Голод: сказати і почути

Голод: сказати і почути

«Глухота» нової влади до злочину голодового геноциду, тим паче заперечення перед світовим співтовариством факту злочину, стали одним із стимулів для широкої громадськості ініціювати заходи національної пам’яті. Цьогоріч уперше за останню «п’ятирічку» в останню суботу листопада не планується державних пам’ятних заходів. Адже до скорботної дати лишається кілька днів, а про заходи керівництва досі не оголошено. Тоді як у минулі роки різноманітні пам’ятні заходи починалися заздалегідь, а план вшанування жертв злочинного режиму вивішували на офіційному сайті Президента. У столиці й областях діяли виставки, відбувалися презентації книжок і покази фільмів. Школярам проводили Урок пам’яті, де була змога обговорити з учителем не лише страхітливі історії з життя своїх родин, а й причини і наслідки продуманого злочину над найбільш економічно незалежною верствою нації. У стародавньому соборі святої Софії в День пам’яті відбувався міжконфесійний поминальний молебень за участі Президента, Прем’єр–міністра, урядовців та народних депутатів. А потім представники усіх областей України несли до меморіалу горнята зі свічками, колосочками і калиною. На великій площі дорослі й діти запалювали свічки, переживаючи незбагненне єднання душ «мертвих, живих і ще не народжених».

Усі попередні роки ініціатором і організатором пам’ятних заходів виступав політичний блок «Наша Україна». Утім історична пам’ять народу набагато ширша, ніж може вмістити навіть найбільш патріотична політична сила. Можливо, тому в рік 77–х роковин Голодомору створено громадський оргкомітет, до якого увійшли відомі науковці й громадські діячі, представники різних партій, об’єднань і рухів. За запевненнями, вони всі готові потерпіти і не використовувати під час загальнонародних меморіальних заходів політичної символіки своїх угруповань. >>

«Революцію» розігнав дощ

«Революцію» розігнав дощ

Учора більшість торговців столичних ринків повернулися на свої робочі місця. На Майдан пішла незначна частка власників торговельних точок. Книжковий «Петрівка» працював на повну силу, на продуктовому і речовому ринку «Святошин» — більшість яток, повернувся до нормального режиму роботи й Троєщинський ринок. На майдані ж Незалежності станом на 13–ту годину лишилося дві–три сотні мітингувальників — замало як для всеукраїнської акції протесту підприємців. Запал незгодних остудив ще й тривалий холодний дощ. >>

Дайте голос!

Положення про п’ятирічний термін повноважень Верховної Ради ще не набуло чинності, а деякі органи влади — маємо на увазі Центральну виборчу комісію — поводяться так, наче цей пункт уже став реальністю. За чинною Конституцією, парламентські вибори мали відбутися 27 березня 2011 року. Народні депутати лише почали процес внесення змін до Конституції, проте ЦВК відмовилась оголосити про вибори. Як уже повідомляла «УМ», за таке рішення позавчора проголосувало лише четверо членів ЦВК, семеро було «проти». >>

Іменинник той, що в рясі

Іменинник той, що в рясі

Московський патріархат із розмахом відзначив 75–річний ювілей блаженнійшого митрополита Володимира (Сабодана). Після вручення державних нагород (у тому числі російських) та офіційних привітань, владиці і його гостям влаштували розкішне застілля в модному серед нардепів ресторані готелю «Київ». На свято до митрополита, як і передбачалося, завітали представники помісних церков 14 країн і московський патріарх Кирил, який прибув до України напередодні, — загалом до ста гостей. А спокій церковної еліти охороняли сотні правоохоронців. >>

Карпати вже зі снігом

У вівторок кияни прокинулися під звуки дощу. Холодне повітря і хмарність не додавали оптимізму. Проте до кінця тижня принаймні жителі столиці можуть бути спокійними і не перенавантажувати свої сумки парасольками. Синоптики обіцяють сонячну погоду без опадів. Лише в неділю прогнозують мінливу хмарність. Щоправда, температура в Києві знизиться до –2 уночі, а вдень триматиметься на позначці +2. >>

Кордони дружбі не завада

Із 9 лютого громадяни України зможуть їздити в нетривалі подорожі до Ізраїлю без віз. Як повідомив речник Міністерства закордонних справ Олександр Дикусаров, 19 листопада Ізраїль завершив внутрішньодержавні процедури щодо запровадження безвізового режиму з Україною, і через 90 днів після цієї дати угода між нашими державами набуде чинності. >>

