з мітлами, яких краще обходити десятою дорогою. За давніми переказами, саме на цю відьомську липу зліталися на свій шабаш довколишні відьми, яких у поліських нетрях завжди вистачало. Сказати, так це чи ні, міг один свідок — старезний дуб, що вже кілька століть оглядає довкілля з панської гори. Але він уміє мовчати. Через те, напевне, і живе так довго. Щоправда, навіть його розговорили теперішні стобихвивці. Донедавна, щоб подзвонити з мобільного чи радіотелефону або прийняти дзвінок, мешканці цього села бігли сюди, на гору, вилазили на дуба і тільки під його надійною кроною могли скористатися новітніми благами цивілізації. Аж поки в сусідньому селі мобільні оператори не встановили антену. Неподалік панської гори на відлюдді стоїть звичайна поліська хатина, до якої їдуть з усіх усюд люди. Хоч у сезон дощів дістатися до Стобихви не так і просто. Але саме через бездоріжжя Стобихва, може, і зберегла свою первозданну красу, не здалася на милість цивілізації. А люди примудряються сюди добиратися, шукаючи допомоги й поради у господаря дивної хатини... >>

Протидія в масках

Не вірте, коли вам скажуть, що художники, письменники, актори — люди не від світу цього, які не страждають зайвою пунктуальністю та переймаються лише власними амбіціями. Звичайно, так чи інакше ці «іздєржкі» творчих професій присутні, але коли йдеться про речі життєво важливі, першочергові, то тут митці здатні об’єднатися і дати відкоша будь-кому, хто надумає їх скривдити. Днями вони знову нагадали міській владі, що незаконні розпорядження та нахабні спроби повикидати на вулицю людей мистецтва у Києві не пройдуть. Черговий перформенс із циклу «Культура проти вандалізму» пройшов у форматі театральної ходи. Протестувати проти апетитів чиновників митці та всі небайдужi прийшли у відповідному вбранні — чорному або сірому одязі, білих масках та чорних окулярах. Запаслися транспарантами відповідного змісту: «Даёшь вместо картинных галерей публичные дома!», «Геть культуру!», «Знищимо історичні пам'ятки Києва!», «Продається ВСЕ!», «Панове чиновники, не піддавайтеся на провокації совісті!», «Перетворимо Київ на Лас-Вегас!», «Знищимо мистецький Узвіз РАЗОМ!», «МИ — нове обличчя Києва»... І рушили центральними вулицями Києва. >>

«Таких файних музик зроду-віку не чули», —

Люди страшенно полюбляють комфорт, однак інколи їм це набридає. Тоді вони тікають від міської метушні подалі і зупиняються десь на периферії. Особливе прагнення заховатися від асфальту і переповнених транспортом вулиць виникло цими вихідними. Етнофестиваль якраз є цією місциною, де і відпочити можна, і розуму набратися. Як кажуть, чим важча дорога, тим кращі враження. У селище Підкамінь на Львівщині поїзди не ходять, літаки не літають, автобуси — по графіку. Однак їхали туди масово з усіх усюд. Фестиваль відбувався вперше, тривав закономірно три дні, програма подібна до всіх попередніх гулянь, однак не обійшлося без родзинок. >>

Зробити пліт, як був у діда

Традиційно наприкінці літа у Києві запахло лозою. Уже три роки поспіль, за сприяння польського інституту, в Україні збираються майстри з лозоплетіння. Зібралися вони й нині, й уже сьогодні почнуть учити «чайників» незвичного ремесла. Свого часу такий пленер започаткувала художник декоративно-прикладного мистецтва Тетяна Мисковець. До цього вона часто відвідувала симпозіуми в Польщі, де лозоплетіння вважається популярним видом мистецтва, брала участь у міжнародних виставках і завела знайомства з перлинами лозоплетіння. >>

