Олена Воронова кілька днів тому спробувала влаштуватись на роботу офіціанткою до кав’ярні в центрі Києва. Заповнивши російською мовою анкету–резюме і поспілкувавшись російською з керівником закладу, дівчина згодом подзвонила їй, щоб остаточно підтвердити своє працевлаштування. По телефону дівчина говорила українською, сказавши  також, що українською мовою хоче розмовляти й на роботі. У відповідь Олена почула вимогу перейти на російську, якщо вона дійсно має намір працювати в цьо­му закладі. «Заради справедливості слід зауважити, що керівник не лаяла і не ображала мене», —  розповіла Олена, але висловила щире здивування з приводу того, навіщо мені «ця мова». Наголосивши, що власник кав’ярні, вірменин за національністю, звик спілкуватися російською, а отже, україномовну офіціантку не зрозуміє і «не витримає», керівник поставила вимогу розмовляти на роботі російською, якою, за її словами, дівчина володіє «цілком добре». Після таких слів Олена змушена була попрощатися з цією жінкою.

Учора в залі №17 Окружного адміністративного суду Києва вчергове зійшлися у «двобої» непримиренні противники — тут знову розглядали справу щодо визнання незаконним Указу Президента України «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті». Нагадаємо, незмінний керівник Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко оскаржує указ, яким свого часу Президент Віктор Ющенко вшанував борців за українську незалежність. Вчорашнє засідання стало символічним рубіконом — суд приступив до безпосереднього розгляду справи по суті — вже у складі суддівської колегії.

Постулат багатьох вітчизняних націоналістів твердить: українець — не змія, роздвоєного язика мати не може. Отож говорити мусить рідною мовою. Але хочемо ми того чи ні, а реальність у нашій державі склалася інша: українці ще й які язикаті! І в багатьох на язиці переважає не українська, а російська мова.

Але даремно вигадливий північний сусід потирає руки і зараховує до своїх «адептів» усіх російськомовних українців. Росіян шокує наш новий феномен — російськомовні українські «буржуазні» націоналісти. Вони вважають Бандеру Героєм, хочуть до Європи й НАТО, а не в Росію, воліють дивитися в кінотеатрах фільми з українським дубляжем і категорично проти російської як державної.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила два важливі закони — про доступ до публічної інформації та про захист персональних даних. І хоча, на перший погляд, стосуються ці документи обмеженого кола осіб, насправді «інформаційні» закони зачіпають інтереси кожного українця. Закон «Про захист персональних даних» щонайменше змінив зовнішній вигляд наших квитанцій за «комуналку» — тепер у них прізвище та ім’я більше не пишуть — як не як, «персональні дані». Цей же закон, попереджають правники, може стати на перепоні журналістським розслідуванням, адже віднині персональні дані є інформацією з обмеженим доступом, і їх можна буде поширювати лише з дозволу особи.

Інший Закон «Про доступ до публічної інформації» взагалі обіцяє нам мало не рай на землі: віднині чиновники зобов’язані надавати інформацію про витрати бюджетних коштів, свої статки не тільки за журналістським «велінням», а й за інформаційним запитом від будь–якої баби Мані. Ось тільки чи навчаться наші чиновники звітувати перед суспільством і чи не використають свої «благородні» закони проти громади, — питання відкрите.

До вчорашнього дня — 12 січня — проросійські сили поставилися, наче до публічної розправи над «бандерівцями». Про судовий розгляд позову щодо скасування звання Героя України Роману Шухевичу (який, до речі, призначили символічно в День українського політв’язня) сурмили всі провідні телеканали Росії. І зрозуміло, з якими інтонаціями. До приміщення Вищого адміністративного суду України в Києві з самого ранку злетілися десятки тележурналістів. А сам винуватець «урочистостей» — позивач Володимир Оленцевич, якому дуже муляє звання Героя України Степана Бандери та Романа Шухевича, — ще за годину до судового засідання на вулиці ще біля станції метро охоче роздавав інтерв’ю російським телевізійникам. Нагадаємо, адвокат Оленцевич виграв два суди в рідному Донецьку, і тепер слово за столицею. Прийшов до суду й незмінний соратник Наталії Вітренко — Володимир Марченко. Одначе на боці відповідача було значно більше людей. Відстояти звання Героя для легендарного командира Української повстанської армії — принципова справа для українських патріотів.

Вони приходять разом із настанням чергового нового року — якраз під бій курантів — і з ними доведеться нам жити в новому році. Зміни до законів, нововведення та чиновницькі резолюції, які традиційно вступають у силу з 1 січня, більшою чи меншою мірою впливають на життя кожного з нас. Отож готуємося до нових податків, подорожчання бензину, цигарок та алкоголю, збільшених виплат при народженні дитини, а також пені за несплату житлово–комунальних послуг.

Отже, із першого січня на нас чекає...

У залі №17 Окружного адміністративного суду Києва в середу яблуку не було де впасти: тут вкотре розглядалася принципова для українського суспільства справа — доля указу Президента Віктора Ющенка «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті». Як уже писала «УМ», скасувати цей указ вимагає очільниця Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко.

Нинішня влада таки мусила оприлюднити свої наміри щодо пенсійної «революції», про яку останнім часом тільки й мови. Проект реформи, яку писали в Кабміні в режимі справжньої секретності, нарешті вивісили на сайті Верховної Ради України. Із цим законопроектом влаштували справжні шпигунські ігри: зареєстрували його тихцем (Володимир Литвин обмовився, що такий документ є), лише через 10 днів оприлюднили. «Регіонали» ж виправдовуються за непопулярні пенсійні наміри: мовляв, це ще не остаточний варіант реформи, буде ще й загальнодержавне обговорення. Завтра ж у парламенті реформу представлятиме відповідальний за неї віце–прем’єр Сергій Тігіпко.

Експертів законопроект не надто тішить. «Уряд впроваджує цю реформу тільки для того, щоб отримати кредит МВФ і збалансувати бюджет Пенсійного фонду. Хоча мав би ставити інші завдання — як покращити життя наших громадян», — каже експерт із питань соціальної політики, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко.

Основні ж нововведення від пенсійної реформи наступні.

Українські урядовці раптово згадали про проблеми з Пенсійним фондом і активно заговорили про пенсійну реформу. Одначе, що конкретно представники влади надумали у своєму новому законопроекті, який уже ухвалив Кабмін, — таємниця за сімома замками. У ЗМІ час від часу просочуються різні чутки — про підвищення пенсійного віку не тільки для жінок, а й для чоловіків, про збільшення трудового стажу для майбутніх пенсіонерів. Представники Кабміну «годують» електорат приємними звістками: максимальні пенсії обмежать, чиновників змусять пізніше виходити на пенсію, а в нинішніх пенсіонерів не заберуть жодної гривні. Але ніхто не знає напевно, чим ці експерименти закінчаться для простого українця? Проаналізувати наміри урядовців щодо пенсійної реформи для «УМ» погодився експерт із питань соціальної політики, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко.

Зустрічати Новий рік із мандаринами, олів’є та під традиційні телевізійні передачі українці вже не хочуть. Усе більше наших співвітчизників воліють пити шампанське в новорічну ніч подалі від власної оселі. І варіантів святкування Нового року — хоч греблю гати: комусь до вподоби гори й лижі, комусь — тепле море й екзотичні краї. Хтось хоче провести новорічні свята, лікуючись у кримському санаторії, а хтось — на колінах у Санти в Лапландії. Вибір диктує гаманець. І якщо він у вас не дірявий, поспішайте визначатися — уже зараз найпривабливіші пропозиції розлітаються як гарячі пиріжки.