Вбивця з минулого

Чим керувалися трійко товаришів із Феодосії при спробі «розпиляти електроріжучим інструментом» знайдений вибухонебезпечний предмет часів Другої свiтової війни, можливо, рятувальники чи правоохоронці дізнаються згодом. Як і про те, звідки хлопці притягли додому злощасну залізяку. Для одного з «дослідників» допитливість завершилася фатально — 25–річний юнак загинув. >>

Злочин і спокута

Сьогодні у Володимирському соборі в Севастополі мають відспівати Ліну Воронкову та її двох малолітніх доньок, що загинули в результаті недільної дорожньо–транспортної пригоди. Винуватець ДТП, гравець місцевого футбольного клубу «Севастополь» Владислав Піскун наразі у пригніченому стані (через що, за повідомленням газети «Сєгодня», навіть намагався здійснити суїцид) перебуває під вартою. Його стан, за словами начальника слідчого відділення Ленінського райвідділу міліції Севастополя Михайла Верби, поки що не дозволяє розпочати повноцінні слідчі дії, зокрема почути його версію того, що відбулося минулої неділі. >>

Собi — все, iншим — закон?

Виявляється, навіть автори Податкового кодексу мають проблеми з державними поборами, хоч і наполегливо закликають простих українців справно сплачувати всі податки. А тим часом підприємство, яке належить главі Держкомпідприємництва Михайлу Бродському, активному поборнику Податкового кодексу, вже два роки не сплачує внески до Пенсійного фонду. Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревообробний комбінат» опинилося у списку найбільших боржників у Черкасах, бо винне Пенсійному фонду понад 2,5 мільйона гривень. >>

Заплати — підтримаю!

У контексті всеукраїнського спротиву прийняттю нового Податкового кодексу в автора цих рядків виникла низка запитань до генерального директора регіонального фонду підтримки підприємництва по Запорізькій області Володимира Малого. Піднявши 23 листопада слухавку замість керівника, його секретарка висловила припущення, що «Володимира Миколайовича не буде тиждень. А там — взагалі не знаю, що воно і як...». >>

В’язні турецького терміналу

Близько півсотні пасажирів — громадяни України, Туреччини та Казахстану — кілька днів чекали на відліт до України. Їхній рейс «Стамбул—Харків» лоукостової турецької авіакомпанії Pegasus Airlines, що мав вилетіти 19 листопада, постійно переносили. За словами постраждалих людей, представники авіакомпанії посилалися на погану погоду, хоча інші рейси аеропорту обслуговували в робочому порядку. «19 листопада в офісі авіакомпанії працювали три людини, які погано розуміли, коли до них зверталися англійською, і нічого не відповідали на запитання пасажирів, — розповіла «УМ» одна з постраждалих пасажирів, журналіст Віра Маковій. — З’ясувалося, що рейс затримується через погану погоду». Дійсно, 20 та 21 листопада густий туман паралізував роботу Харківського аеропорту. Втім уже в понеділок аеропорт відновив роботу. >>

Християнський революціонер

Християнський революціонер

Сказати, що у Львові отця–ректора знають чи люблять — не сказати нічого. І хоча за рівнем упізнаваності він поступається поп–дівам чи мітинговим «королям», але Борис Гудзяк непомітно став одним із символів духовного відродження новітньої України — не совдепівської і не ультра–націоналістичної. З одного боку, він згуртовує тих, кому не байдуже слово правди і науки, а з іншого — намагається впроваджувати в суспільство християнські цінності. А от на весь світ прославився Борис Гудзяк після провальної спроби «підписання» працівниками СБУ. Щонайприкріше, вимагали «лояльності», певно, у всіх львівських ректорів, але Гудзяк був єдиним, хто наважився піддати цю справу публічного роз­голосу. Очевидно, саме завдяки тому і вдалося оборонити студентів перед масованими атаками яструбів Валерія Хорошковського, який під тиском світової громадськості був змушений перепрошувати за своїх недбалих оперів. >>

Покарані допомогою

Покарані допомогою

Наші чиновники щодня мудрують над єдиною проблемою: як би ще «нагріти» на зайву гривню українського трударя. У нетрях нашого пенсійного законодавства розібратися звичайному громадянинові зовсім не просто — цим сповна користуються чиновники, придумуючи нові формули для обрахунку пенсій. Ось і виходить парадоксальна «справедливість»: чим більше і важче працюєш, тим меншу можеш одержати пенсію.

