«Література — певна гра між читачем і автором»

Він далекий від образу «зоряного хлопчика». Навпаки, говорячи про очікувану за кілька годин зустріч із читачами, щиро турбується: чи прийдуть? Забігаючи наперед, скажу: вони прийшли. Декому навіть довелося сидіти на підлозі — місць не вистачило. Й розходитися загал не поспішав, бо ж його цікавила не лише презентована книжка Любка Дереша «Голова Якова», а й сам Любомир.

Справді, хіба не унікум — видрукувати першу книжку у вісімнадцять?! Утім розмов про «вундеркіндство» Любомир не любив ніколи. «Завжди згадую свій Львівський фізико–математичний ліцей, із якого я вийшов. Якби ті люди, які називають мене вундеркіндом, побували там, вони б зрозуміли, що вундеркіндом є кожна дитина, якій просто дали можливість розвиватися в правильному, сприятливому середовищі. У школі такі середовища рідко зустрічаються. А це не має бути так. Зі мною вчилися діти, які знали якісь науки так, що мені й не снилося. Мені здавалося, що я космос бачу перед собою, а не дітей. Це були звичайні діти. І коли спілкуєшся з такими, розумієш, що ти такий самий, просто треба працювати. А якщо у дитини щось відбувається не так, то, може, в потрібний момент хтось не дав їй якоїсь потрібної книжки...»

Нова книжка Любка Дереша — теж про людину, в якій живе геній. І це ж, власне, — привід для розмови напередодні зустрічі з читачами у Сумах. >>

Розігнане кіновідродження

Завтра кінофестиваль в Одесі визначиться зі своїми цьогорічними переможцями. Їх буде кілька: найкраща картина міжнародного конкурсу, краща режисерська, акторська робота, спеціальні відзнаки... Але вже зараз можна говорити про беззаперечну перемогу організаторів, які знайшли час і місце у програмі фестивалю для проекту «Загублений світ». Термін якийсь чи то історичний, чи географічний... Насправді ж його мета — вивести на авансцену, пригадати давно забуті фільми, що були відзняті в Україні двадцять років тому. Так–так, саме тоді, коли з радянським минулим ми щойно розпрощалися, майбутнє не вирізнялося особливою чіткістю і конкретикою, були люди, які залюбки давали гроші на кіно, нічого не вимагаючи натомість. В Одесі були представлені п’ять картин того періоду: «Гамбрінус» Дмитра Месхієва, «Кисневий голод» Андрія Дончика, «Івін. А» Ігоря Черницького, «Перший поверх» Ігоря Мінаєва та «Яма» Світлани Ільїнської. >>

Портвей художника в юності

Свого часу автор цього роману був відомий спробами сконструювати з підручного жанрового матеріалу щось на зразок «альтернативної історії». У принципі, вийшло непогано, і «Дефіляда в Москві» чи «Конотоп» Василя Кожелянка залишаються безперечними доказами цієї стилізаторської діяльності. Сам він згодом нібито повернувся в обійми критичного реалізму, але в останньому своєму витворі «Діти застою» вкотре занурюється у царину недалекого минулого. >>

А тепер нам затикають рота

Учора навпроти Генеральної прокуратури України відбувся мітинг протесту, організований Незалежною медіа–профспілкою та профспілкою працівників ЗМІ «Медіа–фронт». Журналісти та прості громадяни обурені посиленням тиску на ЗМІ, а отже, і на свободу слова в Україні. Так, досі йдуть суди по справі гендиректора каналу TBi Миколи Княжицького. «Проти мене відкрита кримінальна справа начебто про несплату податків, хоча ми все сплатили і навіть більше, ніж було потрібно, — розповів «УМ» пан Микола. — У нас забрали оригінали всіх документів, тож тепер ми не можемо навіть оскаржити в суді ці дії. Канал не закрився, але зрозуміло, що це заважає нам працювати на повну силу». >>

Цензура чи «збіг обставин»?

