Цього року із заходами, присвяченими Дню рідної мови, не густо. Кажуть, що це через карантин. Найбільш масштабно День, зазвичай, відзначають у школах, проте через епідемію грипу масові заходи перенесено. Однак 21 лютого у всіх містах України відкриватимуться виставки, проводитимуться концерти, акції, «круглі столи». >>
Кримськотатарська у Криму — державна, поряд з українською і російською. Для всієї України це мова одного з корінних народів держави. Утім Концепція освіти кримськотатарською мовою досі не затверджена в Міносвіти АРК, навчальної літератури (до речі, профінансованої не державою, а фондом Сороса) вистачає лише третині учнів, а столичні науковці з Національної академії наук досі розглядають кримськотатарську не як мову значної частини громадян України, а як «східну », та ще й другорядну після турецької, арабської і фарсі. >>
Жах вулиці «Андріївський узвіз» повертається. Не минуло й двох років, як про його реставрацію влада заговорила знову. Наступ Черновецького вдалося лише відтермінувати, але не унеможливити взагалі. Здавалось, що у 2006–му протести проти калічення Андріївського узвозу зіграли свою роль — вулицю залишили у спокої. Але чиновницька пісня гарна й нова, тож КМДА розпочала її знову. Що цікаво — без додавання свіжих куплетів. Тобто й на сьогодні (після двох років анонсів!) невідомо, що саме мають на увазі під реставрацією вулиці її ініціатори. Де проект реставрації, ким він написаний і з ким погоджений — все це таємниця за сімома печатками. Депутати Київради від опозиційних фракцій скаржаться ЗМІ, що не мають на руках жодного документа, котрий вніс би яку–не–яку ясність. Чиновництво відбувається загальними фразами — мовляв, усе під контролем самих киян, без їхнього схвалення та громадських слухань жоден камінь не впаде. А самі кияни розуміють: нинішня ситуація відрізняється від подій 2006 року. До того ж у гірший бік. >>
«Україні потрібна дієздатна Конституція — Конституція свобод, яка буде ефективно гарантувати людські права і свободи, свободи і права громадянина України, чітко буде розподіляти владні повноваження й убезпечить країну від будь–яких проявів авторитаризму». На цьому наголосив Президент, відкриваючи вчора перше засідання Національної конституційної ради, покликаної підготувати проект нового Основного закону. А після того, як цей, за словами Віктора Ющенка, «акт згоди між різними верствами суспільства та політичними силами» буде підготовлений, нову редакцію Конституції винесуть на всеукраїнський референдум. >>
«Ні експертиментам над перевізниками!» — із такими гаслами дороги столиці заблокували приватні перевізники в рамках Всеукраїнської акції протесту. Основними вимогами обурених водіїв було скасування запроваджених у травні минулого року узгоджень для нерегулярних перевізників і введення у вересні минулого року повної заборони на експлуатацію переобладнаних під пасажирські вантажних автобусів. >>
Міський голова Сергій Одарич вирішив зробити мерію без хабарів. У рамках проекту «Корупції — СТОП!», реалізація якого розпочалась на Черкащині, на дверях своєї приймальні він власноруч вивісив табличку: «Увага! Територія, вільна від корупції. Тут хабарів не беруть». Ще одну табличку з таким же написом прикріплять на двері єдиного дозвільного центру міста. >>
