На вчорашньому сесійному засіданні Верховної Ради депутат Ігор Шурма з фракції об'єднаних соціал-демократів звернувся до Генпрокурора Святослава Піскуна із запитом, в якому просить перевірити законність виділення гектару землі в містечку Буча, що під Києвом, лідеру гурту «Океан Ельзи» Святославу Вакарчуку. >>
Підсумковий баланс катастрофи на Чорнобильській АЕС становить 4 тисячі померлих від онкологічних захворювань на 600 тисяч чоловік, які проживали в найбільш вражених радіацією регіонах, тобто значно менше, ніж говорилося досі. Такий головний висновок звіту ООН, який було представлено позавчора. Дотепер кількість смертельних жертв чорнобильської катастрофи оцінювали в кількадесят тисяч осіб. У звіті також говориться лише про 56 смертей, спричинених безпосереднім високим опроміненням: 47 пожежників і ліквідаторів та 9 дітей, котрі померли від раку щитовидної залози. А у звіті експертів Ради Європи від 1997 року зазначалося, що радіоактивне опромінення отримали майже 3 мільйони осіб, наголошує французька газета «Монд».
Багато незалежних екологів уже назвали «арифметику» ООН цинічною. >>
Польський тижневик «Впрост» оприлюднив список 100 найбагатших людей Центральної та Східної Європи за 2005 рік. Статки всієї сотні експерти оцінюють у 147,6 млрд. доларів.
Лідирує у списку росіянин Роман Абрамович, в «доробку» якого 15 млрд. доларів. Другу сходинку посідає з вісьмома млрд. доларів 41-річний Михайло Фрідман, власник потужної російської фінансової групи «Альфа». На третій сходинці з 7,7 млрд. доларів — 49-річний Володимир Лісін, власник Новоліпецького металургійного комбінату, одного з найбільших у Росії. >>
Останніми днями у рятувальників та правоохоронців Луганщини було чимало роботи: за одну добу в області сталися дві страшні аварії — у Лисичанську та Попаснянському районі. Найстрашніше, що під час цих ДТП загинуло 8 людей. >>
Мер спаплюженого трагедією Нового Орлеана Рей Неджін наказав позавчора ввечері (вчора вранці за київським часом) примусово евакуювати людей, які ще залишаються у місті. Йдеться про приблизно десять тисяч мешканців міста, які залишаються в ньому з різних мотивів: одні стережуть свій скарб, а інші збожеволіли чи втратили інтерес до життя, яке зруйнувала стихія. >>
Нова кіностудія буде розташована на межі Києва і, за словами Віктора Приходька, зовсім не нагадуватиме промислову зону із бетонними ангарами, похмурими пейзажами і студійними офісами. Це буде щось середнє між кіностудією і Діснейлендом. Цей новаторський проект розробили Віктор Приходько і два українських архітектори. «Там будуть дивні забавні будинки і цікавий натурний майданчик, — каже Віктор Миколайович, — туди буде цікаво прийти і приємно працювати. Дуже добре, коли на кіностудії здорова аура: якщо працювати із задовленням, результат буде хорошим». Про точне місце розташування нової кіностудії, яка за площею буде в півтора рази більшою за державну, Віктор Приходько не сказав, щоб не гальмувати процес різноманітних узгоджень, й інвесторів поки назвати відмовився. >>
З 25 серпня по 3 вересня у Бразилії проходив ХVІ Міжнародний фестиваль короткометражного кіно в Сан-Пауло. Як оцінює спеціалізований журнал «Кіноколо», хоч сам фестиваль і не конкурсний, уже факт участі в ньому — дуже престижний. Наприклад, цього року організатори отримали 1100 заявок з-понад 60 країн. Із цих робіт до участі в фестивалі було відібрано тільки 70. Україну представляли дві картини: документальна стрічка «Подорожні» Ігоря Стрембіцього, яка взяла «Золоту пальмову гілку» в Каннi, та анімаційна картина «П'єса для трьох акторів» режисера Олександра Шмигуна. Оскільки фестиваль, в якому представили роботи наші земляки, не конкурсний, найкращі фільми вибирали глядачі. До стрічок-лідерів потрапив не каннський лауреат — «Подорожні», а... «П'єса для трьох акторів» випускника КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. >>
Президент України Віктор Ющенко вчора не зміг повести Настю Овчар до школи у перший клас, як планувалося в напередодні. Звісно, глава держави — вельми заклопотана людина, і, як повідомила прес-секретар Президента Ірина Геращенко, у Віктора Ющенка вчора змінився графік — була призначена зустріч з віце-президентом Світового банку, а також декілька зустрічей, які стосуються важливих державних справ. Отож до школи Настусю повела пані Катерина Ющенко. Але сім'я Президента України підтримуватиме родину Насті Овчар, відзначила прес-секретар, зокрема, обов'язково буде організована зустріч сімей Ющенків і Овчарів. >>