Учора секретаріат Кременчуцької міської організації Національної спілки журналістів оприлюднив відкрите звернення до міського голови Олега Бабаєва з вимогою «негайно припинити цензуру в будь–яких її формах і проявах» та закликом «до конструктивного діалогу зі ЗМІ незалежно від форми власності». Прояви такої цензури з боку посадовців мерії місцеві «акули пера» побачили, насамперед, у почастішанні випадків «невмотивованої відмови в наданні інформації незалежним ЗМІ». >>

Ловці людей

Доволі скандальне відео розмістили днями в інтернеті активісти громадської організації «Спільна справа». У знятому сюжеті добре видно східці, що ведуть на другий поверх будівлі, де розміщена нібито громадська приймальня народного депутата від Партії регіонів Олександра Фельдмана. Увесь цей простір, починаючи від вхідних дверей, вщент заповнений людьми, які зібралися, аби отримати тисячу гривень як матеріальну допомогу. У цьому, можливо, й не було б нічого «підозрілого», якби відомий харківський підприємець–політик не балотувався до парламенту по одному з мажоритарних округів міста. >>

Креатив у закапелку

У Тернополі з’явилася незвичайна місцина, де відтепер із задоволенням фотографуватимуться і самі тернополяни, і гості міста. До того ж такої поки що немає в жодному обласному центрі. Ще навесні за ініціативи працівників Тернопільського прес–клубу Анжели Кардинал та Тетяни Тарасенко у занедбаному доти закапелку в центрі Тернополя з’явилася журналістська клумба — її висадили працівники місцевих та центральних засобів інформації. Відтак майданчик в її центрі виклали бруківкою, встановили лавки, урни для сміття, тож місцина під розлогими кронами дерев перетворилася у такий собі милий скверик, який неофіційно вже назвали «журналістським», або «медіа–закапелком». >>

Від Геродота до Людовика

У фонди бібліотек почала надходити унікальна книга відомого одеського вченого–філософа Євгена Акимовича «Європейська культура в афоризмах і висловах», що містить переклад українською мовою і транскрипцію чотирьох із половиною тисяч «крилатих» виразів видатних особистостей від античних часів до наших днів. Як зазначив на презентації в Одеській держтелерадіокомпанії письменник Станіслав Стриженюк, «подібну працю «Крилаті слова» видав свого часу німецький учений Георг Бюхман, згодом російські дослідники Марія та Микола Ашукіни, у 1964 році вийшов збірник «1000 крилатих виразів українською мовою», завдяки яким у живу мову повернулися напівзабуті афоризми, Геродота відновлено у статусі «батька історії», а Людовика XIV — «короля–сонця». >>

«Аверс» навколо світу

У навколосвітню подорож на своїй маленькій яхті Юрій Жирадков збирається сам. Як розповів він «УМ», його судно повністю оснащене всім необхідним: є добрий двигун, сонячні батареї, газова плита, компаси, ноутбук. >>

Коли білий халат не годує

Київські медики не пригадують чогось подібного за останні десять років. Уже два тижні їм без жодних адекватних пояснень затримують зарплатню. Регіональний орган управління — Головне управління охорони здоров’я при міській адміністрації — як води у рот набрало. Лікарям не дозволяють говорити про проблему та писати скарги. Керівники столичних лікарень лише розводять руками — мовляв, грошей нібито не стало через єврочемпіонат.

Певне «покращення» поки що прийшло лише до працівників міської станції швидкої допомоги. Їм 11 липня таки виплатили зарплату за минулий місяць. У решті медзакладів, якими опікується місто, а не безпосередньо міністерство, лікарі працюють на правах волонтерів. >>

«Оновлення» Адріївського–2

Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово–транспортних споруд Києва» оголосило тендер на генпідрядні роботи з реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі Києва. Розкриття пропозицій відбудеться 16 серпня. Про це пише загальнодержавний веб–портал «Вісник державних закупівель». За його даними, організатори закупівлі очікують, що вартість робіт сягне 404 мільйони гривень. Кошти на будівництво буде виділено з державного та місцевого бюджету Києва. >>

Пам’ять про потоп

Відтепер у Києві побільшало пам’ят­них знаків: нещодавно на Подолі, а саме на ­вулиці Юрківській, 34а, урочисто відкрили пам’ятну табличку, яка свідчить про рекордну повінь у столиці 1931 року. >>

Халепа у «Вулику»

«Оскароносна» Холлі Беррі, на відміну від багатьох «забурілих» знаменитостей, на знімальному майданчику щоразу викладається на повну силу, нерідко жертвуючи власною безпекою. За що й потерпає: якось камерою актрисі ледве не вибило око, а торік під час зйомок в Іспанії фільму «Хмарний атлас» Холлі зламала ногу. Тепер ось — нова халепа: днями актрису госпіталізували, і знову просто зі знімального майданчика — фільму «Вулик». >>

