Новий формат Ірини Данилевської: життя без глянцю

Новий формат Ірини Данилевської: життя без глянцю

Редактори модних журналів — «дєвушкі» за визначенням. Їм завжди належить бути актуальними, передовими, з тенденціями, без віку та різних там домашніх прибамбасів. І тут раптом Ірина Данилевська — співзасновниця українського тижня прет-а-порте і на той час редакторка журналу «L'Officiel -Україна» стає бабусею, у грудні минулого року в неї народився онук Кирюша. Слово «бабця» в українському контексті погано надається до асоціацій із молодими модними жінками, але є обнадійлива тенденція. Проте сімейні радощі редакторки престижного паризького журналу в Україні — не головний інформаційний привід цього інтерв'ю. Просто в березні Ірина Данилевська залишила журнал L'Officiel і придуманий нею журнал «Єва», оскільки відбулися зміни в команді власників, а в червні вже вийшло у світ нове видання — «Сезони моди», придумане і зроблене командою Ірини Данилевської і її чоловіка, видавця Володимира Нечипорука. Про нюанси фешн-журналістики і фешн-бізнесу в Україні, про те, що за глянцем і за подіумом, Ірина погодилася розповісти в ексклюзивному інтерв'ю «Україні молодій». >>

Кров на школярських зошитах

Кров на школярських зошитах

«Мені наснилася моя Оля, я нібито запитувала її уві сні: «Донечко, скажи мені, хто тебе вбив?». Але вона тільки подивилася на мене сумно-сумно, розвернулась і пішла...». Жінка, яка розказує це, ридає так відчайдушно, що мимоволі починаєш плакати разом із нею. «Ви б бачили її рученьки...», — каже вона. 31 липня 2002 року шістнадцятирічній Ользі Анісіфоровій нанесли 53 удари ножем. Жоден із них не вбив її відразу, тож, за висновком судмедексперта, вона помирала протягом тривалого часу. І поки тривала агонія дівчини, вбивця Ольги то сидів поруч із нею, то походжав квартирою, гортаючи її зошити та щоденник і лишаючи на сторінках її ж кров, то зазирав у ванну, де навіть устиг вимитися... >>

«Волю» б'ють гривнею

Як там писав класик? Нема у світі щастя, а є спокій і воля? У «Волі-Кабель» (найбільшого оператора кабельного телебачення) воля, може, і є (в тому сенсі, що керівників підприємства Сергія Бойка та Валерія Салямова не так давно звільнив з-під варти Апеляційний суд Києва, про що вже писала «УМ»), а от спокою «Воля» вже точно позбавлена. >>

Набридло бути позивачами?

Набридло бути позивачами?

У понеділок у пообідню пору Печерський суд Києва мав би приступити до чергових слухань у справі за позовом «тимчасово безробітної» Марії Самбур та помічника заступника глави СДПУ(о) Валерія Воротніка проти «Української правди». «Україна молода» і раніш тримала це судове дійство у фокусі, тому зовсім стисло про претензії пп. Самбур і Воротніка до даного Інтернет-видання. Від «Української правди» вимагалося спростування наступного: відомостей про зв'язок Самбур і Воротнік із СДПУ(о) та Адміністрацією Президента; заяв керівника радіо «Континент» Сергія Шолоха про погрози з їхніх вуст; тверджень, що позивачкою Самбур проводилися маніпуляції з листами Гончарова, аби відвести від Кучми підозру у вбивстві Георгія Гонгадзе. >>

«Злегка не піратська команда»

«Злегка не піратська команда»

Без російських політтехнологів вибори в Україні проходили б нудно й нецікаво. Щоправда, вітчизняні гельмани й павловські виявилися непоганими учнями й активно переймають досвід російських колег, але масштаби не ті, та й «для душі» від них нічого не дочекаєшся. Хоч би тобі магазинчик сувенірів хтось відкрив, якщо вже на художню галерею, як у Марата Гельмана, коштів не вистачає... >>

Тепер нагородять за репресії проти преси?

