Троянди для Розанни

Троянди для Розанни

«Дивись, дивись, яке страшило! І хто її туди випустив з такою пикою?» — «А та, в червоних рюшечках і панчохах! Оце сором — ніби щойно у кабаре ногами вибрикувала». — «Ги, а он наша. Мда...» Подібними фразами під «акомпанемент» підштовхування одне одного ліктями й глузливих підхихикувань супроводжувався в нашій дружній компанії суботній перегляд телетрансляції фіналу конкурсу «Міс світу-2003». І сумнівно, щоб настрої перед кількомастами тисяч інших «ящиків» України, власники яких увечері 6 грудня обрали телеканал «Інтер», разюче відрізнялися від наших. Бо жіноча врода, як, утім, і чоловіча, — поняття все-таки дуже суб’єктивне. Тому журі всіляких конкурсів краси не позаздриш — спробуй-но вибери з-поміж кількох десятків струнких довгоногих (а в деяких країнах, не виключено, приземкуватих і повненьких) красунь ту єдину, що гідна носити титул найвродливішої. А найважче — тим знавцям «вродливих» стандартів, на чию долю випало суддівство «Міс світу». Бо он їх скільки всіляких, і більшість нібито вельми симпатичні. Рятує суддів хіба те, що на заходах такого штибу вродливе личко й бездоганна фігура — це ще далеко не запорука перемоги: як відомо, світових «місок» обирають не в останню чергу з міркувань політичної коректності, віддаючи данину різним країнам, расам, континентам... >>

Феєрверк із «сріблянкою»

До Но­во­річ­но­го свя­та ще да­ле­ко, і пра­во­о­хо­рон­ні ор­га­ни тіль­ки по­чи­на­ють бо­роть­бу з пе­тар­да­ми,а в Тер­но­по­лі вже ста­ла­ся тра­ге­дія че­рез ці не­без­печ­ні «іг­раш­ки». Від нес­по­ді­ва­но­го ви­бу­ху са­мо­роб­ної пе­тар­ди за­ги­нув 19-річ­ний хло­пець, який ли­ше кіль­ка тиж­нів то­му прий­шов з ар­мії. Для по­чат­ку Саш­ко влаш­ту­вав­ся на ро­бо­ту в сто­ляр­ний цех спе­ці­а­лі­зо­ва­ної шко­ли-ін­тер­на­ту, де пра­цює йо­го бать­ко. У пер­ший же ро­бо­чий день і ста­ла­ся тра­ге­дія. >>

І все-таки: хто «наепідемив»?

На Львів­щи­ні ні­як не вга­му­ють­ся прис­т­рас­ті дов­ко­ла Вер­б­лян, що ме­жу­ють із Яво­рів­сь­ким по­лі­го­ном. Де­пу­та­ти об­л­ра­ди на чер­го­вій се­сії вис­ло­ви­ли різ­ні дум­ки з при­во­ду зах­во­рю­ван­ня чо­тирьох со­тень меш­кан­ців Вер­б­лян та нав­ко­лиш­ніх сіл. Од­ні вва­жа­ють, що у всьо­му вин­ні ме­ди­ки, які вчас­но не по­пе­ре­ди­ли меш­кан­ців про мож­ли­ві нас­лід­ки хво­ро­би, отож нав­чан­ня іта­лій­сь­ких вій­сь­ко­вих на по­лі­го­ні про­дов­жу­ва­ли­ся. >>

Майже іронія долі, або З легкою парою!

Утім не всіх по­го­лов­но, а ли­ше тих, хто має за­кон­ну про­пис­ку і жи­ве на мі­ні­маль­ну со­ці­аль­ну пен­сію. Як по­яс­ни­ла на­чаль­ник Сім­фе­ро­поль­сь­ко­го уп­рав­лін­ня пра­ці й со­ці­аль­но­го за­хис­ту Те­тя­на Ки­ри­чук, по­ки що на без­кош­тов­ні од­но­ра­зо­ві та­ло­ни у три місь­кі лаз­ні пе­ред Но­вим ро­ком мо­жуть спо­ді­ва­тись ли­ше 600 най­з­ли­ден­ні­ших гро­ма­дян, хо­ча на об­лі­ку ма­ло­за­без­пе­че­нос­ті пе­ре­бу­ва­ють ра­зів у двад­цять біль­ше. >>