Про Табачника, Гітлера і національну українську ідею

За цей матеріал ми дякуємо Дмитрові Табачнику. Так-так, тому самому знаменитому віце-прем'єрові уряду Януковича. В історію України цей пан увійде завдяки податкам на книжки 2004 року та заявам про українську національну ідею і місце україномовної інтелігенції 2007-го. У 2004-му українські письменники у відповідь спалили свої невидані рукописи. У 2007-му дружно посміялися. Ну звичайно, чи заслуговують висловлення «гуманітарного» віце-прем'єра на іншу реакцію? Але, з іншого боку, якось образливо чути, що національною ідеєю українців є добробут. Усяке в нашій історії траплялося — Хмельниччина, Коліївщина, отаманщина, партизанщина і, врешті-решт, Помаранчева революція, — різні прапори, транспаранти, корогви, але на жодному не було написано «Добробут». Та й навіть нічого схожого: воля, незалежність, віра, помста, навіть демократія — але не добробут. І справа тут не тільки в Україні — ми просто не можемо уявити собі націю, яка одностайно підіймається на війну за добробут. Це вже якась банда, а не нація, погодьтеся. >>

Лівобережна банкоманія

Минуло лише трохи більше двох тижнів відтоді, як у Дарницькому районі столиці двома молодиками було пограбовано філію «Ощадбанку», як на тому ж лівому березі Києва, але вже в Деснянському районі, стався черговий наліт на банк. Цього разу грабіжники напали на філію «Приватбанку» на столичній Троєщині. Пограбування відбувалося за тією ж схемою, що i попереднє: нападників було двоє, один із них так само, як i в «Ощадбанку», погрожував касиру предметом, схожим на автомат «Узі». >>

«Оборзєлі...»

Ще не так давно важко було уявити ситуацію, аби біля «святая святих», тобто біля обласного штабу Партії регіонів у центрі Донецька, стовбичив пікет із гаслами «Рейдерів до відповіді!». Проте факт залишається фактом — близько чотирьох десятків мешканців Амвросіївського району провели свою акцію протесту саме під стінами офісу ПР, вимагаючи покарати одного з «регіоналів», якого вони звинувачують у незаконному привласненні їхнього майна. >>

Легше дихати лиш у Флоренції

Символічно, що таку приємну звістку привезли юні кияни — учасники Міжнародної конференції з екологічних питань, яка відбулася в японському місті Кіото. Спеціальний конкурс, оголошений міським головою, виграли одинадцятикласники Дарія Бова з гімназії №315 та Олександр Кобилянський із ліцею при Українському медичному університеті імені О. Богомольця, вони й поїхали до Кіото. На конференцію прибули також їхні ровесники з міст-побратимів Києва: Парижа, Бостона, Кельна, Флоренції, Сіань, Гвадалахари, Загребу, Праги та Кіото. Кожен молодий еколог привіз із собою для аналізу зразки води та повітря з рідного міста, повідомляє прес-служба КМДА. >>

Кіно і «дві шістки» Богдана Ступки

Сьогодні на Приморському майдані Бердянська відбудеться офіційне відкриття Х міжнародного кінофестивалю «Бригантина». Попри минулорічні обіцянки й прогнози, саме з ювілейним форумом ледь не вийшло «кіно»: то дефіцит фінансів у оргкомітетi, то надлишок політики в Україні... З огляду на останню обставину підсісти на «Бригантину» у статусі членів журі так і не ризикнули, попри двомісячне відтермінування фестивалю, кінорежисери кількох країн; «відважнішим» виявився Регімантас Адомайтіс, що посприяло наданню литовцеві статусу голови «майже інтернаціонального» журі кінофоруму. >>

Парламент, який кликав до бою

У селищі-райцентрі Шишаки урочисто відкрили пам'ятний знак видатному землякові, борцеві за волю України Кирилові Осьмаку. Саме його, одного з фундаторів Центральної Ради, у 1944 році обрали керівником Української головної визвольної ради — своєрідного парламенту воюючої України, що здійснював політичну координацію дій Української Повстанської армії. За радянської влади Кирила Осьмака, як «контрреволюціонера», заарештовували неодноразово. Однак арешт у вересні того ж таки 1944 року виявився останнім. Випустити на волю людину, котра уособлювала політичне керівництво національно-визвольним рухом, «стовпи» комуністичного режиму вже не могли. >>

Досить нищити вагони!

