Пенсійне «щастя»

Нинішня влада таки мусила оприлюднити свої наміри щодо пенсійної «революції», про яку останнім часом тільки й мови. Проект реформи, яку писали в Кабміні в режимі справжньої секретності, нарешті вивісили на сайті Верховної Ради України. Із цим законопроектом влаштували справжні шпигунські ігри: зареєстрували його тихцем (Володимир Литвин обмовився, що такий документ є), лише через 10 днів оприлюднили. «Регіонали» ж виправдовуються за непопулярні пенсійні наміри: мовляв, це ще не остаточний варіант реформи, буде ще й загальнодержавне обговорення. Завтра ж у парламенті реформу представлятиме відповідальний за неї віце–прем’єр Сергій Тігіпко.

Експертів законопроект не надто тішить. «Уряд впроваджує цю реформу тільки для того, щоб отримати кредит МВФ і збалансувати бюджет Пенсійного фонду. Хоча мав би ставити інші завдання — як покращити життя наших громадян», — каже експерт із питань соціальної політики, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко.

Основні ж нововведення від пенсійної реформи наступні.

Пенсійний вік таки підвищать

Українським жінкам таки доведеться працювати довше — на пенсію виходитимуть не в 55, а в 60 років. Чоловіків, на щастя, вирішили не чіпати, хоча й були розмови про підвищення пенсійного віку й для них. Стосуватиметься це нововведення жінок, які народилися після 31 січня 1956 року. «Спершу планувалося, що підвищення пенсійного віку відбуватиметься лише з 2016 року, — каже Павло Розе­нко. — Так в українців було б п'ять років, щоб морально підготуватися до нововведення. Остання ж версія містить дуже сувору норму — реформа починається вже з 1 лютого 2011 року. Фактично жінки, які мали виходити на пенсію з 1 липня 2011 року, вже муситимуть працювати довше». Себто підвищення почнеться вже з 1 лютого 2011 року на півроку щорічно й триватиме до 2020 року.

Максимальних пенсій не буде?

Уряд декларує встановлення «порогу» для максимальної пенсії — 12 прожиткових мінімумів. Але Павло Розенко переконаний: реального обмеження не відбудеться. По–перше, ця норма стосується лише майбутніх пенсіонерів, а нинішні «товстосуми»–чиновники як отримували пенсії в 30—50 тисяч гривень, так і отримуватимуть. «Максимальний розмір пенсії обмежував і попередній уряд, але тоді, за наполяганням народних депутатів, зокрема і від Партії регіонів, Конституційний Суд скасував це рішення, — каже Павло Розенко. — Я прогнозую, хтось із чиновників знову звернеться до Конституційного Суду і скасує цю норму. Адже схему нарахувань спецпенсій не ламають! І в нас однаково буде ситуація, коли хірург виходитиме на заслужений відпочинок із зарплати 2500 гривень на пенсію 1300 гривень, а державний службовець із такої самої зарплати, як у лікаря, отримає пенсію в 2400 гривень. Несправедливість лишається, і уряд її не змінює».

Прощавай, військова пенсіє!

Не надто будуть втішені пенсійною реформою військові, міліціонери, судді, працівники прокуратури — вони тепер зможуть отримати свою спецпенсію лише після досягнення загальновстановленого пенсійного віку — 60 років. При цьому відтепер, аби заробити спецпенсію, слід прослужити Вітчизні на займаній посаді на 10 років більше, ніж раніше.

Крім того, пропонують встановити нові вікові обмеження для чиновницької служби: для чоловіків — із 60 до 62 років; для жінок — з 55 до 60 років. Але через це нововведення, переконує Павло Розенко, особливих змін для чиновників не відбудеться: «Повірте, себе вони не образили».

Нова схема обрахунку пенсії

На розрахунок кожної пенсії впливає розмір середньої зарплати в державі. Раніше цю суму виводили, враховуючи дані за останній рік, тепер — за три роки. А це впливатиме на розмір пенсії кожного пенсіонера, адже братиметься до уваги вже менша сума.

Працюй більше — матимеш менше

Урядовці неодноразово заявляли про свій намір збільшити страховий стаж на десять років. Ця норма є і в законопроекті. Нагадаємо, пенсія українця складається із двох частин. Перша — формула, згідно з якою обчислюють пенсію, куди вводиться загальний стаж, середній розмір заробітної плати впродовж певного періоду. Друга частина — це доплата за понаднормовий стаж. «І якщо уряд пропонує збільшити страховий стаж на 10 років, це означає, що доплату за понаднормовий стаж буде скорочено, — каже Павло Розенко. — А отже, люди отримають меншу пенсію. І в мене виникає питання: який є у людини стимул працювати довше? У середньому втрати пенсіонерів від цього нововведення складатимуть 10 відсотків від прожиткового мінімуму щомісяця. Зараз ця сума становить близько 75 гривень, і вона зростатиме. Саме стільки людина недоотримуватиме до пенсії. І якщо цю «реформу» втілять, то пенсіонер, який виходитиме на пенсію наступного року, отримуватиме пенсію нижчу, ніж той пенсіонер, який вийшов на пенсію цьогоріч. Уряд сподівається на те, що отримувати і пенсію, і зарплату завжди буде вигідніше, ніж отримувати лише пенсію. Але ж є ще люди, які вимушені виходити на пенсію й жити лише на неї. Що робити інвалідам, які не мають можливості працювати на пенсії? Цих людей така система буде серйозно дискримінувати».

