Кажуть, у Прем'єра Віктора Януковича вже є власний «пунктик» — стабільність цін на продовольство. Досі нажаханий літнім ажіотажем глава уряду, який у структурі державної влади не проти посісти й вище крісло, готовий усе стерпіти, схвалити будь-які пільги і відмінити всі свої попередні рішення (як було з «поміченими» голограмами сертифікатами), аби тільки хліб був дешевим (якщо, звичайно, нинішні ціни можна вважати такими). Тому що-що, а їх наказано тримати. Ну й Леонід Кучма, звичайно, долучається — усе дорікає уряду за хлібні лихоманки.

Українські фінансисти просто-таки примушують громадян вивчати історію держави. Оскільки літературні та політичні постаті минулого століття українцям більш-менш відомі завдяки лицьовим сторонам банкнот, тепер пора вивчати визначні історичні місця. Так, із 29 березня кожен сантехнік та електрик знатиме, що сучасний Будинок учителя на Володимирській є не що інше, як будинок української Центральної Ради. Саме його зображення прикрашатиме зворотний бік купюри у 50 гривень. На аверсі банкноти, як і раніше, красуватиметься Михайло Грушевський. За словами голови Національного банку Сергія Тигіпка, зміна Верховної Ради (завдяки якій він, власне, й обіймає високу посаду) на Центральну — ні в якому разі не неповага до першої. «Ми вважаємо, що це логічно з історичного боку», — сказав він, маючи на увазі, що Грушевський якраз і сидів у теперішньому Будинку вчителя.

Незважаючи на зернову кризу, пекарі за минулий рік можуть похвалитися одним позитивом — зростанням виробництва. За даними асоціації «Укрхлібпром», у 2003 році виробництво хлібобулочних виробів зросло на 4,9 відсотка, кондитерських — на 12,6, а макаронних — на 72. На думку генерального директора асоціації Олександра Васильченка, це зумовлено перерозподілом сил — від малих приватних підприємств, які через подорожчання борошна та штучне стримування цін на готову продукцію змушені були піти з ринку, до великих промислових. Отже, зменшення конкуренції у середовищі виробників хліба — головний негатив року, що минув.

У Києві продовжується владна експансія на кіоски та торговельні точки малих підприємців. Так столична міська адміністрація має наміри заборонити їм торгувати всіма алкогольними напоями. Відповідне прохання «внести доповнення до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями... Внести доповнення до законодавства» комісія з координації органів, які контролюють законність виробництва і продажу алкоголю у столиці, вже передала в уряд. У такий спосіб міська влада сподівається розв'язати проблему із фальсифікатом алкоголю. Але і цих заходів КМДА видається замало, отже, у комісії дійшли висновку також заборонити продаж алкоголю в тимчасових торговельних точках і ресторанах, чітко визначити правила торгівлі алкогольними напоями на розлив і дозволити продавати алкоголь тільки особам, старшим 21 року. А щоби не створювати киянам справжнісінький «сухий закон», адміністрація все-таки дозволить торгувати алкогольними напоями винятково в стаціонарних приміщеннях, де площа торговельного залу не менше 50 квадратних метрів.

Рівнем мінімальної пенсії в державі, як виявилось, переймаються не лише пересічні пенсіонери, а й непересічний — Президент. Леонід Кучма настільки занепокоївся великою розбіжністю між мінімальною та максимальними пенсіями, що доручив уряду вжити заходів, аби підняти найнижчу «планку». Вишукати ж додаткові кошти він сподівається з торговельних податків. «Сьогодні влада повинна піти на наведення жорсткого порядку, насамперед, у торгівлі, адже надходження від торгівлі та сфери обслуговування до бюджету і до Пенсійного фонду є дуже незначними», — передає прес-служба Президента слова Кучми із зустрічі з головою Пенсійного фонду Борисом Зайчуком.

Від нового голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва перший віце-прем'єр Микола Азаров хоче вирішення трьох найголовніших питань: розробки нормативних актів для поліпшення умов реєстрації малих та середніх підприємців (як-то кажуть, «в одному вікні»), скорочення ліцензій і квот і відведення земель. Про це заявив сам Азаров учора, наголосивши, що саме цього не виконувала колишня голова відомства Інна Богословська, яка добровільно пішла у відставку. «Я жорстко вимагав роботи», — сказав він. Проте, судячи з усього, політичне поясненння екс-керівнички відомства першого «віце» зачепило за живе. Не відходячи від каси, він поспішив звинуватити Богословську в пустослів'ї. «Я читав цей пасквіль, що вигадала мадам Богословська. Мені він нагадав типовий донос зразка 1937 року. «Азаров — ворог України, антиринковик». А раніше це звучало б — японський шпигун. Ми що, хочемо в такому середовищі працювати?» — начебто з іронією сказав Микола Янович.

Із 1 березня пункти обміну валюти більше не підноситимуть громадянам неприємних сюрпризів у вигляді різкої зміни курсу (звичайно, не на користь громадян). Із першого весняного дня курс купівлі і продажу іноземної валюти із восьмої вечора та до початку наступного дня не буде відхилятись від офіційного нацбанківського більше ніж на три відсотки. Відповідну постанову видав «головний обмінний пункт держави» — Нацбанк. Це означає, що, наприклад, за умови офіційного курсу купівлі-продажу 5,33 — 5,38 грн. відповідно обмінні пункти мінятимуть ваші долари США за курсом 5,17 гривні, а продаватимуть свої по 5,54 гривні за долар. Крім того, від першого березня обмінники не мінятимуть курсу валют із такою частотою, як заманеться, а лише раз на день. Раніше для українських обмінок діяло п'ятивідсоткове обмеження на відхилення від офіційного курсу валют, встановлене у зв'язку з коливанням долара внаслідок терактів 11 вересня.

Дитячим виданням, таким як газети «Перемена» та «Зірка», загрожує небезпека залишитись без «місця прописки». Річ у тім, що на їхню житлову площу кинули оком чиновники з самого Міністерства фінансів. У понеділок о десятій ранку добігав кінця термін їхнього перебування у поліграфічному комбінаті. Колективи двох газет чекали на валізах гостей із виконавчої служби Шевченківського району. На момент здачі номеру так і не дочекались.

Менше ніж за рік, тобто з 1 січня 2005 року, українські чорноземи стануть товаром, який можна буде купувати і продавати. Це передбачено Земельним кодексом, який доти зберігає мораторій на продаж земель сільгосппризначення.Чи готові ми до цього? Чи може бодай якась частина із наших працелюбних і досі «спраглих» до землi селян скористатися своїм правом не лише продати, а й купити землю? Я про наших з «Ні! ні і ще раз ні!», — такою є відповідь переважної більшості працездатних, але бідних аграріїв, які як вогню бояться продажу сільгоспугідь, оскільки розуміють, що більше втратять, ніж набудуть. А дехто вже шукає шляхи і нелегально продає свій пай, щоб виручити кілька тисяч гривень на одежину дітям і собі. Так що невипадково саме зараз аграрна частина уряду та парламенту починає активно з'ясовувати, чи готова держава до нових земельних відносин.

Важко знайти гідне порівняння до тієї наруги, яку чинний уряд Віктора Януковича здійснив над українськими пенсіонерами, гучно охрестивши ганебний процес подальшого обдирання однієї з найбільш незахищених верств держави «пенсійною реформою». Зовні усе виглядало досить пристойно і навіть десь там науково — обгрунтування, розрахункові формули, солідні статті, які доводили, що після першого січня, тобто з дня вступу в дію нового пенсійного законодавства, пенсіонерам України «жити стане краще, жити стане веселіше».