«Чотка шоха і татухи чоткі»

Новий інтернет–мем (ідеться про фразу, подію, фото чи інший кумедний факт, який стає відомий величезній кількості інтернет–користувачів і спричиняє лавину жартів та цитувань) мимоволі породив пересічний хлопчина з Донецької області. Він просто виклав оголошення про продаж свого автомобіля на сайті Infocar.ua. Але суміш була справді «вибухова». Худорлявий продавець Саша, доволі–таки вуркаганської зовнішності, на фото позує біля своєї ВАЗ–2106 лише в шортах, весь у наколках і з цигаркою в руці. Машина 1983 року випуску, пофарбована в червоний колір спереду і в синій — ззаду. Дзеркал немає, і не лише дзеркал. Текст оголошення від Саші сповіщає (цитуємо мовою оригіналу): «Безопасность: Галогенные фары, Серворуль, Сигнализация. Мультимедиа: CD. Состояние: Гаражное хранение. Другое: Тонировка, Тюнинг, ручек с улицы на дверях нет, открываеться с брилка (мається на увазі брелок. — Авт.), два брилка, танировка, музыка пионер, вырезы в капоте». Крім «пацанської» лексики, зовнішнього вигляду самого продавця та його «тачки — агонь», за яку Саньок просить 2100 доларів, користувачів інтернету неабияк зачепило місце проживання Олександра. Єнакієве. Земляк Президента зі схожими нахилами та грамотністю. >>

Якщо я встав посередині ночі — значить, мене хтось розбудив.

Якщо мене хтось розбудив — значить, справа термінова. Отже, коте, я слухаю тебе! >>

«Хлопці, взяли віжки — то душіть!»

Минулої осені, після того як боксерська збірна України здобула на чемпіонаті світу в Баку чотири золоті та одну срібну медаль, імена Олександра Усика, Василя Ломаченка, Євгена Хитрова, Тараса Шелестюка та Дениса Берінчика гриміли на весь світ. Однак, як сказав «УМ» головний тренер чемпіонів Дмитро Сосновський, перемагати на чемпіонаті Європи й світу добре, але підсумки чотирирічного циклу будуть підбиватися саме після Олімпійських ігор. «Олімпіада — це зовсім інші змагання. Якщо ми на ЧС виступали окремою командою боксерів, то сьогодні ми представляємо національну олімпійську команду. Це значно вищий рівень. Відтак дуже хочеться зробити вагомий внесок в медальний доробок країни», — каже Сосновський. >>

Коник Конькова

Хто очолить футбольне господарство України після Григорія Суркіса? День виборів нового президента Федерації футболу — 2 вересня — невпинно наближається. У цьому питанні почала з’являтися деяка ясність. >>

Дядя Толя, глава «неформального МЗС»

У цьому вірші — сутність його автора, Анатолія Лупиноса. Політв’язнь, поет, аскет, вічний бунтівник, «батько» УНА–УНСО за життя не мав нічого, окрім ідеї «Україна понад усе!». Націоналіст із донбаським корінням за антирадянську пропаганду і контрреволюційну діяльність був запроторений у мордовські табори, Володимирський централ, українські «психушки». Завтра, 21 липня, Анатолію Івановичу виповнилося б 75. Доля відрахувала йому 62 (помер у 2000–му).

За життя Лупиніс не дав жодного автобіографічного інтерв’ю. Змалювати уявлення про невгамовного борця за Україну допомагають його статті, зокрема політичний заповіт «Бунт має рацію», вірші і, звичайно, живі спомини близьких та друзів. >>

Поляна квасова

У спекотні дні порятунок спраглих — справа власне тих, хто потерпає від високої температури. Найефективніший засіб для цього — прохолодна чиста джерельна вода. Але де таку шукати, особливо у містах?! Натомість практично на кожному кроці нам пропонують різні бутильовані напої. З них особливу довіру у багатьох викликає здавна шанований квас. Але чи може бути «живим» напій, закупорений у пластикову тару, і взагалі як його готують? Розібратися в цьому допоможе дослідження, проведене Інститутом споживчих експертиз. >>

Не завжди «масло» — молочний жир

Цей продукт — масло вершкове — є практично в кожному домашньому холодильнику. Хоч і жир, але дуже корисний. (Якщо, звичайно, їсти в міру). Ніжний шматок можна просто покласти на свіжий хліб, додати у випічку чи присмачити ним будь–який гарнір або першу страву. Як кажуть, маслом кашу не зіпсуєш, якщо продукт якісний. Розібратися, що пропонують купити споживачам в упаковках iз написом «масло», допоможе дослідження Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

