Грузія почала перекидати війська у напрямку Кодорської ущелини, повідомила вчора агенція «Інтерфакс». Свідки з тамтешніх сіл повідомили агенції, що вчора вранці в напрямку ущелини проїхали більше 60 автомобілів, з яких половина — вантажівки з військовослужбовцями. Міністерства оборони та внутрішніх справ вчора відмовилися коментувати новий поворот у районі грузинсько-абхазького конфлікту. В минулі вихідні колишній представник президента Грузії у контрольованій Грузією частині Кодорської ущелини Абхазії Емзар Квіциані заявив, що виходить з підпорядкування центральній владі Грузії і має у своєму розпорядженні достатні збройні сили, щоб протидіяти будь-яким спробам штурму контрольованого ним району.

Соціаліст Микола Рудьковський, судячи з усього, до розпуску готовий і почувається більш ніж упевнено. Бо на запитання кореспондентки «УМ», що його фракція і партія робитимуть у разі виходу в світ відповідного указу Президента, «снісходітєльно» поплескавши авторку цих рядків по плечу, любитель костюмів від «Бріоні» й дорогих машин констатував: «Сонечко, підемо на вибори — виграєм вибори!». Ось так, коротко і ясно. І, погодьтеся, значно приємніше, ніж «зайка», як любить називати журналісток соратник Рудьковського по «антикризовій коаліції» Олег Калашников.

У США, як відомо, національний легкоатлетичний чемпіонат за силою фактично не поступається першостям світу. І причина не лише у високому рівні американських атлетів, а в принциповому підході до участі в ньому тих, хто хоче потрапити на чемпіонат світу чи Олімпіаду. Добре виступив на внутрішніх змаганнях — маєш перепустку «на світ», не приїхав узагалі — «до побачення». Схоже, що перші серйозні кроки для підвищення авторитету чемпіонату України робить і наша легкоатлетична федерація, яка в цьому році доклала чимало зусиль, щоб літня першість країни відбулася на конкурентоспроможному за міжнародними стандартами рівні. Змагання приймав НСК «Олімпійський», і вже сама участь у турнірі таких атлетів, як Юрій Білоног, Сергій Лебідь, Тетяна Терещук-Антипова та Андрій Соколовський, додає організаторам балів. Міг вийти на доріжку й Іван Гешко, який напередодні отримав приз як кращий спортсмен України в червні, але цього разу обійшлося без нього. Утім це саме той випадок, коли успіхи бігуна на різноманітних закордонних стартах свідчать самі за себе. Сумніватися в Івановій готовності до чемпіонату Європи, який пройде 7—13 серпня в Гетеборзі, не доводиться.

Професійні тенісні асоціації оприлюднили свої нові ранг-листи. Першою в рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA) залишається француженка Амелі Моресмо, за нею розташувалися дві бельгійки — Кім Клійстерс та Жустін Енен-Арден, місця з 4-го по 7-ме посідають росіянки Марія Шарапова, Надія Петрова, Олена Дементьєва й Світлана Кузнецова.

В Україні розгорівся новий «касетний скандал», який має чимало схожого з попереднім — оприлюдненням плівок Мельниченка. Головним фігурантом, як i шість років тому, є політик на прізвище Олександр Мороз. Тільки тепер Сан Санич в іншій ролі — якщо раніше він клацав на прес-конференції у Верховній Раді кнопкою магнітофона та обвинувачував у злочинах режим Кучми, тепер i сам опинився у подібній ролі — хабарника з непомірно великим апетитом до «зелені». Ціна питання за зраду демократичної коаліції, перехід в обійми «регіоналів» — 300 мільйонів «баксів» плюс посада спікера.

Розпустить Президент Верховну Раду чи ні? Незважаючи на те, що парламентарії з «антикризової» більшості старанно намагалися випромінювати впевненість — мовляв, хоч яке рішення ухвалить глава держави, вони однаково залишаться у виграші, — учорашній день ВР пройшов під знаком саме цього запитання. Ще й спікер Мороз своїм неоднозначним телезверненням невідомо до кого підігрів пристрасті... Тож немає нічого дивного в тому, що у надрах коаліції визріла ідея викликати Президента перед очі законодавців, аби «по-дружньому» йому пояснити, чому краще не «качати права» і внести на розгляд парламенту кандидатуру Віктора Януковича, замість «деструктивно» розпускати парламент. Ідея, варто зазначити, викликала рішучий протест у опозиції, яку уособлює Блок Тимошенко, та «меншості» — так влучно охарактеризував невизначений статус «Нашої України» один з її лідерів Анатолій Кінах.

Від учорашнього дня Президент має підстави розпустити парламент. 25 липня минуло рівно 60 днів від того часу, коли «відставився» уряд Юрія Єханурова, нового ж Кабміну досі немає. Спроби учасників «антикризової» коаліції вдатися до юридичної казуїстики й назвати травневу відставку уряду «складенням повноважень перед новим парламентом» виглядають просто смішно. Що тоді відставка? І чи не вони, «регіонали» і Ко, називали Кабмін Єханурова відставленим двічі чи й тричі, враховуючи «нищівні» голосування ще в Раді попереднього скликання?
Президент думає, чим обернеться розпуск парламенту, що світить «помаранчевим» на дострокових виборах і чи не краще все ж пошукати якихось компромісів із Партією регіонів. В ідеалі — щоб Прем'єром був уже хай не Єхануров, а, скажімо, Яценюк чи Гайдук; у трохи гіршому випадку — хай уже Прем'єр Янукович, але при ньому — «помаранчеві» перший віце-прем'єр, міністри внутрішніх і закордонних справ, фінансів і оборони, економіки і юстиції, навіть промполітики до купи. «Регіони» наполягають на Януковичі й називають такі торги «цинічними». Ющенко говорить усе те ж: до кінця 15-денного терміну, відпущеного йому Конституцією на роздуми й переговори, ще довго, а право розпустити парламент у нього є...