Нічийний Блохін

Нічийний Блохін

Переповнений стадіон «Динамо» ім. Лобановського (18 тисяч глядачів на трибунах і кілька тисяч перед входом тих, кому забракло квитків) позавчора так і не стали свідками першої перемоги збірної України під проводом Олега Блохіна. Знову нічия, причому знову в матчі з далеко не найсильнішим суперником — Словаччиною. А головне — найкращий футболіст України минулого століття, народний депутат і за сумісництвом тренер нинішньої національної збірної після значного періоду роботи з командою так і не бачить контурів її оптимального складу — того, що побореться за вихід на чемпіонат світу 2006 року. «Я вже випробував усіх, і маємо те, що маємо» — це головна думка післяматчевої прес-конференції безвиграшного Блохіна. «Напишіть мені свої варіанти, де й кого шукати», — Олег Володимирович апелював навіть до журналістів. Від безсилля? >>

Країна літаючих балконів

Будинок, у якому сталася трагедія, нічим не привертає увагу — від проїжджої частини трохи подалі, та й балкон-«убивця», разом з яким зірвалися будівельники, — з тильного боку. Жодних слідів, які б свідчили про те, що пару годин тому тут загинули люди: «епіцентр» завалу огороджений будівельним парканом... Хіба що закривавлені медичні рукавички на газоні та залишки обваленого балкона на балконі другого поверху — не видно більше нічого... Очевидці кажуть, лихо сталося о 9-й годині ранку. >>

Помер від ран ще один український солдат в Іраку

Позавчора ввечері у госпіталі в Багдаді помер 23-річний солдат Ярослав Злочевський. Він став ще однією жертвою того вранішнього бою 28 квітня, в якому загинув на місці рядовий Костянтин Михалєв. Достовірні джерела повідомили «УМ», що поранення Ярослава Злочевського, який був у патрульному БТРі, розстріляному із засідки іракськими партизанами, — дуже важке, йому вибухом відірвало руку і по коліна обидві ноги. Солдат втратив багато крові, тому медики відразу передбачали, що він навряд чи виживе. >>

Чи зробить Україна «євроремонт»?

Завтра десять країн, переважно «в'язні» колишнього соцтабору, приєднаються до Євросоюзу. Це Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Кіпр. Наша Вітчизна виявилася начебто не в Європі, точніше в якійсь іншій Європі, на межі ЄС і отієї «іншої Європи» — непередбачуваної, невизначеної, із сумнівним майбутнім. >>

Повернiть наших хлопцiв додому

Боляче і з глибокою стурбованістю сприйняв звістку про загибель в Іраку ще двох українських солдатів. Від імені української партії «Єдність» висловлюю щире співчуття рідним і близьким полеглих воїнів. Вважаю, що події, які розвиваються в цій країні, роблять неприпустимим подальше перебування в Іраку нашого військового контингенту. >>

«Тореадори» з Європи й українські «бички»

«Євросоюз нам не обіцяє навіть журавля в небі, він нам нічого не обіцяє!» — так на позавчорашній прес-конференції визначив повноту песимізму у власному баченні стратегічного курсу України Президент Кучма. Приказкові улюбленці президентської лексики — синиця у жмені та журавель у небі, яких Леонід Данилович часто плутає місцями, — з'явилися і в останній його прямій мові, коли зайшлося про переваги і недоліки двох визначальних геополітичних альтернатив нашої держави — Європейського Союзу та Єдиного економічного простору. ЄЕП, зрозуміло, фігурував як дебела синиця в жмені. Хоча Леонід Кучма й підійшов до цієї теми з бажанням «рішуче відкинути спекуляції про те, що набуття чинності угод про формування ЄЕП суперечить європейському курсу України». «Наша держава, — наголосив Президент, — рухатиметься неодмінно в європейському напрямку». Але яким штибом? >>

Розширена Європа співатиме,

Вступ десяти нових країн до Європейського Союзу святкуватимуть не лише у столицях «новачків»,а й у Старій Європі. Головні «євросвяткування» пройдуть в Ірландії, яка в цьому півріччі головує в ЄС. Принагідний офіційний саміт голів 25 країн розширеного ЄС буде тривати в Дубліні лише неповну годину, а потім високі гості перейдуть до більш приємних речей, ніж заформалізовані промови. Оскільки лідери країн мають намір «піти в народ» і разом з ним відсвяткувати на вулицях об'єднання Європи, то за їх «вуличною» безпекою будуть пильнувати 2500 ірландських поліцейських та військовослужбовців. Побоюються не лише нападів терористів, а й усіляких лівих екстремістів, бо святкування відбуватиметься 1 травня — у день їхнього єднання. >>