Бюджетникам буде подачка

Уряд планує виплачувати бюджетникам, які виходять на пенсію, одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 місячних пенсій. «Такими нормами хочуть задобрити людей: мовляв, ми ж даємо вам допомогу! — каже Павло Розенко. — Але ж насправді людям не потрібні подачки від держави, їм потрібно забезпечити нормальну пенсію! Бо та одноразова допомога — хоч і велика сума, але ж не вирішить проблем. Потім людина буде отримувати 20 років 800 гривень пенсії. І це справжній цинізм. З іншого боку, бюджетникам таку подачку роблять. А чому ж ігнорують представників інших, не бюджетних, професій: токарів, слюсарів, працівників інженерного корпусу, приватних підприємців тощо? Їм таких виплат не передбачено, а йдеться про понад 10 мільйонів працівників».

Єдиний позитив реформи

У законопроекті також iдеться про введення накопичувальної системи, так званого другого рівня пенсійної системи. Суть її полягає в тому, що кожному працівнику роботодавець буде відраховувати пенсійні внески на персональний рахунок, звідти людина й отримуватиме пізніше свій доважок до майбутньої пенсії. «Це позитивний момент, який варто відзначити, — зазначає Павло Розенко. — Уряд вирішив виписати правила гри для накопичувальної системи, яких раніше взагалі не було. На цьому позитиви цієї реформи вичерпуються.

Отже, негативні наслідки запропонованого законопроекту відчують 90 відсотків українських громадян. А найголовніше — ці нововведення не просто забирають частину пенсійних виплат, вони не дають жодної вигідної перспективи ні нинішнім, ні майбутнім пенсіонерам».

КОМЕНТАР ІЗ ПРИВОДУ

Володимир Вязівський, секретар Комітету Верховної Ради із питань соціальної політики і праці («Наша Україна»):

«Сьогоднішня влада чинитиме все можливе, щоб зробити українців якнайбіднішими. А дрібними подачками вона покаже, якого ми гарного маємо царя — як це було зроблено з чотирма мільйонами підприємців. Спочатку їх притиснули до неможливого, а потім із барського плеча Янукович зробив їм поблажку у вигляді вето. Не виключаю, що така ж ситуація буде і з пенсійною реформою: деякі поступки зроблять. Спочатку свідомо подають страшний законопроект, щоб потім зробити поступки й сказати: подивіться, які ми лояльні, дослухаємося до зауважень. Можливо, знову «цар–батюшка» Янукович скористається правом вето і продемонструє дуже «виважені» ініціативи.

Поки що влада зробила півкроку назад — прийняла рішення про проведення у лютому парламентських слухань щодо пенсійної реформи. Хоча не можна виключати, що їх проведуть уже після прийняття законопроекту, постфактум».

Лідія Ткаченко, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник відділу економіки праці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України:

«Про все, що задекларовано в законопроекті пенсійної реформи, дискутують давно, більшість цих питань обговорювалися ще на початку 2000–х років, коли готувався старт трирівневої пенсійної системи. Пенсійну реформу потрібно проводити — це зрозуміло всім. Фактично, цей законопроект є спробою вирішити питання, що залишилися нерозв’язаними ще відтоді, і добре, що є політична воля це зробити. Хоча я не можу погодитися з деякими запропонованими нормами. Зокрема, не визначено дату впровадження обов’язкової накопичувальної системи, і збалансованість Пенсійного фонду для цього не є такою вже необхідною умовою. Також є певна непослідовність порівняно з раніше здійсненими кроками — у 2008 році, щоб збільшити основний розмір пенсії, підвищили у формулі оцінку років стажу з 1% до 1,35% та зробили перерахунки на зарплатну базу 2006 року. А тепер зарплатну базу для обрахунку пенсії пропонується брати за три попередні роки (зараз за один попередній рік), тобто зарплатну базу буде зменшено, і це може призвести до зрівнялівки пенсій. Загалом же я оцінюю пенсійну реформу позитивно — це потрібні зміни. Беззаперечна перевага цього законопроекту в тому, що практично всі нововведення стосуватимуться теперішніх працюючих, а не наявних пенсіонерів».

А ТИМ ЧАСОМ...

Учора ввечері у Вашингтоні МВФ мав розглядати питання надання Україні другого траншу кредиту. Обсяг траншу Міжнародного валютного фонду — 1,6 мільярда доларів, зазначає Радіо «Свобода». Від часу отримання першого траншу кредиту МВФ у серпні цього року уряд підвищив ціни на газ, а також скасував мораторій на застосування пені на заборгованість із послуг житлово–комунального сектору — як вимагав МВФ.

У Кабінеті Міністрів також погодили найгостріше питання — пенсійну реформу. У Партії регіонів визнають, що цей документ — поступка перед МВФ. «Рішення про підвищення пенсійного віку більше політичне, ніж економічне. Його ухвалили через вимоги МВФ, а не через власну ініціативу», — каже депутат Василь Хара.

ПИТАННЯ РУБА

А чи буде реформа?

Павло Розенко не виключає, що оголошена пенсійна реформа — не більше, ніж димова завіса для Міжнародного валютного фонду:

«У мене таке враження, що після того як МВФ прийме рішення із черговим траншем для України, цей законопроект буде відкликаний із Верховної Ради. І в нинішньому варіанті він навіть не буде винесений на перше читання у парламенті. Бо, чесно кажучи, важко уявити, як народний депутат, тверезо мислячий, може проголосувати за пропоновані речі, навіть при тому, що є партійна дисципліна. Як проголосувати за те, щоб у людей забрали частину пенсії? І це при нинішній середній пенсії у 1200 гривень...»