Міністерство охорони здоров'я України та Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ) запроваджують нову навчальну програму, покликану забезпечити допомогу ВІЛ-позитивним дітям на належному рівні. Вже восени цього року батьки та вчителі таких діток, лікарі, психологи та соціальні працівники зможуть дізнатися про особливості лікування маленьких пацієнтів відповідно до національних стандартів.

Проект «Допомогти дітям вулиці», про який не так давно писала «УМ», розпочинає акцію під назвою «Зірки — дітям». Щомісяця відомі співаки, спортсмени, політики та бізнесмени проводитимуть майстер-класи для невеликих груп дітей, що опинилися у життєвій скруті. «Першопрохідцем» дійства став відомий київський ресторатор німецького походження Ерік Айгнер, який запропонував дітям разом приготувати їжу в своєму клубі «Вензель». Усі гості «званого обіду» є постійними відвідувачами стаціонарного соціального центру проекту «Допомогти дітям вулиці».

Українські підлітки все частіше «зазирають у чарчину», і статистика з цієї проблеми не надто тішить. Згідно з опитуваннями, вже в 10-річному віці 40 відсотків хлопців та 26 відсотків дівчат знають, який смак має незмінний атрибут «дорослого» життя — алкоголь. А в 17-річному віці вже 90 відсотків підлітків вживають оковиту.

Щоб «зліпити» велетенський рулет, який потрапив у «Книгу рекордів України», над ним чаклували шість майстрів. Результат «потягнув» на 24 кілограми 250 грамів, а нагодувати ним пообіцяли тисячу людей — саме на стільки шматочків згодом розрізали гігантське суші. Секрет приготування гастрономічного дива полягає в «начинці» — а це 125 роллів традиційного розміру: їх виклали на гігантський шматок спеціальних пресованих водоростей та закрутили в рулет. Найбільше суші країни виготовили в національних кольорах: до рису в ролах верхнього «поверху» додавали сині барвники, нижнього — жовті. Проте японська страва на український лад має ще одну цікавинку. До таких звичних інгредієнтів, як рис, морепродукти та спеції, додали ще й солоні огірки та... сало! Загалом же страва потягнула на 10 тисяч гривень.

Кого-кого, а статистику не обдуриш. Вона як ніхто красномовна: від початку року в Україні потонуло 75 людей, із них 8 дітей. Це, зауважте, серед зими, коли до купального сезону ще залишається кілька місяців! Лише водойми Київської області за півтора місяця забрали життя чотирьох осіб, в тому числі і двох дітей. Цих смертей цілком могло й не бути, аби лишень люди дотримувалися елементарних правил безпеки на воді.

Грип наступає. Вiдсьогоднi всi київськi школи зачиняються на карантин. Помічаєте, як рясніють телеекрани рекламою «сезонних» лікарських препаратів, а «сусіди» по громадському транспорту озиваються чимраз потужнішим чханням? Помічаєте, як голова наливається важкістю, а температура тіла ось уже кілька днів поспіль не хоче опускатися до звичних «36,6»? Значить, ви відчули загострення епідемії грипу, яка все ж таки охопила Україну. Звісно, щоб не потрапити до лабет хвороби, треба було всіляко підтримувати імунітет, але якщо ви все ж потрапили під вірусний обстріл і тепер відчуваєте характерні симптоми зимової недуги, доведеться йти до лікаря. Що й зробила кореспондент «УМ», вирушивши по поради спеціаліста до найближчої поліклініки.

Проблема «дітей вулиці» в Україні не дає про себе забути: щодня тисячі позбавлених домашнього тепла підлітків на наших очах вживають алкоголь, нюхають клей, жебракують та вчиняють злочини. За подолання цієї невтішної ситуації в нашій країні взялися Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» та «Європейський рух в Україні». Не без епатажу, звісно. Наприклад, на прес-конференції, присвяченій проекту «Допомогти дітям вулиці», організатори роздали журналістам загадкові чорні згортки — із пакета для сміття та скотчу. Всередині цікаві знайшли упаковку «легендарного» клею та пакет до нього. «Сміття — це ті умови, у яких перебувають діти вулиці», — прокоментували організатори свій задум поділитися шматочком «вуличної» атмосфери.

Наїдатися, не знаючи міри, — заняття вельми ризиковане. Особливо якщо набивати свій шлунок усяким смакотинням не один день, а кілька тижнів поспіль. Наслідків довго чекати не доводиться — найчастіше больові «акції протесту» в нашому організмі влаштовує печінка, тим самим даючи знати, що більше не спроможна витримати знущання у вигляді харчового навантаження. У пошуках відповіді на запитання «що їсти, аби живіт не болів та в боцi не кололо?» кореспондентка «УМ» завітала до Національного музею медицини України. Директор музею Вадим Шипулін, який також є доцентом кафедри факультетської терапії №1 Національного медичного університету імені Богомольця та консультантом-гепатологом Державного управління справами, погодився розповісти про тонкощі споживацьких смаків людської печінки.

Минув майже рік, відколи в Україні прийнято Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». У Кримінальному кодексі також є стаття, якою встановлено відповідальність за знущання над тваринами. Одначе прикладів їх практичного застосування, навіть добре постаравшись, ви не знайдете.

Цілих півроку тривав Всеукраїнський конкурс дитячої творчості на кращу книгу-саморобку «Моя мала Батьківщина», влаштований Українським Фондом соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів Збройних сил i Національною бібліотекою України для дітей. Протягом цього часу книжкові осередки по всій нашій державі пропонували своїм читачам взяти участь у цій культурній акції.