На Закарпатті продовжуються утиски преси. За замітку «Нагороди за фальсифікації?» почали переслідувати газету «Вечірнє Мукачево». У публікації зазначалося, що нагородження державними відзнаками головних діючих осіб мукачівської епопеї викликає подив. Зокрема, голову Мукачівської територіальної виборчої комісії Юрія Пересту, якого народні депутати вимагали притягнути до кримінальної відповідальності за фальшування результатів волевиявлення громадян, Президент заохотив орденом «За заслуги». >>

«Менти» себе перевірять

Міністр внутрішніх справ Микола Білоконь доручив провести службове розслідування щодо правомірності стеження за журналістом Георгієм Гонгадзе напередодні його зникнення. Це доручення було прийнято після того, як Генпрокуратура надіслала відповідне звернення до МВС, розповів заступник керманича МВС Михайло Корнієнко. За його словами, розслідування, як передбачає законодавство, триватиме один місяць, протягом якого буде вивчено документи, опитано людей, причетних до спостереження за опозиційним журналістом у 2000 році, у тому числі й колишнього керівника Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача, який минулого року відсидів нетривалий час у СІЗО. >>

Лобійована свобода

Лобійована свобода

Максимальний термін, який колишньому Прем'єр-міністру Павлу Лазаренку доведеться відсидіти в американській в'язниці — 9 років. Про це в інтерв'ю газеті «Столичные новости» розповів Деніел Горовіц, адвокат лідера партії «Громада». «Що стосується термінів, то можливі варіанти: від 5 до 14 років ув'язнення», — зазначив захисник Лазаренка. Водночас пан Горовіц не виключає того, що на волю Павло Іванович вийде вже цього року: «Враховуючи те, що наш клієнт уже відсидів майже 5 років, ми віримо, що його випустять із залу суду». Своє рішення суд має винести 16 вересня. Зараз над обвинуваченнями, які висуваються Лазаренку, міркують присяжні. Потім свої висновки вони передадуть судді Мартіну Дженкінсу, і той винесе остаточний вирок. >>

Від Козака до Кінаха

Посвідчення кандидата в президенти отримав лідер Партії промисловців і підприємців Анатолій Кінах, який був попередником Віктора Януковича на посаді Прем'єр-міністра України. Як зазначено на сайті Центрвиборчкому, загальна сума сукупного доходу Анатолія Кириловича за 2003 рік (усе — заробітна плата) — 35419 грн. 11 коп. У колишнього глави уряду немає власного авто, гаражів, квартир і землі, а от на членів сім'ї (дружина й двоє дітей) записана земельна ділянка площею 600 кв. м., квартира (267 кв. м.) садовий будинок (35 кв. м.), гараж (50, 9 кв. м.) і «Тойота». Сума банківських вкладів пана Кінаха — 20581 грн. 42 коп. >>

Віктор Ющенко: Сьогодні ми бачимо останні судоми злочинної влади

Віктор Ющенко: Сьогодні ми бачимо останні судоми злочинної влади

Лідер «Нашої України» прибув на Івано-Франківщину по полудні минулої п'ятниці, аби саме тут, за традицією, відсвяткувати день проголошення Декларації про державний суверенітет України і здійснити черговий — тридцятий за своє життя — ритуал сходження на Говерлу. Між прес-конференцією в івано-франківському аеропорту та вечірнім прямим ефіром на місцевому телебаченні «Галичина» В. Ю. встиг поспілкуватися з понад десятьма тисячами учасників двох вічів — у Коломиї та обласному центрі Прикарпаття. Простий народ тут завжди зустрічав його з любов'ю, а тепер, після старту президентських перегонів, щира любов поєдналася з надією. >>

Замість «знесеного буревієм» — колишній «господар доріг»

Замість «знесеного буревієм» — колишній «господар доріг»

Як «УМ» уже повідомляла, голову Тернопільської обласної державної адміністрації Івана Курницького звільнено з посади за невідповідну поведінку під час ліквідації наслідків стихії, що завдала регіону величезних збитків 10—11 липня цього року. Саме таку причину звільнення підтвердив місцевим журналістам під час представлення нового голови ОДА і віце-прем'єр-міністр Іван Кириленко. А новий голова виявився тернополянам дуже навіть знайомим... >>

Семеро одного не б'ють!