Українська автокефальна церква проіснувала лише дев’ять років (1921—1930), але діяла в усіх регіонах України й об’єднувала близько 1300 громад, що становило 15 відсотків від усієї кількості релігійних общин. УАПЦ зникла внаслідок репресій ГПУ та НКВС, а в пам’яті нащадків залишилася як «розстріляна церква». Арешти її священнослужителів почалися ще у 1926 році, а вже у 1929–му досягли апогею: тоді більшість ієрархів церкви були або заслані до таборів, або закатовані та розстріляні за сфабрикованою справою «Спілки визволення України». Відтоді минуло майже 80 років, закатовані священнослужителі вже реабілітовані, але багато що про їхній «шлях на Голгофу» лишалося невідомим. >>
Ще тиждень мешканці Донбасу матимуть можливість більше дізнатися, ким були вояки УПА і за що вони боролися. 27 лютого в одному із залів обласної універсальної бібліотеки імені Крупської відкрилася виставка фотодокументів про героїзм, труднощі й життя повстанців у боротьбі за незалежність нашої держави. Відкриття пройшло без ексцесів. «Жваве спілкування з представниками засобів масової інформації закінчилося досить дружньо. Більше того, ми дещо дізналися для себе. Вони, гадаю, з наших історій теж чимало почерпнули», — розповів «УМ» один із співорганізаторів виставки Володимир Вятрович. >>
Основоположник російського панк–року Єгор Лєтов помер від серцевого нападу. Восени йому виповнилося лише 43 роки... Смерть Лєтова для всіх стала громом серед ясного неба — Єгор ніколи не скаржився на здоров’я, хоча останнім часом у нього були проблеми із серцем. >>
Про справжню весняну «сльозотечу» поки говорити зарано, але погода, яка пануватиме в Україні найближчими днями, буде, як для зими, доволі теплою. Як розповіла «УМ» начальник відділу метеопрогнозів українського Гідрометцентру Людмила Савченко, завтра–післязавтра в переважній більшості регіонів денна температура становитиме 2—7 градусів вище нуля, уночі стовпчик термометра опуститься до 0—3 градусів морозу. На півдні України та на Закарпатті удень повітря прогріється до 5—10 градусів тепла, а нічна температура становитиме 1—3 градуси тепла. >>
У вівторок новим директором КП «Київський зоопарк» було призначено Світлану Берзіну, яка тривалий час очолювала столичний Центр ідентифікації тварин і змінила на посаді Олексія Толстоухова. Можна припустити, що найімовірнішою причиною звільнення стала січнева подія, коли помер бурий тянь–шанський ведмідь Чиполіно. >>
Коли Віктор Балога оголосив про вихід із партії «Народний союз «Наша Україна», було очевидно, що він потягне за собою ще певну групу людей. Позавчора ця група (а може, перша з груп?) «засвітилася». Про вихід із партії заявили заступник глави секретаріату Президента Роман Безсмертний — перший будівничий «НУНС», а також п’ятеро народних депутатів: вірні «балогівці» Іван Кріль і Василь Петьовка, голова контрольно–ревізійної комісії НСНУ Михайло Полянчич, Оксана Білозір і Віктор Тополов. >>
Хоча ще у вівторок Юлія Тимошенко перебувала на лікарняному, вчора розпочався її дводенний візит до Москви. Слід відзначити, що це перша офіційна поїздка леді Ю в Росію на посаді Прем’єр–міністра (у 2005 році її не приймали у Білокам’яній через звинувачення ще з часів «ЄЕСУ»).