«УМ» продовжує викривати таємничі правила пенсійного нарахування. І про деякі з них дізнаємося зі звернень наших читачів. Так, нещодавно нам стала відома цікава норма: якщо людина свого часу отримувала допомогу з безробіття, то за цей період заробіток для обчислення пенсії враховують у розмірі... 0 гривень. А відтак її пенсія може схуднути на кількасот гривень. >>

Корейська криза

Південна й Північна Кореї знову балансують на межі війни. Вчора о 14.34 за місцевим часом артилерія комуністичної КНДР обстріляла прикордонний південнокорейський острів Йонпхендо, випустивши по ньому близько 200 снарядів. У відповідь на агресію армія Південної Кореї також відповіла артилерійським вогнем. >>

Земля Обіцяна — за муром

Ізраїль відгороджується від Єгипту стіною. Днями в Синайській пустелі вздовж частини ізраїльсько–єгипетського кордону загальною протяжністю 250 кілометрів почалося будівництво муру. Як пояснив речник уряду Марк Регев, чергова стіна на додачу до двох наявних (670–кілометрової завдовжки навколо Західного берега Йордану та 52–кілометрової — на межі із Сектором Газа) має стати перешкодою на шляху нелегальних іммігрантів, торгівлі людьми, контрабанди наркотиків і зброї та терористів. Протягом цього року єгипетські військовослужбовці застрелили щонайменше 28 африканців, які намагалися нелегально перетнути кордон та потрапити до Ізраїлю в пошуках роботи або притулку. А вже в перший день робіт зі зведення стіни ізраїльські солдати затримали в районі кордону 30 нелегалів із Африки. >>

Кіно і турки

Кіно і турки

Між Ізраїлем і Туреччиною визріває черговий конфлікт. Цього разу з приводу художнього пригодницького фільму під назвою «Долина вовків: Палестина» (Kurtlar Vadisi Filistin), на створення якого турецьких кінематографістів надихнула трагічна історія з нападом ізраїльської армії на «Флотилію свободи». Нагадаємо, у травні ізраїльські військові атакували караван із чотирьох кораблів, який віз гуманітарну допомогу населенню Сектора Газа. Під час цього нападу загинуло дев’ятеро пропалестинських активістів із Туреччини. >>

Не пий на лижні!

Не пий на лижні!

На польських зимових курортах незабаром запровадять «сухий закон». Депутати Сейму (парламенту) Польщі збираються заборонити лижникам виїздити на трасу «під градусом». На думку заступника голови парламентської комісії з адміністрації та внутрішніх справ, депутата від правлячої партії «Громадянська платформа» Пьотра ван дер Когена, нові законодавчі правила сприятимуть більшій безпеці відпочивальників — як тих, хто раніше мав звичку перед спуском перехилити чарку, так і тих, хто траплявся на їхньому шляху. Досі не надто тверезі лижники залишалися безкарними навіть у тих випадках, коли ставали винуватцями нещасних випадків, нагадує газета «Жечпосполита». >>

Губить людей вода

Губить людей вода

Камбоджа в жалобі — такої трагедії, як та, на яку перетворилося загальнонаціональне святкування, в країні не пам’ятають iз часів повалення кривавого режиму червоних кхмерів. Позавчора ввечері, як і щороку після завершення сезону дощів, камбоджійці відзначали традиційне Свято води. У столиці Пномпені головні урочистості та святковий концерт відбуваються на острові Діамантів, розташованому в центрі міста і з’єднаному з сушею вузьким мостом через річку Тонлесап. Саме цим мостом, освітленим святковою ілюмінацією, на острів намагалися потрапити тисячі учасників свята. Через страшенну тисняву в натовпі виникла паніка, яка призвела до загибелі щонайменше 378 осіб, ще близько 755 отримали поранення. Більшість жертв просто затоптали, хтось потонув, намагаючись врятуватися у воді (з мосту зіскочили з півсотні людей), ще частина загинула від враження електричним струмом. >>

Крок назустріч «французькому плащику»

Крок назустріч «французькому плащику»

Ватикан пішов на компроміс в одному з досі найпринциповіших питань: щодо контрацепції. В одному з останніх інтерв’ю Папа Римський Бенедикт XVI визнав, що в окремих випадках застосування презервативів є виправданим, особливо коли йдеться про боротьбу зі СНІДом. Ці слова понтифіка відразу були сприйняті як «ватиканська революція», оскільки раніше Апостольський престол твердо стояв на позиції, що використання будь–яких контрацептивів є гріхом. Щоправда, Бенедикт XVI при цьому застеріг: «Це (використання презервативів) не є справжнім способом подолання СНІДу. Але дійсно потрібна гуманізація сексуальності». >>