Після тривалого затишшя у Вінниці знову почали розігріватися пристрасті, які яскраво свідчать про загострення протистояння різних політичних груп напередодні президентських виборів. Точкою прикладання сил на цей раз обрано посаду секретаря міськради — де-факто другу за значенням після посади міського голови. Свого часу на неї більшістю голосів було обрано Віктора Козака, який очолює обласний осередок партії «Реформи і порядок» (від минулої суботи — «Наша Україна») й має репутацію людини толерантної, здатної знаходити компроміси і згладжувати гострі кути. >>

Чор­на шах­та не ву­гіл­лям

Чор­на шах­та не ву­гіл­лям

Спе­ци­фі­ка шах­тар­сь­кої пра­ці, на жаль, аж ні­як не вик­лю­чає не­без­пе­ки пот­рап­лян­ня лю­дей пря­мі­сінь­ко в пек­ло, на яке мит­тє­во пе­рет­во­рю­ють­ся під­зем­ні ви­роб­ки піс­ля ви­бу­ху. Са­ме та­ка дра­ма ро­зіг­ра­ла­ся у по­не­ді­лок вве­че­рі на гли­би­ні шах­ти «Крас­но­ли­ман­сь­ка» міс­та Ро­дін­сь­ке.
Як по­ві­до­мив опе­ра­тив­ний чер­го­вий цен­т­раль­но­го шта­бу дер­жав­ної во­є­ні­зо­ва­ної гір­ни­чо­ря­ту­валь­ної служ­би, ви­бух став­ся о 20.13. на го­ри­зон­ті 997 мет­рів у 11-й пів­ден­ній ла­ві, де на цей мо­мент на діль­ни­ці пе­ре­бу­ва­ли 48 гір­ни­ків. На міс­це ава­рії при­бу­ли 54 від­ді­лен­ня гір­ни­чо­ря­ту­валь­ни­ків, од­нак ме­ди­ки двох де­сят­ків бри­гад «швид­кої», які чер­гу­ва­ли на по­вер­х­ні, за­ли­ши­ли­ся май­же без ро­бо­ти. Із 12 вці­лі­лих і під­ня­тих на-го­ра шах­та­рів тіль­ки один пот­ре­бу­вав гос­пі­та­лі­за­ції. За­те до ін­ших ко­лег під зем­лею до­ля ви­я­ви­ла­ся не та­кою поб­лаж­ли­вою — до­сі гір­ни­чо­ря­ту­валь­ни­ки ви­я­ви­ли ті­ла 31 за­гиб­ло­го, а до­ля ще 5 жертв ви­бу­ху по­ки не ві­до­ма. По­шу­ко­во-ря­ту­валь­ні ро­бо­ти не при­пи­ня­ють, од­нак во­ни ус­к­лад­ню­ють­ся силь­ною по­же­жею та ве­ли­кою за­дим­ле­ніс­тю ви­ро­бок, і то­му за по­діб­них умов шан­си на по­ря­ту­нок лю­дей за­ли­ша­ють­ся при­мар­ни­ми. >>

Там б'ють, там наїжджають

Одразу два інциденти, у яких постраждали журналісти, сталися днями. У столиці уночі двоє невідомих побили і пограбували фотокореспондента УНІАНу Олександра Синицю. За його словами, коли він повертався додому після відвідин свого сина, на вулиці Щекавицькій (Подільський район) з темряви раптово з'явилися двоє і, нічого не кажучи, почали бити. При падінні на асфальт Синиця вдарився головою і знепритомнів, коли ж прийшов до тями, то з'ясував, що у нього зник мобільний телефон і 40 гривень. Фотоапаратуру, яка була в кофрі, нападники, на щастя, не забрали. В результаті інциденту фотокореспондент отримав легкі тілесні ушкодження, зараз стан його здоров'я задовільний, передає УНІАН. За фактом нападу на Олександра Синицю порушено кримінальну справу, нападників розшукують. >>

Ще той Вінні-Пух!

