Жива дівчина небальзаківського віку

Жива дівчина небальзаківського віку

Про Бріттані Мерфі більшість українських кіноглядачів дізналася після виходу на екрани доволі примітивної молодіжної комедії «Молодята». Так вона у нас і залишалася переважно зіркою однієї ролі, принаймні до появи у «Місті гріхів» (до слова, зараз Брітт знімається у продовженні цього фільму). Навіть прикро за дівчину, бо насправді Бріттані — досить талановита актриса. Що й довела, чудово зігравши ролі у «серйозних» стрічках на кшталт «Автомобільні прогулянки із хлопцями» (2003) та «Мертва дівчина» (2006). Чарівній «лялечці» Мерфі випадало перевтілюватися і в пацієнток психологічних клінік, і в самотніх матерів, і в п’яниць, але чомусь із ними вона асоціюється найменше. Як і з «жінкою бальзаківського віку», адже більше ніж на 20 без макіяжу актриса не виглядає. Хоча «юній дівчинці» Бріттані, між іншим, завтра виповнюється саме 30 років — як героїні роману Оноре Бальзака, котра, власне, й дала назву визначенню «бальзаківський вік». >>

Вредна і фатальна

Вредна і фатальна

Люди самі не знають, чого хочуть. З одного боку всі погоджуються, що авторів потрібно багато і різних. І водночас кажуть, як це погано, коли молодий автор починає «педалювати» (себто забагато писати). За шість років Таня Малярчук написала чотири не надто товсті книжки. Якщо ж відверто, то й зовсім не товсті. «Хіба це багато? — дивується дівчина. — Невже краще було б, якби, поки я писатиму кожну наступну книжку, моє ім’я встигали забути?».
Таню помітили відразу. Першу ж її книжку «Ендшпіль Адольфо, або Троянда для Лізи» Павло Загребельний висунув на здобуття Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Дякувати Богові, в черзі на цю премію роками стоять автори значно поважнішого віку. Та, здається, Тані Малярчук живеться і пишеться добре і без цієї почесної відзнаки.
Останнім часом письменницю доволі часто запрошують виступати за кордон. Вона залюбки мандрує, знайомиться із західноєвропейськими колегами, просто собі живе і жодним чином не переймається, що пише про неї преса. Точніше й правдивіше було б сказати, що письменниця переймається цим аж так, що вирішила не читати власне інтерв’ю чи рецензії на свої книжки. Останні (часом навіть позитивні) її іноді так засмучували, що Тетянин чоловік, письменник і журналіст Олег Криштопа, демонстративно шматував ті рецензії і викидав їх у смітник.
Як письменниця Таня Малярчук має унікальний хист дивитися на себе, як на чужу людину, і цілком перевтілюватися в образи сторонніх людей. Можливо, тому її проза, навіть маючи цілком автобіографічний грунт, сприймається казково й очуднено. Таня здатна по клаптях зшити саму себе з найрізноманітніших людей, тварин, природних явищ і населених пунктів.
До речі, щодо населених пунктів. Минулого тижня Таня повернулася з двотижневого європейського туру містами німецькомовного простору (Німеччина, Швейцарія, Австрія). Перед тим як вмонтувати мандрівні враження у художній текст, письменниця погодилася трохи розповісти про них читачам «УМ». Наш кореспондент вирішив не обмежуватись лише Таниною мандрівкою, а й просто поговорити. Бо розмовляючи з цією дівчиною, розумієш, що досвід і життєва мудрість — то не лише прерогатива сивочолих старців. >>

Навскачки в новорічну ніч

Навскачки в новорічну ніч

Зустріти Новий рік та відсвяткувати Різдвяні свята десь далеко від дому, наприклад, у горах, — мрія чи не кожного другого жителя планети. І не дивно, адже ліпшої романтики, ніж гори, сніг та новорічна казка, годі й шукати. Проте можливість здійснити свою мрію мають далеко не всі. По–перше — дорого, а по–друге — можна не встигнуть забронювати місце, адже деякі розумники замовляють номери у пансіонатах, готелях, котеджах та купують закордонні тури ще влітку. >>

Валерій Гончаров: Грошей хоче не тільки молодь, а й «старики»

Валерій Гончаров: Грошей хоче не тільки молодь, а й «старики»

Провал на вересневому чемпіонаті світу у Штутгарті, де українська чоловіча команда зі спортивної гімнастики вперше в історії не здобула олімпійської ліцензії, досі викликає неприємні спогади в учасників турніру. Удвічі болючіше переживати такі невдачі лідерам збірної. Ось і олімпійський чемпіон Валерій Гончаров, хоча й розуміє, що судді були до нього надто прискіпливими, визнає: «Нині суперники навчилися виконувати елементи, на які три роки тому в моєму виконанні дивилися з відкритим ротом». Зрештою, на недавньому етапі Кубка світу в тому ж Штутгарті Валерій у вправах на поперечині був третій, що засвідчило: порох у порохівницях ще є. >>

