Президентське піке

      За поданням Сейму минулого четверга Конституційний суд Литви почав розгляд питання, чи президент Роландас Паксас порушив Конституцію, надавши литовське громадянство росіянину Юрію Борисову — найщедрішому спонсору своєї президентської виборчої кампанії. Офіційно Борисов дав Паксасу на вибори 1,2 млн. літів (350 тис. євро), але неофіційно говорять про кілька мільйонів доларів. Перебіг засідання суду був прозорим — його транслювали в прямому ефірі Литовського громадського телебачення. Суд викликав на прослуховування і Паксаса, і Борисова, який є власником підприємства з ремонту гелікоптерів, а в минулому був бізнес-партнером Паксаса. У своєму виступі перед членами Конституційного суду президент заявив, що не порушив законодавство, надавши литовське громадянство Борисову, оскільки зробив це на підставі висновку Громадянської комісії, до складу якої входять представники Генпрокуратури, міністерства юстиції, МЗС, департаменту з міграції. Він також нагадав, що Борисов отримав державні нагороди Литви від попереднього президента Валдаса Адамкуса.

      47-річний Юрій Борисов став, отож, найцікавішою фігурою в країні. Він мешкає в Литві з певними перервами з 1962 року. Як і решта тутешніх, отримав громадянство на початку 90-х років, коли колишня радянська республіка повернула собі незалежність. Але в червні 2002 року Борисов зрікся литовського громадянства, оскільки президент Росії Володимир Путін надав йому російське громадянство — як зараз відзначають, за прискореної процедури і в порушення російського законодавства, оскільки Борисов продовжував мешкати в Литві. У Вільнюсі стверджують, що Борисов удостоївся такої уваги за співпрацю з російськими спецслужбами.  Після перемоги на виборах Паксас 25 березня цього року знову повернув Борисову литовське громадянство, і також за прискореної процедури. Як було обгрунтовано у президентському декреті, «за особливі заслуги в галузі добродійності». Сьогодні Сейм припускає, що президент керувався іншими мотивами. Адже з оприлюднених парламентською слідчою комісією результатів розслідування стало відомо, що Борисов в обмін на мільйони, витрачені на виборчу кампанію Паксаса, вимагав надання йому посади радника президента, присвоєння генеральського звання та нагородження п'ятьма найвищими державними орденами Литви.

      Литовські газети пишуть, що виборчу кампанію Паксаса щедро фінансували також інші російські фірми, зокрема «Лукойл» та РАТ «ЄЕС», які виділили шість мільйонів доларів у надії зміцнити свої позиції на тутешньому енергетичному ринку. РАТ «ЄЕС» хотіло придбати гідроелектростанцію поблизу Каунаса та ТЕЦ в Мажейкяї. ГЕС поблизу Каунаса з огляду на своє розташування є важливою для Калінінградської області, ТЕЦ в Мажейкяї постачає енергію сусідньому нафтопереробному заводу, який планував купити «Лукойл». Литовські спецслужби ще цієї весни попереджали президента про небезпечні явища в його найближчому оточенні, але Паксас не реагував.

      Після оголошення 2 грудня у Сеймі висновків слідчої комісії, зокрема про те, що президент «становить серйозну загрозу для безпеки країни», Паксас терміново найняв кращих адвокатів. Експертизу висновків слідчої комісії проведе відома вільнюська адвокатська контора, за послуги якої Паксас платить із власної кишені. За неофіційними повідомленнями, адвокатські послуги обійдуться йому в 20 тис. євро. Речниця Паксаса пояснила: «Президент має право замовляти незалежні юридичні експертизи за бюджетні кошти, але в цьому випадку він вирішив зробити приватне замовлення для уникнення можливих чуток про використання громадських коштів у приватних цілях».