Європа полюбила Леніна

Ми­ну­лої су­бо­ти в Бер­лі­ні вру­ча­ли «Єв­ро­пей­сь­кі кі­но­на­го­ро­ди» — єв­ро­пей­сь­ко­го від­по­від­ни­ка аме­ри­кан­сь­ко­го «Ос­ка­ра». 1600 чле­нів Єв­ро­пей­сь­кої ака­де­мії кі­но виз­на­ча­ють ла­у­ре­а­тів шля­хом та­єм­но­го го­ло­су­ван­ня. На­го­ро­ди вру­ча­ють­ся по­чи­на­ю­чи з 1988 ро­ку з ме­тою по­пу­ля­ри­за­ції єв­ро­пей­сь­кої кі­ноп­ро­дук­ції на на­шо­му кон­ти­нен­ті та у всьо­му сві­ті. В не­пар­ні ро­ки це­ре­мо­нії вру­чен­ня на­го­род від­бу­ва­ють­ся в Бер­лі­ні, де зна­хо­дить­ся ака­де­мія, а в пар­ні — що­ра­зу в ін­шо­му єв­ро­пей­сь­ко­му міс­ті. Нас­туп­но­го ро­ку — в Бар­се­ло­ні. Цьо­го ро­ку на на­го­ро­ди пре­тен­ду­ва­ли 360 філь­мів iз 48 кра­їн. >>

Затоварилися, наїлися, позганяли кілограми

Ми­ну­лої су­бо­ти на ро­зі одесь­ких ву­лиць Ака­де­мі­ка За­бо­лот­но­го і Дніп­ро­пет­ров­сь­ка до­ро­га від­к­ри­то най­біль­ший в Ук­ра­ї­ні тор­го­вель­ний центр «Сім'я» за­галь­ною пло­щею 16 ти­сяч квад­рат­них мет­рів, пер­со­нал яко­го здат­ний вод­но­час об­с­лу­жи­ти до 5 ти­сяч від­ві­ду­ва­чів. Як заз­на­чив ко­мер­цій­ний ди­рек­тор тор­го­вель­ної гру­пи «Ро­рус» Олек­сандр Ма­лін, «у ме­жах цен­т­ру фун­к­ці­о­ну­ють 80 ма­га­зи­нів, в яких є най­біль­ший асор­ти­мент то­ва­рів — як про­до­воль­чих, так і про­мис­ло­вих — по­бу­то­вої тех­ні­ки, одя­гу, взут­тя, кош­тов­нос­тей то­що». >>

Кому слона?..

Пер­шу уні­каль­ну зна­хід­ку на уз­бе­реж­жі Азов­сь­ко­го мо­ря бу­ло зроб­ле­но ще на­пе­ре­дод­ні Ве­ли­кої Віт­чиз­ня­ної вій­ни. Дос­те­мен­но ві­до­мо, що єди­ний на той час ске­лет пів­ден­но­го сло­на (зав­виш­ки 4,5 мет­ра!) фа­шис­ти ви­вез­ли до Ні­меч­чи­ни, звід­кі­ля йо­го з ве­ли­ки­ми труд­но­ща­ми вда­ло­ся пе­реп­ра­ви­ти до Зо­о­ло­гіч­но­го му­зею Санкт-Пе­тер­бур­га... >>

Мішком по повені

Де­сять ти­сяч міш­ків iз піс­ком спе­ці­аль­но під­го­ту­ва­ла уж­го­род­сь­ка місь­ка вла­да. В ра­зі над­з­ви­чай­ної си­ту­а­ції їх бу­де вис­тав­ле­но на на­бе­реж­них міс­та. >>

Мандрівник мимоволі

У Крас­но­кут­сь­кій дос­лід­ниць­кій ден­д­рос­тан­ції, що на Хар­ків­щи­ні, двоє злов­мис­ни­ків вик­ра­ли... кедр. Так, са­ме 15-річ­не де­ре­во зав­виш­ки три мет­ри, вар­тіс­тю де­сять ти­сяч до­ла­рів. Пе­рех­ва­том кра­ді­їв зай­ня­лись од­ра­зу дві служ­би — ДАІ і кар­но­го роз­шу­ку. По­си­ли­ли за­гін опе­ра­тив­ни­ків з ті­єї при­чи­ни, що цей роз­кіш­ний ек­зот при­сут­ній в ре­гі­о­ні ли­ше у двох ек­зем­пля­рах. При­чо­му йо­го мо­гут­ній зем­ляк теж рос­те у ви­щез­га­да­но­му за­по­від­ни­ку. Отож «бо­та­ні­ки» з ве­ли­кої до­ро­ги то­ру­ва­ли сю­ди до­ріж­ку не ви­пад­ко­во. >>