Відлупцьовані двічі

Відлупцьовані двічі

Колись один філософ сказав, що очікування смерті страшніше за саму смерть. У «клінічному» випадку з нинішнім київським «Динамо», схоже, все з точністю до навпаки — очікування матчу Ліги чемпіонів за участю чемпіонів України значно приємніше, ніж сама гра. Бо не може серце справжнього вболівальника не жити надією на диво, яке, так хочеться вірити, створить улюблена команда. Проте, як свідчить практика цієї осені, десь хвилин за 20—30 після стартового свистка настає неминуче розчарування. >>

Весь світ на язиці

Весь світ на язиці

Як наша мова поєднує нас із далекими предками і дозволяє зберігати інакшість у глобалізованому світі? Чому двомовність може призвести до психічних розладів і роздвоєння особистості? На ці питання ще в XIX ст. давав відповідь український вчений Олександр Потебня. >>

А треба буде — допоможемо фізично...

А треба буде — допоможемо фізично...

Поїхати за кордон, захворіти, «випадково» потрапити у невипадкову аварію... Що завгодно, аби тільки не голосувати за кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду Прем’єр–міністра. Наразі йдеться не про ті варіанти, які прокручують у мізках деякі підписанти угоди про створення коаліції демократичних сил (а такі думки, безперечно, рояться не в одній голові). Перелічені вище варіанти — це «дружні поради» від представників Партії регіонів, які вони підкидають своїм майбутнім колегам по парламенту з «демократичного» табору. А якщо треба, то й грішми пропонують допомогти — хоча б для лікування наслідків тієї самої аварії, яку готові цілком «безвозмєздно» організувати, щоб виглядало більш натуралістично. >>

«ДР» — «дрібна рибка»?

Свою активність члени громадської організації «Донецька республіка» протягом останніх двох років демонстрували, як правило, на центральній площі міста. Саме тут тривалий час бовванів намет, висіли відверті антиукраїнські гасла та прапори з двоголовим російським орлом, а з півдюжини молодиків хапали перехожих за поли. У ході згаданого «гоп–стопу» посеред міста донеччанам пропонували друковану продукцію, намагаючись переконати, що Донбас — це «исконно русские земли», які не мають ніякого відношення до держави України. Також організація рекламувала головну мету своєї діяльності — створення «Донецької федеративної республіки», куди мали б увійти сім областей Сходу та Півдня України. Перехожим, серед яких збирали підписи щодо підтримки цієї ініціативи, навіть роздавали географічні карти з позначенням рубежів майбутньої республіки. Представники «ДР» встигли показати себе і в столиці — зокрема, успішно впоралися з роллю «хлопчиків за викликом» для Партії регіонів і провели в Києві акцію проти розпуску Верховної Ради. >>

Кийком і по печінці — це хіба жорстоко?

Кийком і по печінці — це хіба жорстоко?

Холодно, сіро, сумно і якось безперспективно. Прем’єр–міністр Віктор Янукович уже втомився пропонувати, домовлятися, хвалити Президента, вербувати нових прихильників, демонструвати тверду руку і вкотре промовляти до нації. Вчора Віктор Федорович дав зрозуміти: він не знає, як вплинути на ситуацію й уникнути політичної поразки. Очікування відставки — болісна процедура: міністри перед початком засідання не жартували, як звичайно, не обмінювалися рукостисканнями з колегами на іншому боці стола. Така апатія у цих стінах не панувала вже давно! >>

Надзвичайна Грузія

Надзвичайна Грузія

Відучора в Грузії на 15 днів оголошено надзвичайний стан: заборонені мітинги й демонстрації, припинено мовлення незалежних телеканалів, до понеділка закрито школи. Указ президента Михаїла Саакашвілі про запровадження надзвичайного стану вчора, коли готувалося це число «УМ», мусив підтвердити парламент Грузії. Втішна деталь — не оголошено комендантську годину — мало чим насправді втішає, всі розуміють: країна стоїть на межі великої громадянської кризи, можливо, навіть кровопролиття. >>

Зранку — сонце, надвечір — буря

Позавчорашній день для прем’єр–міністра Латвії Айгарса Калвітіса розпочався з радіозвернення, в якому він запевнив, що наразі не спостерігається жодних ознак кризи і уряд робить все можливе, щоб гарантувати економіці країни «стабільність». А увечері, після переговорів з партнерами по коаліції та двох зустрічей із президентом, глава уряду заявив, що йде у відставку з 5 грудня, повідомляє ризька газета «Час». >>

За американським сценарієм

За американським сценарієм

Учора у Фінляндії був день національної жалоби за загиблими в місті Туусула. Там напередодні 18–річний учень Пекка–Ерік Аувінен влаштував стрілянину в школі: він ходив від класу до класу, вигукував гасла про «революцію проти системи» і стріляв по всіх, хто траплявся йому на очі. Восьмеро осіб загинули — п’ятеро хлопчиків, двоє дівчаток та директриса школи, 12 учнів отримали поранення. Пізніше, після прибуття поліцейських, нападник вистрелив у себе і за кілька годин помер у шпиталі. >>