      Паксас настільки втягнутий у скандал, що вирішив відкласти запланований візит до США, який мав відбутися 7—9 грудня, повідомила минулого четверга литовська інформагенція BNS. На 8 грудня була запланована зустріч Паксаса з президентом США. Причини відкладення візиту не названо, але стало відомо, що Вашингтон ввічливо порекомендував Паксасу залишитися вдома. Зрозуміло: Сейм почав підготовку до процедури імпічменту президента. Парламентські партії створили спільну робочу групу, завдання якої — опрацювати висунуті президенту звинувачення та їх обгрунтування. До складу групи з підготовки процедури імпічменту входять депутати від двох правлячих партій — соціал-демократи і соціал-ліберали — та представники опозиції — консерватори і депутати від Литовського союзу лібералів та «Центру». Голова комісії Елігіюс Масюліс заявив, що «робота над текстом звинувачення президента є дуже серйозною», тому до складу комісії будуть введені також досвідчені правники. Текст звинувачення має бути готовий на початку цього тижня. І лише після його оприлюднення можна розпочинати збір підписів для відставки президента. Як стверджують депутати, серед 141 члена Сейму можна зібрати значно більше ніж 36 підписів, як того вимагає законодавство. Більше того, для імпічменту потрібно набрати голоси 85 депутатів, а бажаючих уже більше сотні.

      У скрутну годину Паксас залишився майже самотнім. Від нього відвертаються найближчі знайомі, співробітники, навіть недавні найближчі політичні союзники, наприклад, голова уряду Альгірдас Бразаускас. Хоча в Сеймі не бракує і таких, хто надалі підтримує президента. До них належить Казімiра Прунскене, яка була прем'єр-міністром Литви на початку 90-х років, а тепер є головою лівої партії «Нова демократія». Вона до останнього переконувала колег-депутатів, що висунуті президенту звинувачення є «дуже загальними та слабо аргументованими з юридичної точки зору».

      Більшість литовських політиків не в захваті від початку довгого (тривалістю приблизно шість місяців) і, як зауважив Бразаускас, недешевого процесу імпічменту. «Литва вже й так достатньо прославилася», — зауважив він. Найкращим виходом iз кризи була б добровільна відставка президента. Але Паксас рішуче відкидає таку можливість. У зв'язку з цим його противник, лідер консервативного «Союзу вітчизни», іронічно запропонував депутатам Сейму: «Ми повинні звернутися до товариша Борисова, а потім до Кремля, щоб вони нарешті дозволили Паксасу піти у відставку». Прихильником теорії, що Паксас не йде у відставку за порадою своїх московських зверхників, є також Вітаутас Лансбергіс. Цей «батько незалежності», як його називають у Литві, запропонував Сейму звернутися до Володимира Путіна iз закликом, щоб Кремль та російські спецслужби припинили свою деструктивну діяльність проти Литви. Газета «Лєтувос Рітас» написала: «У демократичній країні політики, яким загрожує імпічмент, подають у відставку, щоб врятувати реноме своєї партії чи країни. Президент Литви поводиться навпаки... Цим самим Паксас ще раз продемонстрував, що для нього важливішими є амбіції залишитися при владі, ніж престиж Батьківщини». Наприкінці минулого тижня вперше за місяць конфлікту висловив свою думку попередній президент Литви Валдас Адамкус. У драматичному та емоційному телезверненні до народу він закликав Паксаса не ганьбити країну і подати у відставку.

      Ключовою фігурою «Паксасгейту», як назвали цей скандал у Литві, є вже згаданий Юрій Борисов, власник подвійного російсько-литовського громадянства та розташованої у Каунасі фірми «Авіа Балтіка», яка ремонтує гелікоптери та торгує запчастинами до них. Як з'ясувалося, торгує навіть iз країнами, на яких накледено ембарго ООН на поставки зброї. Борисов, як один iз головних «героїв» скандалу, поводиться виклично і доволі цинічно. Він повідомив, що цього тижня випустить на ринок спеціальне видання газети   Ukininku Patarejas («Порадник господаря») з компроматом на всіх противників — своїх і президента. Макет газети та всі матеріали до неї були підготовлені співробітниками Борисова в Москві. Вони подаються російською, литовською, німецькою та англійською мовами. Газета має вийти рекордним для Литви накладом — 1,2 млн. примірників. Коли врахувати, що населення країни — 3,5 млн. осіб, то напрошується висновок, що компромат призначений також для зовнішнього вжитку. Борисов також повідомив журналістам, що він подасть до суду позов на Литовську державу з вимогою виплатити йому велике відшкодування за завдані моральні збитки.