Зуби і хвости

Ціл­ком ло­гіч­ний про­цес при­ва­ти­за­ції жит­ла спри­чи­нив ма­со­ве на­шес­тя щу­рів в од­но­му з ра­йо­н­них цен­т­рів Рів­нен­щи­ни, міс­ті Дуб­но, вва­жа­ють у ту­теш­ньо­му від­ді­лі про­фі­лак­тич­ної де­зiн­фек­ції. Ад­же як­що ра­ні­ше кош­ти на тру­їн­ня гри­зу­нів над­хо­ди­ли від ЖКП й бу­ли пе­ред­ба­че­ні ок­ре­мим ряд­ком у роз­к­лад­ці квар­тир­ної пла­ти, то ни­ніш­ньо­го ро­ку ке­рів­ни­ки жит­ло­во-ко­му­наль­но­го гос­по­дар­с­т­ва цей пункт вик­лю­чи­ли з роз­ра­хун­ків, вмо­ти­ву­вав­ши своє рі­шен­ня тим, що біль­шість квар­тир у Дуб­но­му пе­ре­бу­ває у при­ват­ній влас­нос­ті. >>

Карликовий пудель з'їв... хазяйку

Страш­на при­го­да ста­ла­ся ми­ну­ло­го тиж­ня в од­но­му з бу­дин­ків на прос­пек­ті Сво­бо­ди в Уж­го­ро­ді. Кар­ли­ко­вий пу­дель ви­їв всі нут­ро­щі сво­єї по­над ві­сім­де­ся­ти­літ­ньої са­мот­ньої ха­зяй­ки. >>

Париж згадував наш голодомор

Сніп ко­лос­ків, об­ви­тий тра­ур­ною стріч­кою. До Віч­но­го вог­ню під Трі­ум­фаль­ною ар­кою учас­ни­ки Днів вша­ну­ван­ня пам'яті жертв го­ло­до­мо­ру в Ук­ра­ї­ні ви­рі­ши­ли пок­лас­ти не ба­наль­ний ві­нок, а са­ме та­кий зво­руш­ли­вий сим­вол: ко­лос­ки, як жит­тя, від­ня­те в тих, хто спо­кон­ві­ку пра­цю­вав на зем­лі. >>

Водоспад на... реконструкції

Уза­га­лі об­вал на Учан-су, де во­да, на­га­дую, па­дає з май­же 99-мет­ро­вої вап­ня­ко­вої кру­чі, став­ся ще в жов­т­ні, про­те від­нов­ні ро­бо­ти Ял­тин­сь­кий при­род­ний гір­сь­ко-лі­со­вий за­по­від­ник ви­рі­шив роз­по­ча­ти тіль­ки два мі­ся­ці по­то­му. Ніх­то з від­ві­ду­ва­чів то­ді не пос­т­раж­дав, ка­ме­не­пад ли­ше зім'яв ме­та­ле­ву ого­ро­жу. >>

Пельмені під мікроскопом

Tе­ма сту­ден­т­сь­ко­го та уч­нів­сь­ко­го хар­чу­ван­ня від­не­дав­на ста­ла ак­ту­аль­ною для пра­ців­ни­ків уп­рав­лін­ня у спра­вах за­хис­ту прав спо­жи­ва­чів Рів­нен­щи­ни, які роз­по­ча­ли ком­п­лек­с­не дос­лі­джен­ня їда­лень нав­чаль­них зак­ла­дів. І, слід заз­на­чи­ти, кар­ти­на, яку во­ну знай­ш­ли у шкіль­них та сту­ден­т­сь­ких бу­фе­тах та їдаль­нях, ви­я­ви­ла­ся ма­лоп­ри­ваб­ли­вою. >>

У білому халаті — не значить у безпеці

Жер­т­вою не­ві­до­мо­го на­пад­ни­ка став у За­по­ріж­жі го­лов­ний лі­кар місь­кої клі­ніч­ної лі­кар­ні ек­с­т­ре­ної і швид­кої ме­дич­ної до­по­мо­ги Во­ло­ди­мир Бур­лай. Ста­ло­ся це у під'їз­ді бу­дин­ку, де меш­кає по­тер­пі­лий. Як по­ві­дом­ляє «Ог­ля­дач», вран­ці, ко­ли лі­кар спус­кав­ся схід­ця­ми, на пер­шо­му по­вер­сі на ньо­го на­пав не­ві­до­мий, дві­чі вда­рив­ши важ­ким пред­ме­том по го­ло­ві. Ме­ди­ки до­пус­ка­ють, що це мог­ла бу­ти ме­та­ле­ва тру­ба або мон­ти­ров­ка, ос­кіль­ки зав­да­ні трав­ми до­сить сер­йо­з­ні: у лі­ка­ря струс моз­ку, скаль­по­ва­на ра­на го­ло­ви і пош­код­жен­ня м'яких тка­нин. Во­ло­ди­мир Бур­лай пе­ре­бу­ває в лі­кар­ні, і, за сло­ва­ми лі­ка­рів, заг­ро­зи йо­го жит­тю не­ма. >>

