«Євросоюз нам не обіцяє навіть журавля в небі, він нам нічого не обіцяє!» — так на позавчорашній прес-конференції визначив повноту песимізму у власному баченні стратегічного курсу України Президент Кучма. Приказкові улюбленці президентської лексики — синиця у жмені та журавель у небі, яких Леонід Данилович часто плутає місцями, — з'явилися і в останній його прямій мові, коли зайшлося про переваги і недоліки двох визначальних геополітичних альтернатив нашої держави — Європейського Союзу та Єдиного економічного простору. ЄЕП, зрозуміло, фігурував як дебела синиця в жмені. Хоча Леонід Кучма й підійшов до цієї теми з бажанням «рішуче відкинути спекуляції про те, що набуття чинності угод про формування ЄЕП суперечить європейському курсу України». «Наша держава, — наголосив Президент, — рухатиметься неодмінно в європейському напрямку». Але яким штибом?
Нова тенденція курсу на світле євромайбуття, за Кучмою, пролягає через внутрішні перетворення, «будування власного дому за стандартами та нормами ЄС», але самотужки, гордо, не стукаючи чимдуж у двері Європи. Тільки тоді, переконаний Президент, нас поважатимуть у Європі та у світі. Зауважимо, це абсолютно новий, ще ніким з претендентів на вступ до ЄС не апробований підхід до європейської інтеграції. Він чітко проглядався у президентському слові до преси, проте, схоже, на сьогодні він грунтується лишень на відчуттях і приблизних намірах, а не на аналітичних розробках. Такий підхід можна розглядати як своєрідну спробу інакшого самовизначення країни в регіоні та мінливому оточуючому геополітичному середовищі, повернення до десятирічної давності думок щодо можливого нейтрального статусу України.
У будь-якому разі, за Кучмою, в Європі нас не чекають, а ЄЕП не буде привабливим для України без урахування основної вимоги — створення на просторах «четвірки» зони вільної торгівлі (ЗВТ). Головний політичний гравець держави — через притаманну йому недорікуватість — не проартикулював чітко таку думку, але вона доволі-таки виразно вчувалася: якщо ЗВТ не буде впроваджено, то «хтось, хто хоче ходити між крапельками» (під цими «хтось» розумілися росіяни), отримає від України «різнорівневу і різношвидкісну інтеграцію», тобто повільно складену на рівні кишені дулю з маком.
А на ЄС Леонід Данилович ображений повністю і незворотно. «ЄС так і не спромігся розробити політику щодо України, — констатував Кучма. — ЄС навіть не надав нам статусу країни з ринковою економікою, який уже має Росія з 2002 року... В ЄС ми абсолютно неконкурентоздатні, ми нікому там не потрібні». Політична муза Президента навіть полетіла ген за західний виднокрай континенту і звідти підказала йому алегорію з коридою. Отож Леонід Данилович визначив: «Євросоюз — як тореадор, а Україна — як молоденький бичок, він вимахує цим... як називається це червоне... полотнище?.. І ми бігаємо без толку, ми бігаємо, а стріли летять. Полотнище поблякло, бо час пройшов. Та й ми вже бігаємо не так швидко, як раніше». «Ось поїду на міжнародний економічний форум до Варшави (він проходить 28-30 квітня у столиці Польщі. — Ред.), — продовжував Кучма, — зустрінемося з президентом Кваснєвським, з іншими, скажемо один одному компліменти, вони: «А ви ідіть сюди» — «Куди?» — «А сюди!» — А куди ж те «сюди»?» Коротше мовлячи, трошки розгубилися що Україна, що її всенародно обраний. «ЄС так поводиться: тільки смикає нас за це...» — не закінчив Президент. У залі засміялися. За яке «це»? За оте, яким ідуть «туди»? Чи за якесь інше, вразливіше? Можливо, за «оте», що відповідає за демократичні свободи та вільні вибори? Відчуємо восени, 31 жовтня.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