І зарікалися львівські залізничники відновлювати рейси між українським Львовом та польським Перемишлем, і обіцяли влаштувати місцевим контрабандистам довічні канікули, але все ж таки пустили електричку між згаданими вище містами. Як розповіла «УМ» речник Львівської залізниці Лілія Кринична, новий електропоїзд вирушив у свій перший рейс 24 серпня, на День незалежності України. А півтора місяця до того залізничного сполучення Львів—Перемишль не існувало взагалі! >>

Гори димлять

Учора керівництво Радміну Криму переможно відрапортувало: гасіння пожежі в 12-му кварталі Алупкинського лісництва Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника в основному завершено. Головну роль зіграли усе ж «крилаті» рятувальники, тобто екіпажі літака Ан-32 та трьох гелікоптерів Мі-8. Саме їхні «точкові удари», тобто тонни морської води, що скидали на палаючі дерева через кожні десять хвилин, визначили перемогу над вогняною стихією. До речі, аж цілу ескадрилью гелікоптерів із Анапи на поміч готові були надіслати росіяни, але міністр Нестор Шуфрич дипломатично відмовився, мовляв, впораємось і самі. >>

У затінку діда

Галині Джугашвілі було 70 років. Вона вже давно і важко хворіла, й її утримували в московському Головному військовому госпіталі імені академіка Бурденка, де вона й померла минулого понеділка о 17:30 за місцевим часом. Про це повідомила пресі родичка і близька подруга покійної Тіна Егнаташвілі. «Чудові лікарі цього госпіталю зробили все можливе, аби полегшити її (Галини Джугашвілі. — Авт.) страждання, зокрема провели низку операцій, та хвороба взяла своє», — розповіла пані Егнаташвілі. Прощання з Галиною Джугашвілі має відбутися у четвер, ведуться переговори аби поховати внучку Сталіна на Троєкурівському цвинтарі. >>

Каменяр Незалежності

Проголошення Акту Незалежності 24 серпня 1991 року громадський діяч Михайло Бунь, свого часу ув'язнений за зв'язки з УПА, сприйняв не як «несподіванку», а як закономірність. Адже мільйони його попередників, сучасників і послідовників віддали за свободу і державність свого народу свої кращі роки, а то й життя. Пан Михайло за свої понівечені в «соцтаборі» роки не шкодує, і в нинішній політичній ситуації радить не розчаровуватися, а довершити справу звільнення. Тиждень тому, 22 серпня, Михайлові Буню виповнилося 75 років. Наша з ним розмова — про його власну дорогу до свободи як частину шляху нації. >>

Четвертий пішов

Жодної помилки у підзаголовку немає. В американської соул-зірки Мері Джей Блайдж справді уже є троє прийомних дітей, яких вона всиновила, коли 2003 року вийшла заміж за свого менеджера Кенду Айзека. Та чомусь жодна жінка, скількох чужих дітей вона б не мала, ніяк не може заспокоїтися, якщо на власній шкурі не спробує всіх принад токсикозу, зіпсованої талії, анемії і обвислого живота. >>

Жити набридло?

Багаті не тільки плачуть, вони ще й іноді зважуються на відчайдушні і дурні кроки. Як це зробив голлівудський актор Оуен Уїлсон, який вирішив укоротити собi вiку. Хлопець порізав собі вени, а потім ще й напився таблеток. На щастя, провідати Оуена прийшов хтось із його рідних. Це врятувало хлопцеві життя: викликана «швидка допомога» вчасно привезла зірку в лікарню Санта-Моніки. >>

Діти сонця вимирають

Через пістоліття дитяча дражнилка на кшталт «рудий, рудий, конопатий, убив дідуся лопатою» стане неактуальною — принаймні в межах Сонячної системи. Учені-генетики переконані, що до того часу на Землі помре остання людина з яскраво-рудим від природи кольором волосся. Як повідомляє сайт «Рокфеллер.ру», на сьогодні лише два відсотки жителів планети мають ген, відповідальний за рудий колір волосся. При цьому кількість «чистих» носіїв гена стрімко скорочується в результаті змішаних шлюбів із шатенами, блондинами та брюнетами. >>

Анекдоти

Батько перевіряє шкільний зошит сина:
— Сину, я щось не в'їжджаю, написано: «Класна робота», а стоїть двійка!? >>

«Зомбі» під «куполом»