Тісно вже не тільки в ліжку,

Пол­тав­сь­ка «пляс Пі­галь» (ідеть­ся про від­рі­зок ав­то­ма­гіс­т­ра­лі Ки­їв—Хар­ків у ме­жах міс­та, який «па­суть» міс­це­ві й за­їж­д­жі по­вії) уже втра­ча­ла свої «баг­не­ти». Щоп­рав­да, ра­ні­ше від рук злов­мис­ни­ків ги­ну­ли тіль­ки там­теш­ні «сол­дат­ки» при­до­рож­ньо­го ко­хан­ня. Те­пер, зда­єть­ся, дій­ш­ла чер­га й до «сол­да­тів», себ­то тих, хто «па­се» са­мих по­вій... >>

Всю владу — удаву

«Загроза об'єднує людей, притуплює їхнє критичне ставлення до своїх лідерів, концентрує увагу на боротьбі iз зовнішніми і внутрішніми ворогами», — такими словами відомий американський психолог Роберт Чіальдіні описав стан сучасного американського суспільства. Але цей діагноз є універсальним і як найкраще характеризує також стан російського суспільства у світлі результатів недільних парламентських виборів. Після підрахунку більше 90 відсотків голосів учора вималювалася наступна картина табору переможців: прокремлівська «Єдина Росія» зібрала 36,8 відсотка, КПРФ — 12,7, ЛДПР — 11,8, блок «Родіна» — 9 відсотків. Ліберально-демократичні «Яблуко» та Союз правих сил набрали відповідно 4,3 та 3,9 відсотка голосів, тобто не подолали 5-відсотковий бар'єр і взагалі не потрапили до парламенту. Такі результати виборів означають, що впродовж наступних чотирьох років демократи та ліберали будуть позбавлені парламентської трибуни — Росія взагалі не матиме можливості почути голос опозиції. >>

Прийшла зима, готуйте свічку

Минулими вихідними мешканці майже всієї України відчули прихід суворої зими: через хурделицю жителі понад 472 населених пунктів у 12 областях України в ніч на неділю залишилися без електроенергії. Через налипання мокрого снігу, дощ та пориви вітру до 25 метрів за секунду спрацювали автоматичні системи захисту ЛЕП, повідомляє прес-служба МінНС України. Станом на вчорашній день знеструмленими залишились 58 населених пунктів, більшість з яких у Львівській області (вона найбільше постраждала від негоди, там при каганцях сиділи мешканці 71 села). Довелося запалювати свічки в оселях у більшості селищ Вінницької, Житомирської, Сумської, Чернігівської, Київської, Черкаської областей. Менше постраждали Хмельницька, Тернопільська, Рівненська, Волинська та Кіровоградська області — там «по гарячих» слідах ліквідували наслідки заметілі. Через негоду мусили відміняти електрички міжміського сполучення, не працювали котельні в містах. >>

Четверо терористів і одна підбита електричка

З п'ятниці, коли пролунав вибух в електричці «Кисловодськ-Мінеральні Води», кількість жертв теракту зросла з 36 до 44 чоловік. З 127 госпіталізованих, за даними «Інтерфаксу», учора двадцять двоє перебували у важкому стані. >>

Крав газ, а підірвав усіх нас

У місті Лозова Харківської області залишилися без даху над головою мешканці одразу шести квартир п'ятиповерхового будинку. Трьох у тяжкому стані госпіталізовано до Центральної районної лікарні. Серед потерпілих є і винуватець трагедії, 49-річний Анатолій Рябінко. У неділю вранці він спробував самовільно підключитися до газової мережі, від якої його квартиру вже давно відрізали за борги. І хоча подібною самодіяльністю, за словами сусідів та фахівців, безробітний чолов'яга займався досить регулярно, цього разу фортуна йому явно зрадила. >>

Не поспішайте хапатися за луганський валідол

Міністерство охорони здоров'я заборонило вживати дві серії валідолу, який виробляє Луганський хіміко-фармацевтичний завод. Як повідомив начальник Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Луганській області Геннадій Троценко, у таблетках серій 371102003 і 3721022003 виявлено зменшений у порівнянні зі стандартом вміст ефірів ізовалеріанової та метилетилоцтової кислот. За словами Троценка, таблетки у випадку їх застосування не завдадуть шкоди здоров'ю людини. Та все ж, враховуючи порушення складу лікарського препарату, Мінохоронздоров'я їх заборонило. Усім закладам, що займаються реалізацією, зберіганням та застосуванням даного лікарського препарату, приписано вилучити його з обігу й повернути постачальнику. Або знищити власними силами. >>

Гайдука скинуло російське лобі?