Тимошенко вилетіла до Москви в супроводі міністрів економіки, аграрної політики, промислової політики і палива та енергетики. Також до складу делегації входять голови Держмитслужби і Державної прикордонної служби — Валерій Хорошковський та Микола Литвин. І, звісно, керівництво НАК «Нафтогаз України» — голова Олег Дубина та його перший заступник Ігор Діденко. Адже головним лейтмотивом перебування Тимошенко у Росії буде саме «газова» тема. Уже вчора по обіді наша Прем’єрка зустрілася зі своїм російським колегою Віктором Зубковим, а увечері — з президентом Володимиром Путіним. На сьогодні у Тимошенко запланована зустрічі з головою правління «Ощадбанку» Росії Германом Грефом та керівниками провідних тамтешніх ЗМІ. >>
На першому етапі шляхом підрахунку голосів визначатимуться три монети, які набрали найбільшу кількість голосів, на другому — комісія шляхом таємного голосування визначатиме переможця конкурсу (з авторів трьох обраних монет), результати якого голова комісії оголосить на її засіданні. До складу комісії включаються фахівці Національного банку України, Банкнотно–монетного двору Національного банку України, члени Експертної ради з питань дизайну пам’ятних монет України, уповноважені представники Асоціації нумізматів України. >>
«Це ексклюзивний плакат, ви його більше ніде не побачите — на вулицях буде інший», — каже кінорежисер Роберт Кромбі, позуючи нашому фотографові біля рекламного плаката «Сафо». Він сміється і прикладає руки до оголеного тіла героїні на плакаті. Англійськопідданий Роберт Кромбі в минулому — сам журналіст, він розуміє, що навколо будь–якого мистецького продукту має віяти легенький вітерець скандалу, коли невідомо напевне, хто кого де і за скільки, але плітки перекочуються з одного вуха в інше зі швидкістю вітру змінних напрямків. Еротична мелодрама «Сафо», яка стартує в кінотеатрах із 5 березня, дітище його як кінорежисера і як продюсера — це перша власна картина студії «Ялта–фільм», яку спільно заснували англієць Роберт Кромбі і українець Артур Новиков. Від неї залежить слава студії не тільки як технічної, обслуговуючої одиниці, а як творчого бренду.
Фільм має три версії — український саунд–трек, російський і англійський. В Україні «Сафо» прокатуватиме дистриб’юторська компанія «Геміні–фільм», кількість копій — як у «Піратів Карибського моря» — 80. >>
Усе було доволі звично, а найтрадиційнішим для пейзажу Берлінського кінофестивалю були відгуки про те, що його конкурсна програма є надзвичайно слабкою. І що взагалі — далі нікуди, хоч фестиваль закривай, так він себе дискредитував... >>
Чому болить вухо? Чому воно ниє, свербить, чому в ньому стріляє або гуде? Чому не можна длубатися у вусі сірником? І що робити, коли у вухо залетіла муха? Що треба робити, аби вухо було здоровим, а слух — відмінним? Відповіді на ці та інші запитання «УМ» шукала в розмові з Віктором Хоміком, завідувачем ЛОР–відділення Черкаської обласної лікарні, головним позаштатним отоларингологом Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф Черкаської облдержадміністрації. >>
Підлікувавшись від алкогольної залежності, Ліндсей Лохан вирішила нагадати про себе публіці. Цього разу колишня улюблениця американських підлітків захотіла потрапити на перші шпальти не через скандали, а завдяки власній вроді й таланту. Щоправда, нічого кращого, ніж проексплуатувати відомий образ, молода актриса не вигадала. Разом із фотографом Бертом Штерном Лохан спробувала відтворити останню відверту фотосесію легендарної Мерилін Монро. Цікаво, що і 21–річну Ліндсі сьогодні, і 36–річну Мерилін 46 років тому знімав один і той самий фотограф. У 1962–му Монро позувала Штернові за півтора місяця до своєї смерті. >>
У повсякденному житті нас переслідують тисячі звуків: шум доріг, гудіння холодильника, безперервні розмови колег на роботі й верески сучасних «співаків», які лунають із кожного вікна... Ну і, звісно, куди ж без телевізора — вдома, радіо в машині, плеєра під час поїздки в метро. Здавалося б, так хочеться тиші, але рука тягнеться і тягнеться до вмикача музичного центру, щоб поставити якусь музичку». Тож немає нічого дивного в тому, що одразу після виходу на верхівках музичних хіт–парадів у Новій Зеландії опинився диск із записом... тиші. >>
В «Україні молодій» фахівці телерадіогалузі, експерти, читачі неодноразово порушували теми стосовно нашого телерадіомовного простору. Майже всі автори єдині в думці, що вітчизняний телерадіоефір окупований чужорідними фільмами та програмами, які в більшості нічого не мають спільного з такими поняттями як мораль, просвітництво, патріотизм.
