«Ім'я — це у спорті, у житті ж я — жінка», — каже Олена Жупіна, чемпіонка світу (1998) і Європи (1999), призерка Олімпіади-2000 та багатьох інших престижних міжнародних турнірів у стрибках у воду. Вода — стихія запоріжанки, і так уже сталося, що Олена й народжувала під акомпанемент потужної зливи. О п'ятій годині ранку на світ з'явилася маленька Оля — вага 3600 г, зріст 56 см.
Чемпіонат Європи, який нещодавно завершився у болгарському Пловдиві, можливо, стане початком революційних змін у любительському боксі. Адже відразу кілька національних федерацій виступили з пропозиціями: відмовитися від захисних масок, змінити регламент поєдинків (до трьох раундів по три хвилини) та віддати вирішальний голос у визначенні переможця бою рефері на ринзі. Щодо останнього, то важко не погодитися з членом тренерської комісії Європейської асоціації любительського боксу (ЄАБА) білорусом Віктором Барановим, який визнає: «Зараз боковим арбітрам за лічені секунди належить віддати перевагу одному чи іншому боксеру, але не в кожної людини є відповідна швидка реакція, тож часто неупереджений комп'ютер постфактум констатує перемогу не того бійця, якого визначили судді». У подібних ситуаціях, як уже повідомляла «УМ», у Болгарії опинялися й українські боксери. А ось щодо відмови від захисних масок, то, схоже, це просто бажання «аматорів» наблизитися до рівня видовищності професіонального боксу.
Ще не встигли фанати телесеріалу «Секретні матеріали» заспокоїтися після «споживання» новини про те, що їхня улюблениця «агент Скаллі» знайшла собі нового чоловіка, як актриса Джилліан Андерсон «піднесла» їм чергову новину. Виявляється, 37-річна телезірка вагітна. Звісно, від бізнесмена Марка Гріффітса, з яким, як уже писала «УМ», зійшлася через два місяці після розлучення з режисером Джуліаном Озаном. Парочка майже одразу після знайомства стала мешкати під одним дахом і, за інформацією «з надійних джерел в оточенні», незабаром планує одружитися.
У житті замученого безгрошів'ям і постійними звинуваченнями в педофілії, несплаті боргів та інших смертних гріхах Майкла Джексона нарешті з'явилася бодай одна приємна новина. Днями справедливий американський суд присудив 8 місяців тюремного ув'язнення громадянинові США Арвелу Джетту Рівзу, якого звинуватили в тому, що в листопаді 2003 року він організував таємне відеоспостереження за Джексоном.
Теракти — не рідкість для Японії. Ще свіжі в пам'яті розпилювання смертоносних газів у токійському метро сектою «Аум синрікьо», і наступних терористичних нападів Країна Східного Сонця чекає не так у вигляді бомб, як отрути. Логічно припустити, що при цьому слід непокоїтися передусім про водогони. І що цікаво: йдучи попереду всієї планети в галузі технічного прогресу, японці в даному питанні вирішили покладатися не на хитромудрі датчики, а на братів наших менших. Точніше, зовсім маленьких — на... акваріумних рибок.
Застряг чоловік у ліфті, натискає на кнопку виклика диспетчера. Чує:
— Якщо ви бажаєте розмовляти українською, натисніть 1, якщо російською — натисніть 2.
Чоловік натиснув 2 і чує:
— Ну що, москалику, застряг?
Учора в аеропорту Бейрута здійснив посадку перший за останні 13 днів літак. Взагалі очікують три чартерні військові транспортні машини, які ООН орендувала в Йорданії. Вони привезуть до Бейрута гуманітарну допомогу, а на зворотному шляху заберуть приблизно 150 поранених, яких доставлять до шпиталів Йорданії. Прибуття першого літака до аеропорту Бейрута фактично означає зняття повітряної блокади, яку Ізраїль запровадив у перший день інтервенції до Лівану. Позавчора комісар ЄС у справах розвитку та гуманітарної допомоги Луї Мішель звинуватив Ізраїль у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права в Лівані. Він вказав, що право на самозахист не дозволяє Ізраїлю знищувати Бейрут та ключові об'єкти ліванської інфраструктури.
Рівно чотири роки тому, 27 липня, на Скнилівському летовищі у Львові сталося непоправне: під час авіашоу винищувач СУ-27, виконуючи маневри, упав на юрбу глядачів — загинуло 77 людей (із них — 28 дітей), інвалідами стали 12 осіб, понад 500 визнані потерпілими. Сьогодні до неймовірного душевного та фізичного болю постраждалих додається ще й гірка образа на державу: за ці чотири роки, окрім мізерних «офіційних» виплат за втрачені життя, потерпілі не отримали нічого — навіть теплих слів від чиновників, не те що офіційного статусу постраждалих чи вибачення. Пережите потроху косить рідних та близьких загиблих.