У нашій заможній, розвиненій і успішній країні з'явилася одна темна пляма: проблеми в паливно-енергетичному комплексі, які, за словами Прем'єр-міністра Віктора Януковича, «вирішуються не так оперативно і послідовно, як того вимагає час» , тому «нагромадилося» до такої межі, що треба вже було щось робити. «Щось» таки зробили — у п'ятницю пізно ввечері Президент своїм указом звільнив із посади віце-прем'єр-міністра Віталія Гайдука, який в коаліційному уряді курирував саме ПЕК. >>

Чи призначатиме Президент посольських прибиральниць?

Указ Президента Кучми «Про заходи щодо підвищення ефективності зовнішньополітичної діяльності держави», який побачив світ позаминулої суботи, чимало депутатів і кадрових дипломатів вважають невідповідним ні Конституції України, ні Закону про дипломатичну службу. Нагадаємо, оглядачі потрактували цей документ як спробу Адміністрації Президента перейняти на себе кадрові функції МЗС та взяти під контроль зовнішньополітичне відомство. >>

Утрьох і «Папу» легше бити

На вчорашній прес-конференції Юлія Тимошенко, котра щойно повернулася з канадського турне, заявила, що на наступних виборах опозиція висуне єдиного кандидата. При цьому пані Юлія зазначила, що її політична сила братиме активну участь у президентській кампанії. Також Юлія Тимошенко закликала партнерів по опозиції врахувати досвід проведення парламентських виборів у Росії, коли ліберальні партії («Союз правих сил» і «Яблуко») зазнали нищівної поразки через те, що не змогли виступити єдиною командою. >>

«Наших» знову б'ють

У Севастополі в суботу було побито двох активісток «Нашої України». Про це агентству УНІАН повідомив голова севастопольського штабу блоку «Наша Україна» Дмитро Базів. За його словами, інцидент стався біля найбільшого в Севастополі речового ринку «На 5-му кілометрі», де активісти блоку збирали підписи громадян у рамках акції «Україні — народного Президента». >>

Ризиковані завдання i вдалі ризики

Говорячи про роки незалежності нашої країни, багато експертів зазначає, що протягом цього часу як держава Україна фактично не відбулася. Аргументи цьому твердженню наводять різні: починаючи з відсутності реформ і закінчуючи слабкою роллю на міжнародній арені. Останнім часом, однак, все частіше мусується й інше твердження: усі згадані проблеми можна вирішити вже з листопада 2004 року, після перезидентських виборів. «Наступні вибори — дуже важливий етап для України та світу. Важливі при цьому не лише результати виборів, а й те, хто переможе: європейська демократія чи східна культура», — зазначив Ендрю Вільсон, старший лектор Школи слов'янських і східноєвропейських досліджень (Велика Британія) під час міжнародної конференції «Сучасні ризики та завдання демократичного розвитку України». >>

Бій з привітом

Позавчора Віталій Кличко вже в другому раунді нокаутував канадця Кірка Джонсона, передавши особливий привіт Ленноксу Льюїсу. Наступним від ударів українського боксера впаде славетний британець? >>

З Карловаца до Афін уже ближче

Якщо відверто, то багато хто з вітчизняних уболівальників гандболу з тривогою очікував виступу жіночої збірної України в груповому турнірі чемпіонату світу, який триває у Хорватії. Мовляв, підготовка була, як завжди, проблематичною, особливо у плані фінансування й проведення контрольних поєдинків, та й суперники випали досить сильні — норвежки та румунки входять до еліти світового гандболу. У такій ситуації прийнятним результатом, а хтось скаже — і максимальним — для наших дівчат стало б третє місце в групі, яке забезпечило б вихід до наступного етапу. Скептики були жорстоко осоромлені — три очки у двох поєдинках із головними конкурентками майже гарантували «синьо-жовтим» право на продовження боротьби за медалі чемпіонату та олімпійські ліцензії. Справа залишалася за малим — перемогти відвертих аутсайдерів нашої вісімки, команди Тунісу, Аргентини та Японії. З цим завданням українки справилися блискуче, не давши жодного приводу для сумнівів у своїй «груповій» перемозі в місті Карловац. >>

«Нашій меті-2006» заважатимуть скандинави, «гарячі хлопці» й «нові європейці»

Після того як головний тренер національної збірної Олег Блохін iз властивим йому максималізмом оголосив, що на чемпіонат світу 2006 року українці повинні потрапляти з першого місця у групі, результат жеребкування німецького «мундіалю», очевидно, вже не мав значення. Адже новий наставник iз перших днів вирішив зібрати команду з психологією лідера. І все ж наскільки б ми не підбадьорювали себе, у Франкфурті минулої п'ятниці обирали суперників, залежно від яких і буде вироблено стратегію збірної на найближчі два роки. >>