«До парламентських виборів 2006 року в Україні не буде громадського телебачення. Що буде з проривом Першого національного?» — так «5-й канал» анонсував у вівторок сюжет про черговi апломби президента НТКУ Тараса Стецьківа. >>
Про продаж легендарного крейсера «Україна» говорять уже не один рік. От тільки далі розмов справа не просувається — вже 15 років цей «кораблик», найпотужніша зброя на воді, «убивця» авіаносців, сталевий велетень і головний біль влади за будь-яких часів, стоїть без роботи на рідному Миколаївському суднобудівному заводі імені 61 комунара. Однак новий уряд нині має серйозний намір продати крейсер: як повідомляє УНІАН, Кабінет Міністрів України доручив державній компанії «Укрспецекспорт» разом із Міністерством закордонних справ і Міністерством промислової політики провести до кінця року маркетингові дослідження з метою визначення потенційних покупців ракетного крейсера «Україна» та внести Міністерству оборони пропозиції щодо його реалізації. >>
Понад сім годин тривало позавчора засідання Ради національної безпеки i оборони. Під головуванням Президента Віктора Ющенка члени РНБО обговорювали лише дві теми. Про першу, реформування правоохоронних органів, було відомо заздалегідь. Адже ще місяць тому секретар РНБО Петро Порошенко, не прислухаючись до думки інших повноправних членів ради — керівників силових відомств (СБУ, Міноборони, Генпрокуратури), запропонував своє бачення реформи. За що отримав неабиякий шквал критики від Турчинова — Гриценка — Піскуна. >>
Інтрига навколо звільненого Олександром Зінченком крісла держсекретаря України тривала недовго: вчора Президент відповідним указом призначив на цю посаду Олега Рибачука, іншим указом звільнивши його з посади віце-прем'єра з питань євроінтеграції. >>
До 15 вересня залишається всього лише тиждень, а сесійних днів — і того менше, по суті всього лише два. Тому тим партіям, які прагнуть взяти безпосередню участь у виборчому процесі не тільки в ролі «кандидатів» на місце у Верховній Раді наступного скликання, а і в ролі учасників виборчих комісій, треба поспішати (як уже писала «УМ», саме до 15 вересня вони повинні утворити в парламенті партійні фракції). Першими «поспішили» «Народний союз «Наша Україна» і Народний рух: вони, як і передбачалося напередодні, вчора розділилися на дві окремі фракції. До фракції НРУ увійшло 14 колишніх членів фракції «Нашої України» (до речі, фракція НСНУ залишила за собою право на цю назву — так її можна іменувати скорочено). Очолив її колишній голова Апарату ВР В'ячеслав Коваль, який від імені двох фракцій зачитав з трибуни заяву про реорганізацію колишньої мегафракції «НУ». >>
Позавчора ввечері слідчі Генпрокуратури затримали поки що на три доби колишнього голову Держкомрезерву Миколу Песоцького. Як вдалося з'ясувати «УМ», пан Песоцький прийшов до одного зі слідчих відділів ГПУ, що по вулиці Кошиця, 5-А на лівому березі столиці, i звідти вже не вийшов. >>
Імідж того, хто перебуває «над сутичкою», був вправно виліплений Володимиром Литвином ще тоді, коли Кучма, Медведчук та компанія намагалися провести через парламент сумнівну політреформу (пригадайте — «Я — Голова всієї Верховної Ради, а не більшості»). Литвин пройшов таким через усю непросту президентську виборчу компанію та Помаранчеву революцію і за нової влади користується зброєю того самого «нейтралітету». Саме з таким обличчям — «третьої сили» — пан Литвин, як видно, йтиме і на парламентські вибори-2006. Декому ще не до кінця зрозуміло, балотуватиметься Народна партія Литвина самотужки чи в блоці з президентською та прем'єрською силами. Але чим далі «в ліс», тим менше лишається сумнівів. Бо вже сам кожух «третьої сили», який надягнув головний «народник», передбачає певне протиставлення блокові виконавчої влади. >>
Розташоване у Дніпропетровську українсько-британське закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями завод «Динамо-Сілейр» за спеціалізацією не має собі рівних в Україні. Близько 80 відсотків продукції тут складають номерні знаки — ті, без яких не обійтися жодному транспортному засобу. Замовником цих виробів є Міністерство внутрішніх справ. Місце ж під сонцем цьому підприємству дісталося після виграного ще у 1998 році тендеру. «Динамо-Сілейр» виявилося спроможним виготовляти номерні знаки, як кажуть, «під ключ», тоді як інші підприємства мали намір завозити з-за кордону так званий напівфабрикат. Отож, здавалося б, жити підприємству і не журитися. Але якщо поглянеш на минулорічні показники, то мимоволі почухаєш потилицю в глибокій задумі: збитки тут сягнули 2,5 мільйона гривень! >>
