Пік масової активності вуличних акцій Партії регіонів очікувався на вчора. Як повідомила «Українська правда», посилаючись на власні офіційні джерела в органах міліції, про підготовку Партією регіонів потужної доставки людей до столиці на своєрідний «майдан» під секретаріатом Президента, який вони мали пікетувати аж до призначення Віктора Януковича Прем'єр-міністром. Згодом цю інформацію підтвердила i керівник департаменту громадських зв'язків МВС Інна Кисіль. Водночас у ПР спростували інформацію про те, що в Київ на автобусах та поїздах їдуть 30 тисяч їхніх прихильників. Прес-секретар Януковича Роман Мірошник сказав, що нічого не знає про це.

...Коли заарештований Іван Дзюба (на той час майже смертельно хворий) міряв камеру СІЗО КДБ на Володимирській, його дружину Марту чи не щодня «виховували» в різних інстанціях.

Облога центрального ринку у 27-тисячному райцентрі, що триває вже третій тиждень, — топ-новина не лише місцевого масштабу. Хоча після 8 липня, коли зійшлись стінка на стінку понад 300 зібраних звідусіль захисників ринку — слов'яни й кримські татари, — інтерес до конфлікту дещо ослаб. Усі в очікуванні подальшого розвитку подій. Влада, за винятком хіба що правоохоронців, безпосередньо майже не впливає на процес, хоча на всіх рівнях самовпевнено запевняє вище керівництво та громадськість, ніби все під контролем.

Останнім часом усе частіше чуємо про формування нового типу суспільства, в якому найважливішу роль відіграватиме інформація — знання, ідеї, таланти кожної людини. Перехід до суспільства знань є об'єктивним процесом, який здійснюється в усьому світі. Але відбувається це не автоматично. Щоб не остаточно відстати від цивілізованих країн, треба, в першу чергу, вдосконалювати українську систему освіти.

26 липня виповнюється 150 років з дня народження англійського драматурга, лауреата Нобелівської премії з літератури Джорджа Бернарда Шоу (1856—1950). Про життя і творчість Шоу в інтерв'ю «УМ» розповідає професор кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук Наталя ЖЛУКТЕНКО.

Родина Чабанів мешкає у Личковому на віддаленому кутку, який по-вуличному чомусь називають не надто милозвучним словом ... матня. Воно й справді розшукати їх виявилося непросто — від центру села довелося покружляти якимись незбагненними лабіринтами, доки знайшли оселю, яка віднедавна стала об'єктом інтересу далеко не місцевого масштабу. Сама вулиця офіційно називається Приорільською, бо розташувалася поруч з річкою Оріль, на протилежному березі якої — вже територія Харківської області. Кажуть, пасовиська тут благодатні...

Усталену думку про те, що шоколад можна виготовляти лише із заморських какао-бобів, переконливо спростував Харківський інститут рослинництва імені В.Юр'єва. Після тривалої селекції, яка розтяглася на довгих тридцять років, тут вперше в історії світової науки вивели, без перебільшення, «шоколадні» соняшники. Причому йдеться про цілком природний матеріал, що не має нічого спільного з генетично модифікованими зразками.

Після розпаду суперпопулярної дівчачої групи «Дестініз чайлд» (у перекладі з англійської — «Дитя долі») найбільше уваги преси і публіки чомусь прикуто до Бейонс Ноулз. Так, Бейонс — дуже талановита дівчина, красуня і все таке, але, скажімо, колишня колега по групі Келлі Роуланд нічим від неї не гірша. І співає чудово, і зовнішністю природа не обділила. Хіба що із сольною кар'єрою Келлі поки що таланить менше, ніж Бейонс, якій вона, між іншим, приходиться двоюрідною сестрою. Але це не надовго: незабаром міс Роуланд випустить свій наступний альбом як соло-виконавиця, який, за відгуками критиків, має бути «просто бомбою».

Режисер Люк Бессон вирішив податися на пенсію. Здавалося б, у 47 років ще творити і творити, але творець «П'ятого елемента», «Леона-кілера», «Жанни д'Арк, посланниці» та інших відомих фільмів вважає інакше. В інтерв'ю британській газеті «Гардіан» режисер оголосив, що кіно — це мистецтво молодих, а він уже, мовляв, із цієї категорії давно вийшов.

Поки наш наразі ще рідний уряд всіляко намагається покращити демографічну ситуацію (підвищує виплати за народження дитини, піднімає «преміальні» за появу другого чада тощо), перед китайською владою стоїть прямо протилежне завдання. Якщо в нас кількість населення катастрофічно скорочується, то КНР потерпає від надмірної тісняви – там живе вже близько 1,4 млрд. осіб. І, попри всі заборони та регуляторні заходи, китайська популяція зростає. Для боротьби з народжуваністю в Китаї вигадують усе нові й нові способи, які, зокрема, розповсюджуються й на досить закритий для комуністичної країни простір – інтернет.