«Так ми залишаємося в обрії Європи, що пам’ятає»

На початку липня Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу стали членами Європейської платформи пам’яті та сумління. Цю коаліцію за підтримки Європарламенту зініціювали представники народів, свого часу охоплених соцтабором. Увійшовши до безкордонної співдружності, вони відчули, що мешканці західної частини Європи переважно не мають уявлення про реалії життя в час «побудови комунізму». Частина «західняків» щиро вірила в досягнення «радянського раю на землі», не цікавлячись наслідками червоного режиму для своїх східних сусідів. Тепер виникла потреба узгодження історичної пам’яті, взаємопорозуміння і, врешті, засудження масштабних злочинів проти людяності. >>

У шортах із бомбою

Аеропорт в одному з найпопулярніших курортних центрів Болгарії, Бургасі, вчора був закритий — усі рейси перенаправляли у Варну. Напередодні ввечері в результаті вибуху на бургаському летовищі «Сарафово» загинуло щонайменше восьмеро і поранено понад 30 людей. Теракт було скоєно в автобусі з ізраїльськими туристами, які прилетіли рейсом із Тель–Авіва. Пошкодження отримали й два інші автобуси, що також очікували пасажирів. Серед загиблих — п’ятеро чи шестеро громадян Ізраїлю (неточність пов’язана з невстановленою досі особою терориста) і двоє болгар: водій автобуса та представник болгарської турфірми. Троє поранених перебувають у комі. >>

Монархія — з народом

Король Іспанії Хуан Карлос та його родина вирішили бути з народом у тяжкі для країни часи і добровільно пішли на скорочення своїх видатків. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, урізання королівських доходів у процентному співвідношенні приблизно відповідає скороченню зарплат у державному секторі. Річну зарплату короля, яка досі становила 292 тисячі євро, буде знижено на 20 900 євро, тобто на 7,1%. Син Хуана Карлоса і спадкоємець іспанського трону принц Філіпе втратить 10 450 євро зі своєї річної зарплатні в розмірі 131 тисяча євро. Впродовж цього ро­ку загальний бюджет королівської родини (8,3 мільйона) буде скорочено на 100 тисяч євро. >>

«Сірий кардинал» виходить із тіні

Учора в Індії обирали нового президента — 13–го з часу здобуття цією країною незалежності. Іще до початку голосування не було сумнівів у тому, що ним стане 77–річний ветеран індійської політики Пранаб Мукерджі. Хоча він і репрезентує правлячу коаліцію на чолі з Індійським національним конгресом, про намір підтримати його кандидатуру заявила навіть частина опозиційних політичних сил. Кандидату від опозиції Пурно Агітоку Сангмі на цих виборах була відведена роль статиста. >>

Післямова до питання із «роздвоєним язиком»

Акція протесту проти ухвалення законопроекту Колесніченка­Ківалова «Про засади державної мовної політики» завершилася. Після політиків та нардепів з­під Українського дому позавчора пішли і громадські активісти. Ці молоді люди, які влаштували власне голодування із вимогами до Президента Януковича не підписувати мовний закон, прямим текстом назвали парламентську опозицію «зрадниками». Мовляв, коли було вигідно піаритися й приводити на мітинг під Укрдім проплачених прапороносців — вони піарилися. Коли Верховна Рада закрилася на канікули — опозиція й собі «вмила руки». Тепер 31 липня парламентська більшість планує влаштувати позачергову сесію і або переголосувати мовний закон, або відставити спікера Литвина й пропхати сфальсифікований законопроект на Банкову з підписом уже іншого Голови ВР. Але хто ж спричинив такий розвиток подій, крім Партії регіонів? >>

Дзвінок або життя

Поки провладні ЗМІ оббріхують лідерку БЮТ, розповідаючи, нібито в лікарні вона «качає прес і піднімає штангу» (така інформація позавчора з’явилася на сайті УНН, який пов’язують із Ганною Герман), Юлія Тимошенко потерпає від невідомого захворювання шкіри. Таку інформацію оприлюднив учора захисник екс­Прем’єрки Сергій Власенко, відповідаючи на запитання журналістів біля лікарні «Укрзалізниці» в Харкові, де зараз перебуває Тимошенко. >>