Значний резонанс свого часу викликала опублікована в нашій газеті стаття Миколи Гриценка — начальника відділу зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення під застережливою назвою «Телерадіотитанік» ( «УМ», 12. 10. 06 р.).
Відтоді дискусія стосовно реалій сучасного телерадіопростору не припиняється. Редакція отримує чимало листів від читачів, телеглядачів, які обурюються засиллям у ефірі реклами алкоголю, цигарок, фільмів з елементами насилля, порнографії.
Відкрите звернення до Президента України відомих діячів мистецтва, журналістів, яке ми отримали на свою адресу, засвідчує, що в цьому питанні майже нічого не змінилося. >>
Скарги на те, якої шкоди завдають нашим гаманцям і умам азартні ігри, у пресі лунають нерідко. Однак, поклавши руку на серце, визнаймо: бажання ризикнути гривнею–другою заради ймовірності солідного виграшу притаманне більшості з нас, хоча й не всі дають йому волю. Як свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, кожен третій респондент час від часу дає вихід своєму азарту, зігравши в лотерею, на ігрових автоматах або в казино. А 3% населення регулярно грають в усі вище перелічені види ігор. Причому найбільше полюбляють ризикнути грошима заради потенційного виграшу ті люди, які назвали себе повністю матеріально забезпеченими. Серед тих, кому грошей часто не вистачає навіть на продукти харчування, гравців украй мало. >>
«Гра на вибування» у Кубку УЛЄБ почалася за футбольними правилами: тут потрібно не просто вигравати, а ще й із якомога більшим рахунком, адже команди на стадіях 1/16 та 1/8 фіналу зустрічаються лише двічі, і далі йде той, хто «перекидав» суперника за сумою двох матчів. Тож хоч як це дивно для баскетболу, а на старті «плей–оф» другого за силою євротурніру зафіксовано навіть дві нічиї. Відповідно, перевага в два чи чотири очки, здобута в першому матчі, не означає майже нічого. >>
На футбольні поля Європи після двомісячної перерви повернувся найпрестижніший клубний турнір — Ліга чемпіонів. Найсильніші 16 клубів Старого світу почали гру на вибування — лише два з них дістануться фінального двобою, який цього року відбудеться в Москві на стадіоні «Лужники». >>
Головна боротьба за президентство розгорнулася між двома з дев’ятьох кандидатів — прем’єр–міністром Сержем Саркісяном та першим президентом Вірменії Левоном Тер–Петросяном. Учора після підрахунку 100 відсотків бюлетенів глава ЦВК Вірменії Гарегін Азарян повідомив про перемогу Сержа Саркісяна — його підтримали 52,86 відсотка виборців. Левон Тер–Петросян набрав 21,5 відсотка голосів. Перемога 53–річного Саркісяна вже в першому турі не дивує, оскільки діючий президент Роберт Кочарян підтримував його всіма можливими засобами. Опозиція не визнала результати виборів, назвала їх фальсифікованими і вчора почала масові акції протесту. Тому не виключено, що президент підтримав прем’єра не лише адмінресурсом. Обох пов’язує дружба та бізнесові інтереси ще з часу спільної роботи в комсомолі Нагорного Карабаху, звідки вони походять. Утім багато громадян Вірменії також пов’язують із прізвищем Саркісяна теперішню відносну стабілізацію в економічній та соціальній галузях. А прізвище Тер–Петросяна в багатьох до цього часу асоціюється з економічним крахом початку 90–х років, який, утім, після розпаду СРСР був спільним для всіх колишніх радянських республік. >>
«Україна — це Словаччина десять років тому», — каже Урбан Руснак, посол Словаччини в Україні. З початку минулого року Словаччина виконує роль контактного посольства НАТО в Україні. >>
Смерть останнього гетьмана: греко-католик відспівав православного на католицькому кладовищі >>
Добровольці не знали, що їх «вижиматимуть» без ротаційних хвиль мобілізації >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