У другому турі виборів мера російського міста Владивосток, які відбулися минулої неділі, перемогу здобув улюбленець прокремлівської «Єдиної Росії» та губернатора Приморського краю Сергія Дарькіна, підприємець Володимир Ніколаєв, повідомила вчора російська газета «Время новостей». Його підтримали 52 відсотки виборців, яких не відлякав той факт, що 30-річний Ніколаєв є колишнім кримінальним авторитетом і у середовищі місцевих «братків» більш відомий під прізвиськом Вінні-Пух. Московські політологи не сумнівалися у перемозі далекосхідного «пахана», оскільки на його підтримку було кинуто увесь місцевий адмінресурс. І зроблено це не без відома Кремля. >>

На волі і з головою на плечах

На волі і з головою на плечах

Міністр закордонних справ Філіппін Деліа Альберт повідомив у понеділок увечері про закінчення виведення філіппінського військового контингенту у складі 51 військовослужбовця з Іраку до Кувейту, звідки вони відбудуть додому. Таким чином уряд Філіппін виконав ультиматум викрадачів громадянина Філіппін, 46-річного водія вантажівки та батька вісьмох дітей Анхело де ла Круза. Вони обіцяли звільнити його в разі евакуації філіппінців, у разі відмови — стратити. «Джентльменська угода» відбулася: вчора арабський телеканал «Аль-Арабія» повідомив, що викрадачі звільнили викраденого на початку липня заручника. Поступку філіппінців викрадачам гостро засудили США та Ірак. Філіппіни стали п'ятою країною, чий військовий контингент залишив Ірак. Попередньо своїх військовослужбовців вивели з охопленої терором та хаосом країни Іспанія, Домініканська Республіка, Гондурас та Нікарагуа. >>

За втечу — у камеру

«Розбір польотів» після втечі шістьох затриманих із Дніпровського райуправління міліції продовжується. Позавчора, за поданням прокуратури, суд прийняв рішення про затримання двох правоохоронців, які чергували в ту злощасну для них ніч. Причинами втечі одразу зацікавилася прокуратура столиці, яка порушила проти співробітників райуправління кримінальну справу за «халатною» 367-ю статтею Кримінального кодексу. >>

Життя немає від... метро

Дніпропетровський метрополітен дотепер залишається найкоротшим у світі. Всього-на-всього шість станцій на дільниці від залізничного вокзалу до житлового масиву Комунар у порівнянні з іншими мегаполісами, що мають підземку, швидше, здаються краплею у морі. Отож амбіційні дніпропетровці наполегливо намагаються свій метрополітен розвивати. Зокрема, нині активно ведуться роботи з будівництва другої черги підземки, тунель якої проляже прямісінько під центральним проспектом Карла Маркса, майже по всій його довжині. І дотепер про це говорилося винятково з пафосом — мовляв, розвиваємося, незважаючи на економічні негаразди в державі. >>

Силовики зняли Марину

За інформацією старшого помічника прокурора Мелітополя Ігоря Нетреби, зусиллями місцевих правоохоронців чи не вперше на Запоріжжі задіяно «мертву» статтю Кримінального кодексу України — 303. Досі на лаву підсудних доправляли хіба що сутенерів — тільки не проституток. 30-річна Марина стала першою. Співробітники міської прокуратури за участі міліції назбирали достатньо доказів професійних «польотів нічного метелика». Свого часу її карали в адмінпорядку, попереджували. Однак молода жінка не припиняла своєї бурхливої секс-діяльності. Без огляду як на чинне законодавство, так і на вік і забаганки клієнтів . За свої послуги Марина брала від двадцяти до п'ятдесяти гривень. І тут же їх тринькала на спиртне і цигарки. >>

Прикордонникам дали жезли

Вітчизняний «сержант Петренко» вже не є «монополістом» автошляхів. Відтепер на дорогах до інспекторів ДАІ разом із гавкучими мухтарами приєднаються і прикордонники. Щоправда, лише у прикордонних районах i з іншими завданнями. Відповідні зміни було внесено постановою Кабміну до Положення про прикордонний режим. >>

Усі стільці — у пластик!