Батурин воскресне

Батурин воскресне

Наступного року Україна вшановуватиме жертв Батуринської трагедії, коли московське військо знищило, лише за офіційними даними, понад 15 тисяч батуринців. Основні урочистості з відзначення 300–річчя цієї сумної дати пройдуть, безперечно, в самому Батурині. Щоправда, містечко нині нагадує велетенський будівельний майданчик, де триває активна реконструкція заповідника «Гетьманська столиця». Чи готове селище стати епіцентром спогадів тих часів? Щоб переконатися в цьому, тут нещодавно побував Президент України. Саме з його ініціативи свого часу розпочалося відродження Батурина. І саме він своїм нещодавнім указом розпорядився на державному рівні вшанувати загиблих у Батуринській трагедії та битві під Полтавою. >>

Такі вони — силачі

Такі вони — силачі

Нещодавно рідне село Кротона — Білки на Закарпатті — відвідала найсильніша людина планети. Українець Василь Вірастюк цікавиться своїми відомими попередниками. Серед них особливо вирізняється Іван Фірцак, якого за неймовірну силу нарекли Кротоном. Він виступав у 64 країнах світу, володів титулами чемпіона Чехословаччини та Європи, отримував нагороди з рук англійської королеви, але в радянські часи став непотрібним, а тому невідомим. >>

«Нехай повертається до своїх «пацанів» у Донецьк»

«Нехай повертається до своїх «пацанів» у Донецьк»

Більше того, меджлісівські активісти наполягають на притягненні начальника кримської міліції Анатолія Могильова, а також усіх інших посадовців, причетних до масового побиття кримських татар на плато Ай–Петрі, до кримінальної відповідальності. Інша вимога — «у зв’язку з дискримінацією кримських татар, що посилюється», — негайно звільнити затриманих міліцією учасників інциденту. >>

«Беркут» стріляв у татар?

За словами протестуючих татар, їх на Ай–Петрі бійці кримського «Беркута» не лише побили, а й поранили з вогнепальної зброї одного з їхніх товаришів. Начальник міліції АРК Анатолій Могильов одразу поспішив запевнити, що куля, яку медики дістали з рани, не належить до міліцейської зброї. Мовляв, нехай татари шукають серед своїх винуватця пострілу з мисливської рушниці. Версію кримського генерала вчора спішно підтвердили в МВС. За словами начальника Департаменту зв’язків із громадськістю МВС Костянтина Стогнія, міліція встановлює особу, яка зробила постріл з мисливської зброї й поранила в живіт чоловіка. Більше того: заступник міністра МВС Василь Фатхудінов учора заявив, що не бачить «підстав для проведення службового розслідування». Втім їх бачить прокуратура... >>

«Знання» торгуватиме знаннями

«Знання» торгуватиме знаннями

«УМ» уже згадувала перипетії довкола останньої книгарні на Хрещатику — магазину «Знання». Вчора Київська міськрада наклала мораторій на приватизацію приміщення книгарні. Крім того, вона вирішила надати право трудовому колективу визначити оптимальну для нього орендну ставку, яку депутати зобов’язалися затвердити на одній із наступних сесій. >>

Україна — країна мільярдерів

Україна — країна мільярдерів

Нещодавно економічний журнал «Форбс» оприлюднив список із п’ятнадцяти найбагатших людей Східної Європи. Під «Східною Європою» малися на увазі всі країни колишнього соцтабору, включно з Польщею, Чехією, Румунією та Балканськими країнами. Як виявилося, половина «східноєвропейських тигрів» — сім мільярдерів — походять саме з нашої країни. Ще п’ятеро з цього списку — поляки. >>

«Вогнем» і ножем

Кривава драма сталася в одній зі звичайних квартир, де приміщення винаймало товариство з обмеженою відповідальністю, що займалося торгівлею нерухомістю та землею. Тіла загиблих знайшов син убитого директора фірми разом із бійцями МНС, яких той викликав, не змігши самотужки відчинити двері. >>

Тата — у «декретну відпустку»!

Тата — у «декретну відпустку»!

Перший місяць після народження дитини найважчий. Клопоти про немовля забирають увесь час матері. Такий стан справ здається несправедливим народному депутату від БЮТ Валерію Писаренку, тож у перші дні роботи нової Верховної Ради він запропонує законопроект, згідно з яким кожен батько новонародженої дитини матиме право на 30–денну відпустку зі збереженням заробітної плати. >>

«Легендарно» нагороджена

«Легендарно» нагороджена

Селін Діон — найуспішніша у світі співачка. За підрахунками експертів, протягом своєї музичної кар’єри диски Селін розійшлися накладом понад 200 мільйонів екземплярів, а це — найвищий показник серед жінок–виконавиць. З такої нагоди голосистій канадці вручили в Монако так звану «Легендарну нагороду» (Legendary Award) — найпрестижнішу з усіх премій World Music Award. Адже дають її за підсумками всіх можливих здобутків, а не лише однієї вдалої пісні чи альбому. >>

Анекдоти

Вчені схрестили комара, міль і жінку. Якщо ця тварюка не знайде шубу, вона постійно дзижчатиме над вухом. >>