Свою зарплату Кучма передає дружині в конверті

Президент України має невелику як для свого статусу зарплатню — 2500 гривень. Тут доречно згадати героя фільму Ельдара Рязанова «Небеса обiтовані» з його іронічним зізнанням: «Зарплата у мене маленька, але хороша». Напевно ж, саме із заздрістю обговорюватимуть цю «маленьку, але хорошу» президентську зарплатню українські вчителі та пенсіонери. І «жаба», можливо, ще більше притисне їм груди, коли нагадати, що Президент Кучма та його сім'я мають «по уставу» ще й повне державне забезпечення. Проте це все-таки Президент, тож мусить від народу вiдрiзнятися як не багатством мови, то бодай зарплатнею. >>

... А держава — потім

Cвого часу одні сміялися, інші обурювалися, коли нових міністрів-силовиків особовому складу представляв глава Адміністрації новообраного Президента України Леоніда Кучми. Таке «ноу-хау» дало привід народним депутатам позлословити на рахунок того, що Кучма працює президентом в адміністрації Табачника. Але ті, хто спілкувався з Леонідом Даниловичем у часи його керівництва урядом, ставилися до «нововведення» поблажливо. Бо пам'ятали, як Прем'єр не соромився визнати свою недостатню компетентність, наприклад, у деяких питаннях сільського господарства. Приміром, у тому що краще обізнаний з ракетобудуванням, ніж з проблемами буряківництва, оскільки на полігоні «Капустин яр» провів більше часу, ніж удома. Тому перші, не зовсім умотивовані кроки нового Президента, можна було списати на рахунок незнання главою держави своїх нових функцій. Адже він лише починав освоювати стратегію і методи керівництва країною. У тому числі постулати та принципи, закладені в книзі Маккіавелі «Государ», яку полюбляв цитувати тодішній керівник його Адміністрації. >>

Анатолій Матвієнко: Це або демонстрація безкарності, або повна дебілізація

Минає другий тиждень з того дня, як Мукачів обирав собі міського голову. Як з'ясувалося, насправді вибір зробила не громада міста, а різні «елементи» — починаючи від бритоголового «братка» й завершуючи головою тервиборчкому. Тепер уже очевидно: мукачівські вибори, починаючи від безпосереднього підбиття підсумків і завершуючи реакцією на все, що тоді сталося, влади, правоохоронних органів та суспільства, матимуть великий вплив на подальший розвиток демократії в Україні. Бо це були не просто вибори мера і навіть не змагання між СДПУ(о) та «Нашою Україною» за Закарпаття. Йдеться про значно глобальніші речі. І не випадково йдеться саме напередодні президентської кампанії. >>

Крюкова гайнула до Лівану

Що може бути приємніше перших весняних проявів романтизму: природа просинається, бабуськи, сховавшись від міліції, торгують підсніжниками, довжина дівочих спідниць мінімалізується максимально, а всі лавочки у скверах та парках зайняті закоханими та любителями пива (часто ці дві категорії поєднуються в одну)... Але якщо ти — чоловічої статі, тобі нещодавно виповнилося вісімнадцять і ти, на жаль, не є студентом вузу, то для тебе ці приємності, природно, стають другорядними. >>

«Таврійські ігри». Чортова дюжина

1, 2, 3 травня — саме ці святкові дні кілька років тому облюбували для себе «Таврійські ігри» і, схоже, поки що своїм симпатіям зраджувати не збираються. Припала до душі ця дата й меломанам — тисячі їх з України і не тільки, придбавши квитки чи автостопом, уже наближаються до Каховки. (Де будуть змушені вирішити ще одну проблему — знайти житло, якого під час фестивалю в Каховці катастрофічно не вистачає). Не знаю, чи відклав хтось iз меломанів свою поїздку на «Таврійські» через «незручний» порядковий номер фесту, але артистів, які співатимуть цьогоріч на фестивальній сцені, цей факт не злякав точно. >>

Співати, худнути, мріяти про справжнього чоловіка —

Лілія Сандулеса завжди відрізнялась від решти своїх колег сміливістю у висловах і характеристиках на їхню ж адресу. Водночас, безперечно, вона володіє певними дипломатичними рисами, бо зберігає з багатьма майже дружні стосунки, що в шоу-бізнесі є досить великою рідкістю. Як сама зізналася, всі нібито один одному раді, але насправді ніхто ні з ким не дружить. Так, «Привіт!» — «Привіт!» — «Як справи?» — та й усе спілкування. >>