Барбі йде в шпигуни

Барбі йде в шпигуни

Нова версія популярної ляльки Барбі викликала у дорослих не менший інтерес, ніж у дівчаток, для яких вона, власне, й призначена. Іграшку вже як тільки не називають — і «Анна Чепмен» (за іменем арештованої у США російської шпигунки), й Барбі–телеоператорка, і Барбі–відеоінженер. Офіційно ж лялька, вартість якої у Сполучених Штатах становить 50 доларів, називається Barbie Video Girl (Барбі–відеодівчина). За допомогою схованої в намисті мініатюрної відеокамери вона здатна непомітно для інших знімати до 30 хвилин матеріалу. А переглянути «репортаж» можна на розташованому на спині рідкокристалічному екрані з розподільчою здатністю 1024x756 пікселів. >>

Лідер, але не фаворит

Лідер, але не фаворит

Як не дивно, але перша ракетка світу Рафаель Надаль, зібравши трофеї всіх чотирьох турнірів «Великого шолому», досі жодного разу не вигравав підсумковий турнір ATP. Особливо провальним для іспанця виявився минулорічний чемпіонат, який, після чотирьох років базування в Шанхаї, перебрався на хардове покриття лондонської «О2 Арену». Тоді Рафа програв три стартові поєдинки і зачохлив ракетку одразу по завершенні групової стадії. Повернувшись цього року знову до Лондона, який, до речі, прийматиме і два наступні аналогічні змагання, Надаль сподівається реабілітуватись. «У цьому році я будь–що прагнутиму змінити стан справ. Цей турнір дуже важкий для мене, оскільки тут незручне покриття та неймовірно сильні суперники. До того ж на цих змаганнях немає часу на розкачку», — каже лідер світового рейтингу. >>

«Рокіровки» для охочих

«Рокіровки» для охочих

Літньо–осіння частина чемпіонату в першій лізі була комфортною: командам вдалося уникнути і першого снігу, і навіть дощова погода не надто їм дошкуляла. Учасники зіграли перше коло і навіть провели три тури із другого, відтак весняна частина першості буде коротшою.

Перед зимовою перервою виявилося, що коло команд, які номінально можуть претендувати на підвищення в класі, — широке, як інколи. Принаймні вісім перших клубів у турнірній таблиці, за наявності мотивації та відповідного фінансування, можуть боротися за вихід до прем’єр–ліги. Навіть різниця в десять очок, яка утворилася між першою «Олександрією» та восьмою «Буковиною», не є нездоланною. Скажімо, в минулому сезоні луцька «Волинь» на певному етапі мала не менше відставання від лідера, а зараз успішно виступає серед еліти. Такі «рокіровки» традиційно пояснюють бажанням чи небажанням деяких команд витрачати великі кошти на свою присутність у прем’єр–лізі. >>

Діти легенд

Діти легенд

Нещодавно у Києві відбулася презентація ІІ сезону Дитячого національного конкурсу «Я козацького Роду». Конкурс організував Дитячий табір «Козацька фортеця». Згідно з правилами першого року конкурсу, учасникам пропонували написати легенди про козаків свого краю, дослідити родоводи чи назви місцевостей. Із надісланих робіт організатори відібрали кілька десятків найкращих та упорядкували їх у «Книгу козацьких легенд». Діти надіслали не лише легенди, а й малюнки, тож ними проілюстрували книгу. За словами голови оргкомітету конкурсу Володимира Шерстюка, ідея конкурсу виникла, коли малеча біля вечірньої таборової ватри взялася розповідати легенди про козаків. «Зазвичай, більшість учасників конкурсу змагаються, «хто краще переповість Яворницького», але завжди є й такі, що діляться самобутніми легендами, які почули від дідів та батьків, — каже пан Шерстюк. — Ми зрозуміли, що в народі досі живуть спогади про героїчне минуле, і що вони можуть загубитися, якщо їх не зібрати та не зафіксувати. Результатом першого року конкурсу стали понад 500 листів з усіх регіонів України, що показало єдність нашого народу та зацікавленість козацькою тематикою». >>

«Як, ви граєте Рахманінова без нот?»