Піонерами у справі «відрізання» від живильної рідини були умільці «Полтававодоканалу». Отже, зазнали фіаско різношерсті хитруни, які тривалий час паразитували на неможливості виокремити їхні «персональні» комунікації від спільної труби-стояка. Так от, у «Полтававодоканалі» першими в Україні сконструювали відповідну систему «Спрут». Вона «допомогла» протягом двох останніх років кільком сотням боржників із обласного центру сповна відчути на собі принади існування в такій собі квартирній «пустелі». >>
На території військової частини А3870 селища Брюховичі Львівської області сьогодні зберігається приблизно 32 тисячі тонн боєприпасів. Однак на цей факт ані чиновники, які продають землю поблизу складів, ні люди, що забудовують ці території, зовсім не зважають. >>
На Запоріжжі розпочато перший етап масштабної ліквідації арсеналів артбази № 275, що у Мелітопольському районі. Фахівці Міноборони і МінНС своїми діями підтвердили максимальну прозорість реалізації складних проектів — тільки б не панікували мешканці навколишніх сіл. Аби переконати сільські громади, що усе йде згідно з намітками піротехніків, під Новобогданівку привезли групу журналістів. >>
Mісяць тому 15-рiчнiй київській учениці Яні тато з Китаю надіслав у подарунок мобільний телефон. На китайській митниці вартість посилки задекларували в 30 євро (низькі ціни на подібну продукцію в КНР усім відомі). Але «пильні» українські митники вирішили, що телефончик можна оцінити дорожче і запропонували дівчинці або доплатити ще 416 грн. мита, або розпрощатися з подарунком. На запитання, чим мотивується таке несподіване рішення, представниця компанії ТNT, що доставляла посилку, повчально нагадала про неприпустимість демпінгування внутрішніх ринкових цін. Заперечення (українських виробників мобільних телефонів поки що немає, а один-єдиний телефон, ще й без упаковки, зовсім не змінить погоду на ринку) до уваги не взяли. І можна було б тільки порадіти патріотизмові української митниці, якби не дивні цінові метаморфози, що спостерігаються на рівні промислового імпорту, зокрема, — на ринку санітарної кераміки. >>
Бензинового «алхіміка» спіймали на гарячому запорізькі працівники системи Держспоживстандарту та силовики під час спільної перевірки. Ним виявився 50-річний екс-інженер, який на пташиних правах, навіть без договору про оренду, у приміщенні одного з науково-дослідних інститутів розмістив нафтозаводик. >>
Раніше люди не переймалися питаннями, чи є в них будь-який моральний обов'язок перед «братами нашими меншими». Тільки на початку 70-х років минулого століття виник новий рух за права тварин. Було проголошено, що вони мають таке саме право на життя, позбавлене страждань, як і будь-яка інша істота на землі. Створена 15 років тому за ініціативою біолога Світлани Шевченко громадська організація — Кінологічна спілка України (КСУ) — для багатьох стала передвісником того, що невдовзі й наша країна відчує, як зближуються кордони. >>
У 24-річної красуні й моделі Джессіки Альби, яка вельми гордо іменує себе ще й актрисою, після участі в прем'єрах останнього сезону — фільмах «Місто гріхів» та «Фантастична четвірка» — з'явилися всі шанси закріпитися в Голлівуді. Незабаром Джессіка з'явиться у новому психологічному трилері «Пробудження» разом з актором Хейденом Крістенсеном, відомим за новими (але, якщо у хронологічному порядку, то старими) епізодами «Зоряних воєн», де він зіграв Енекіна Скайуокера. >>
Як не старалися творці фільму «Перекладачка» зробити свою стрічку якомога менш дотичною до реальності (і країна там згадується вигадана, і диктатора з таким ім'ям у природі не існує, і взагалі — не шукайте, будь ласка, паралелей із дійсністю), нічого в них із цим не вийшло. Принаймні уряд Зімбабве переконаний, що «Перекладачка» — це спецпроект ЦРУ, спрямований на дискредитацію їхнього лідера Роберта Мугабе. >>