Закохана не в Шекспіра, а в Мартіна

Гвінет Пелтроу, яка свого часу «відірвала» «Оскара» за роль у фільмі «Закоханий Шекспір», нарешті не просто сама закохалася, що називається, по повній програмі, а й завагітніла. 31-річна голлівудська кінозірка чекає дитину від свого бойфренда Кріса Мартіна, вокаліста британської рок-групи «Колдплей». Принаймні про це минулого тижня повідомила журналістам речниця Мартіна, додавши, що поява первістка очікується наступного літа. >>

Як головний «роллінг» до рицарства докотився

Легендарна рок-група «Роллінг стоунз» може розвалитися. Як часто буває в таких випадках, винні в усьому заздрощі: гітарист групи Кейт Річардс висміяв свого друга й лідера «роллінгів» Міка Джаггера за те, що той погодився прийняти рицарський титул. Урочиста церемонія посвячення Джаггера в рицарі Британської імперії відбудеться 12 грудня у присутності королеви Єлизавети ІІ. «Тепер у мене немає жодного бажання ділити сцену з цією поважною персоною у вінці й мантії, — саркастично заявив Річардс. — Це вельми сумнівна честь. Просто смішно приймати такі брязкальця з рук влади, яка свого часу намагалася засадити нас за грати! По-моєму, «Роллінг стоунз» брати подачки не до лиця!». >>

Знав собака, за що гостя кусати

Американський актор Він Дізель здобув світову популярність завдяки головній ролі в фільмі під назвою «ХХХ», що вийшов на екрани приблизно рiк тому. Непоганий був у того бойовика як для стрічки такого жанру сценарій. Успіх потрібно розвивати, тож Дізель шукає нові вдалі історії для участі в наступних кінопостановках. Але звідки було знати Вінові, що візит одного зі сценаристів до нього додому обернеться комедійною ситуацією, від якої хотітиметься плакати, і все це загрожуватиме кінозірці втратою 8 мільйонів доларів!.. >>

Купання розмальованої моделі

Художник — специфічна професія: дехто абияк мазюкає пензлем по картону чи полотну, щоб потім продати цю незрозумілу мішанину фарб за шалені кошти й отримати «звання» генія, тоді як справді геніальним митцям іноді доводиться помирати від голоду й без даху над головою, не знаючи, що нащадки оцінюватимуть їхні картини мільйонними сумами. Можливо, колись і влада швейцарського округу Люцерн пишатиметься, що на цій землі жив великий митець, а спадкоємці нинішніх чиновників картатимуть своїх дідів за те, що ті не розгледіли великого таланту живописця, імені якого преса Швейцарії, на жаль, не повідомляє. Зате повідомляє, що несвідома люцернська префектура наклала на бідаку штраф у розмірі 200 франків за забруднення місцевого озера. Причому художник завдав шкоди екології саме своєю професійною діяльністю. >>

Анекдоти

— Ти чула пісню цієї старої німфоманки, в якій вона знущається над бідним Анатолієм?
— Ні, а яку?
— Ну «Толька, Толька, Толька — етого мало!» >>

Приречена на демократію

Відомий письменник минулого століття Рей Бредбері писав: «Якщо вбити метелика — порушиться код Всесвіту». Можна собі тільки уявити, як порушиться генетичний код народу, у якого вбито десять, сім або й п'ять мільйонів громадян... Можна осягнути і зрозуміти всю драматичність поразок та втрат у його подальшій історії. Але, якщо по 70 роках трагедії народ здатний пом'янути душі невинно убієнних, він вистояв. Тому є впевненість, що тотального порушення у нашій суспільній свідомості не сталося. А ще є віра в історичну перспективу і в людей. У тому числі і з парламентської більшості. >>

Президентське піке

За поданням Сейму минулого четверга Конституційний суд Литви почав розгляд питання, чи президент Роландас Паксас порушив Конституцію, надавши литовське громадянство росіянину Юрію Борисову — найщедрішому спонсору своєї президентської виборчої кампанії. Офіційно Борисов дав Паксасу на вибори 1,2 млн. літів (350 тис. євро), але неофіційно говорять про кілька мільйонів доларів. Перебіг засідання суду був прозорим — його транслювали в прямому ефірі Литовського громадського телебачення. Суд викликав на прослуховування і Паксаса, і Борисова, який є власником підприємства з ремонту гелікоптерів, а в минулому був бізнес-партнером Паксаса. У своєму виступі перед членами Конституційного суду президент заявив, що не порушив законодавство, надавши литовське громадянство Борисову, оскільки зробив це на підставі висновку Громадянської комісії, до складу якої входять представники Генпрокуратури, міністерства юстиції, МЗС, департаменту з міграції. Він також нагадав, що Борисов отримав державні нагороди Литви від попереднього президента Валдаса Адамкуса. >>