«Як, ви граєте Рахманінова без нот?»

Виконавський жанр імпровізації, який існував за часів Й. С. Баха, Ф. Ліста, С. Рахманінова, М. Реґера, В. Ґоровиця, у сьогоднішньому культурно–мистецькому просторі є досить рідкісним явищем. Класична імпровізація дедалі більше набуває статусу елітарного музикування, аніж «концертування» на широкий загал. Колишня вихованка КССМШ імені М.Лисенка (клас І. Ліпатової), випускниця Київської консерваторії (клас професора В. Козлова), Вищої школи музики та аспірантури у Мюнхені (клас професора Е. Вірсаладзе) Даша Неболюбова як музикант та імпровізатор–педагог є унікальною у своєму роді. Володіючи блискучою піаністичною технікою, майстерністю інтерпретації, досконалим знанням усіх існуючих музичних стилів, жанрів і форм, вона здатна творити в реальному часі новонароджені композиції в дусі різноманітних епох, композиторських стилів (від середньовічних анонімів до теперішніх постмінімалістів, включаючи також Й. Баха, Ф. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Шопена, Ф. Ліста, С. Рахманінова, С. Прокоф’єва, К. Дебюссі, Е. Саті та інших) і навіть імпровізації з техно.

Цього року домінантою майстер–класів стали винятково методичні поради і практичні навички, які втілювалися в індивідуальних учнівських імпровізаціях та спільному творенні композицій з Дашею Неболюбовою в складі дуету, терцету, квартету, перетворивши виступи останнього на своєрідний jam session. Репертуарний діапазон був досить широким: від середньовічної музики, барочної поліфонії, класико–романтичної фактури та чуттєвих фонем російських композиторів ХІХ—ХХ століття — аж до відтворення репетитивної техніки в дусі Д. Адамса та Ф. Гласса. >>

«Батько та син». Із любов’ю

«Батько та син». Із любов’ю

Уперше проект «Батько та син» був представлений київській публіці півроку тому. Тоді ідею презентувати музику з фільмів Андрія Тарковського у виконанні камерного оркестру підтримали родичі та друзі кінорежисера, а реалізувати її взялися музиканти New Era Orchestra під управлінням Тетяни Калініченко. Успіх проекту був настільки переконливим, що стало зрозуміло: без продовження не обійтися. Місцем для повторного представлення «Батька і сина» обрали Францію — країну, де Андрій Тарковський провів свої останні роки і де зараз покоїться його прах. Доповнений проект, з презентацією оркестрової програми «На кожен звук є луна на світі», з фрагментами з картин Андрія Тарковського та віршами Арсенія Тарковського, документальним фільмом та виставкою фотографій, New Era Orchestra представляв у Парижі і Фонтенбло 17—18 листопада. >>

Бал для тернопільських «попелюшок»

Бал для тернопільських «попелюшок»

Як відомо, саме на Тернопільщині знаходиться третина всіх старовинних замків та фортець України. На жаль, частина з них уже давно перетворилась на руїни, які навряд чи можна відреставрувати. Тож обласна влада вирішила терміново рятувати ті, які збереглися найкраще, вибравши дванадцять — зокрема, історичні споруди у Вишнівці, Микулинцях, Скалаті, Чорткові, Теребовлі, Язлівці. >>

«Швидка» бомжує

Уже дев’ять місяців місцева влада не може вирішити питання з місцем розташування 1–ї підстанції «Швидкої допомоги» Миколаєва, в штаті якої працює 104 людини. Нагадаємо, 19 лютого цього року підстанцію в екстреному порядку евакуювали через загрозу обвалу будівлі. Співробітників 1–ї підстанції «розквартирували» по всьому місту, а всі медпрепарати та обладнання звезли в будівлю Центральної станції «Швидкої допомоги»... в конференц–зал на третьому поверсі. Планувалося, що на правах бомжів медики пробудуть місяць–другий. Однак лікарі й нині «сидять на валізах». Бо, по–перше, з’ясувалося, що примiщення Миколаївської лікарні №2 ремонту не підлягає, а по–друге, перейматися проблемами медиків–«бомжів» ніхто не поспішає. >>

Як я став Нiною...

