Був наказ ціну тримати

04.02.2004

      Кажуть, у Прем'єра Віктора Януковича вже є власний «пунктик» — стабільність цін на продовольство. Досі нажаханий літнім ажіотажем глава уряду, який у структурі державної влади не проти посісти й вище крісло, готовий усе стерпіти, схвалити будь-які пільги і відмінити всі свої попередні рішення (як було з «поміченими» голограмами сертифікатами), аби тільки хліб був дешевим (якщо, звичайно, нинішні ціни можна вважати такими). Тому що-що, а їх наказано тримати. Ну й Леонід Кучма, звичайно, долучається — усе дорікає уряду за хлібні лихоманки.

      Аби виконати не просто персональні побажання двох неостанніх людей у цій державі, а й вберегти усіх споживачів, на минулому тижні уряд звернувся до міських голів — членів асоціації міст України — із проханням створити цього року регіональний запас зерна не менший за мільйон тонн. Проте мери вважають, що самотужки їм із таким завданням не впоратись, і мають наміри попросити Кабінет Міністрів про допомогу — виділити гроші із державного бюджету. А задля цього ініціювати зміни до основного фінансового документа на 2004 рік. Річ у тім, що, як попереджали зерновики ще восени, неврожай не лише у нас. Тому на світовому ринку ціна на зерно продовжує зростати. Якщо наприкінці грудня тонна продовольчої пшениці коштувала від 1150 до 1250 гривень, то на лютий-березень, за словами аграрного віце-прем'єра Івана Кириленка, її контрактують уже по 1350—1400 гривень. А, за прогнозами зерновиків, зупиняться вони аж на 1500 гривень за тонну.

      Росія через нестачу припинила експорт до України, а другий важливий імпортер — Казахстан — підняв ціни. Отже, зараз наші компанії змушені купувати пшеницю в «далекому закордонні» — у Канаді та США. Сьогодні уряд настійливо пропонує хлібзаводам викупити зерно у трейдерів, аби розв'язати їм руки і надати обігові кошти для подальшого імпорту. За підрахунками Кабміну, державі для повного щастя необхідно купити ще 700 тисяч — мільйон тонн продовольства. Уряд уже начебто допоміг трейдерам — минулого тижня «заблокував» постановами деякі статті бюджету і продовжив до кінця січня дію пільгового завезення зерна.

      Проте бізнесові структури таке, незаконне, вирішення питання не влаштовує — імпорт збіжжя наразі намертво заблокований діючим законом про бюджет. «Жоден iз нас не запросить головних бухгалтерів і не видасть наказ порушувати закон», — заявив позавчора на підписанні Меморандуму про співробітництво між урядом і представниками зернового ринку Володимир Клименко, директор Української зернової асоціації. За його словами, головні бухгалтери і юристи усіх сільськогосподарських компаній, що виходять на закордон в очікуванні й не знають, як оформляти місячний звіт, якщо за законом податок на додану вартість їм не повертають. Змінити податкові норми слід через закон, а його, як відомо, не можуть прийняти через парламентські пристрасті навколо політичної реформи. «Видати наказ бухгалтерам порушувати Закон України ми не маємо права, тому що самі можемо потрапити під суд і слідство», — сказав він, прохаючи уряд забезпечити прийняття давно обіцяних норм. «Якщо не буде закону про відшкодування ПДВ на групу продовольства 1-24, то трейдери не повезуть зерно», — додав директор холдингу «Зерноторговельна компанія» В'ячеслав Петрище.

      Іван Кириленко, який від імені уряду підписав меморандум, пообіцяв, що докладе максимум зусиль для законодавчого вирішення питань, пов'язаних iз відшкодуванням податку на додану вартість при експорті продовольства, з вексельною формою оплати ПДВ при імпорті зерна та скасуванням 13-відсоткого податку з доходів селян, що живуть із присадибного господарства.

      Тим часом голови міст нарікають на проблеми із дешевим борошном. Як зізнався київський міський голова Олександр Омельченко, нещодавно Київ законтрактував постачання пшеницi із Білої Церкви за ціною 1 320 гривень за тонну. «Це січень, а що ж буде у квітні?» — риторично запитав Сан Санич в урядовців. А донецький міський голова Олександр Лук'янченко констатував, що ціна на борошно вищого гатунку піднялась у регіоні на 15,6 відсотка, а на борошно першого гатунку — на 12,2 відсотка.

      Тож міста порушують питання про надання їм пільгових — безвідсоткових — кредитів. І Київ знову ж таки поділився власним досвідом: нещодавно Омельченко позичив у Національному банку 80 мільйонів гривень під 12 відсотків річних (хоча розраховував на 10 відсотків) і заставив під ці фінанси валюту, отриману під зовнішню муніципальну позику.

      Як повідомляла «УМ», найближчим часом уряд розпочне інтервенцію на внутрішній ринок зерна та борошна із Держрезерву задля стримання росту цін на хліб. При цьому борошно вищого гатунку коштуватиме 1 760 гривень за тонну, замість теперішніх 2000 тисяч гривень. До того часу, як запрацює спеціальна схема продажу, яка передбачає відпуск зерна безпосередньо хлібзаводам, вони можуть скористатися запасами ДАК «Хліб України».

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>