Близько трьох мільйонів громадян України офіційно визнані постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи. З них близько 400 тисяч перебувають на обліку в Національному реєстрі України, головним завданням якого є збереження здоров’я ліквідаторів аварії та потерпілих. Саме з цією метою створена і діє ціла мережа медичних установ, які спеціалізуються на лікуванні чорнобильців. У кожній обласній лікарні для них функціонують спеціалізовані відділення.
З усієї України перший підкорювач космосу бував лише в Криму — тренувався на полігоні під Феодосією, працював у Євпаторії, де розташовувався Центр управління пілотованими космічними апаратами, відпочивав у елітних санаторіях та невтомно навідувався в «Артек». Не дивно, отже, що влада автономії з таким завзяттям говорила про велику причетність регіону до святкування на державному рівні разом із Росією півстолітнього ювілею першого польоту людини в космос. Проте розрекламований «цвях програми» — відкриття пам’ятника Юрію Гагаріну — виявився іржавим: конкурс на кращий проект оголосили запізно, та й коштів, як «дивом» з’ясувалося, на цю справу немає. Словом, пам’ятника в Сімферополі не буде щонайменше до осені.
У Росії нарешті офіційно оприлюднено документи про катастрофу 43–річної давнини, а саме — звіт урядової комісії про розслідування загибелі Юрія Гагаріна під час випробувального польоту на МІГ–15 у Володимирській області. «Висновки комісії: найбільш імовірна причина катастрофи — виконання різкого маневру для того, щоб уникнути зiткнення з кулею зонда. Або, що менш імовірно, — для запобігання входу у верхній край першого шару хмарності, — повідомив цієї суботи на прес–конференції в Москві Олександр Степанов, начальник департаменту із забезпечення діяльності архіва виробництва президента Російської Федерації. — Різкий маневр призвів до подальшого потрапляння літака в надкритичний режим польоту і падіння в умовах ускладненої метеорологічної ситуації».
Нинішній День космонавтики тісно переплітається з постаттю Станіслава Конюхова, який пішов із життя 3 квітня. Сьогодні йому виповнилося б 74 роки. Але замість привітань його рідні, колеги та й уся Україна поминатимуть цю легендарну людину, яка так раптово й несподівано відійшла у вічність...
Довгий час понад п’ять тисяч експонатів зберігалися у двокімнатній квартирі Віри Григорівни. Тільки цьогоріч, уже після смерті колекціонерки, вдалося облаштувати для експозиції окреме приміщення при міському краєзнавчому музеї Херсона.
Житомирський музей космонавтики, заснований у 1970 р., завдячує появою головному рушієві ракетно–космічної галузі СРСР Сергію Корольову. Саме в Житомирі у 1907 р. народився і провів кілька років дитинства видатний конструктор. Дім–музей Корольова — поруч, через дорогу. Багато експонатів музею — ретельно підібрані копії, але є й оригінали, наприклад спускний апарат корабля «Cоюз–27», що побував у космосі, їжа космонавтів, скафандри.
У пересічного українця з космосом сьогодні асоціюються здебільшого ціни в магазинах. Жарти жартами, але думка багатьох — на полицях он гречки немає, який уже там космос! — є абсолютно хибною. Україна не просто космічна держава, а ще й одна з найуспішніших і найефективніших у світі. «У Європі наші потужності в цій галузі можна порівняти з Францією, Німеччиною та Італією. І, власне, все, — каже Едуард Кузнєцов, радник голови Державного космічного агентства України. — У світовому рейтингу ми посідаємо 7—8–му сходинку після США, Росії, Китаю та ще кількох країн. І у світі, і у Європі маємо дуже пристойні позиції, якими мусимо завдячувати своїм талановитим фахівцям та створеній ними унікальній техніці. Вони — гордість нашої держави». Про потенціал і перспективи нашої ракетно–космічної галузі ми й розмовляємо з паном Кузнєцовим.
...Ранок 2 вересня 1996 року. Черга на Центральному поштамті. Немолода жінка попереду з погано прихованою недовірою бере у касирки здачу — кілька одногривневих банкнот та блискучих жовтих монет. Якусь хвилю тримає це все в розкритих долонях, а потім повертається до свого супутника і якось сумно–ностальгійно каже: «Бачиш? Це — все, що залишилося від наших мільйонів...».
Роки моєї роботи на ЧАЕС не пройшли безслідно: щоразу у квітні, напередодні чергової річниці Чорнобильської трагедії, мене переслідує дещо тривожне передчуття: що ж цього разу напишуть, наобіцяють і нафантазують про Чорнобиль? Яка чергова порція чорнобильської інформації виллється на голови наших співвітчизників і наскільки їй можна довіряти? Оглядаюсь назад і починаю аналізувати...
«Музей однієї книги» — «Кобзаря» — можна відвідати в Черкасах. Третій рік поспіль до дня народження Тараса Шевченка у музеї «Кобзаря» місцеві митці влаштовують виставку своїх полотен — «Черкаські художники у вінок шани Кобзареві». У цьогорічній виставці беруть участь 42 майстри, вони представили на суд глядачів близько 90 робіт на шевченківську тематику.
