Cвого часу одні сміялися, інші обурювалися, коли нових міністрів-силовиків особовому складу представляв глава Адміністрації новообраного Президента України Леоніда Кучми. Таке «ноу-хау» дало привід народним депутатам позлословити на рахунок того, що Кучма працює президентом в адміністрації Табачника. Але ті, хто спілкувався з Леонідом Даниловичем у часи його керівництва урядом, ставилися до «нововведення» поблажливо. Бо пам'ятали, як Прем'єр не соромився визнати свою недостатню компетентність, наприклад, у деяких питаннях сільського господарства. Приміром, у тому що краще обізнаний з ракетобудуванням, ніж з проблемами буряківництва, оскільки на полігоні «Капустин яр» провів більше часу, ніж удома. Тому перші, не зовсім умотивовані кроки нового Президента, можна було списати на рахунок незнання главою держави своїх нових функцій. Адже він лише починав освоювати стратегію і методи керівництва країною. У тому числі постулати та принципи, закладені в книзі Маккіавелі «Государ», яку полюбляв цитувати тодішній керівник його Адміністрації.