Естрадна ПРИНЦиповість

Згідно з традицією, яку започаткував старший син принцеси Діани й принца Чарльза, красунчик Уїльям, потенційні спадкоємці королівського престолу Великої Британії повинні симпатизувати якійсь зірці. Тобто сам Віллі, звісно, ніяких традицій встановлювати не збирався. Просто його молодший брат, принц Гаррі, багато в чому звик наслідувати Уїльяма, і сердечні справи — не виняток. Останнім часом у 19-річного нащадка роду Віндзорів з амурними пригодами нічого не клеїться: дійшло навіть до того, що Гаррі тусується по клубах із «замовними» дівчатами з фірми «Ескорт-сервіс». Царственій бабусі така поведінка онука, звісно, не до душі, тому Єлизавета ІІ делiкатно порадила принцові знайти собі кращий об'єкт для закоханості. >>

Як передбачав великий Леонардо

Розкрито таємницю першої у світі саморушної машини, яку винайшов ще п'ять століть тому Леонардо да Вінчі. Італійські фахівці відтворили її за кресленням і навіть змусили рухатися.
Досі ані сучасникам Леонардо, ані численним дослідникам його творчості не вдавалося зрозуміти принцип дії цього саморушійного візка. Його креслення можна побачити на сторінці під номером 812R праці генія «Кодекс Атлантікус» — по сусідству з проектами гелікоптера, підводного човна та інших винаходів, що стали прообразами сучасних досягнень техніки. Але коментарі до малюнків відсутні, тож залишалося незрозумілим, як механізм «авто номер один» може рухатися. >>

Анекдоти

Розмовляють дві подруги-секретарки:
— Ну і як тобі твій новий шеф?
— Нічогенький. Тільки такий зануда...
— Тобто?
— Він стверджує, що всі слова пишуться певним чином, за правилами... >>

На рейтинговому «фронті» майже без змін

Лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко продовжує лідирувати у рейтингу «президентів наступної неділі». За даними опитування, проведеного центром «Соціальний моніторинг»та Українським інститутом соціальних досліджень, якби вибори відбулися цієї неділі, за Ющенка проголосувало б 22% опитаних. Його головний конкурент, єдиний (хоча, як виявилося, не дуже) кандидат від провладних сил Віктор Янукович набрав би більше, ніж раніше, — 17% голосів. На наступних рейтингових східцях розташувалися б ватажок комуністів Петро Симоненко (12%), лідер СПУ Олександр Мороз і діючий Президент Леонід Кучма (по 6%), лідерка партії «Батьківщина» та блоку свого імені Юлія Тимошенко (4%), глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук (3%). За провідницю прогресивних соціалістів Наталію Вітренко, голову Нацбанку й партії «Трудова Україна» Сергія Тигіпка та екс-Прем'єра, керівника Партії промисловців та підприємців Анатолія Кінаха свої голоси готові віддати по 2% виборців. Кожен двадцятий серед опитаних проголосував би проти всіх, 12% не змогли відповісти на це питання, а 4% опитаних заявили, що взагалі не брали б участі у виборах. >>

Не лежи на боку, а лети до Баку

У правильності урядового рішення про використання трубопроводу «Одеса—Броди» для транспортування нафти в Західну Європу засумнівався Президент Кучма, свій сумнів він публічно висловив уже вдруге впродовж тижня. Це означає, що Україна може «передумати» і погодитися на російську пропозицію реверсного використання нафтогону. >>

Радість перемоги і тягар поразки

Центральна виборча комісія Македонії повідомила офіційні результати другого туру президентських виборів, які відбулися у цій країні позавчора. Прем'єр-міністр Македонії, представник правлячої політичної сили країни, Соціал-демократичного союзу, Бранко Црвенковський здобув 62,66 відсотка голосів виборців і таким чином займе найвищу посаду країни, яка звільнилася після трагічної загибелі в авіакатастрофі в лютому цього року президента Бориса Трайковського. Суперник Црвенковського, висуванець правоцентристської опозиції Сашко Кедєв набрав 37,34 відсотка голосів. >>

У «яблучко»?

