Шоколадний «Капрал»

26.07.2006

      Усталену думку про те, що шоколад можна виготовляти лише із заморських какао-бобів, переконливо спростував Харківський інститут рослинництва імені В.Юр'єва. Після тривалої селекції, яка розтяглася на довгих тридцять років, тут вперше в історії світової науки вивели, без перебільшення, «шоколадні» соняшники. Причому йдеться про цілком природний матеріал, що не має нічого спільного з генетично модифікованими зразками.

      Як повідомив «УМ» директор інституту, професор Віктор Кириченко, до своєї мрії науковці йшли двома паралельними шляхами. Тобто спочатку після багаторічної селекції створили гібриди соняшників, олія одного з яких за біохімічними властивостями ідентична пальмовій, а іншого — оливковій. І перша, і друга сьогодні активно імпортується з-за кордону, оскільки є важливою сировиною для кондитерської, фармацевтичної і хімічної галузей. Тож у разі, якщо виробники зацікавляться харківським ноу-хау, Україна зможе отримати не менш цінний, але набагато дешевший продукт.

      Оливкова олія з харківських соняшників уже успішно пройшла всі наукові тестові випробування і близька до того, аби потрапити на прилавки магазинів під брендом «Енейко». «Пальмові» ж соняшники з героїчною назвою «Капрал», за словами пана Кириченка, є науковим відкриттям цього року. Свої зразки харків'яни відправили на експертизу до Києва і розраховують через рік отримати на них патент.

      «А до чого тут шоколад?» — запитаєте ви. Виявляється, все дуже просто. Якщо ці дві нові харківські олії змішати докупи за спеціальною технологією, то якраз і з'явиться продукт, максимально подібний до какао-масла. Тонкощами цього процесу наразі переймаються фахівці кафедри жирів Національного технічного університету Харкова та кілька профільних заводів України. Їхні попередні висновки доволі оптимістичні. «Моє завдання як громадянина, — говорить Віктор Кириченко, — максимально знизити залежність нашої держави від імпортної сировини. Уявіть собі, Україна та Росія разом щороку завозять з Малайзії та частково Індонезії 200-300 тисяч тонн пальмового масла. За наші гроші ці країни вирішили чимало своїх економічних проблем. Тож, гадаю, вже настав час і нам подбати про власні інтереси».

      Перспектива використання харківських олій досить широка. З них можна виготовляти маргарин, мило, фарби. У свою чергу, їхня суміш спроможна знизити собівартість вітчизняних кондитерських ласощів, оскільки цілком придатна для виготовлення будь-якого виду шоколаду. Не нахваляться науковці і агрономічними властивостями своїх нових соняшників. Вони містять до 70 відсотків олії, стійкі до багатьох хвороб, мають пристойну урожайність та розкішний зовнішній вигляд. Навести красу селекціонерам вдалося з допомогою комп'ютерних технологій сьогодні можна легко підібрати рослинам не лише розмір та форму, а й колір, скажімо, листя.

      На соняшниках, що здатні замінити екзотичний імпорт, харків'яни не зупиняться. Зараз вони створюють рослину, вміст стеарину в якiй у шість разів вищий, ніж у звичайній соняшниковій культурі. Ця олія, на думку вчених, стане незамінним компонентом при виготовленні мастил для біодизелів, оскільки нічим не поступається добре вивченим властивостям ріпаку.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>