Непрості рухи

Цього тижня у Берлін прибуде делегація на чолі із заступниками міністра оборони та держсекретаря США Дугласом Фейтом та Марком Гроссманом для переговорів iз німцями та іншими союзниками США про велике переміщення американських баз у світі, повідомляє агенція «Рейтер». Дуглас Фейт заявив напередодні, що візит американської делегації до Європи має на меті почати реалізацію ініціативи президента США Джорджа Буша стосовно передислокації американських збройних сил з оборонних позицій, на яких вони перебували в часи «холодної війни», у ті точки світу, як того вимагають сучасні виклики, передусім боротьба з тероризмом та інші «непередбачені загрози». >>

П'яте колесо бюджетного воза

Бюджет — як прокрустове ложе у нашій економіці. Податки, які живлять бюджет, — це та ціна, яку повинен заплатити громадянин за умови життя, що задля його ж блага створює держава. Поки що і держава, і пересічний український громадянин у цьому плані є незадоволеними один одним. Парадокс: рішення, яке доповідали у сесійній залі Верховної Ради щодо основного фінансового документа держави на наступний рік, не підтримали 14 членів цього комітету—представників опозиції і в тому числі сам голова парламентського бюджетного комітету Петро Порошенко. Він, зокрема, зазначив: «Бюджет на наступний рік прийнято неякісний, і найближчим часом його буде змінено. Є помилки у розподілі бюджетних коштів по окремих регіонах, а це долі тисяч людей. На користь змін свідчить також незбалансованість доходної частини державного бюджету. Прийнято закон №4001, який дає додаткові ресурси — 2,5 мільярда, і потрібно буде ввести зміни щодо розподілу цих ресурсів. Належить також подбати про повноту бюджету: до нього обов'язково слід включити всі доходи, не залишаючи ніяких гарантій прихованих джерел, і ці кошти повинні бути спрямовані на соціальні потреби».

Одним з чинників, який сформував бюджет-2004, є податки. Податкова система, яка в усі часи, згідно з нормальною людською логікою, закладалася окремо до прийняття бюджету, цього разу з ініціативи уряду Віктора Януковича виявилася рішуче переписаною заново саме у новелах основного фінансового документа держави на наступний рік. Це заслуговує уваги, тим паче, що коли в процесі підготовки бюджету до другого читання до доходної частини додали 2,5 млрд. гривень, то розподілили ці кошти таким чином: 600 млн. — на зростання зарплати силовикам, 200 млн. — на утримання Адміністрації Президента, 100 млн. — на лікувально-санаторні заклади, 100 млн. — на Ірак. Зате у бюджеті для наших громадян закладено багато неприємних сюрпризів. Про це розповідає народний депутат, екс-віце-прем'єр, «нашоукраїнець», доктор економічних наук Віктор ПИНЗЕНИК. >>

Тест на живучість

Сергію — 36 років. Він живе з дружиною в невеликому селі непoдалік Вінниці, виховує двох дітей і формально ніде не працює. Хоч насправді вся його родина гарує з ранку до ночі, вирощуючи на 20 сотках по два урожаї капусти, помідорів та огірків, які возять продавати то на Київ, то на Харків, то аж у Росію — в залежності від кон'юнктури ринку, тобто ціни, яку за ці овочі пропонують. На той рік підприємець розширюватиметься: забрав із господарства мамин земельний пай, щоб посіяти в полі городину — моркву і буряки.

При цьому офіційно фермерське господарство він не реєстрував, бо законодавством дозволено працювати, не створюючи юридичну особу, а просто приєднавши ділянку до присадибного господарства. Відтак вінничанин заробляє, не платячи жодних податків, окрім земельного. Таким дрібним господарям, як він, влада повинна була б допомагати ставати на ноги, а насправді в Києві й на місцях тільки й шукають шляхів, як би отримати зиск із молодих та підприємливих. І, як не дивно, знаходять відповідні схеми. >>

Податки — невіддатки

Деякі сільські ради додумуються до інших схем оподаткування селян. Зокрема, мешканці сіл Тутовичі та Цпцевичі, що в Сарненському районі на Рівненщині, скаржаться на свого сільського голову. >>

«Пишу Вам, пане миротворцю...»