Кіношні містер і місіс Сміт, які в реальному житті мають усі шанси незабаром стати «містер і місіс Пітт», уже підійшли до цього кроку (себто одруження) впритул. Днями Анджеліна Джолі разом із двома своїми, тобто прийомними, дітьми переїхала в розкішну віллу свого нареченого Бреда Пітта у Малібу й, схоже, вже почувається там повноцінною господинею. Більше того, як повідомляє газета «Сан», Енджі вже освоїлася в затишному гніздечку коханого настільки, що вибирає їм обом... третього малюка. Тобто, швидше, його національність, бо конкретно дитину тепер обиратиме вже Бред. Звісно — глава сім'ї. До слова, зупинятися на цьому парочка не збирається: у планах — всиновити ще кількох малюків різного кольору шкіри. А от чи є у цих планах народження власних дітей, ні секс-бомба Голлівуду, ні улюбленець жінок і переможець численних рейтингів чоловічої привабливості воліють не розповідати. >>
Цікавий пам'ятник у ці дні з'явиться в російському місті Єкатеринбурзі, що на Уралі. Власне, з нагоди проведення фестивалю «сучасного мистецтва в міському середовищі» можна було утнути щось особливе. Але щоб таке... Словом, на набережній річки Ісеть місцеві авангардисти відкриють пам'ятник комп'ютерній клавіатурі. І назва йому («монументові») буде — «Клава». >>
Ситуація в Білорусі безнадійна. Від демократії не залишилося нічого, а від національного відродження, яке захлинулося в 1994 році, з приходом до влади Олександра Лукашенка, — хіба що найвища державна нагорода, орден Франциска Скорини. Наразі немає підстав очікувати на демократичні зрушення, а тим паче на повстання в цій країні з перебитим національним хребтом.
Якщо немає підстав, то їх створюють або спонукають до створення. Так думають у Варшаві та Вільнюсі. Решта Євросоюзу воліє дистанціюватися, бо консолідована думка така: у Білорусі стабільно погана, непоправна ситуація, і якщо чекають на країну найближчим часом якісь політичні ексцеси, то тільки найгірші, на зразок андижанського розстрілу. Що може вчинити Захід, окрім як, заткнувши носа, відсахнутися від смороду цих найгірших решток СРСР? І яку політику повинна повести Україна, одна з найближчих сусідок з іще свіжою революційною пам'яттю? >>
Як бути молодому фахівцеві, який щойно закінчив ВНЗ і ще не «обкатаний» досвідом роботи? Знайти пристойне робоче місце та хороший заробіток без знайомих щастить далеко не кожному. Ось і виходить, що чимало здібних та непогано освічених випускників університетів часто-густо залишається безробітними. Альтернативних варіантів у такому випадку залишається не так багато. Хтось влаштовується у галузях зовсім далеких від професійної освіти. А ще майбутні кваліфіковані фахівці часто залишають Україну, і більшість з них зовсім непогано працює за кордоном. До речі, за окремими експертними оцінками, українці, що виїхали за кордон, у цілому заробляють більше 2 мільярдів гривень на місяць. От і думай після цього: залишитися у власній країні на прожитковий кондомінімум чи «плюнути» на навчання й поїхати за кордон «здобувати» капітал. >>
Хоча багато студентів опиняються у нелегалах добровільно, катаючись за програмами обміну, все-таки певний відсоток молодих людей стає жертвами работорговельного бізнесу. Отож пропонуємо курс молодого бійця: як не потрапити на гачок фірмам-фантомам, які постачають дешеву робочу силу за кордон. Зазвичай «бандітто» працюють під прикриттям туристичних фірм та агенцій з працевлаштування. Тому, по-перше, прискіпливо перевір фірму, через яку збираєшся виїздити. Попроси показати ліцензію агенції на працевлаштування за кордоном. З'ясуй, чи є у неї контракт з фірмою-роботодавцем. Де його підписано? Якщо у якійсь третій країні, то до місця нової роботи ти, швидше за все, не доїдеш. Контракт вивчи уважно, він має бути і в україномовному (російськомовному) варіанті. Просто необхідно прискіпливо проаналізувати вашу угоду з кадровою агенцією. У ньому має бути чітко зазначено: «працевлаштування за кордоном», а не подані якісь туманні формулювання про віртуальний підбір вакансій, консультування і т. д. Краще вже перестрахуватися і порадитися з юристом. Для цього треба не полінитися, зняти копію угоди, а особливо якщо пояснення співробітника агенції видалися непереконливими. Перед від'їздом зроби копії усіх документів та заховай у надійному місті свого багажу. Тут неприпустимі похибки. >>
Кожен із нас хоч раз у житті відчув радість знаходження книжки. Хтось у мережі відкопав щойно виданий роман Ельфріди Єлінек. Хтось у бібліотеці виловив Селінджера. Безвусий школяр випадково натрапив на сховану батьками «Камасутру». Його молодшій сестрі купили «Ясоччину книжку». Ми різні, в кожного свої смаки, свої улюблені книжки. Та мить, коли торкаєшся палітурки, гортаєш сторінки, вичитуєш цілі шматки тексту, мить, коли ще й нюхаєш книжку, якщо вона тільки видана, — таку мить відчував кожен.