Незважаючи на погоду, самопочуття, букву закону і глас розуму наступного вівторка до сесійної зали Верховної Ради знову прийдуть депутати п'ятого скликання. Не всі, звісно, а лише ті, хто «не помітив», що парламент розпущений, і прагне ще позасідати під керівництвом Олександра Мороза. Сам спікер наполягає на тому, що «обов'язок кожного депутата — прийти на сесію», яка, згідно з календарним планом роботи Верховної Ради, відкривається саме 4 вересня. Адже в Конституції, нагадав учора на прес-конференції Голова ВР, чітко записано, що чергова сесія парламенту повинна розпочинатися в перший вівторок вересня. Тому неважливо навіть, скільки парламентаріїв відірвуться від виборчої кампанії й зберуться «під куполом» на Грушевського, 5 — відкриття четвертої сесії Верховної Ради V скликання неминуче. >>

«Пори» року

Громадянська партія «Пора», складається враження, роздвоїлася. Владислав Каськів, який був чи є її лідером, від імені цієї політичної сили підписав документ, згідно з яким «Пора» іде на дострокові парламентські вибори у складі пропрезидентського блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Натомість давній соратник Ярослав Годунок заперечує легітимність такого підпису і має намір боротися за те, щоб ЦВК зареєструвала «Пору» як окремий виборчий суб'єкт. Пікантності ситуації додає той факт, що ще недавно Годунок був близьким соратником у «Народній самообороні» Юрія Луценка, нинішнього першого номера «НУ-НаСа». За основною версією, «окрема» «Пора» покликана відтягнути на себе дещицю «помаранчевих» голосів на виборах 30 вересня. >>

Столичну владу впіймали «на гарячому»

Те, що «земельне питання» у Києві перебуває просто в катастрофічному стані, для мешканців столиці вже давно не секрет: кожен із них щодня ризикує замість дитячого майданчика або скверу побачити перед вікнами котлован дорогущої новобудови. Тепер численні факти порушення законів України при відведенні земельних ділянок для будівництва в Києві підтверджено й відповідними органами. >>

Непродажний «Інтер»

Широкий резонанс у ЗМІ і зацікавленість у владних структурах викликала інформація, опублікована в газеті «Коммерсант-Україна», про продаж контрольного пакета телеканалу «Інтер» бізнесменам Дмитру Фірташу і Віталієві Гайдуку. Ціна питання велика: якщо дані «Коммерсанта» відповідають дійсності, йдеться про перехід фактично головного медійного ресурсу країни в інші руки. Ключовою особливістю цієї ситуації є той факт, що зміна власників телеканалу відбувається якраз напередодні парламентських виборів.
Утім Валерій Хорошковський, що контролює ТОВ «Український медіа-проект» (структура, якій належить 61 відсоток акцій «Інтеру») поспішив спростувати інформацію «Коммерсанта». Більше того, ТОВ «Український медіа-проект» подав до суду на газету з вимогою захисту ділової репутації. Можна припустити, що якщо продаж каналу і планують, то оборудка поки що перебуває на стадії підготовки. На думку аналітиків, можливо, прагнення Хорошковського продати канал може бути пов'язане зі збільшеним інтересом із боку правоохоронних органів, зокрема СБУ, до легітимності володіння «Українського медіа-проекту» (читай — Хорошковського) контрольним пакетом акцій «Інтеру». Почалася ця історія ще 2005 року, коли було продано контрольний пакет акцій каналу — 61 відсоток, що належав бізнесменові й депутатові від СДПУ(о) Ігорю Плужникову. >>

Американські «гірки» — останній «Шолом» сезону

В останні дні серпня весь цвіт світового тенісу зібрався у Нью-Йорку — тут розпочався четвертий, останній турнір сезону з серії «Великого шолома». Відкритий чемпіонат США є другим за «віком» серед своїх колег — вперше його провели у 1881 році, лише на чотири роки пізніше за славнозвісний Уїмблдон. Нинішній турнір, що традиційно відбувається на хардових кортах центру «Флашинг мідоуз», вражає призовим фондом у 19,653 млн. доларів. >>

Половину плану виконали?

Планетарні форуми «королеви спорту», як називають легку атлетику, за масштабністю поступаються лише Олімпійським іграм і чемпіонатам світу з футболу. На нинішньому, 11-му за ліком, що вперше відбувається в Азії, зібралися представники 203 країн. Це найбільший показник в історії світових легкоатлетичних першостей. Українська федерація відправила до Осаки 45 спортсменів — 33 жінки й 12 чоловіків. Щоправда, віддача від них очікується не надто висока — лише дві медалі, одну з яких ми вже отримали. >>