Центральний стадіон обласного центру, зведений ще наприкінці 50-х років, не бачив капітального ремонту більше 20 років. Тому має вигляд, далекий від привабливого: зруйновані бігові доріжки, старезні побиті сидіння на трибунах, занедбане адміністративне приміщення. Тепер же взялися й за нього: реконструкція черкаського стадіону, що розпочалася нещодавно, триватиме упродовж чотирьох років. >>

По кому подзвін?

Дзвіницю Свято-Вознесенського собору в Білгород-Дністровському, яку кiлька днів тому опівночі «завалила» стихія, тепер збираються відбудовувати на державному рівні. 40-метрова споруда, розташована на підвищенні у центрі найстарішого на Одещині міста, впала через... негоду. >>

Цегляний «ключ» від підземелля

По-своєму унікальну знахідку розкопали столичні археологи в самісінькому центрі Полтави, за кілька десятків кроків від діючої Спаської церкви. Маючи намір відбудувати тут дзвіницю, парафіяльна рада згаданої церкви запросила фахівців для своєрідної археологічної розвідки цієї місцини. Останні ж виявили мурований цегляний вхід у підземну галерею, яка, найвірогідніше, вела до іншої, Преображенської церкви, що згоріла в 1805 році. >>

Цікаві науки «Кургану»

Цікаві науки «Кургану»

Ви знаєте, що потрібно зробити, аби отримати нашивку «Робінзон»? Дуже просто: побудувати собі курінь і мешкати саме в ньому, а не в наметі. І, по-друге, прожити добу на автономному перебуванні. «Що таке автономне перебування?» — по-дилетантськи запитую у двох хлопчаків десяти-дванадцяти років у формі скаутів. Виявляється, дуже просто: їм видали продукти на двох, і вони тепер самі готують і годуються. Чи ж смачно виходить? «Такий супчик зварили!.. — запевняють хлопці. — А ще ж можна рибу ловити, ягоди збирати...» Не втримуюсь від ще одного запитання: чи продовжуватимуть варити супчики і вдома, чи відразу по поверненнi перейдуть винятково на мамине обслуговування? Відповідь можна б передати одним словом: «Ображаєте...» Курені у хлопців гарні. Не знаю як під час дощу, а в добру погоду не відмовилася б пожити в такому. Втім, певно, і від дощу вони захищають: нинішнє літо погодою не балує, тож дощ — не несподіванка і до нього готові. >>

Китайська грамота

— Доблій день! Як ся маєсь? — обличчя студента Лю Юнь Тао розпливається в усмішці, бо для українця ефект від колоритного «як ся маєш» з вуст представника жовтої раси завжди передбачуваний і стовідсотковий. Юнь Тао, якого одногрупники з Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка звуть просто Юрою, один iз кращих на своєму другому курсі. І не тільки тому, що в заліковці у нього лише «добре» і «відмінно»: у позаурочний час «Юрко» ще випускає ієрогліфами київську газету «Українсько-китайський бізнес» iз тижневим тиражем 3 тисячі примірників. >>

Граніт науки по-словацьки

З 1 вересня в Ужгороді відкриється школа зі словацької мовою навчання. Як відомо, словаків на Закарпатті проживає небагато — кілька тисяч чоловік. Та й живуть вони доволі розпорошено. Тому про систему освіти рідною мовою говорити не доводилося. Але зі здобуттям незалежності Україна демонструє максимальне забезпечення прав національних меншин. >>

