Українські фінансисти просто-таки примушують громадян вивчати історію держави. Оскільки літературні та політичні постаті минулого століття українцям більш-менш відомі завдяки лицьовим сторонам банкнот, тепер пора вивчати визначні історичні місця. Так, із 29 березня кожен сантехнік та електрик знатиме, що сучасний Будинок учителя на Володимирській є не що інше, як будинок української Центральної Ради. Саме його зображення прикрашатиме зворотний бік купюри у 50 гривень. На аверсі банкноти, як і раніше, красуватиметься Михайло Грушевський. За словами голови Національного банку Сергія Тигіпка, зміна Верховної Ради (завдяки якій він, власне, й обіймає високу посаду) на Центральну — ні в якому разі не неповага до першої. «Ми вважаємо, що це логічно з історичного боку», — сказав він, маючи на увазі, що Грушевський якраз і сидів у теперішньому Будинку вчителя.
Доцільність заміни старої п'ятдесятки на нову «бригада Тигіпка» пояснила вищою ступінню захисту банкноти (так само три місяці тому представили і нову двадцятку). Купюра нового зразка має аж 19 елементів захисту, 12 з яких — принципово нові. Зокрема, це флуоресцентний захист, оптично змінна фарба, антисканерна сітка та інші технічні «прибамбаси». Купюра має фіолетово-рожевий колір і за розміром трохи більша за свою попередницю. Як зізнався голова Нацбанку, собівартість нової банкноти вища за нову (яка саме, він не уточнив, зіславшись на державну таємницю). Проте заради свого підпису на лицьовій стороні кількома мільйонами можна і пожертвувати, чи не так?
Старі купюри вилучатимуться з обігу поступово. Якщо перестати їх друкувати із 29 березня, з дня народження нової п'ятдесятки, вони повністю зійдуть нанівець через чотири-п'ять років. «Чим більший номінал купюри — тим довший термін її функціонування», — пояснила в інтерв'ю «УМ» директор департаменту готівкового грошового обігу НБУ Ніна Дорофеєва. Так, найменший вік життя в одиничок та двійок: усього рік-півтора. П'ятірки тримаються до трьох років, а от сотенні та двохсотенні купюри тримаються більше п'яти. Останні передруковувати недоцільно через високі витрати. Взагалі ж в Україні передруковують щорічно до 400 мільйонів штук банкнот із різним номіналом.
Наступною на черзі на «пластичну операцію» — п'ятірка.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