Більшість із нас, керуючись власним жлобством, виставляє улюблені книжки рядками на полички. Пройшло багато часу, а я й досі пам'ятаю, як викладач зарубіжної літератури «пожабився» мені на «Ім'я рози» Умберто Еко. Хоча й знав, що в бібліотеці на абонемент цей роман не дають. А стипендія в студента Інституту журналістики — 120 гривень.
Проте є люди, які отримують задоволення, коли віддають улюблені книжки в чужі руки. Причому віддають, як казала Сова з мультика, «безвозмездно», назавжди. Таких дивних — майже 400 тисяч у 130 країнах світу. Вони цілеспрямовано залишають книги в скверах, на лавочках у парку, кав'ярнях etc, щоб інші могли їх підібрати і прочитати. Такий спосіб обміну книжками називається буккросінг («book» — «книжка», «crossing» — «переїзд», «перехрестя» з англ.) і перетворився він на книжковий рух. Його учасники називаються кросерами. Вони говорять, що у такий спосiб звільняють книжки. >>
Реагуючи на деякі інтерв'ю, якi з'являються y пресі, не можна не помiтити, що iснують проблеми захисту вітчизняного інформаційного простору, що зарубіжні гастролери вивозять великі гроші з України, не сплативши податків, тощо. Цим повинні займатися податківці і фінансисти. Але культурне життя триває, і ми не можемо стримувати його через те, що деякі проблеми ще не владнані. Щорічні заяви на парламентських слуханнях щодо стратегічного плану розвитку культури ніби звільняють нас від хоч би якоїсь роботи, хоч деякого кроку вперед. >>
Як нерідко в нас буває, зима настає несподівано. Таким, мабуть, несподіваним фактом для Федерації футболу України став інтерес уболівальників до матчу молодіжної збірної проти турецьких однолітків. Бо нічим іншим пояснити рішення провести зустріч на затишному, але явно малому стадіончику імені Баннікова пояснити не можна. Якщо для Казахстана його й вистачило, то для позавчорашнього матчу було явно замало. Забиті вщерть трибуни могли вмістити біля трьох тисяч глядачів, ще стільки ж залишилося «за бортом» і спостерігали за дійством iз-за огорожi. Постаралася ФФУ і з створенням штучного ажіотажу навколо квитків. Біля стадіону працювала лише одна каса, в яку задовго до матчу вишикувалася довжеленна черга. Звичайно, панове Суркіси не ходять з футболу пішки, тому їм, мабуть, невідомо, що одна єдина дорога зі стадіону не освітлюється, а о пів на десяту вже темно, тому натовп із тисяч фанів рухався у суцільній темряві, ще й відчуваючи тиск з боку машин. >>
Схоже, нинішньої осені основна маса вінничан зробить для себе дещо парадоксальне відкриття: упродовж останнього десятиліття їхні земляки стали безсумнівними лідерами українського хокею на траві. Національна збірна, яка комплектується переважно з вінничан, на думку віце-президента Федерації хокею на траві і голови обласного відділення НОК України Федора Новика, перебуває десь на 10-му — 12-му місцях у Європі. Стан справ, звичайно, і досі не тримався в таємниці, місцеві ЗМІ періодично підкидали інформацію про успіхи подолян, але великого інтересу вона не викликала. А от нині у громадській думці може відбутися певний злам, чому посприяє проведення у Вінниці турніру однієї з чотирьох зон європейського чемпіонату — «Кубка Челленджер», у яких братимуть участь вісім національних збірних. Крім господарів, це Гібралтар, Греція, Португалія, Угорщина, Хорватія, Фінляндія і Швеція. >>
Смерть останнього гетьмана: греко-католик відспівав православного на католицькому кладовищі >>
Добровольці не знали, що їх «вижиматимуть» без ротаційних хвиль мобілізації >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
