З Янголом на серці

З Янголом на серці

Хрест усередині символічного серця, яке крилами огортає Янгол — такий образ у граніті уособлює трагедію Голодомору українського народу 1932—33 років на теренах Одещини. У церемонії відкриття скорботного обеліска, що увінчує меморіальний комплекс у райцентрі Комінтернівське, у суботу ввечері взяли участь тисячі мешканців сільських районів Одещини.

«Господи, ти сам імена їх знаєш»

«Господи, ти сам імена їх знаєш»

Ці слова — «Господи, ти сам імена їх знаєш» — написані на хресті, зведеному в пам’ять жертв Голодомору біля Вознесенського храму в центрі Тростянця. Справді, не записати імен усіх, чиї життя обірвала насильницька голод­на смерть.

Від чого гірко на весіллі

Кульмінацією багатьох заходів, які відбулися минулого тижня на Полтавщині з нагоди роковин Голодомору, стала суботня скорботна хода від будинку облдержадміністрації до Святоуспенського собору на Івановій горі.

Телебачення спрацювало на загальнонаціональну справу разом із Президентом

Слід визнати, що зусилля Президента Віктора Ющенка, спрямовані на пробудження в українців історичної пам’яті на ґрунті визнання Голодомору­33 геноцидом українського народу, приносять свої плоди. За даними соціологів, щороку більшає людей, які поділяють таку думку щодо навмисного винищення українців як нації.

Голодний стимул воскресіння

Голодний стимул воскресіння

У суботу по обіді на Михайлівській площі юрмилося так багато людей, що стало лячно: а що, коли цього разу не вийде викласти на землі зірчасті фігури зі свічок? Утім після того, як майдан залишили чиновники з почтом, місце перед собором звільнилося і господарями церемонії стали тисячі киян і приїжджих з усієї країни.

Світло для душ

Світло для душ

Маминим спогадам про голод Валентина Борисенко у дитинстві не дуже вірила. Бо у школі про це нічого не говорили, і здавалося, що в розповідях старших людей багато домислів, що це було «не насправді». Свідчення про Великий голод почала записувати у 1999му.

Перевтомлені сонцем

Перевтомлені сонцем

Президент України Віктор Ющенко від імені держави висловив повагу до пам'яті всіх невинних жертв Великого терору 1937—1938 років, передає прес-служба глави держави. «Ми поділяємо біль кожного народу, чиї найкращі сини та дочки стали жертвами тоталітарного режиму», — говориться в месиджі Ющенка. Насправді ж жертвами режиму ставали не тільки найкращі, а й цілком звичайні «сини і дочки». Бо, як слушно зауважив в коментарях для «УМ» політв'язень брежнєвської доби Василь Овсієнко, «це в наш час КДБ доправляло до таборів найякісніші «кадри» — людей, які вже були відзначені певними якостями і могли в теперішньому чи майбутньому зашкодити радянському устрою. Сталінські ж репресії передбачали нищення цілих верств населення — згідно з плановими чистками». Штампи і шаблони у виконанні президентської прес-служби не справляють враження безнадійних промахів, але вони водночас є досить промовистими сигналами про те, що захід проведено на необхідному декларативному рівні. Тобто все згадано, висловлено і оплакано. А відтак — забуто.

Життя після могил

Життя після могил

Минуло шість років, відколи Кабінет Міністрів затвердив постанову «Про створення державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», а заповідника досі немає. Через, здавалося б, дрібну формальність: непідписання Київським міським головою розпорядження про призначення дирекції заповідника. Хоча проект такого розпорядження існував на папері ще в 2001-му. Блокування робіт з упорядкування цього знакового в Україні місця пам'яті призводить до розпорошення зусиль дослідників, непрозорості інформації щодо поховань і навіть до активізації могилокопачів. Водночас виявляється, що немає кому просто прибрати сміття, яке розкидали в Биківнянському лісі шанувальники червоної ікри і горілки.

Він ішов першим

Він ішов першим

Чверть століття тому 30-річний американський історик Джеймс Мейс із трибуни міжнародної конференції з голокосту та геноциду в Тель-Авіві першим серед західних дослідників публічно назвав Голодомор-33 актом геноциду проти української нації.