...На початку фільму хлопчик представляється: його звати Гвідо, йому одинадцять років. А далі починається історія. Гвідо схожий на дівчинку. І з дитинства йому хотілося гратися в ляльки, носити сукні — бути дівчинкою. Звичайно, у школу він ходить одягнений, як хлопчик, — мама боїться, що його дражнитимуть. Утім, цього боїться й він сам. А от на день народження до подружок Гвідо одягається по–дівчачому. І ми стаємо свідками цих гостин, де йому цілком комфортно, а дівчатка зовсім не акцентують, що він не такий, як усі. Гвідо розуміє: таких, як він, — один на тисячу. Але вже знає, що коли виросте, два роки має прожити, як дівчина, аби отримати право на операцію зі зміни статі. Про це йому розповіла мама. Він навіть ім’я собі обрав. Тому наприкінці фільму знов представляється: «Мені одинадцять років, мене звати Ніна». >>

Найвищі відсотки... ошуканства

Найвищі відсотки... ошуканства

Більшість вкладників філії «Полтавська обласна» кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» познайомилася зі згаданою кредитівкою завдяки «однойменній» політичній партії. Саме тій, керівником якої донедавна був колишній заступник голови Одеської облради, власник великого авторинку Фелікс Петросян (у травні він помер, і з серпня Партію пенсіонерів України очолює Амрам Петросян). Попри нав’язливу рекламу перед парламентськими виборами 2006 року, партія повз Верховну Раду тоді «пролетіла». Набагато успішнішою мала стати одна з головних «фішок» ППУ — обіцянки постійної фінансової підтримки стареньких через започатковану в тому ж таки 2006 році «рідну» кредитну спілку. Полтавські ветерани добре пам’ятають, як голова обласної організації партії Артур Овакімян агітував їх вступати в обидві структури одразу. Про небачені раніше вигоди «кричали» й рекламні буклети. Чим обернеться та «замануха» для багатьох пенсіонерів, останні не могли навіть уявити... >>

Дорогий наш Гаррі

Сьома частина кіносаги про Гаррі Поттера побила рекорд касових зборів за перший уїк–енд прокату. За даними спеціалізованого сайту Boxofficemojo.com, від прем’єри до неділі юний чарівник у пошуках «Смертельних реліквій» зібрав по всій планеті $394,02 млн. Це на 13 млн. доларів більше, ніж попередній рекордсмен — «Людина–павук–3». Тобто компанія «Уорнер бразерз» уже з самого початку «відбила» всі кошти, вкладені у створення картини, — 150 млн. фунтів. >>

ПРИКОЛИ

Точна вага кілограма залежить від кваліфікації й досвіду працівника торгівлі. >>

Дівчина її кошмарів

Дівчина її кошмарів

Ліндсей Лохан узялася за розум та, хай і за рішенням суду, сумлінно лікується від алкогольної залежності в реабілітаційній клініці. Але саме через лікування вона втратила, можливо, найкращу пропозицію у своєму житті — головну роль у біографічній стрічці «Інферно». Ліндсі мала зіграти відому порнозірку Лінду Лавлейс, яка з актриси фільмів «для дорослих» перетворилася на одного з найпалкіших борців проти порнографії. >>

Ролі, спогади, рецепти

Ролі, спогади, рецепти

Ті, хто бачив виставу «Сеньйор із вищого світу» в постановці театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв», пам’ятають, як Леоніда Папагатто (Анатолій Хостікоєв), бажаючи поснідати, каже: «Я вчора приніс цілу купу всіляких наїдків, невже нічого не лишилося?». Його дружина Валерія (Наталія Сумська) відповідає: «Я все віддала сусіду Антоніо, щоб він продав, бо без грошей нічого не можна купити». «Що ж тоді їсти?» — не вгамовується сеньйор і чує у відповідь: «Драже! Усередині — мигдаль».

А що і як їдять та хто готує в акторській сім’ї Хостікоєва та Сумської? >>

Ну що б здавалося — трава...

Ну що б здавалося — трава...

Про батька і сина Михайла та Івана Носалів у багатьох рівнян до цих пір живуть добрі згадки. Й про створення музею Носалів у будинку, де їхня родина свого часу мешкала, у місті велося теж багато розмов. Адже довгий час до скромного священицького будинку навпроти Свято–Успенської церкви, де завжди пахло чебрецем та м’ятою, по допомогу приходило чимало людей. Нині ж мало хто з рівнян згадає, де розташовувався цей будиночок на вулиці Шевченка. Затиснутий серед висотних споруд, обшарпаний вітрами, з обдертою штукатуркою, продірявленим дахом, зарослий бур’янами, він ніби доживав свої останні дні... >>