Партії блоку «Наша Україна» на довиборах до ВР у 136-му окрузі Одеси підтримають лідера партії «Яблуко» Михайла Бродського. Таке рішення перед регіональним голосуванням 30 травня прийняв столичний штаб «НУ», повідомили на зустрічі з одеськими журналістами «порядний реформатор» Володимир Курінний, який очолює одеське представництво блоку Ющенка, та член політради партії «Яблуко» Ростислав Моховиков. «Тим самим керівництво «НУ» ще раз підтвердило обрані пріоритети — досягнення загальних, а не вузькопартійних цілей у спільній боротьбі за демократичні перетворення в Україні», — заявив Курінний. За словами «яблучника» Моховикова, «співробітництво його партії і блоку «Наша Україна» має не ситуативний характер і реалізується в широкому спектрі спільних акцій та ініціатив у різних регіонах України». >>

Продається морське узбережжя. Гуртом і вроздріб

Пам'ятаєте вислів відомого сатирика — «хто що охороняє, те й має»? В Україні це визначення залишається актуальним і стосовно багатьох державних структур. Одна з них, що за службовими обов'язками мала б охороняти Чорне море і прилеглу до нього смугу узбережжя від нечистих на руку ділків, як виявляється, насправді «гендлює» цими нерукотворними багатствами. Як тут не пригадати гучні заяви керівників держави про боротьбу з корупцією... >>

Який же українець не любить швидкої їзди

Презентація в концерні «Крюківський вагонозавод», який вгніздився у Кременчуці, нового пасажирського вагона «Україна-2» стала черговим кроком вітчизняних машинобудівників і залізничників до європейських стандартів. Як відомо, саме на згаданому підприємстві «склепали» перший український пасажирський вагон. Саме з таких вагонів три роки тому сформували «Столичний експрес», що започаткував швидкісне сполучення між Києвом і Харковом, а потім і на інших ділянках залізниці. >>

«Останній герой» перемагає і в літературі

Всеукраїнський конкурс романів та кіносценаріїв «Коронація слова» продовжує свої літературознавчі розвідки, вишукуючи таланти в найвіддаленіших куточках нашої країни. І, що показово, робить це досить продуктивно: «Коронація слова» існує вже четвертий рік, і за цей час було видано 36 романів. А якщо зважити, що лише за минулий рік на адресу конкурсу було надіслано 897 романів та 589 кіносценаріїв, то можна стверджувати напевно: конкуренція була серйозною, а літературний потенціал нашого народу заслуговує найщиріших слів захоплення. >>

Відпочинок — це не борг

На понад 25,5 мільйона гривень позовних заяв подали до судів львівські вчителі, вимагаючи повернути їм кошти за статтею 57 Закону України «Про освіту» (за вислугу років та на відпочинок). Суди задовольнили вчительських позовів приблизно на 15 мільйонів, однак судовиконавці, порівняно з минулим роком, коли було примусово стягнуто на користь позивачів (2146 учителів) 4,6 мільйона гривень, тепер відмовляються виконувати рішення Феміди. Мовляв, Мінфін не визнає кошти за 57-ю статтею боргами, а суди зобов'язують виплачувати саме борги вчителям, яким у Львові вчасно платять зарплату. Така затримка у вирішенні вчительських позовів спровокувала нинішню ситуацію у Львові, де голодують з понеділка п'ятеро освітян (лише на воді), а вчора до колег приєдналася ще й вчителька зі школи №76. Ще п'ятеро шкіл Франківського району проводять скорочені уроки по 22 хвилини. >>

Нікого не впускати і не випускати

У Миколаєві вже третій день обговорюють несподіваний «хід»: у адміністративне приміщення державного підприємства «Дельта-лоцман» (воно є генеральним замовником судноплавного каналу «Дунай — Чорне море»), на вулиці Лягина, 27, увірвалися озброєні люди у формі, які нікого не впускали і не випускали. Пізніше до стін будівлі підтянулися спецназівці — вони оточили приміщення, зайняли дах та верхній поверх. Що шукали правоохоронці в адміністрації «Дельта-Лоцман», достеменно невідомо. Подейкують, що «брали» якісь документи. Як стало відомо «УМ» із поінформаваних джерел, одразу після «нальоту» зник керівник «захопленого» підприємства Віктор Бездольний. Наразі начебто його розшукують. У прес-службі «Дельта-Лоцман» подію не коментують. >>

З «групи смерті» — до групи бажаючих вижити

Про такі матчі хочеться розповідати менше за все. Вони спустошують душу вболівальника, не надихають і фахівця, на деякий час відбивають бажання дивитися хокей взагалі. Але на щастя, існують команди, які повертають нам радість і приносять насолоду від великої гри. Того ж вечора феєричний поєдинок словаків і фінів нікого не міг залишити байдужим в забитій вщерть фанатами «ЧЕЗ Арені», хоча й породив біль за своїх та купу питань «чому»? Відповіді шукатимемо пізніше. Бо зараз, аби хокей як явище не зник в Україні, нашим гравцям треба зробити все можливе, щоб утриматися у вищому дивізіоні. Отже, панове, переходимо з «групи смерті» до групи бажаючих вижити. >>