Побачити Кубок Стенлі й не померти

Побачити Кубок Стенлі й не померти

Йому було 16 років, коли в 1995-му він від’їжджав з України. Перед хлопчиною з київської Оболоні, який не володів жодною іноземною мовою, відкривався весь світ, і цей світ треба було підкорити. Саме це він мав за мету і в Фінляндії, де набирався хокейної мудрості у відомого російського фахівця Володимира Юрзінова, і, пізніше, у США, де важка праця, наполегливість, цілеспрямованість допомогли йому зійти на найвищу для кожного професіонала сходинку. Йому вже важко розмовляти навіть російською, не кажучи про рідну українську мову, — англійські слова біжать поперед нього. У нього американська дружина Деббі й американські прийомні діти. Але він не забув, звідки він родом. Ставши першим за 111 років існування НХЛ українським громадянином — чемпіоном цієї найсильнішої у світі хокейної ліги, справжній герой і патріот своєї країни Руслан Федотенко привіз Кубок Стенлі до Києва, аби розділити свою щиру радість зі співвітчизниками. профилактики раковых заболеваний >>

Філософія барбекю

Філософія барбекю

Що не кажіть, саме поняття «барбекю» для більшості українців сприймається як екзотика. Хоча йдеться про звичайне приготування їжі на вогні. Принципова новизна — у грунтовності підходів. Тут уже без перебільшень барбекю хочеться назвати мистецтвом. І якоюсь мірою спортом теж. Шість світових чемпіонатів з барбекю, які пройшли на сьогодні, це засвідчують яскраво, не кажучи вже про змагання європейські. >>

Кухня варварів

Кухня варварів

Барбекю, якщо перекласти дослівно, означає «варварське». Ще в ті часи, коли люди харчувалися мамонтятиною, вже користувалися методом барбекю, звісно, не знаючи цього красивого слова. Льодовиковий період вніс свої корективи, і людство перейшло на інші види м'яса, проте спосіб приготування його залишився незмінним — запікали на вогні, з'їдали ще гарячим, з приємним запахом диму. >>

Модні — жовті й чорні

Модні — жовті й чорні

Навіть не віриться, що колись поняття «мода» викликало асоціації тільки з Парижем, Міланом чи Лондоном, трохи згодом — іще й iз Нью-Йорком та, вже зовсім згодом, із Токіо. Тепер демонстрації модних колекцій, ба, навіть пишні шоу в рамках справжнісіньких тижнів моди проходять не лише в Україні, не кажучи вже про Росію, Чехію, Польщу, Бразилію, Аргентину та Мексику, а й в Азії та навіть Африці. Скажімо, модні тижні в Гонконгу вже стали доброю традицією: під час цих яскравих свят до колишньої британської колонії, а нині — регіону Китайської Народної Республіки, з'їжджаються тисячі шанувальників гарного одягу та стилю. Серед них трапляються навіть любителі високої моди, до якої гонконгівські дизайнери, які «виставляються» в себе на батьківщині, поки що не доросли. >>

Боуї обставив Брітні

Боуї обставив Брітні

Як ви думаєте, хто в шоу-бізнесі цього року заробив найбільше грошей у концертних турне? Мадонна? Брітні Спірз? Крістіна Агілера? А от і ні. Усі вони, крім Брітні, ледве нашкребли якісь жалюгідні «копійки», тому навіть у перелік найуспішніших гастролерів першого півріччя 2004-го не потрапили. А найсолідніший шмат урвав, як не дивно, Девід Боуї. І це при тому, що через сильні болі в плечі Девідові довелося перервати турне й скасувати з десяток концертів! >>

З «фабрики мрій» — до Землі обіцяної

З «фабрики мрій» — до Землі обіцяної

У вересні Голлівуд стане пусткою. Не те щоб там зовсім нікого не залишилось, але без значної частини найяскравіших зірок «фабрика мрій» виглядатиме осиротілою. Щоправда, триватиме це недовго — всього лише кілька днів, поки добра третина голлівудських «мешканців» зустрічатиме... єврейський Новий рік. >>

Сон на продаж

У Нью-Йорку з'явився новий бізнес — мабуть, надивившись футуристичних фільмів, колишній банкір Аршад Чоударі почав торгувати... сном. Просто в будівлі хмарочоса Емпайр-Стейт-Білдінг, на 24-му поверсі, кожен бажаючий може скористатися послугою фірми «Метронепс» і аж 20 хвилин просто спокійно поспати. >>

Анекдоти

Оголошення: «Досвідчені тимурівці поллють город, винесуть сміття і сходять у магазин за право користування квартирою». >>