Українські військовослужбовці в Іраку завтра отримають досить оригінальний і незвичний подарунок — понад дві тисячі дитячих листів-привітань iз Днем Збройних сил України. У п'ятницю дiти (учні 49 шкіл Солом'янського району Києва) особисто завітали до корпункту Головного командування сухопутних військ ЗС, аби передати свої доробки командувачу генерал-полковнику Петру Шуляку ( він і має завезти листи до Іраку в наш миротворчий контингент). Дітлахи (а це переважно учні перших-других класів) до написання листів поставилися дуже серйозно: особисто виконали конверти (деякі з них просто вражали своїми розмірами), розмалювали їх і написали зворотну адресу — більшість малят сподівається на те, що миротворці обов'язково напишуть відповідь. >>

Країна Роксоланія —

Що не кажіть, але приємно знову потрапити в школу, коли вже призабувся терпкий крейдяний дух класних кімнат, а серце давно не зривається від звуку шкільного дзвінка. І вдвічі приємніше, коли потрапляєш туди на важливе свято як почесний гість, от як я — до школи №12 міста Ірпінь, що на Київщині, на святкування 9-річчя учнівської організації «Країна Роксоланія». Ім'я вашої покірної слуги, що представляла «Україну молоду», значилося у реєстрі VIP-персон — представників іноземних дипкорпусів в Україні. Уважні читачі газети повинні пам'ятати про цю, вже згадувану нами, «школу лінгвістики», де вивчають рекордну кількість мов — 17, тому обов'язково серед запрошених мали бути дипломати тих країн, чиї мови викладаються у школі. А це — Хорватія і Сербія, Польща і Білорусь, Греція. Не менш очікуваними були учні гімназії з Рогатина (рідного міста Насті Лісовської), що приїхали у супроводі мера Володимира Гусака, і краєзнавця, видатної людини Михайла Воробця, який протягом 17 років досліджує історію Роксолани. >>

Двійка за державу

Мій онук, який добре вчиться, раптом одержав з історії четвірку. За сучасною системою — тверду двійку. Я дуже здивувався: «Як таке трапилося?» Внук пояснив: «На запитання вчительки, що таке держава, я відповів, що це — певний етап у розвитку історії суспільства». Я замислився: а як справді можна вичерпно визначити сутність поняття «держава»? >>

«Працював більше, ніж жив...»

«Про Грінченка казали, що він більше працював, ніж жив, — розповідає Валентина Сушко, заввідділом Харківського історичного музею (де нині експонується виставка, присвячена цьому видатному слобожанцю). — За 47 років він устиг стати і одним з найвидатніших українських літераторів ХІХ століття, педагогом і видавцем. В усьому Грінченку допомагала дружина Марія Миколаївна. Над чотиритомним «Словарем української мови», званим тепер «словником Грінченка», вони працювали удвох, по 10-11 годин на добу зводячи попередні записи в єдине зібрання лексичного фонду». >>

У полоні в Ілони

Смаглява українська «міска» Ілона Яковлєва, як сказано на присвяченій їй сторінці сайту www.missworld.org, народилася у Харкові, «великому промисловому місті України». Дівчина вчиться на третьому курсі економічного факультету Національного університету і прагне стати «успішною жінкою». Окрім того, 22-річна Ілона захоплюється співом, танцями, поезією та читанням. Любить тримати себе у формі й танцювати на дискотеках. На завершення цієї скупої інформації – скромне повідомлення про те, в яких (зокрема) країнах уже встигла побувати цьогорічна українська «міс»: у США, Туреччині, Франції, Німеччині, Австрії, на Барбадосі та Мальті... І в Росії. >>

Прожектер і фабульщик Олексій Зотіков кличе в «Дорогу додому»

Телебачення, звичайно, не найоптимальніше місце роботи для розумної людини, але вона цілком може прикрасити телеканал і дозвілля телеглядачів, якщо їй туди вдасться потрапити. Олексій Зотіков — етнограф, історик із чималим телевізійним стажем: Ukrainia в «Телеманії» на «1+1», «Дай п'ять» на телеканалі «ТЕТ», «Таємний світ» на Новому, цикл фільмів для проекту Національної кінематеки «Невідома Україна», між цими проривами в телеефір він коли по півроку, коли по півтора живе життям буквоїда в архівах і бібліотеках. А потім прагне візуалізувати і вербалізувати історію, до якої в буквах мало хто прагне долучитися. Зотіков — фабульщик, він змішує історію, географію, літературу, етнографію, а в центрі всього все одно ставить людину — і знамениту, і звичайну, яка знає усіх духів того місця, де живе. Новий проект Олексія, що нещодавно дебютував на телеканалі «Інтер», називається «Дорога додому» — це чотирнадцять 26-хвилинних фільмів про історичні регіони України: Полісся, Галичину, Буковину, Крим, Закарпаття тощо, — показаних із коліс, у форматі роуд-муві. Зотіков стверджує, що Україна — це окрема планета, і за аналогією з довжиною екватора Землі пообіцяв намотати 40 000 кілометрів по Україні, і розповісти нам усім про нашу країну. Важливо те, що це не чергова «туристична» програма — це авторський проект, культурологічний, історико-пізнавальний, публіцистичний, в якому автор і ведучий посилає абсолютно прозорий месідж: пізнання своєї країни є найбільш доступним шляхом самопізнання. >>